Справа № 695/268/16-ц
номер провадження 6/695/157/21
16 вересня 2021 рокум. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Середи Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Біліченко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони стягувача правонаступником у цивільній справі Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області № 695/268/16-ц -
У провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області перебувала цивільна справа № 695/268/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 03.06.2016 у вказаній справі позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» задоволено частково: достроково стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість по кредитному договору № 500972564 від 27.02.2015 станом на 02.01.2016 у сумі 30916 грн 25 коп, з якої: заборгованість за кредитом в сумі 27425 грн 30 грн коп, заборгованість по відсотках в сумі 1826 грн 01 грн коп, заборгованість по комісії в сумі 264 грн 94 коп, штраф у сумі 1400 грн 00 коп; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1378 грн 00 коп.
Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 03.06.2016 у справі № 695/268/16-ц набрало законної сили 01.04.2016.
На виконання вказаного судового рішення Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області 05.04.2016 видано виконавчий лист.
Згідно з наявним в матеріалах справи оригіналом зазначеного вище виконавчого листа, виконавче провадження з його примусового виконання закінчено на підставі п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
06 вересня 2021 року до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони стягувача - Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал».
В обґрунтування заяви зазначено, що на підставі договору факторингу № 4-АБ/КІ від 14.11.2016 укладеного між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», банк відступив Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» належне право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 500972564 від 27.02.2015. У подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» відступило вказане право Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» відповідно до договору факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018. Згідно з договором про відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» відступило дане право вимоги заявнику.Тому саме заявник є належним стягувачем з примусового виконання рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області у справі № 695/268/16-ц.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» явку свого представника у судове засідання не забезпечило, згідно з заявою просить здійснювати розгляд питання щодо заміни сторони виконавчого провадження за його відсутності.
Боржник та заінтересовані особи у судове засідання не прибули, явку своїх представників також не забезпечили, що згідно з ч. 3 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України не перешкоджає вирішенню питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для заміни сторони виконавчого провадження, суд зазначає про таке.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).
Відповідно до ч.,ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 442 ЦПК України).
Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У пунктах 73 - 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року в справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) зазначено, що: «оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.
На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України. У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 ГПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п'ятій статті 334 ГПК України.
Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення».
У пунктах 6.11.-6.17. постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року по справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20) вказано, що: «після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як в межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв'язку із судовим контролем за виконанням рішення суду. Тож навіть після закінчення виконавчого провадження в учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов'язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.
Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов'язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.
Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов'язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов'язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.
Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них.
Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва. З огляду на викладене вище Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 496/2685/13-ц про те, що заміна сторони правонаступником можлива і після закриття виконавчого провадження у зв'язку з його виконанням.
З аналізу наведеного можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Відтак заміна у разі вибуття сторони виконавчого провадження правонаступником (стаття 334 ГПК України) має відбуватись з одночасною заміною правонаступником відповідного учасника справи (стаття 52 ГПК України). Відповідний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/16/17 (пункт 73)».
У пунктах 6.20. - 6.23. постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року по справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20) зазначено, що: «якщо після відкриття провадження за скаргою/заявою на судове рішення, поданою особою, яка вважає себе правонаступником позивача у спірних правовідносинах, буде встановлено, що така особа не набула прав та обов'язків правопопередника, суд своєю ухвалою закриває відповідне провадження на підставі визначеної процесуальним законодавством норми.
У випадку коли ставиться питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні та скасування постанови державного виконавця про закриття виконавчого провадження, встановлення судом обставин відсутності переходу прав від правопопередника до правонаступника буде мати процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідної заяви.
Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при вирішенні цього питання повинен дослідити по суті обставини правонаступництва та не може обмежитися встановленням формальних умов застосування відповідного припису».
З доданої до заяви копії договору факторингу № 4-АБ/КІ від 14.11.2016 Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» належне право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 500972564 від 27.02.2015. У подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» відступило вказане право Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» відповідно до договору факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018. Згідно з договором про відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» відступило дане право вимоги заявнику.
Крім того, на підтвердження обставин здійснення повної оплати за вказаними договорами на час або після їх укладення, тобто на підтвердження належності виконання сторонами цих договорів, у тому числі і заявником, своїх зобов'язань за договором про відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16.01.2019, заявником надано платіжні доручення № 21388 від 14.11.2016, № 88 від 27.12.2018, № 10 від 22.01.2019.
При цьому суд зауважує, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення прав вимоги є матеріальним правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження, що є підставою, передбаченою частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», для заміни стягувача у справі.
Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16 наведено правовий висновок про те, що вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом з урахуванням положень статей 74-79, 86 Господарського процесуального кодексу України (статті 77-82, 89 ЦПК України), тобто за перевірки та оцінки доказів, наданих в обґрунтування відповідної заяви, зокрема їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов'язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути дана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеній статтею 204 ЦК України.
Судом не встановлено, що укладені між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» договір факторингу № 4-АБ/КІ від 14.11.2016, а так само укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» договір факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018, та укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» договір про відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16.01.2019, оспорюються або визнані у встановленому порядку недійсними.
За таких обставин суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони правонаступником у цивільній справі Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області № 695/268/16-ц є обґрунтованою, та підлягає до задоволення.
На підставі зазначеного та керуючись ст. 512 ЦК України, ст.,ст. 55, 442 ЦПК України, суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони правонаступником у цивільній справі Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області № 695/268/16-ц - задовольнити повністю.
Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б, код ЄДРПОУ 36799749) у цивільній справі Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області 695/268/16-ц щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду в порядку та строки, передбачені ст.,ст. 353 -355 ЦПК України.
Суддя Середа Л.В.