Справа № 127/2-а-975/07
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Луценко Л.В.
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
15 вересня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 01 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ЗАЯВИ
Представник військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 у березні 2021 року звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у адміністративній справі №2-а-975/07 (№1272-а-975/07) за адміністративним позовом ОСОБА_3 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.05.2017 військовій частині НОМЕР_1 поновлено строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання у даній справі та видано його дублікат, який представник заявника отримав 27.07.2018.
30.07.2018 виконавчий лист було повторно пред'явлено до виконання до Замостянського відділу ДВС у м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області, однак постанова про відкриття виконавчого провадження до військової частини не надходила.
На неодноразові запити військової частини про хід виконання виконавчого листа будь-якої відповіді не надходило.
Відповідно до листа Замостянського відділу ДВС у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 16.02.2021 виконавчий лист до відділу не пред'являвся для виконання.
На думку заявника, вказані дії свідчать про неналежне відношення посадових осіб Замостянського відділу ДВС до вхідних документів та про втрату дубліката виконавчого листа.
Стягувач вважає, що оскільки оригінал та попередній дублікат виконавчого листа втрачено, то слід видати його дублікат, а строк його звернення до виконання пропущено з поважних причин, оскільки пред'явити вказаний виконавчий документ до виконання в строк не мав можливості у зв'язку із його відсутністю.
ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01.04.2021 в задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні акти проведення відповідних перевірок, матеріали службових розслідувань у випадку виявлення втрати, листи або будь-які інші докази на підтвердження саме втрати виконавчого листа та обставин такої втрати, а тому викладені в заяві обставини не підтверджені належними та допустимими доказами, відтак відсутні підстави для задоволенні заявлених вимог.
ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити заяву військової частини НОМЕР_1 .
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що виконавчий лист в даній справі Замостянським відділом ДВС втрачається не вперше. В даних діях вбачається неналежне відношення посадових осіб Замостянського відділу ДВС до вхідних документів. При цьому військова частина вживала відповідних дій і виконавча служба жодного разу за тривалий термін не повідомила військову частину про відсутність даного виконавчого листа.
ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою суду від 05.07.2021 витребувано справу із суду першої інстанції.
Ухвалами суду від 22.07.2021 відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження та залишено апеляційну скаргу без руху.
05.08.2021 до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалами суду від 31.08.2021 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду на 08.09.2021 о 10:30.
07.09.2021 до суду надійшло клопотання військової частини НОМЕР_1 про перенесення судового засідання у зв'язку з неможливістю представнику військової частини прибути у судове засідання. Також вказано, що у випадку відмови у задоволенні даного клопотання просить провести судове засідання без його участі.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 313 КАС України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки заявником не наведено у поданому клопотанні причин неявки в судове засідання та вказано про можливість проведення судового засідання без його участі, клопотання представника військової частини про перенесення судового засідання задоволенню не підлягає.
Згідно з п.2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з'явилися, при цьому в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.
VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 12.05.2017 з урахуванням змісту ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 01.06.2018 видано дублікат виконавчого листа у справі № 2-а-975-07 про стягнення з ОСОБА_3 на користь військової частини НОМЕР_1 грошових коштів в сумі 20163,36 грн. з метою примусового виконання ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.08.2012 в порядку повороту виконання постанови Замостянського районного суду Вінницької області від 07.03.2007 та поновивши пропущений строк для пред'явлення даного виконавчого документу до виконання.
Дублікат виконавчого листа отримала представник заявника Кравченко Т.С. 27.07.2018, про що свідчить наявна у матеріалах справи розписка.
Відповідно до листа Замостянського відділу ДВС у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 10.02.2021 виконавчий лист №2-а-976/07 про стягнення коштів з ОСОБА_4 перебував на виконанні з 19.10.2012 по 26.12.2013 та був повернутий стягувачу без виконання. Повторно на виконання не пред'являвся.
VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 12 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Згідно з п.18.4 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Отже єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 474/783/17, від 10.10.2018 у справі № 2-504/11 та вірно враховані судом першої інстанції.
Крім того Верховний Суд в постанові від 23.09.2020 в справі № 127/2-3538/10 виклав правову позицію, що дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Крім того, обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Відповідний строк повинен обчислюватися з урахуванням підстав для його переривання та/або зупинення. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.
Відповідно до ст. 376 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Ухвалу суду за результатами розгляду заяви про поновлення пропущеного строку може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.
Чинне процесуальне законодавство не визначає переліку причин, які є поважними (такими, що не залежали від волі стягувача), та за наявності яких суд може поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого документа. Разом із тим, такі причини (обставини) повинні бути об'єктивною перешкодою для особи, на користь якої винесено судове рішення, і яка вчиняє дії для отримання виконавчого документа та його пред'явлення до виконання.
При цьому метою норм КАС України, які регулюють питання поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин.
Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності дотримання принципу правової (юридичної) визначеності, які є невід'ємною, органічною складовою принципу верховенства права (зокрема, рішення у справах "Єлоєв проти України", "Новік проти України").
Отже, вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку стягувачем для пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд враховує, що заявником не надано жодного належного доказу на підтвердження того, що дублікат виконавчого листа від 27.07.2018 взагалі пред'являвся до виконання.
Заява від 30.07.2018 не містить відміток будь-якого відділу державної виконавчої служби про отримання (вручення наручно), до неї не додано жодних доказів її направлення засобами поштового зв'язку чи іншим чином.
При цьому, судом першої інстанції вірно вказано, що недбале ставлення до процесуальних обов'язків з боку стягувача за таких обставин не може виправдовувати пропуск відповідних процесуальних строків, оскільки фактично покладає надмірний тягар на боржника й суперечитиме принципу правової визначеності.
За таких обставин заявником не надано належних та достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа у даній справі після поновлення цього строку відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 12.05.2017.
В той же час доводи заявника щодо втрати оригіналів виконавчих документів посадовими особами Замостянського відділу ДВС, чи іншим органом, у тому числі при пересилці не підтверджені належними і допустимими доказами по справі.
Колегія суддів зауважує, що у матеріалах справи відсутні акти проведення відповідних перевірок, матеріали службових розслідувань у випадку виявлення втрати, листи або будь-які інші докази на підтвердження саме втрати виконавчого листа та обставин такої втрати.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що викладені в заяві обставини не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому відсутні підстави для задоволення заявлених вимог.
VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 01 квітня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає згідно ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.