Справа № 640/12864/19
15 вересня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Єгорової Н.М. та Коротких А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву військової частини НОМЕР_1 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 у частині невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 01.03.2018;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 включно, застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації базовий місяць - січень 2008 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року адміністративний позов було задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідачем було подано апеляційну скаргу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задоволено частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року змінено в мотивувальній частині, а в іншій частині залишено без змін.
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від військової частини НОМЕР_1 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року.
В обґрунтування заяви відповідач вказує про незрозумілість рішення суду в мотивувальній частині стосовно застосування Постанови №1078 від 17.07.2003 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» та не застосування вимог п.3 постанови КМУ №1013 від 09.12.2015 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».
Також, вказує на незрозумілість в мотивувальній частині стосовно періодів застосування базового місяця січень 2008 та січень 2018 року.
Також, зазначає про те, що позивач ввів суд в оману вказавши, що з 2008 року його посадовий оклад не збільшувався.
Крім того, відповідач просить відстрочити виконання рішення до одного місяця з дати роз'яснення рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України заява розглядається у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, а саме - в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подану заяву, доводи, викладені в ній, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення та роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 з огляду на наступне.
Згідно ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Отже, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнюючи чи унеможливлюючи його виконання.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що мотивувальна та резолютивна частини постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2021 по справі № 640/12864/19 викладені чітко та зрозуміло. Колегією суддів не встановлено недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, які викликають суперечки під час виконання рішення.
Питання, які просить роз'яснити відповідач, вказують на те, що він не погоджується зі змістом прийнятого судового рішення та вважає його незаконним.
Колегія суддів враховує позицію Верховного Суду у справі № 9901/663/18, в якій суд під час розгляду заяви про роз'яснення судового рішення врахував, що мотиви, які навів заявник у своїй заяві, по суті полягають у незгоді з судовим рішенням і поставлені у такому аспекті питання, на які він хоче отримати роз'яснення у порядку ст. 254 КАС України, вимагають від суду додаткового обґрунтування вже постановленого судового рішення, що є недопустимим.
Питання, які просить роз'яснити заявник, за свої змістом також вказують на те, що він не згодний із постановою суду від 12 квітня 2021 року, а відповіді на такі питання вимагають від суду додаткового обґрунтування вже прийнятого судового рішення.
Колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 у частині невиплати йому індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 01.03.2018 та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 включно, застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації базовий місяць - січень 2008 року.
Вказаний позов рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року було задоволено.
Постановою апеляційного суду від 14 квітня 2021 року вищевказане рішення було змінено в мотивувальній його частині лише в частині відсутності мотивування суду першої інстанції щодо визначення базового місяця який був заявлений у позовних вимогах позивача, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Тобто колегія суддів апеляційної інстанції погодилася з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в такий спосіб, як було заявлено позивачем.
Жодних змін в резолютивну частину рішення суду першої інстанції апеляційним судом не вносилося.
За таких обставин колегія суддів вважає, що вимоги військової частини НОМЕР_1 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
Порядок та підстави для відстрочення і розстрочення виконання судового рішення визначає ст. 378 КАС України.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Звертаючись до суду із заявою про відстрочення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року, військовою частиною НОМЕР_1 не доведено наявності обставин, що передбачені ст. 378 КАС України та впливають на фактичну можливість його виконання.
З огляду на викладене колегія суддів прийшла до висновку про те, що у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про роз'яснення постанови суду від 12 квітня 2021 року та відстрочення її виконання слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 242, 254, 311, 321, 325, 328, 329, 378 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про роз'яснення та відстрочення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: І.В. Федотов
Судді: Н.М. Єгорова
А.Ю. Коротких