справа № 498/492/21
про прийняття до провадження суду справи, яка надіслана з іншого суду,
залишення позовної заяви без руху
16 вересня 2021 року м.Арциз
Суддя Арцизького районного суду Одеської області Гусєва Н.Д.,
ознайомившись з позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Згідно ухвали Великомихайлівського районного суду Одеської області від 27 липня 2021 року до Арцизького районного суду Одеської області надійшла цивільна справа за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»(скорочена назва - АТ КБ «ПриватБанк»)до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, так як відповідач по справі зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка передана судді Гусєвій Н.Д. згідно з Реєстром судових справ та матеріалів, переданих на розгляд головуючому судді, - 14 вересня 2021 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 32 ЦПК України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи, що вищезазначена цивільна справа раніше перебувала у провадженні іншого суду, вважаю за необхідне прийняти її до свого провадження, але ознайомившись з позовною заявою позивача, а також документами, доданими до неї, приходжу до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, однак позивачем в порушення зазначених норм права не зазначено: факту отримання, повернення відповідачем суми кредиту (платіжні документи, що засвідчують отримання, повернення відповідачем суми кредиту); несвоєчасного повернення позичальником суми кредиту; сплати позичальником відсотків на суму кредиту повністю або частково; періоду прострочення сплати відсотків на суму кредиту.
Також, позивачем не в повному обсязі викладені обставини в частині обґрунтування нарахованих відсотків (взагалі в позовній заяві не зазначено під який відсоток відповідачу надавався кредит).
Крім того, позивачем долучено до матеріалів позовної заяви розрахунок кредитної заборгованості боржника, підписаний представником позивача, однак підпис не скріплено печаткою позивача, тому суд позбавлений можливості вирішити про належність наданого позивачем розрахунку заборгованості на підтвердження його наявності у вказаному позивачем розмірі. Таким чином, позивач має надати суду розрахунок заборгованості із підписом бухгалтера позивача, представника позивача, скріплений печаткою Банку.
Також встановлено, що з позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Заяву № б/н від 09 липня 2015 року, однак згідно долученої до позовної заяви АНКЕТИ-ЗАЯВИ про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 09 липня 2015 року відповідач звернулася із АНКЕТОЮ-ЗАЯВОЮ до ПАТ КБ «ПриватБанк».
Суддя звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, яка як і позивач має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнана з тим, які вимоги до неї заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Згідно зі ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справі № 160/7887/18 в постанові від 08 травня 2019 року.
Суддею встановлено, що до позовної заяви додані документи, які не засвідчені з дотриманням вищенаведених вимог, тому позивачу необхідно надати копії документів належним чином засвідчені з зазначенням про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Згідно положення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Із позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотку ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. № 22).
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Разом з тим, долучене до матеріалів позовної заяви платіжне доручення № PROM6В4U7Q від 16 червня 2021 року підписано відповідальним виконавцем Банку, але не скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення, тому вказане платіжне доручення не може слугувати доказом належної оплати позивачем судового збору.
Таким чином, позивачем також має бути надано відповідний платіжний документ в оригіналі та з дотриманням вищевказаних вимог Постанови від 17.10.2014р. № 10 на підтвердження оплати судового збору за звернення з даним позовом до суду.
Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження по справі та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Вважаю за необхідне звернути увагу на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п. 7 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до яких позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК, у зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Згідно з вимогами ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, вважаю, що позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, вказаних вище протягом десяти днів з дня отримання позивачем копії наявної ухвали.
Крім того, вважаю за необхідне попередити позивача, що в разі не усунення порушень закону, допущенних при подачі позовної заяви до встановленого законом строку, позовна заява буде вважатися не поданою, та повернута позивачу.
Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості позивачів та відповідачів.
Також, вважаю за необхідне роз'яснити позивачу, що термін «зазначення доказів» слід розуміти як робити якусь позначку; позначати, записувати з метою указати, пишучи, указувати, висловлювати думку, звертати увагу на що-небудь, та в жодному разі не слід розуміти як «надання доказів», оскільки надання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, про що також зазначив Пленум Верховного суду України в своїй Постанові від 12 червня 2009 року № 2.
Керуючись ст. ст. 32, 185 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Прийняти до свого провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії наявної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http:/court.gov.ua/fair/sud1502/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.