Справа № 513/528/21
Провадження № 1-кп/513/53/21
Саратський районний суд Одеської області
16 вересня 2021 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Сарата кримінальне провадження за № 12020160000001314 від 26.11.2020 року стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ширяєве Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, працюючого водієм за наймом, одруженого, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
25 листопада 2020 року о 18 годині 20 хвилин водій ОСОБА_6 грубо порушив пункти: 2.3 "б", 12.3, 12.4, Правил дорожнього руху України, які зобов'язують водія:
п.2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п.12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об 'їзду перешкоди.
п.12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Так, в зазначений день та час, водій ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем "Mercedes Sprinter" реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по асфальтованому, сухому дорожньому покриттю автодороги "Одеса-Рені" в смт. Сарата Одеської області, де проїзна частина має одну смугу в напрямку міста Одеса та дві в протилежному напрямку з боку міста Рені в напрямку міста Одеса, зі швидкістю 55-60 км/год., чим перевищив максимально допустиму для населеного пункту швидкість руху 50 км/год.
Під час керування зазначеним автомобілем, проїжджаючи ділянку 116 км + 650 м вказаної автодороги, біля АЗС "Авіас" в смт. Сарата Одеської області водій ОСОБА_6 вкрай уважним не був, при об'єктивній можливості виявити пішохода, який перетинав проїзну частину з правого боку проїзної частини, заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу не вжив, не переконався в безпеці, хоча зобов'язаний був це передбачити, чим виявив злочинну самовпевненість, тобто, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків легковажно розраховував на їх відвернення, маючи технічну можливість уникнути ДТП, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перетинав проїзну частину з права на ліво по ходу руху автомобіля.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_7 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани на задній поверхні лівої вушної раковини; забійної рани в лобовій ділянці голови зліва; садна в лівій виличній та щічній ділянці обличчя; садна на лівому крилі, спинці та кінчику носа, крововиливу під м'якими тканинами голови в лобній-тім'яній ділянці зліва. Закритої травми грудної клітки: перелому зовнішньої третини лівої ключиці з крововиливом в оточуючі м'які тканини, перелому лівих ребер: 2-3 - по середньо ключичній лінії, 4 - по передній пахвовій лінії, 5-9 - по середній пахвовій лінії; переломів 1-9 лівих ребер по при хребтовій лінії; розриву стінки серцевої сумки, розриву передньої стінки висхідної частини дуги аорти з крововиливом у серцеву сумку та ліву плевральну порожнину. Садна на крилі лівої клубової кістки, садна на передній поверхні лівого колінного суглобу, 6 саден на тильній поверхні правої кисті, садна на крилі правої клубової кістки, садна на передній поверхні правого колінного суглобу.
Смерть ОСОБА_7 знаходиться у причинному зв'язку з спричиненими йому тілесними ушкодженнями, безпосередньою причиною смерті з'явився шок.
Під час досудового розслідування установлено, що водій ОСОБА_6 мав технічну можливість запобігти ДТП, шляхом належного виконання вимог пунктів 2.3 "б"; 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України і фактичні дії водія ОСОБА_6 знаходяться в причинному зв'язку з фактом настання ДТП.
Суд з'ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин, суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
У зв'язку з чим, за згодою учасників судового провадження, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються та допитав обвинуваченого, потерпілу та дослідив документів щодо розміру судових витрат, речових доказів та характеристики обвинуваченого.
Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаявся та пояснив, що 25.11.2020 року приблизно о 18 годині, керуючи автомобілем "Mercedes Sprinter" реєстраційний номер НОМЕР_1 , він рухався по автодорозі "Одеса-Рені" в смт. Сарата Одеської області в напрямку міста Одеса зі швидкістю 55-60 км/годину. На вулиці було темно. Перед автозаправочною станцією, розташованої з лівої сторони дороги по ходу його руху, приблизно за 10 м він замітив пішохода, який перетинав проїзну частину з правої сторони на ліву сторону, у напрямку АЗС. Щоб уникнути наїзд, він повернув праворуч, але лівою частиною автомобіля все одно "зачепив" потерпілого, який впав на дорогу. Зупинивши автомобіль він підійшов до потерпілого, надав йому першу допомогу, викликав "Швидку" та поліцію.
