Дата документу 06.09.2021 Справа № 554/5301/21
Провадження № 2/554/2292/2021
06 вересня 2021 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.,
при секретарі - Пащенко Д.С.
за участю представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Територіальної громади м.Полтави в особі Полтавської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторія Вікторівна, про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю із спадкодавцем, визнання спадкоємцем четвертої черги за законом,-
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Територіальної громади м.Полтави в особі Полтавської міської ради, визначивши третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В., про встановлення факту проживання однією сім'єю, як сина та мачухи, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 , з 02.03.1988 року (часу укладення шлюбу із ОСОБА_4 , батьком ОСОБА_2 ) до дня смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які проживали із спадкодавцем однією сім'єю більше п'яти років до часу відкриття спадщини і на час відкриття спадщини; визнати ОСОБА_2 спадкоємцем четвертої черги 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 після померлої мачухи ОСОБА_3 .
В обґрунтування позову вказав, що з 1970 року він разом із батьком ОСОБА_4 проживав у квартирі АДРЕСА_1 . Вказана квартира була надана його батькові на підставі ордеру № 2208 від 10 серпня 1970 року, а він як син отримав право на заселення та реєстрацію як член сім'ї. 02 березня 1988 року його батько одружився із ОСОБА_3 і вони почали проживати разом як одна сім'я. Вона прийняла його як сина, а він її як матір. 10 вересня 1993 року їхня квартира була приватизована на трьох осіб, про що видано свідоцтво про право власності на житло. ІНФОРМАЦІЯ_2 його батько помер. Він разом із мачухою залишилися проживати разом однією сім'єю у вказаній квартирі, вели спільне господарство, матеріально забезпечували сім'ю їжею, одягом, допомагали у побуті, разом утримували квартиру, турбувалися про стан здоров'я. Відповідно до заповіту 1/3 частина квартири, яка належала його батькові, перейшла у власність ОСОБА_5 за заповітом. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла, він організовував її поховання. Як єдиний спадкоємець за законом 14 вересня 2020 року звернувся до Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак постановою нотаріуса від 17 травня 2021 року йому було відмовлено , у зв'язку із відсутністю підстав до закликання до спадкування за законом, а саме відсутності документів щодо факту родинних зв'язків із померлою. З цих підстав, звернувся до суду з позовом.
Ухвалою суду від 07 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху.
Ухвалою суду від 16 червня 2021 року відкрите провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Від представника відповідача Територіальної громади м.Полтави в особі Полтавської міської ради до суду надійшов відзив на позов, в якому у задоволенні позову прохав відмовити, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження ведення спільного господарства з померлою, наявність взаємних прав та обов'язків, спільних витрат та надання взаємної допомоги один одному. Доказів того, що за життя спадкодавця позивач брав участь у витратах по утриманню квартири не надано (а.с.52-54).
Ухвалою суду від 30 липня 2021 року постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим (а.с.79-80).
Представником позивача до суду подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що обставини, які відповідач вважає не доведеними, підтверджуються письмовими доказами, які є в матеріалах справи, та показами свідків, а тому заперечення відповідача є безпідставними (а.с.86-87).
Ухвалою суду від 20 серпня 2021 року закрито підготовче засідання по справі та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні 30.07.2021 року позивач ОСОБА_2 позов підтримав у повному обсязі.
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача Територіальної громади м.Полтави в особі Полтавської міської ради у судове засідання не з'явився, до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника Полтавської міської ради (а.с.100).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В. у судове засідання не з'явилася, до суду надіслала заяву про розгляд справи без її участі (а.с.50).
Суд, заслухавши учасників справи, свідків, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, дійшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_4 .
Згідно Ордеру Октябрської районної Ради депутатів м.Полтави № 2208 від 10 серпня 1970 року ОСОБА_4 надається квартира із двох кімнат по АДРЕСА_2 з правом заселення та реєстрації сина ОСОБА_2 (а.с.10).
02 березня 1988 року ОСОБА_4 уклав шлюб із ОСОБА_6 , про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 02 березня 1988 року (а.с.11).
Із свідоцтва про право власності на житло виданого Відділом приватизації житла «Полтавстрой» 10 вересня 1993 року вбачається, що квартира АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на праві приватної власності (а.с.12).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла, що слідує із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого Шевченківським районним у місті Полтаві відділом ДРАЦС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) 23 квітня 2020 року (а.с.22).
