Справа № 560/507/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
15 вересня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Граб Л.С. Іваненко Т.В. ,
за участю:
секретаря судового засідання Григорук В.С.
представника позивача - Залуцького В.Н.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Транс-Вікторія" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Транс-Вікторія" до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування протоколів, постанов,
Приватне підприємство "Транс-Вікторія" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправним та скасувати протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.12.2019 року;
- визнати протиправним та скасувати протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.12.2019 року;
- визнати протиправною та скасувати постанову № 05/1022-1.18/30-20 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування від 03.01.2020 року Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області;
- визнати протиправною та скасувати постанову № 06/1022-1.18/31-20 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування від 03.01.2020 року Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року, суд відкрив провадження у даній адміністративній справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу № 05/1022-1.18/30-20 та №06/1022-1.18/31-20 від 03.01.2020 року.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.
Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідач вказав що відповідач правомірно провів перевірку та застосував накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду був повідомлений завчасно та належним чином.
Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи, які також підтверджені під час апеляційного розгляду.
06 грудня 2019 року начальником Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області, відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", абзацу 8 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553-звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, прийнято наказ № 178П, яким наказано провести позапланову перевірку на об'єкті будівництва: приміщення складу прирейкової бази, автозаправна станція та ємності для збереження палива, вул. Прибузька, 15, м. Хмельницький. Замовник-приватне підприємство "Транс-Вікторія", (ЄДРПОУ 31536811), вул. Водопровідна, будинок 75/2, квартира 62, м. Хмельницький.
Предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Підставою для прийняття наказу про проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт ПП "Транс-Вікторія" як замовника об'єкта будівництва, став лист Управління СБУ у Хмельницькій області від 27.11.2019 року, вих. № 72/8/202/6773.
Відповідно до наказу про проведення перевірки, головному інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області видано направлення для проведення позапланового заходу за № 623 від 06.12.2019 року із строком дії з 10.12.2019 року по 20.12.2019 року.
Так як згідно із пунктом 9 "Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 533, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва, відповідач своїм листом № 1022-1.18/4255-19 від 11.12.2019 року повідомив ПП "Транс-Вікторія" про проведення позапланової перевірки відносно об'єкта "Приміщення складу прирейкової бази, автозаправна станція, та ємності для збереження палива, вул. Прибузька, 15 м. Хмельницький.
Із змісту акта перевірки вбачається, що перевірка проводилася у присутності керівника ПП "Транс-Вікторія" Зиско Л.І., та засновника приватного підприємства - Зиско В.П.
Зауважень посадових осіб позивача щодо змісту акта перевірки та зафіксованих у ньому порушень законодавства, в акті перевірки немає, від підпису та отримання акта перевірки вказані особи відмовилися, про що є відповідний запис.
20.12.2019 року відповідачем складено два протоколи про порушення у сфері містобудівної діяльності, а саме:
1) встановлено, що ПП "Транс-Вікторія" проводить експлуатацію паливно-заправного пункту з наземними резервуарами по вул. Прибузькій, 15 в м. Хмельницькому без зареєстрованого сертифіката, що підтверджується матеріалами фотофіксації, що є порушенням частини 10 статті 39 Закону України "Про містобудівну діяльність";
2) встановлено, що ПП "Транс-Вікторія" самочинно, без отримання дозволу на виконання будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними (ССЗ), проведено роботи з реконструкції прирейкової бази під паливно-заправний пункт з наземними резервуарами по вул. Прибузькій, 15 в м. Хмельницькому, що підтверджується матеріалами фотофіксації, що є порушенням частини 1 статті 37 Закону України "Про містобудівну діяльність".
Копія акта перевірки разом із протоколами про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.12.2019 року, направлені позивачу поштою за юридичною адресою ПП "Транс-Вікторія" та отримана уповноваженою особою юридичної особи 28.12.2019 року.
13.01.2020 року ПП "Транс-Вікторія" отримало постанови № 05/1022-1.18/30-20 та №06/1022-1.18/31-20 від 03.01.2020 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування.
