Справа № 545/949/20
Провадження № 2/545/173/21
"29" липня 2021 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі : головуючого - судді : Гальченко О.О.,
при секретарі : Лисенко І.В., Данко А.Р.,
представників сторін в особі адвокатів : Остапенка О.П., Вовка А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом та збільшеними позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, -
Представник позивача в особі адвоката - Остапенка О.П. 21.04.2020 року звернувся до суду із позовом до відповідача про захист прав споживачів, мотивуючи тим, що у березні 2019 р. туристичним агентством «Me Grand» ( сайт - megrant.net ) в особі ФОП ОСОБА_2 ОСОБА_1 було запропоновано поїхати на роботу будівельником до Норвегії.
З 05.03.2020 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 почалася переписка в месенджері «Vibег».
ОСОБА_2 повідомила, що виїзд заплановано на 25.03.2019 року і що кандидатура ОСОБА_1 затверджена, запропонувавши надіслати їй паспорт, код для укладення договору і проведення оплати.
11.03.2019 р. між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір № 11/03-04 та додаток № 1 до договору.
Відповідно до п. 1.1. р. 1 договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе обов'язки з надання турагентських послуг, надання послуг бронювання квитків та консультації з питань українського та іноземного законодавства, надання будь-якої письмової або усної інформації з питань пов'язаних з виконанням данного договору.
Вартість виконаних консультаційних послуг, зазначених цим договором 500 евро по комерційному курсу на день підписання договору ( п. 4.1. р.4 договору ).
Оплата за послуги проводиться шляхом безготівкової оплати на розрахунковий рахунок виконавця в день підписання даного договору, якщо інший порядок оплати не передбачений відповідною додатково угодою до даного договору ( п. 4.2. р. 4 ).
На виконання умов договору від 11.03.2019 р. ОСОБА_1 перерахував на реквізити надані ОСОБА_2 - 15 281,38 грн., що підтверджується заявою на видачу готівки.
19.03.2019р. ОСОБА_2 йому повідомила, що потрібно оплатити ще за страховку та надала реквізити для оплати, та підтвердила дату виїзду 25 -28.03.2019р.
19.03.2019р. ОСОБА_1 перерахував ОСОБА_2 - 1 208,03 грн., що підтверджується квитанцією.
Отже, разом на рахунок ОСОБА_2 ним було перераховано - 16 489,41 грн.
Згідно п.п. 2.1., п. 2.1.1. р. 2. договору замовник має право після підписання договору вимагати від виконавця належного виконання умов договору.
Виконавець в межах предмету цього договору зобов'язаний надати належним чином відповідні інформаційно-консультаційні послуги; надати реєстраційні документи та турагентський договір; надати інформаційно-консультативні послуги; забезпечення бронювання туристичних послуг; надавати допомогу замовнику в підготовці пакету документів необхідних для оформлення візи; ознайомити замовника з маршрутом прямування ( п. 3.1. - 3.1.5. р. 3 договору ).
Надання послуг здійснюється якісно, у розумні терміни з урахуванням інтересів замовника ( п. 5.1. р. 5 договору ).
Після отримання всіх оплат, передбачених договором, 26.03.2019 року ОСОБА_2 повідомила, що виліт переноситься на 11.04.2019 р.
Так як, виліт 11.04.2019 р. знов не відбувся, ОСОБА_1 , повідомив про розірвання договору та попрохав повернути кошти.
З квітня по грудень 2019 р. ОСОБА_1 намагався в позасудовому порядку вирішити спір, так як ОСОБА_2 обіцяла добровільно повернути кошти.
04.12.2019 року ОСОБА_2 повідомила, щоб її більше не турбували та запропонувала звернутися до її адвоката за доказами, що договір виконано належним чином.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань, ОСОБА_1 зазнав моральних страждань, був змушений робити речі, які за інших обставин він би не робив, зокрема : звільнився з роботи, що підтверджується записом у трудовій книжці, втративши стабільний заробіток у сумі близько 10 000 грн. на місяць, що підтверджується випискою з банку; 3 рази їздив до м. Черкас на зустріч з ОСОБА_2 для вирішення питання про повернення коштів; крім того, в цей період у нього помер батько.
Вважає, що з ОСОБА_2 на його користь має бути стягнуто 10 000 грн. моральної шкоди.
Згідно ст. 901 - 903, 905 - 907 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона ( виконавець ) зобов'язується за завданням другої сторони ( замовника ) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Виконавець повинен надати послугу особисто.
