Справа № 686/10461/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Стефанишин С.Л.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
15 вересня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
в квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 липня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
08 вересня 2021 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
10 вересня 2021 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що постановою серії ЕАН №4076030 від 16 квітня 2021 року інспектором роти №2 батальйону управління патрульної поліції у Хмельницькій області лейтенантом поліції Колоднюк І.Д. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. за те, що 16.04.2021 року о 13:30 год. в м. Хмельницькому по вул. Староконстянтинівське шосе, 2/1Н керуючи транспортним засобом "Ford Fusiоn" д.н.з. НОМЕР_1 , перевищив встановлену швидкість руху на 29 км/год., чим порушив вимоги п.12.4 ПДР України.
Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять, а позивачем не надано достатніх доказів, які спростовують порушення позивачем вимог п. 12.4 ПДР України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Обов'язки учасників дорожнього руху, а також підстави та порядок притягнення до відповідальності за їх порушення передбачені Законом України "Про дорожній рух", Правилами дорожнього руху та Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Згідно зі ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Частиною першою ст. 122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками-тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно з п.12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - ПДР), у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
П.1.10 ПДР передбачено, що населений пункт - забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, 5.47, 5.48.
Судом встановлено, що в матеріалах справи наявні відеозапис та фотознімок, здійснений сертифікованим приладом TruCam TС 00682, на якому зафіксовано, що автомобіль позивача рухався зі швидкістю 79 км/год.
Разом з цим, вказані фотознімок та відеозапис дають можливість достовірно встановити місце фіксації швидкості транспортного засобу позивача, адже на них відображена фіксація швидкості руху автомобіля в населеному пункті, іншими об'єктами, які вказують на те, що транспортний засіб позивача на момент фіксації рухався з перевищенням швидкості.
Відтак, колегія суддів вважає, що матеріали справи містять, а позивачем не надано достатніх доказів які спростовують порушення позивачем вимог п.12.4 ПДР України.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає про те, що прилад TruCam знаходився в руках працівника поліції, а не був встановлений стаціонарно, що суперечить статті 19 Конституції України та ч.1 ст. 40 Закону України "Про національну поліцію".
Відповідно до листа ДП "Укрметртестстандарт" від 01.10.2019 №22-38/49 вимірювач ТruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму, вимірювач ТruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі. Алгоритм обробки вимірювальної інформації забезпечують отримання результатів вимірювання швидкості руху ТЗ в межах максимально допустимої похибки, як в ручному та автоматичному режимах: + 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год; + 1% в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.
Отже, використання лазерного вимірювача ТruCam в ручному режимі не впливає на точність вимірювання швидкості руху ТЗ, тому колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги щодо обов'язкового стаціонарного встановлення вказаного приладу необґрунтованими.
Стосовно доводів позивача в частині відсутності на дорозі в межах населеного пункту міста Хмельницький знаку 5.70 "Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху", колегія суддів зазначає наступне.
Так, згаданий дорожній знак інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів саме щодо змонтованої техніки.
Прилад ТruCam не є автоматичним засобом вимірювальної техніки, а дорожній знак 5.70 ПДР України інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів саме щодо змонтованої техніки. При зупинці патрульного автомобіля наявність попереджувального знаку не є необхідною, адже фото-, відеофіксація здійснюється не постійно, а лише в момент наявності на дільниці дороги екіпажу патрульної поліції.
Інкриміноване правопорушенням позивачем зафіксоване не в автоматичному режимі, перевищення швидкості руху відбулось в межах населеного пункту, тому відсутність дорожнього знаку 5.70 ПДР України не впливає на суть порушення позивачем саме п. 12.4 ПДР України. Крім того, вказаний дорожній знак є інформаційно-вказівним знаком.
Отже, наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Також, колегія суддів вважає, безпідставними доводи позивача, що інформація на доданому до відзиву диску DVD-R не є оригіналом електронного доказу, а також не відповідає вимогам ст.99 КАС України щодо засвідчення копії електронного доказу, з огляду на наступне.
Відповідно до приписів ч.2 ст.99 КАС України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Згідно ч. 2 ст. 18 КАС України позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. (ч. 4 ст. 18 КАС України)
Разом з тим, станом на сьогоднішній день, ЄСІТС не функціонує, про що зазначено у п.15 Розділі VII "Перехідні положення" КАС України.
Отже, відповідач позбавлений можливості виконати вимоги ст. 99 КАС України стосовно завірення копії електронного доказу.
DVD-R на даний момент є речовим доказом, який був доданий до справи у запакованому та проштампованому конверті із підписом посадової особи - старшого юрисконсульта сектору правового забезпечення управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Подворного Дмитра Вікторовича.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 липня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 325 КАС України та згідно ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 15 вересня 2021 року.
Головуючий Курко О. П.
Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.