Справа № 753/18855/20 Головуючий в суді І інстанції Домарєв О.В.
Провадження № 33/824/4140/2021 Доповідач в суді ІІ інстанції Писана Т.О.
16 вересня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Писаної Т.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 23 листопада 2020 року у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
23 листопада 2020 року постановою Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн, зі стягненням судового збору на користь держави.
Не погоджуючись з постановою суду, 3 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову Дарницького районного суду міста Києва від 23 листопада 2020 рокускасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити.
Вивчивши матеріали справи та апеляційну скаргу, вважаю, що клопотання про поновлення строку на оскарження постанови суду не підлягає до задоволення, а апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту разом з доданими до неї матеріалами, виходячи з наступного.
Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом в кожному конкретному випадку з урахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
Так, із матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова була винесена Дарницьким районним судом міста Києва - 23 листопада 2020 року, а з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся 3 вересня 2021 року, тобто вже після спливу 10-ти денного строку, встановленого Законом.
В якості підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження ОСОБА_1 вказав про те, що він не був присутнім при прийнятті оскаржуваного судового рішення та копію рішення не отримував, а дізнався про оскаржувану постанову зайшовши на сайт «Судової влади України» - 27 грудня 2020 року, тому строк на апеляційне оскарження пропущено з об'єктивних причин.
Як вбачається з матеріалів справи та як стверджує сам апелянт у своєму клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення про оскаржувану постанову від дізнався ще 27 грудня 2020 року, тобто останньому було відомо про прийняте судом рішення та строки його оскарження. В той же час апеляційну скаргу ним було подано лише 3 вересня 2021 року. За таких умов посилання ОСОБА_1 , які могли б обґрунтовувати наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, залишилися недоведеними, відтак не можуть бути прийняті судом.
Апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).
В своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, справа «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України». При визначеності наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об'єктивних причин, які унеможливлювали особі вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення.
Враховуючи викладене, а також те, що наведені апелянтом доводи в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вказаної вище постанови не були належним чином підтверджені, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала, як така, що подана після закінчення строку, визначеного ч. 2 ст. 294 КУпАП, а апеляційний суд не знайшов підстав для його поновлення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 23 листопада 2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 23 листопада 2020 року разом з доданими до неї матеріалами - повернути особі, яка її подала.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Писана