У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобо'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Коджексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Згідно ч. 5 ст. 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
ОСОБА_1 проживає в с. Супрунівка Полтавського району Полтавської області, тому спір підсудний Полтаському районному суду Полтавської області.
27.02.2020 р. між ОСОБА_1 та АО «Аргос» було укладено договір про надання адвокатських послуг № 229.
Відповідно ч. 1 ст. 134 ЦПК України законодавець зобов'язує разом з першою заявою по суті спору подати до суду попередній ( орієнтовний ) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
На виконання вимог приписів ЦПК України надав суду попередній ( орієнтовний ) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Сума судових витрат, які він поніс станом на дату подачі позову за правову допомогу 2 000 грн.
Сума судових витрат, які очікує понести за правову допомогу - 4 800 грн., про що будуть надані підтверджуючі документи в засідання разом з детальним описом робіт, виконаних адвокатом відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України.
Разом сума судових витрат, які він поніс та планує понести в зв'язку з розглядом справи - 6 800 грн. = 2 000 грн. + 4 800 грн.
Відповідно до ст. 133, 134 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.
Прохав : Стягнути з ОСОБА_2 ( ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на свою корить - ОСОБА_1 ( ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) 16 489,41 грн. основного боргу, 10 000 грн. моральної шкоди, разом 26 489,41 грн. та витрати на правову допомогу.
18.04.2020 року представник позивача надав суду заяву про збільшення позовних вимог ( а. с. 38 - 39 т. 1 ), згідно якої на підставі положень ЗУ «Про захист прав споживачів» ( ст. 1, 2; ч. 1, 5 ст. 10; п. 11 ст. 23 ) та укладеного договору між сторонами ( п. 6.2 р. 6.; 4.1.; 9.1 р. 9. ), вимог ч.1 п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України остаточно прохав : Стягнути з ОСОБА_2 ( ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на свою корить - ОСОБА_1 ( ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) : 16 489,41 грн. - основного боргу, 17 598,36 грн. - штрафу, 210 124,10 грн. - пені, 10 000 грн. - моральної шкоди, що разом становить 254 211,87 грн. та витрати на правову допомогу.
В судовому засіданні позивач та його представник в особі адвоката - Остапенка О.П. ( а. с. 25 - 30 т. 1 ) збільшені позовні вимоги підтримали, надавши можливі докази суду на їх підтвердження. Звернули увагу суду на те, позивачем згідно укладеного договору було перераховано кошти відповідачці на її картку, а от посилання відповідачки на те, що вона перерахувала вказані кошті віртуальному норвежцю - відсутні, так як надана стороною відповідача копія квитанції на а. с. 89 т. 1 не містить обов'язкових реквізитів, а саме : прізвище, ім'я та по-батькові ні відправника ні отримувача, тому не може слугувати доказом підтвердження її посилань. Що стосується судових витрат понесених позивачем, то представник позивача в дебатах заявив про надання відповідної заяви в порядку ч.8 ст. 141 ЦПК України про стягнення понесених стороною позивача витрат на правову допомогу у даній справі та докази їх понесення.
Відповідачка та її представник в особі адвоката - Вовк А.І. ( а. с. 49 - 54 т. 1 ) позов та збільшені позовні вимоги не визнали із підстав викладених у відзиві на позов ( а. с. 42 - 48 т. 1 ) та у письмових поясненнях ( а. с. 155 - 157 т. 1 ), надавши можливі докази на підтвердження їх заперечень. Наполягали на тому, що договір між сторонами не укладався, а просто був направлений позивачу, а щодо отримання нею від позивача сум : 16 489,41 грн. та 1 050 грн. на її картковий рахунок, то була її необачність у наданні непередбаченої договором допомоги. Крім цього, представник відповідачки на початку розгляду справи заявив безліч клопотань, які є взаємовиключними, що позбавляло можливості суд встановити істинну позицію відповідачки по суті пред'явленого позову та чітко свідчив про пошук шляхів сторони спонукати суд відмовити у задоволенні позову будь-яким шляхом.
Допитані в засіданні свідки сторони позивачки : ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( а. с. 132, 133 т. 2 ), які є найманими працівниками відповідачки, пояснили, що дійсно позивач 09.03.2019 року звернувся до ОСОБА_2 з надання йому інформації по отриманню ним візи до Норвегії з метою працевлаштування, договір з надання турагенських послуг позивачу з підписом відповідачки ними направлявся, але він підписаний позивачем не був. Оплату по договору не оплачував за їх роботу, а оскільки в нього не виходило самому оплатити візу норвежцю, то ОСОБА_2 погодилася йому допомогти проплатити візовий збір норвежцю у розмірі 500 євро, що вона і зробила, бо вони бачили квитанції перерахування. Також, позивач оплатив страховку у сумі 1 600 грн. Але, візу позивач не отримав, бо виникли проблеми, тому за свою роботу вони коштів не взяли через не підписання ним договору. Вони по «вайберу», електронній пошті та телефону надавали позивачу консультації про виїзд на роботу в Норвегію.
