Справа № 509/4791/21
15 вересня 2021 року суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Козирський Є.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,-
У провадження судді надійшла заява про забезпечення позову до його подання шляхом накладення арешту на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа: -291.9 кв.м., житлова площа -78,2 кв. метри. Реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2412244051237. Кадастровий номер земельної ділянки 51237558:02:001:0028, що на цей час належить особі, яка може отримати статус відповідача ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень із відкриттям розділу, індексний номер 59360008 від 20.07.2021 року Яськівської сільської Ради Біляївського району Одеської області.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, ОСОБА_1 стало відомо, що колишня дружина ОСОБА_2 , має намір продати, вищезазначений спірний будинок в якому ОСОБА_1 мешкає більше 8,5 років, з яких: з ОСОБА_3 та своїми дітьми більше семи років, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_2 та особисто після розірвання шлюбу з січня 2020 року -більше 1,5 років та пояснив суду у заяві, що йому було запропоновано ОСОБА_2 звільнити негайно будинок та забрати свої речі. Іншого житла в нього не існує, і він вважає, що така поведінка з боку ОСОБА_2 протиправна.
Також повідомив суду у заяві, що він особисто з 2005 року будував цей будинок за їх спільні кошти з ОСОБА_2 майже по 2011 рік включно, та до останнього часу продовжує проводить будівельні роботи з приводу благоустрій будинку. Іншого житла в нього не має, а через деякий час наближається зима і він не буде мати де йому мешкати.
Надавав відомості суду, що має намір звернутись до Овідіопольського районного суду Одеської області на протязі -10 днів з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна колишнього подружжя та має намір захищати свої майнові та інші права.
І те, що його колишня жінка - ОСОБА_2 в червні 2021 року оформила спірну нерухомість на своє ім'я після розірвання шлюбу, для заявника несподівана звістка.
Дослідивши надані матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову до його подання підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він спів розмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Крім того, згідно правового висновку Верховного Суду від 30.01.2019 року « припинення сімейних відносин із власником будинку/квартири/ не позбавляє колишнього члена сім'ї, користуватись жилим приміщенням (справа 441/667/18)
Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема, те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України.
Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
Як вбачається з доданих до заяви матеріалів, спірний житловий будинок належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.07.2021 року № 266604486.
Заявник має намір пред'явити позов до ОСОБА_2 , оскільки вказаний житловий будинок побудований в шлюбі за спільні кошти, про що вказує в заяві.
Таким чином, суд вважає про існування обґрунтованого ризику, що ОСОБА_2 може здійснити певні реєстраційні дії щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що в свою чергу, у разі задоволення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову враховуючи ту обставину, що накладення арешту не порушить прав останньої, оскільки забезпечення позову має тимчасовий характер, а наслідки невжиття таких заходів можуть ускладнити виконання можливого рішення суду, суд дійшов висновку про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту квартиру, оскільки відносно цього житлового будинку, за твердженням заявника, буде ініційовано позов щодо поділу.
Крім того, суд звертає увагу сторони заявника на те, що відповідно до ч. 4 ст. 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 151-154 ЦПК України, суддя,-
Заяву задовольнити.
Накласти арешт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа: -291.9 кв. м., житлова площа -78,2 кв. м.етри. Реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2412244051237. Кадастровий номер земельної ділянки 51237558:02:001:0028, який належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Роз'яснити заявнику, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня винесення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Є.С. Козирський