Із довідки виданої КП «ЖЕО № 2» Полтавської міської ради № 1237 від 01.02.2021 року слідує, що ОСОБА_2 отримав право власності на квартиру АДРЕСА_1 у зв'язку із приватизацією житла разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з10 вересня 1993 року та по день смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживав з нею однією сім'єю (а.с.24).
Із Акту про проживання однією сім'єю, сина та матері ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 07 травня 2021 року, виданого КП «ЖЕО №2» ПМР, слідує, що у квартирі АДРЕСА_1 з 1970 року по 1988 рік проживала сім'я ОСОБА_4 разом із своїм сином ОСОБА_2 . 10.08.1970 року ОСОБА_4 виданий ордер на вказану квартиру із правом заселення ОСОБА_2 . 02.03.1988 року ОСОБА_4 одружився із ОСОБА_3 та з того часу вони проживали однією сім'єю, як батько, син та мати. У 1993 році сім'я ОСОБА_4 приватизували вищезазначену квартиру за спільною згодою членів сім'ї. У липні 1997 році ОСОБА_4 помер і з цього часу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продовжили проживати разом як сім'я, як син та матір. Вони вели спільне господарство, опікувалися один одним, разом як сім'я утримували один одного, матеріально забезпечували свою сім'ю, завжди піклувалися про здоров'я один одного, у разі необхідності забезпечували ліками згідно приписів лікарів, допомагали один одному у домашньому побуті та утримували квартиру, забезпечували один одного одягом та їжею. ОСОБА_3 мала тривалий час хронічні захворювання, а тому часто хворіла. ОСОБА_7 возив її до медичних закладів, оскільки вона стояла на обліку у лікаря-невропатолога з 2016 року, а тому ОСОБА_7 забезпечував її лікуванням та доглядом. Не дивлячись на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не були рідними матір'ю та сином, проте їх стосунки та відношення один до одного вказували на щирі та справжні відносини у сім'ї. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, а тому ОСОБА_2 взяв організацію поховання матері на себе. До останнього дня життя ОСОБА_3 , ОСОБА_2 піклувався про свою матір, завжди відносився до батьків з повагою, вони завжди підтримували один одного та все робили разом. Сусіди -свідки підтверджують та засвідчують, що дійсно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали разом однією сім'єю, як син та матір у квартирі АДРЕСА_1 з 02.03.1988 року та до дня смерті ОСОБА_3 (а.с.25).
Із Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В. від 17 травня 2021 року слідує, що 14 вересня 2020 року надійшла заява від ОСОБА_2 з питання видачі свідоцтва про право на спадщину на частку квартири АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 . ОСОБА_8 прийняв спадщину, подавши заяву про прийняття спадщини відповідно до ст. 1270 ЦК України, інші спадкоємці заяв про прийняття спадщини в установлений ст. 1270 ЦК України строк не подавали, інформація про них відсутня. Враховуючи, що заявником стверджується факт відсутності у спадкоємця на день винесення постанови доказів щодо родинних відносин з померлою, вчинити нотаріальну дію - видати свідоцтво про право на спадщину немає можливості. З цих підстав, у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_9 відмовлено, у зв'язку з відсутністю підстав для закликання до спадкування за законом, а саме відсутність документів щодо факту родинних зв'язків з померлою.
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показав, що є сусідом ОСОБА_2 , так як проживає у квартирі АДРЕСА_3 , з 1991 року, коли у квартирі проживав ще батько позивача ОСОБА_11 та вони проживали втрьох. Коли у 1992 році помер батько, в квартирі залишилися проживати син та мачуха. Вони піклувалися один про одного, ОСОБА_12 говорила йому, що ОСОБА_13 їй допомагав.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала, що є сусідкою ОСОБА_15 , так як проживає у квартирі АДРЕСА_3 . Проживає в квартирі з 1991 року. В квартирі Плескачових була та бачила відносини між ОСОБА_16 та ОСОБА_13 , що вони ставилися один до одного хорошо. Вона була його мачухою, але вони жили в цій квартирі разом, він називав її мама, а вона його ОСОБА_17 . Конфліктних ситуацій між ними не було.
Свідок ОСОБА_18 показав, що є товаришом ОСОБА_2 з дитинства, знав його батька ОСОБА_11 та ОСОБА_19 , як матір. Вони жили разом у двохкімнатній квартирі, допомагали один одному, купували їжу, їздили на лікування разом. Між ними були сімейні, теплі відносини, ОСОБА_13 переживав за матір. Вони все робили разом: ходили в магазин, готували їсти. Після її смерті ОСОБА_13 дуже хвилювався.
Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні показав, що є другом ОСОБА_2 з 1974 року. Батько ОСОБА_13 помер і вони жили з мачухою вдвох, стосунки у них були нормальні. ОСОБА_13 їй допомагав, а також ховав ОСОБА_19 .
Із показів свідка ОСОБА_21 слідує, що вона із ОСОБА_2 були однокласниками з 1 по 9 клас, разом дружили, приходили в гості. Знає, що батько у нього був ОСОБА_11 , а мати ОСОБА_22 . ОСОБА_13 говорив, що відносини у них з матір'ю були нормальні, він завжди хорошо відкликався про батьків.
Свідок ОСОБА_23 показав, що в дитинстві гуляли у дворі ОСОБА_2 , знає, що він жив із мамою, стосунки у них були нормальні.
Свідок ОСОБА_24 показав, що з ОСОБА_2 перебуває у дружніх стосунках з 1993 року, жили у сусідніх будинках. Батько ОСОБА_13 помер у 1997 році, тьотя Фіра була його мачухою. Він неодноразово бував у них у квартирі, відносини у них були як матері і сина, жили однією сім'єю. Вони ходили по магазинах, разом скуплялися.
Із показів свідка ОСОБА_25 слідує, що ОСОБА_7 є його другом протягом 15 років. Знає його сім'ю - маму ОСОБА_26 . Батька його не застав. Неодноразово святкував у них день народження, спочатку навіть не знав, що вона йому не рідна мати. У них дуже близькі стосунки, вони разом ходили на базар, їздили на лікування в ОСОБА_27 , ОСОБА_13 супроводжував матір до лікарні, зокрема лікаря невролога. ОСОБА_12 завжди запрошувала його до столу, коли він заходив в гості.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, що слідує зі змісту ст. 1264 ЦК України.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, зо встановлено ч.1 ст. 1270 ЦК України.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Суд вважає, що позивач довів, що проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактично проживали та були співвласниками квартири АДРЕСА_1 з 1993 року з часу приватизації квартири.
Також у судовому засідання встановлено, що останні вели спільний побут, спільно вели господарство, разом харчувалися до дня смерті ОСОБА_3 .
Вказані факти підтвердили у судовому засіданні, зокрема, і свідки.
Судом також встановлено, що ОСОБА_7 супроводжував на лікування ОСОБА_3 , здійснював разом із нею покупки, мали спільний бюджет.
Також встановлено, що похованням ОСОБА_3 займався ОСОБА_2 , що підтверджується Актом КП «ЖЕО № 2» ПМР від 07 травня 2021 року.
В п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК ( 2947-14 ) про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім'єю, як сина та мачухи, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 , з 02.03.1988 року (часу укладення шлюбу із ОСОБА_4 , батьком ОСОБА_2 ) до дня смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто більше п'яти років до часу відкриття спадщини і на час відкриття спадщини, а також визнання ОСОБА_2 спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті мачухи ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд вважає безпідставними позовні вимоги про визнання ОСОБА_2 спадкоємцем конкретно визначеного спадкового майна, а саме 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 після померлої мачухи ОСОБА_3 , оскільки обсяг спадкового майна останньої у судовому засіданні не доведений, а тому в цій частині позовних вимог вважає за необхідне відмовити.
Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 229, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Встановити факт проживання однією сім'єю, як сина та мачухи, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 , з 02.03.1988 року (часу укладення шлюбу із ОСОБА_4 , батьком ОСОБА_2 ) до дня смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто більше п'яти років до часу відкриття спадщини і на час відкриття спадщини.
Визнати ОСОБА_2 спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті мачухи ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач - Територіальна громада в особі Полтавської міської ради, місце знаходження, м. Полтава, вул. Соборності, 36, код ЄДРПОУ - 24388285.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дробіть В.В., місце знаходження, м. Полтава, вул. Старий Поділ,3.
Повне рішення складено 15 вересня 2021 року.
Суддя Л.І. Савченко