З показань потерпілої ОСОБА_4 встановлено, що вона є дочкою загиблого ОСОБА_7 . Батько працював охоронцем на їхній базі, яка розташована в смт. Сарата з правої сторони по ходу руху у напрямку м. Одеса. 25.11.2020 року батько був на роботі. На АЗС "Авіас", розташованій з лівої сторони дороги по ходу руху у напрямку м. Одеса працював знайомий її батька, до якого останній йшов у день загибелі. Колі їй повідомили про ДТП, вона одразу приїхала на місце, але батько був вже мертвим. Обвинувачений добровільно відшкодував їй завдані збитки, вона не має до нього претензій, цивільний позов не заявляла. Просила не позбавляти обвинуваченого волі та права керування транспортними засобами.
Оцінивши досліджені в ході судового розгляду докази суд приходить до висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними, а сукупність зібраних доказів є достатньою для визнання обвинуваченого ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Вивченням письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, одружений, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працює водієм за наймом, за місцем проживання характеризується позитивно, злочин вчинив з необережності.
Обставинами, які відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.
Судом не встановлено обставин, які згідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого.
За положеннями ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Призначаюси покарання обвинуваченому, суд також враховує положення ст.69-1 КК України, яка встановлює, що за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Відповідно досудової доповіді Білгород-Дністровського районного сектору №1 філії Державної установи "Центр пробації" в Одеській області, ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення, як і ризик небезпеки для суспільства оцінюються як низькі. Виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства (а.с. 39-42).
З урахуванням характеру і ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, думки потерпілої ОСОБА_4 , яка просила суд суворо не карати обвинуваченого, суд визнає необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.286 КК України, а також приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, та вважає необхідним відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням та покласти на нього в період іспитового строку обов'язки, передбачені пунктами 1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.
Частина 4 ст. 52 КК України встановлює, що за одне кримінальне правопорушення може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбачених цим Кодексом.
Санкція ч. 2 ст. 286 КК України, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження надає можливість суду як призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так і не застосовувати таке покарання до особи.
Вирішуючи питання щодо додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, добровільно відшкодував потерпілій завданий збиток,
працює водієм за наймом, потребує постійного користування транспортним засобом, оскільки це є джерелом існування його родини. Суд також ураховує думку потерпілої, яка вважає за недоцільне позбавляти останнього права керування транспортними засобами.
З урахуванням указаних обставин, даних про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, поведінки після вчинення злочину суд вважає, що призначення обвинуваченому основного покарання без застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами відповідає його особі та обставинам вчиненого ним злочину.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 27.11.2020 року накладено арешт на автомобіль "Mercedes Sprinter" реєстраційний номер НОМЕР_1 (т.3 а.с. 155).
За положеннями ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Ураховуючи, що цивільний позов не заявлений, арешт, накладений на вказаний автомобіль, належить скасувати.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
За положеннями ч. 2 ст.124 КПК України з обвинуваченого на користь держави належить стягнути витрати на залучення експертів у загальній сумі 7550 гривень 84 копійки.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374, 395 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців без позбавленням права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України в період іспитового строку зобов'язати ОСОБА_6 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк обчислювати з дня проголошення вироку.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 27.11.2020 року, на автомобіль "Mercedes Sprinter" реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Після набрання вироком законної сили речовий доказ: автомобіль "Mercedes Sprinter" реєстраційний номер НОМЕР_1 залишити власнику ОСОБА_9 .
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експертів у загальній сумі 7550 (сім тисяч п'ятсот п'ятдесят ) гривень 84 копійки.
Вирок може бути оскаржено учасниками судового провадження до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саратський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1