16 вересня 2021 року м. Київ
Справа № 761/34057/19
Провадження: № 22-ц/824/9930/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,
суддів Пікуль А.А., Левенця Б.Б.,
секретар Івасенко І.А.
розглянувши апеляційну скаргу адвоката Гришанкова Романа Михайловича в інтересах ОСОБА_1
на ухвалу Шевченківського районного суду від 19 травня 2021 року, постановлену під головуванням судді Осаулова А.А.
у справі за позовомОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи: Київська міська рада (Київська міська державна адміністрація), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Артеменко Оксана Анатоліївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Юрій Вікторович, про скасування державної реєстрації права власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування квартири з чужого незаконного володіння та визнання права власності,
28 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про роз'яснення судового рішення у даній справі, а саме: рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року. Вказаним рішенням суду з урахуванням ухвали суду від 07 грудня 2020 року про виправлення описки та додаткового рішення суду від 05 лютого 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень із закриттям відповідного розділу (реєстру), вчинене державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» Бойко О.М. від 10.08.2018 року за індексним номером 42500416, а саме про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (номер запису про право власності 27451413), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1620081180000. Витребувано із володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .
В обґрунтування поданої заяви зазначав, що дане рішення суду є не зовсім зрозумілим в частині, що стосується витребування із володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вищезазначеної квартири, а саме чи буде це витребування із володіння платним та за якою саме процедурою відбуватиметься, оскільки ОСОБА_1 є добросовісним набувачем цього об'єкту нерухомості та сплатив його вартість в повному обсязі.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 19 травня 2021 року в задоволенні заяви адвоката Гришанкова Р.М. в інтересах ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення відмовлено.
Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Гришанков Р.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, на обґрунтування доводів якої зазначив, що оскаржувана ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки із ухваленого судом рішення від 19 травня 2021 року є незрозумілим порядок витребування із володіння ОСОБА_1 квартири на користь ОСОБА_2 . Посилався на постанову Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року, згідно п. 13 якої резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, визначені ЦПК України. У ній, зокрема, має бути зазначено конкретні дії, які відповідач повинен вчинити та на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права. Також послався на п. 21 вказаної Постанови, відповідно до якої роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Просив скасувати ухвалу суду та направити справу для розгляду заяви про роз'яснення рішення до суду першої інстанції.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 березня 2021 року та постановою Верховного Суду від 21 липня 2021 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вчинене державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» Бойко Олегом Миколайовичем від 10.08.2018 року за індексним номером 42500416, а саме про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (номер запису про право власності 27451413), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1620081180000. Витребувано із володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду від 05 лютого 2021 року заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задоволено.
Абзац другий рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16.09.2020 року у цивільній справі №761/34057/19 викладено в наступній редакції: «Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень із закриттям відповідного розділу (реєстру), вчинене державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» Бойко Олегом Миколайовичем від 10.08.2018 року за індексним номером 42500416, а саме про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (номер запису про право власності 27451413), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1620081180000.»
Відмовляючи у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення, суд першої інстанції виходив із того, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16.09.2020 року викладено в ясній зрозумілій формі, в ньому чітко і конкретно зазначені висновки суду по суті заявлених позовних вимог.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої-третьої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
За змістом положень зазначеної статті незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів його тлумачення, що призводить до утруднення чи неможливості його виконання.
Роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі, й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Отже, суть роз'яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові та невирішені вимоги, він лише має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко або незрозуміло ним сформульовані, що, в свою чергу, позбавляє можливості його виконання. Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим як для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.
Таким чином, є дві умови, за яких роз'яснюється рішення: перша умова - це та, що не можна змінювати його зміст, а друга - якщо воно є незрозумілими для тих, кого зобов'язано його виконувати і орган, який буде його виконувати.
Відтак, роз'яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі, однак шляхом постановлення ухвали про роз'яснення суд не вправі змінювати суть самого рішення.
Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, так як існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08 серпня 2018 року у справі №808/1298/15.
Питання, яке порушує заявник у своїй заяві, по суті впливає на зміст судового рішення, а роз'яснення рішення можливе виключно без зміни його суті.
Окрім того, нормами чинного цивільно-процесуального законодавства не передбачено право чи обов'язок суду роз'яснювати порядок виконання судового рішення, законодавством передбачено лише механізм надання роз'яснення змісту судового рішення.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16.09.2020 року, яке залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 березня 2021 року та постановою Верховного Суду від 21 липня 2021 року, є зрозумілим і таким, що не припускає різного тлумачення, а зміст його резолютивної частини жодним чином не ускладнює його виконання.Судом не встановлено обставин, що утруднюють виконання судового рішення, рішення було прийнято судом в межах позовних вимог, в тому числі, і в тій частині, яку просить роз'яснити заявник. Судове рішення є цілком зрозумілим та роз'ясненню не підлягає.
Апеляційна скарга за своїм змістом є повторенням правової позиції, викладеної в заяві про роз'яснення судового рішення, аргументи якої знайшли належну оцінку в ухвалі суду першої інстанції. Доводів на спростування висновків суду апеляційна скарга не містить.
Відповідно до частини третьої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
За таких підстав, апеляційна скарга адвоката Гришанкова Р.М. в інтересах ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Шевченківського районного суду від 19 травня 2021 року залишенню без змін
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Гришанкова Романа Михайловича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду від 19 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Т.О. Невідома
Судді А.А. Пікуль
Б.Б. Левенець