Постановами встановлено порушення:
- у постанові № 05/1022-1.18/30-20-частини 1 статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" за що передбачена відповідальність відповідно до абзацу 3 пункту 3 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності";
- у постанові № 06/1022-1.18/31-20-частини 10 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" за що передбачена відповідальність відповідно до абзацу 4 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
Позивач вважаючи постанови про накладення штрафу протиправними, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що адміністративний позов позивача не підлягає задоволенню, оскільки під час судового розгляду справи суд не знайшов підстав для визнання протиправними та скасування постанови Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області від 03.01.2020 року № 05/1022-1.18/30-20 та №06/1022-1.18/30-20 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування.
Колегія суддів, за результатом апеляційного розгляду справи, погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 41 Закону України від 17.02.2011року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Однією із підстав для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Частинами 1, 2 статті 7 Закону України від 05.04.2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Згідно із пунктом 9 "Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №533, державний архітектурно-будівельний контроль здійснювався у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва, відповідач своїм листом № 1022-1.18/4255-19 від 11.12.2019 року повідомив ПП "Транс-Вікторія" про проведення позапланової перевірки відносно об'єкта "Приміщення складу прирейкової бази, автозаправна станція, та ємності для збереження палива, вул. Прибузька, 15 м. Хмельницький.
Згідно із частиною 3 статті 6, частинами 5, 6 статті 7 Закону України від 05.04.2007 року №877-V, суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
За результатами проведеної позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, посадовою особою відповідача складено акт перевірки № 623 від 20.12.2019 року, відповідно до якого встановлено, що позивач самочинно без отримання дозволу на виконання будівельних робіт по вул. Прибузькій, 15 в м. Хмельницькому, на об'єкті, що за класом наслідків належить до об'єктів із значним класом наслідків (відповідальності) (ССЗ), проведено роботи з реконструкції прирейкової бази під паливнозаправний пункт з наземними резервуарами, що є порушенням частини 1 статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Крім того перевіркою встановлено, що позивач проводить експлуатацію без прийняття в експлуатацію після проведених будівельних робіт паливнозаправного пункту, без зареєстрованого сертифіката по вул. Прибузькій, 15 в м. Хмельницькому, що є порушенням вимог частини 10 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Так, щодо порушення позивачем частини 1 статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме, самочинно, без отримання дозволу на виконання будівельних робіт по вул. Прибузькій, 15 в м. Хмельницькому, на об'єкті, що за класом наслідків належить до об'єктів із значним класом наслідків (відповідальності) (ССЗ), проведення роботи з реконструкції прирейкової бази під паливнозаправний пункт з наземними резервуарами, колегія суддів враховує наступне.
Пунктом 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, встановлено, що будівельні роботи це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.
Відповідно до пункту 3.6 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" встановлено, що замовник будівництва це фізична чи юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку для забудови чи володіє на законних підставах об'єктом будівництва на якому має намір виконувати будівельні роботи.
Відповідно до пункту 3.21 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" передбачено, що реконструкція це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технікоекономічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.
Із змісту розділу 1 "Предмет договору" договору суборенди № 1/ХМ від 01 грудня 2019 року вбачається, що внаслідок укладеного договору між ПП "Кондфіл" (орендодавець) та ПП "Транс Вікторія" (орендар), орендодавець зобов'язується передати орендареві, а орендар зобов'язується прийняти у тимчасове платне користування приміщення складу прирейкової бази загальною площею 238,6 м.кв., що розташовані за адресою: 29000, м. Хмельницький, вул. Прибузька,15.
Приміщення на час передачі знаходиться в придатному стані.
Таким чином, як вірно встановив суд першої інстанції, позивач отримав в оренду приміщення складу прирейкового складу, а не паливнозаправний пункт з наземними резервуарами, як це встановлено актом перевірки.
Разом з тим, враховуючи, що зміна функціонального призначення приміщення і є його реконструкцією, відбулася саме реконструкція такого приміщення.
