Справа № 359/8664/20 Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2807/2021 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
іменем України
16 вересня 2021 колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора ОСОБА_6 ,
захисника адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги засудженого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2021 року щодо засудженого ОСОБА_8 , -
Вироком Деснянського районного суду міста Києва від 24.11.2015 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та засуджено до 7 років 3 місяців позбавлення волі. Застосовано Закон України «Про внесення змін до кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» (період із 03.03.2015 року по 25.12.2015 року).
До Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_8 про його умовно-дострокове звільнення.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2021 рокувідмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про його умовно-дострокове звільнення. Своє рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_8 за час відбування покарання у виді позбавлення волі своєю поведінкою та сумлінним ставленням до праці не довів своє виправлення, оскільки засуджений ще остаточно не став на шлях виправлення. Судом також було враховано тяжкість та характер вчиненого ОСОБА_8 злочину, його ставлення до вчиненого, дані про особу засудженого, його нестабільну поведінку, яка постійно змінювалася, останній характеризувався як з негативного, так і з позитивного боку, на даний час лише стає на шлях виправлення, а також пройшло недостатньо часу для виправлення засудженого, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку, що засуджений не має усіх належних умов, передбачених ст. 81 ЮС України, для його умовно-дострокового звільнення.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, засуджений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та задовольнити його клопотання про умовно-дострокове звільнення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що його поведінка відповідає усім критеріям умовно-дострокового звільнення, зокрема за сумлінну поведінку та ставленням до праці має 8 заохочень.
Захисник засудженого також подав апеляційну скаргу на ухвалу суду, у якій просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нову, за якою звільнити ОСОБА_8 умовно-достроково від відбування покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 24.11.2015 року. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_8 мав три стягнення, які погашені у встановленому законом порядку. Після проведення соціально-виховної роботи ОСОБА_8 змінив свою поведінку на позитивну і за сумлінну поведінку та ставлення до праці отримав 7 заохочень, два з яких були скасовані за вказівкою Бориспільської місцевої прокуратури. Також вказує, що засуджений працевлаштований в майстерні установи, підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими та персоналом установи, а тому вважає, що своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Заслухавши доповідь судді, адвоката ОСОБА_7 - захисника засудженого ОСОБА_8 , який підтримав апеляційні скарги, думку прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Сумлінна поведінка в розумінні ст. 81 КК України є не тільки пасивна поведінка засудженого, яка полягає у стримуванні від порушень режиму відбування покарання, порушення правил внутрішнього розпорядку, вживання алкогольних напоїв, наркотичних засобів, азартних ігор, неухильне додержання загальноприйнятих норм і правил поведінки, а й активна форма його поведінки: активна участь у суспільному житті і сумлінне ставлення до навчання, гарна поведінка в побуті та інше.
Сумлінне ставлення до праці в розумінні ст. 81 КК України є свідома участь у суспільно-корисній праці, систематичне виконання та перевиконання виробничих завдань, внесення раціоналізаторських пропозицій, винахідницькі відкриття, сумлінне виконання трудових обов'язків і дорученої роботи, якість її виконання, прагнення до вдосконалення наявного фаху, спеціальності, придбання спеціальності або підвищення ділової кваліфікації, відсутність трудових порушень, прогулів, відмов у роботі, дбайливе ставлення до довіреного майна, інструментів, суворе додержання правил охорони праці і техніки безпеки тощо.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: 1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, а також за необережний тяжкий злочин; 2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі; 3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення
протягом невідбутої частини покарання.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_8 засуджений Деснянським районним судом м. Києва: за ч. 1 ст. 115 КК України до 7 років 3 місяців позбавлення волі. Згідно ч. 5 ст. 72 КК України Закону України «Про внесення змін до КК України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29.05.2018 року йому зараховано період з 03.03.2015 року по 25.12.2015 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Розглядаючи клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі, суд першої інстанції з належною повнотою дослідив дані про особу засудженого та відповідно до вимог чинного законодавства дійшов до обґрунтованого висновку про те, що засуджений ОСОБА_8 , хоча і відбув встановлену законом частину строку покарання, однак його поведінка за час відбування покарання не є сумлінною, оскільки є нестабільна.
Колегія суддів в повній мірі погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції звертає увагу на ту обставину, що, відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не лише виправлення засуджених та запобігання вчиненню ними та іншими особами нових кримінальних правопорушень, а й безпосередньо кару засудженого, а тому, враховуючи характер скоєного засудженим ОСОБА_8 злочину, наслідки, які настали внаслідок протиправних дій засудженого та невідворотність вчинених дій, які полягають у вчиненні умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.
Разом з тим, відповідно до характеристики на засудженого ОСОБА_8 , затвердженої 22.03.2021 року начальником ДУ «Бориспільської виправної колонії (№ 119)» вбачається, що за час відбування покарання ОСОБА_8 мав три стягнення, одне з яких було накладено до вступу вироку в законну силу, а інші два погашено у встановленому законом порядку, а також сім заохочень, два з яких скасовані за вказівкою Бориспільської місцевої прокуратури. ОСОБА_8 працевлаштований в майстерні установи. Із вказаної характеристики також вбачається що комісією установи неодноразово розглядалось питання щодо застосування до ОСОБА_8 вимоги ст. ст. 82, 81 КК України однак у застосуванні вказаних пільг було відмовлено, оскільки засудженим не було доведено свого виправлення, а рішення комісії про задоволення застосування такої пільги вказівкою прокурора було скасовано.
Разом з тим, як правильно зазначив суд першої інстанції, умовно-дострокове звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання є передчасним. Вказані обставини доводять позитивну динаміку змін в особистості засудженого, однак не дають підстав вважати, що він своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та не досяг оціночних підстав для умовно-дострокового звільнення.До того ж, така поведінка свідчить лише про виконання засудженим своїх обов'язків, передбачених ст. ст. 9, 107 КВК України.
Доводи засудженого на неправомірність врахування тяжкості злочину при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення, колегія суддів визнає необґрунтованими, оскільки суд при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення засудженого повинен дати оцінку поведінці засудженому, проаналізувати дані про його особу в комплексі та дійти обґрунтованих висновків про досягнення необхідного ступеню виправлення.
Посилання засудженого ОСОБА_8 та його захисника, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою та необ'єктивною, є надуманими, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною, підстави для її скасування та постановлення нової ухвали відсутні, а тому в задоволенні апеляційних скарг засудженого ти його захисника необхідно відмовити, а ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05.05.2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про його умовно-дострокове звільнення, - без змін.
Головуючий
Судді: