Справа № 541/1857/21
Номер провадження3/541/618/2021
16 вересня 2021 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області О. В. Ситник, розглянувши матеріали, які надійшли з Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1
за ч. 1 ст. 195-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
25.06.2021 року та 26.06.2021 року неодноразово ОСОБА_1 за адресою: м. Миргород, пров. Робітничий порушував порядок використання піротехнічних засобів, а саме: кидав приведені у дію піротехнічні засоби ближче 100 м від житлових будинків, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 195-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в скоєнні адміністративного правопорушення не визнав, суду пояснив, що кидав пітарди в себе у дворі з метою щоб даним звуком відігнати чужих собак які збігаються до його собаки породи вівчарки , на запитання суду відповів що у нього ніхто не запитував марки пітард яких він кидав , також пояснив що дійсно має конфлікт із сусідом який живе поруч , який викликав поліцію , оскільки навпаки той сусід вмикає дуже гучно музику та показав відео .
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно зі ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст. 195-6 ч. 1 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 195-6, є суспільні відносини в сфері обігу, а саме порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів. А враховуючи що незаконне застосування піротехнічних засобів несе загрозу життю і здоров'ю людей, порушує громадський порядок додатковим об'єктом даного адміністративного проступку також є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
При цьому необхідно враховувати, що ст. 195-6КУпАП є бланкетною (відсилочною нормою), а тому при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею потрібно звертатися до конкретних правил і норм, які регулюють відносини щодо порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів.
У протоколі про адміністративне правопорушення не наведено яким діючим нормативно-правовим актом встановлений порядок виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів, і які саме його положення порушив ОСОБА_1 , здійснюючи використання піротехнічних засобів на території будинковолодіння в якому останній проживає.
Суд враховує, що порядок виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів регулювався спеціальним підзаконним нормативним актом, а саме Тимчасовими правилами обігу в Україні побутових піротехнічних виробів, затвердженими Наказом МВС України №1649 від 23 грудня 2003 року. Однак, зазначений Наказ втратив чинність 19 січня 2018 року на підставі Наказу МВС України від 28 листопада 2017 року №968 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу МВС від 23 грудня 2003 № 1649".
Згідно із ч. 2 ст. 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Зазначені приписи Основного Закону нормативно закріплюють принцип права, відповідно до якого немає покарання без закону, суть якого зводиться до того, що ніхто не може бути покараний за вчинення чогось, що не заборонено законом.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 62 Конституції України). Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення є документом, який є підставою для висунутого обвинувачення, однак може визнаватись джерелом доказів у справі лише за умови його відповідності вимогам ст.ст. 254-256 КУпАП.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з положень ст. ст. 8,62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Отже, на підставі відповідної практики Європейського суду з прав людини можливо зробити однозначний висновок, що суд не має права перебирати на себе функцію обвинувача у справах про адміністративні правопорушення, які в розумінні Конвенції прирівнюються до кримінального провадження, оскільки в такому випадку суд перестає бути незалежним та неупередженим органом з розгляду спорів, що є безумовним порушенням ст. 6 Конвенції в частині права кожного на справедливий суд.
Таким чином, суд позбавлений можливості самостійно розширювати зміст протоколу про адміністративне правопорушення, здійснювати збір додаткових доказів, що підтверджували б або спростовували б вину правопорушника, а отже судовий розгляд здійснюється на підставі наданих суду матеріалів.
Це повністю узгоджується з приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП, згідно з якими обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення від 09.07.2021 року не може бути покладений в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 195-6 КУпАП.
Частиною 1 ст.7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 247, 283-285 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 195-6 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду О. В. Ситник