Судом встановлено, що внаслідок розміщення реклами в інтернеті туристичного агентства «Me Grand» ( сайт - megrand.net ) позивач в березні 2019 року звернувся до ФОП ОСОБА_2 з питання надання йому консультації та допомоги працевлаштування в Норвегії будівельником ( а. с. 6, 7, 11 - 12 т. 1 ), що є загальнодоступною інформацією. Де, згідно кодів КВЕД зазначено діяльність відповідачки ФОП ОСОБА_2 : діяльність агентств працевлаштування, туристичних агентств, надання інших послуг бронювання та пов'язана з цим діяльність, надання інших допоміжних комерційних послуг, надання інших інформаційних послуг, діяльність страхових агентств і брокерів, інша професійна, наукова та технічна діяльність. З 05.03.2019 року між сторонами розпочалася переписка в месенджері «Вайбер» з приводу працевлаштування позивача ( а. с. 15 - 19 т. 1 ), дійсність якої перевірялась в судовому засідання з телефону позивача з доступом до нього усіх сторін. Після чого, для укладення договору про надання послуг позивачу, відповідачка направила на адресу позивача договір № 11/03-04 від 11.03.2019 року з своїм підписом виконавця, де зазначені умови його виконання ( а. с. 8 - 10 т. 1 ). Після чого, на виконання досягнутої домовленості сторін та укладеного договору ( п. 3.1.3., 3.1.4., 3.2.2., 4.1. ), позивач згідно квитанції КБ «Приватбанк» перерахував 11.03.2019 року за надання йому інформаційно-консультативних послуг та допомозі в підготовці пакету документів необхідних для оформлення візи та послуг еквівалент 600 євро по курсу Нацбанка України станом на зазначену дату у гривні - 15 281,38 грн. ( а. с. 13 т. 1 ) та 19.03.2019 року суму страхового внеску - 1 208,03 грн. ( а. с. 14 т. 1 ), а разом 16 489,41 грн. на банківську картку відповідачки ОСОБА_2 . Будучи впевненим, що відповідачка належним чином в подальшому буде виконувати умови укладеного договору про надання послуг з його працевлаштування у Норвегії будівельником та, очікуючи дати вильоту ( яка відкладалася тричі з незрозумілих підстав ), то він вимушений був звільнитися з роботи водія у філії «УГВ Сервіс» АТ «Полтавагазвидобування» з 21.03.2019 року за власними бажанням ( а. с. 20 т. 1 ), чого б не став робити, якби б не уклав договір із відповідачкою. Але, відповідачкою договір про надання послуг позивачу після вказаних проплат не виконано із вказаних нею підстав - банкрутства норвежця, якому з її слів вона перерахувала вказані кошти, що є недоведеним в матеріалах справи. Судом не встановлено будь-яких обставин передбачених розділом 7 укладеного договору № 11/03-04.
Таким чином, на вимоги позивача щодо повернення нею сплачених ним коштів через неналежне виконання нею договору про надання послуг, вона належним чином не виконала, внаслідок чого порадила позивачу звернутися в поліцію щодо дій норвежця, бо вважала, що її вини у невиконанні договору не має, до того ж вважає договір не укладеним.
Суд, заслухавши сторін, їх представників, свідків, дослідивши докази, якими обгрунтовуєтьтся та заперечується позов, вважає, що збільшені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
А саме : підлягають задоволенню збільшені вимоги позивача по стягненню з відповідачки на його користь за укладеним договором № 11/03 - 04 від 11.03.2019 року ( про надання тур агентських послуг ), понесених ним у сумі : 16 489,41 гривень ( оплата за допомогу в підготовленні пакету документів необхідних для оформлення візи ), 1 050 гривень ( оплата страхового збору ) та штраф відповідно до п. 6.2. та 4. 1. договору ) у розмірі 600 євро, що відповідно до офіційного курсу іноземних валют Нацбанку України до гривні ( 31, 7021 грн. ) станом на 29.07.2021 року у сумі 19 020 гривень та моральну шкоду у сумі 5 000 гривень. Всього підлягає до стягнення 41 559,41 гривень. Решта вимог про : стягнення пені у розмірі 210 124,10 грн. та саме у заявленому розмірі позивачем відшкодування моральної шкоди у сумі 10 000 грн. - не підлягає задоволенню. Суд, виходячи з вимог діючого законодавства про відшкодування моральної шкоди, вважає, що дана вимога підлягає частковому задоволенню у сумі визначеній судом як адекватне відшкодування заподіяним відповідачкою позивачу глибині та тривалості моральних страждань, ступеню порушення нормального укладу життя позивача внаслідок дій відповідачки з урахуванням майнового стану відповідачки. Щодо стягнення пені згідно ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», то оскільки відповідачка сама відмовилась, а не не могла виконати обов'язків по укладеному договору, то в стягненні пені у сумі 210 124,10 грн. згідно розрахунку відповідача необхідно відмовити та застосувати статтю укладеного договору про стягнення штрафу.