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VI, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Отже, здійснюючи будівельні роботи по реконструкції приміщення прирейкового складу в паливнозаправний пункт з наземними резервуарами, позивач порушив вимоги частини 1 статті 37 Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VI, тобто розпочав будівельні роботи без отримання дозволу на їх виконання.
Статтею 1 Закону України від 14.10.1994 року № 208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Згідно із абзацом 3 пункту 2 частини 2 статті 2 Закону України від 14.10.1994 року №208/94-ВР, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев'ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відносно порушення позивачем частини 10 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме, проведення експлуатації об'єкта будівництва-паливнозаправного пункту з наземними резервуарами по вул. Прибузькій, 15 в м. Хмельницькому без зареєстрованого сертифіката, що є порушенням вимог частини 10 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", судова колегія враховує наступне.
Факт експлуатації паливнозаправного пункту з наземними резервуарами об'єктивно підтверджується матеріалами фотофіксації при проведенні перевірки, які разом із копією акта перевірки додані до матеріалів справи.
Із зображень на фото видно, що проводиться заправка легкового автомобіля на паливнозаправному пункті.
Відповідно до частин 2, 5, 8, 10 статті 39 Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VI, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Форма акта готовності об'єкта до експлуатації, порядок видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Отже, враховуючи виявлення факту експлуатації об'єкта будівництва-паливнозаправного пункту з наземними резервуарами по вул. Прибузькій, 15 в м. Хмельницькому без зареєстрованого сертифіката, позивач допустив порушення вимог статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд визначений головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області за правилами статті 32 Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VI на підставі договору суборенди при проведенні перевірки.
Згідно із абзацом 4 пункту 4 частини 2 статті 2 цього Закону, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи в акті готовності об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев'ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Пунктом 11 Порядку № 553 встановлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.
Доказами вчинення позивачем порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, що зафіксовані в акті № 623 від 20.12.2019 року, підтверджуються матеріалами фотофіксації від 16.12.2019 року, що містяться в матеріалах справи (а.с.129). Зазначені докази, які подані відповідачем, належним чином засвідчені печаткою та відповідальною особою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області. Окрім того, вказані фотознімки містяться в матеріалах справи №05/1022-1.18/30-20 про накладення штрафу, що є предметом спору в даній справі.
За змістом ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в зазначеній справі є будь - які фактичні дані, на основі яких компетентним органом (посадовою особою)/судом встановлюється наявність чи відсутність обставин, що мають значення для справи, в тому числі винність особи, обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 73 КАС України слідує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Статтею 90 КАС України визначено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відповідності до зазначених норм, колегія суддів вважає, що матеріалами фотофіксації від 16.12.2019 року, що містяться в матеріалах справи (а.с.129) є належними та допустимими, а тому приймає їх до уваги.
Натомість, заперечуючи факти порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, представник позивача крім особистих пояснень не надав жодного доказу в підтвердження таких пояснень та обставин оголошених такими поясненнями, що в свою чергу свідчить про їх необгрунтованість.
Окрім того, судовим розглядом встановлено, що ПП " Транс-Вікторія було належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: у протоколах про правопорушення від 20.12.2019 року від підпису яких та отримання копій відмовилися уповноважені особи позивача, а також листом №1022-1.18/4418-19 від 21.12.2019 року, який отриманий уповноваженою особою позивача 28.12.2019 року.
Зважаючи на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки доведено, що дії відповідача у спірних правовідносинах між сторонами відповідають критеріям, які наведені у ч. 2 ст. 2 КАС України. Висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування постанов Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області від 03.01.2020 року № 05/1022-1.18/30-20 та № 06/1022-1.18/30-20 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування, знайшов підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
В свою чергу, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових, переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Крім того, у рішення ЄСПЛ по справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії" (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Транс-Вікторія" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова виготовлена в повному обсязі 16 вересня 2021 року.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Граб Л.С. Іваненко Т.В.