Справа № 120/5322/21-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мультян М.Б.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
15 вересня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), третя особа - ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення штрафу,
В травні 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області звернулось до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) в якому просило cкасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бертман Р.П. про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за невиконання рішення суду по виконавчому провадженню за №65078741 від 19.05.2021 в сумі 5100 грн.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 09.06.2021 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Позивач та третя особа своїми правами, передбаченими ст. 300, 304 КАС України, стосовно подання письмових відзивів на апеляційну скаргу не скористались.
До початку судового засідання від позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.
Третя особа в судове засідання не завилась, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи. Будь-які заяви чи клопотання на адресу суду від ОСОБА_1 не надходили.
Відповідно до приписів ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи вказані обставини, судова колегія, з огляду на приписи п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вбачає за можливе здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи неоспорені факти про те, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.02.2021 у справі № 120/124/21-а, серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії починаючи з 01.04.2019 року на підставі довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17.11.2020 року № ХЛ64346, з урахуванням зазначених у довідці основних та додаткових видів грошового забезпечення та премії, а також здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
29.03.2021 Вінницьким окружним адміністративним судом по даній справі видано виконавчий лист № 120/124/20-а.
На підставі цього виконавчого документа постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бертман Р.П. від 08.04.2021 відкрито виконавче провадження № 65078741 щодо виконання судового рішення. Серед іншого, у даній постанові зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, надати обґрунтовану відповідь та документальне підтвердження щодо виконання рішення суду.
Листом від 22.04.2021 № 0200-0802-5/25580 ГУ ПФУ у Вінницькій області повідомило головного державного виконавця, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.02.2021 у справі № 120/124/21-а добровільно виконане до відкриття виконавчого провадження. Додатково зазначено, що на виконання рішення суду управлінням проведено перерахунок пенсії стягувачу і сума заборгованості становить 100258,89 грн за період з 01.04.2019 по 31.03.2021. Одночасно повідомлено, що заборгованість буде виплачена після виділення коштів з Державного бюджету України, оскільки нормами статті 8 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що виплата пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
До цього листа позивач додав докази перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 та розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за період з 01.04.2019 року по 31.03.2021 року.
Разом з тим, 23.04.2021 та 28.04.2021 стягувач самостійно звернувся до органу державної виконавчої служби із письмовими заявами з метою виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.02.2021 у справі № 120/124/21-а.
У зв'язку з надходженням таких заяв стягувача, 05.05.2021 відповідач надіслав на адресу позивача вимогу державного виконавця за №6048/2.3-22/6, якою зобов'язав боржника в строк до 20.05.2021 в повному обсязі виконати рішення суду.
На виконання даної вимоги ГУ ПФУ у Вінницькій області листом від 14.05.2021 № 0200-0802-5/29197 повідомило відповідача про те, що Головне управління 04.08.2020 звернулось із запитом до Пенсійного фонду України щодо виконання судових рішень (винесених до 22.07.2020 (дня визнання нечинними п. 1 та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду) та після вказаної дати) в частині виплати заборгованості по пенсіях, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. У свою чергу, Пенсійним фондом України в листі від 09.11.2020 роз'яснено, що погашення заборгованості по вказаній категорії судових рішень проводиться в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
У подальшому, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бертман Р.П. від 19.05.2021 в рамках виконавчого провадження № 65078741 накладено штраф у розмірі 5100 грн на боржника у зв'язку з невиконанням рішення суду і зобов'язано останнього протягом десяти робочих днів виконати останнє.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду для її скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Питання примусового виконання судових рішень регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
У відповідності до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно частини 1 статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У відповідності до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Як слідує із матеріалів справи, оскаржувана постанова від 19.05.2021 про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100 грн винесена відповідачем на підставі статей 63, 75 Закону № 1404-VIII із мотивів невиконання судового рішення.
Так, частиною 2 статті 63 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно частини 1 статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, з аналізу вказаних норм вбачається, що Законом № 1404-VIII встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин. А тому, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
При цьому поважними в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Відповідно до положень підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Окрім того, в силу статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Власні кошти Пенсійний фонд не включає до складу Державного бюджету України, що передбачено статтею 72 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Статтею 73 вищезазначеного Закону також встановлено вичерпний перелік підстав для використання коштів Пенсійного фонду та заборону їх спрямування на цілі, не передбачені цим Законом.
Так, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Отже, фінансування та виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів Фонду виділених з Держаного бюджету України та за наявності відповідного бюджетного призначення.
Відтак, невиконання судового рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області в частині виплати грошових коштів за період з 01.01.2014 по 31.03.2021 у сумі 100258,89 грн. у зв'язку з відсутністю відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
У свою чергу, частиною 1 статті 75 Закону № 1404-VIII чітко визначено, що постанова про накладення штрафу виноситься у разі невиконання рішення саме без поважних причин.
Окрім того, накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що невиконання судового рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.02.2021 у справі № 120/124/21-а в частині виплати грошових коштів ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 31.03.2021 у сумі 100258,89 грн., не виконано ГУ ПФУ у Вінницькій області з поважних причин, а тому відсутні підстави для застосування до позивача штрафу згідно із частиною першою статті 75 Закону №1404-19.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
В даному випадку, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
До того ж, суд апеляційної інстанції враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апелянту надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не встановлено, а отже рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Гонтарук В. М. Курко О. П.