З наступних підстав.
Відповідно до ст. 49 ч. 1, п. 2 ч. 2 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами та обов'язками.
Згідно ст. 81 ЦПК України на підставі положень ст. 76 - 80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом……
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому, у сторони відповідачки щодо поданих нею та її представником доказів не існувало підстав передбачених чинним законодавством для звільнення від доказування у розумінні ст. 82 ЦПК України.
Згідно ст. 83 ч. 1, 2, 8, 9, 10 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до ст. 205 ЦК України : 1. Правочин може вчинятися усно або в письмовій ( електронній ) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. 2. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. 3. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Згідно ст. 638 ЦК України : 1. договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. 2. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір ( оферти ) і прийняття пропозиції ( акцепту) другою стороною.
Згідно ст. 901 - 903, 905 - 907 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона ( виконавець ) зобов'язується за завданням другої сторони ( замовника ) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язанн.
Виконавець повинен надати послугу особисто.
У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобо'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Коджексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Згідно до ст. 1-1, 2 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів ( крім харчових продуктів, якщо інше прямо - цим Законом ), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
Законодавство про захист прав споживачів складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та правових актів, що містять положення про захист прав споживачів
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт ( надання послуг ) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Згідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди.
Згідно ст. 1167 ЦК України : 1. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Постановою Верховного суду України у п.3 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року ( із подальшими змінами та доповненнями ), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема : …у порушенні прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, …, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди підлягають :
• наявність такої шкоди,
• протиправність діяння її заподіювача,
• наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та
• вини останнього в її заподіянні.
Відповідно до п. 1.1. укладеного договору № 11/03-04 від 11.03.2019 року замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язки з надання турагентських послуг, надання послуг бронювання квитків та консультації з питань українського та іноземного законодавства, надання будь-якої письмової або усної інформації з питань пов'язаних з виконанням данного договору.
Відповідно до п. 2.1. укладеного договору № 11/03-04 від 11.03.2019 року замовник має право після підписання договору вимагати від виконавця належного виконання договору. П. 2.3. договору …отримати інформаційно-консультативні послуги визначені договором.
Відповідно до п. 3.1. - 3.1.1. укладеного договору № 11/03-04 від 11.03.2019 року надавати належним чином відповідні інформаційно-консультативні послуги, що визначені договором.
Відповідно до п. 3.1.3. укладеного договору № 11/03-04 від 11.03.2019 року надавати інформаційно-консультативні послуги.
Відповідно до п. 3.1.4. укладеного договору № 11/03-04 від 11.03.2019 року надавати допомогу замовнику в підготовці пакету документів необхідних для оформлення візи.
Відповідно до п. 4.1. укладеного договору № 11/03-04 від 11.03.2019 року вартість виконаних консультативних послуг, зазначених цим договором становить 600 євро по комерційному курсу на день підписання договору.
Відповідно до п. 4.2. укладеного договору № 11/03-04 від 11.03.2019 року оплата за послуги проводиться шляхом безготівкової оплати на розрахунковий рахунок виконавця в день підписання даного договору, якщо інший порядок оплати не передбачений відповідною додатково угодою до даного договору.
Відповідно до п. 6.1. - 6.2. укладеного договору № 11/03-04 від 11.03.2019 року у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та законодавством України. За односторонню необґрунтовану відмову відмову від виконання своїх обов'язків протягом дії даного договору винна сторона сплачує штраф у розмірі 100 % зазначеної у п. 4.1. договору.
Оплата за послуги проводиться шляхом безготівкової оплати на розрахунковий рахунок виконавця в день підписання даного договору, якщо інший порядок оплати не передбачений відповідною додатково угодою до даного договору ( п. 4.2. р. 4 ).
Таким чином, як вбачається із наведених судом положень діючого законодавства та умов укладеного договору, вчинених дій сторонами на виконання досягнутих умов договору, то суд вважає, що між сторонами був укладений договір № 11/03-04 від 11.03.2019 року про надання тур агентських послуг за наявності в мережі «інтернет» оферти сайту відповідачки ( туристичне агентство «Me Grand» ( сайт - megrant.net ) та дані відносини регулюються вказаним діючим законодавством на підставі ст. 205, 638, 901 - 903, 905 - 907 ЦК України. Так як, відповідачка на виконання усних домовленостей з позивачем, досягли суттєвих умов договору, наданих нею позивачу інформаційно-консультативних послуг щодо виїзду на роботу в Норвегію, направила позивачу підписаний нею договір № 11\03-04 від 11.03.2019 року про надання тур агентських послуг, отримала від позивача документи і інформацію необхідну для виконання взятих на себе обов'язків та позивач отримав договір, погодився з зазначеними в ньому умовами, та за подальшою домовленістю і на виконання суттєвих умов договору перерахував кошти на повідомлений відповідачкою її картковий розрахунковий рахунок, а відповідачка на виконання суттєвих умов договору прийняла вказані кошті від позивача та надала йому частину тур агентських послуг у вигляді інформаційно-консультативних послуг, не надавши йому допомогу в підготовці документів необхідних для оформлення візи, але отримавши кошти від позивача, припинила ( відмовилась ) виконання договору та надання подальших передбачених укладеним договором послуг. При чому, припинила за відсутності обставин форс-мажору, передбачених розділом 7 укладеного договору та не довела суду, що припинила подальше виконання договору не з її вини. Тому, відповідно до умов укладеного договору, суд вважає, що вона відмовилась від виконання договору безпідставно в односторонньому порядку.
Надана відповідачкою та її представником копія квитанції на а. с. 89 т. 1 нібито про перерахування відповідачкою отриманих нею коштів від позивача норвежцю , суд не може розцінювати як доказ взагалі у розумінні вимог ст. 76 - 80 ЦПК України, бо не містить необхідних реквізитів, які б давали можливість ідентифікації платника та отримувача, цільового призначення коштів, тому не може прийняти її до уваги при винесенні рішення та покласти в його в основу. Крім того, стороною відповідачки не оскаржувався даний договір та не ставилося вимоги щодо його не укладення і т.п., а лише повідомлялося, що він не укладений.
За клопотанням представника відповідачки про визнання доказів сторони позивача недопустимими та такими, що не були подані у встановлений строк і тому не можуть бути прийняті судом ( копії договору № 11/03-04 від 11.03.2019 року та CD-R диск «Videx mamba» з аудіо файлами ), то суд вважає його безпідставним, оскільки згідно іншого клопотання він же одночасно прохав витребувати у позивача оригінали вказаних доказів, що і було зроблено стороною позивача та дані докази досліджені досліджені в засіданні за участю сторін.
Оскільки представником позивача в дебатах зроблено заяву в порядку ст. 141 ч. 8 ЦПК України, то питання щодо стягнення понесених позивачем судових витрат суд вирішить у строк встановлений діючим законодавством шляхом винесення додаткового рішення.
Заява представника відповідачки про стягнення із позивача понесених відповідачкою судових витрат у сумі 22 000 грн. згідно доданих документів, підлягає вирішенню згідно ст. 133 ч. 3 п. 1, 137 ЦПК України - підлягає задоволенню пропорційно до задоволених вимог позивача, що шляхом арифметичних підрахунків складає 18 403 грн.
Керуючись ст. 4, 43, 49, 81, 133 ч. 3 п. 1, 137, 174 - 177, 259, 263 - 268, 354 ЦПК України, ст. 16, 205, 638 - 642, 901 - 903, 906 ЦК України, суд, -
Збільшені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по договору № 11/03 - 04 від 11.03.2019 року ( про надання тур агентських послуг ), понесених ним у сумі : 16 489,41 гривень ( оплата за допомогу в підготовленні пакету документів необхідних для оформлення візи ), 1 050 гривень ( оплата страхового збору ) та штраф відповідно до пункту 6.2. та 4. 1. договору ) у розмірі 600 євро, що відповідно до офіційного курсу іноземних валют Нацбанку України до гривні ( 31, 7021 грн. ) станом на 29.07.2021 року у сумі 19 020 гривень та моральну шкоду у сумі 5 000 гривень. А всього підлягає до стягнення 41 559,41 гривень.
В решті вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені нею витрати на правничу допомогу пропорційно до частково задоволених збільшених позовних вимог сумі 18 403 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення надруковано суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.
Суддя: О. О. Гальченко