Справа № 320/5817/20 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.
16 вересня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність та рішення відповідача викладене у листі від 11.06.2020 № 1000-0235-8/46435 щодо відмови позивачу в перерахунку та виплати надбавки за особливі заслуги за період з 2006 року по січень 2018 року згідно ст. 13 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»;
- зобов'язати відповідача провести розрахунок та виплатити позивачу недоотриману з вини посадових осіб уповноважених державних органів складову частину пенсійних виплат у вигляді різниці надбавки за особливі заслуги у розмірі 11% (35%-24%) від прожиткового мінімуму за період 2006 рік по січень 2018 року включно з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що з 2006 року розмір встановленої позивачу надбавки був законодавчо збільшений з 24% до 35%, однак в період з 2006 року по січень 2018 року органи пенсійного фонду вказану надбавку не скоригували, чим позбавили позивача гарантованих Державою грошових коштів.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що перерахунок пенсії за особливі заслуги здійснюється з дати подання заяви, а тому відповідний перерахунок здійснено у 2018 році саме на підставі заяви позивача від 25.01.2018.
Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів виходить з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на пенсійному обліку та з 21.04.2003 отримує пенсію за особливі заслуги перед Україною із розрахунку 24% від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.
На підставі заяви позивача від 25.01.2018 щодо перерахунку його пенсії за особливі заслуги перед Україною, з 01.02.2018 йому проведено перерахунок вказаної пенсії в розмірі 35% від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.
27 квітня 2020 року позивач звернувся до ГУ ПФ України у Київській області із заявою про виплату йому недоотриманих пенсійних виплат в розмірі 11% (35%-24%) від прожиткового мінімуму за період з 2006 року по січень 2018 року включно (а.с.9-10).
Листом від 11.06.2020 №1000-0235-8/46435 ГУ ПФ України у Київській області у задоволенні заяви позивача відмовило, оскільки з 01.02.2018 позивачу проведено перерахунок пенсії та встановлено особливі заслуги перед Україною в розмірі 35% від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, а підстави для перегляду розміру пенсії позивача за попередній проміжок часу відсутні (а.с.8).
Вважаючи таку відмову і бездіяльність відповідача неправомірною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що у відповідача був відсутній законодавчо встановлений обов'язок автоматично змінювати відсоткове співвідношення пенсії, а відповідний перерахунок проведено у відповідності до ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» після надходження заяви позивача.
За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) передбачалось, що пенсії за особливі заслуги перед Україною встановлюються громадянам України:
1) Героям України, Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, особам, нагородженим орденом Леніна, орденом Слави трьох ступенів, орденом Трудової Слави трьох ступенів, чотирма і більше медалями "За відвагу", чотирма і більше орденами України та колишнього Союзу РСР, повним кавалерам ордена "За службу Родине в Вооруженных Силах СССР", особам, відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР "народний";
2) ветеранам Великої Вітчизняної війни, нагородженим у період бойових дій орденом, медаллю "За відвагу" або медаллю Ушакова, партизанам Великої Вітчизняної війни, нагородженим медаллю "За відвагу";
3) видатним спортсменам - переможцям Олімпійських та Параолімпійських ігор, Всесвітніх ігор глухих, чемпіонам і рекордсменам світу та Європи;
4) космонавтам, які здійснили політ у космос, членам льотно-випробувальних екіпажів літаків;
5) народним депутатам України, депутатам колишніх Союзу РСР та Української РСР, членам Кабінету Міністрів України та Уряду колишньої Української РСР;
6) особам, відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР "заслужений", державними преміями України, колишніх Союзу РСР та Української РСР, нагородженим одним із орденів України або колишнього Союзу РСР;
7) депутатам - всього чотирьох і більше скликань Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад, районних, районних у містах, міських рад міст обласного значення в Україні та в колишній Українській РСР;
8) матерям, які народили п'ятеро і більше дітей та виховали їх до восьмирічного віку. При цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку.
Відповідно до ст.5 наведеного Закону пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у таких розмірах прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність:
від 35 до 40 відсотків - особам, зазначеним у пункті 1 статті 1 цього Закону;
від 25 до 35 відсотків - особам, зазначеним у пунктах 2-5 статті 1 цього Закону;
від 20 до 25 відсотків - особам, зазначеним у пунктах 6-8 статті 1 цього Закону.
Розмір надбавки визначається відповідними комісіями, зазначеними у статті 2 цього Закону, залежно від заслуг особи. У разі, коли особа одночасно має право на надбавки, зазначені в кількох пунктах статті 1 цього Закону, призначається та надбавка, яка є більшою у максимальному розмірі.
Пенсія за особливі заслуги призначається з дня звернення за встановленням пенсії, але не раніше дати набрання чинності положеннями Закону, що встановлює право на таку пенсію. Днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається день прийому заяви про порушення клопотання про встановлення пенсії за особливі заслуги з усіма необхідними документами. Якщо заява про встановлення пенсії за особливі заслуги надсилається поштою і при цьому подаються всі необхідні документи, то днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається дата, вказана на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі, коли до заяви додані не всі необхідні документи, орган, що здійснює підготовку документів для встановлення пенсії за особливі заслуги, повідомляє заявнику, які документи повинні бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше 3 місяців з дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається день прийому або відправлення заяви про встановлення такої пенсії. Пенсія виплачується, якщо пенсіонер не працює, крім випадків, коли за місцем його роботи середньомісячний дохід за минулий календарний рік не перевищував прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.
У разі збільшення прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, органи, що виплачують пенсії, здійснюють перерахунок надбавки, виходячи із цього прожиткового мінімуму, з урахуванням встановленого відповідними комісіями, зазначеними у статті 2 цього Закону, відсотку надбавки. Перерахунок здійснюється з дати, з якої встановлений новий розмір прожиткового мінімуму.
Відтак, пенсія за особливі заслуги призначається за зверненням особи, яка має право на таку пенсію та органи Пенсійного фонду наділені повноваженнями самостійного перерахунку відповідної надбавки при зміні розміру прожиткового мінімуму при цьому застосовуючи відсоткове значення, встановлене відповідною комісією.
При цьому, відсотковий розмір пенсії позивача за особливі заслуги на рівні 24% встановлений комісією з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Донецькій обласній державній адміністрації 03.05.2003.
Таким чином, положеннями законодавства, що регулює спірні правовідносини, не передбачено повноважень органів Пенсійного фонду самостійно змінювати відсотковий розмір пенсії за особливі заслуги, який встановлюється відповідною комісією.
Статтею 10 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» встановлено, що питання про збільшення розміру пенсії за особливі заслуги у разі виявлення нових даних про заслуги особи розглядається відповідними комісіями, зазначеними у статті 2 цього Закону, за клопотанням посадових осіб, зазначених у статті 8 цього Закону, тобто у даному випадку клопотання про призначення пенсій за особливі заслуги особам, зазначеним у пунктах 2, 6 - 8 статті 1 цього Закону, порушуються Президентом України, Головою Верховної Ради України, Прем'єр-міністром України, міністрами та керівниками інших центральних органів виконавчої влади, Главою Адміністрації Президента України, Керівником Апарату Верховної Ради України, Державним Секретарем Кабінету Міністрів України, Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Головою Конституційного Суду України, Головою Верховного Суду України, головами вищих спеціалізованих судів України, Генеральним прокурором України, Головою Національного банку України, Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, головами обласних, Київської і Севастопольської міських рад у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України або головами районних, районних у містах державних адміністрацій та міськими головами міст обласного значення.
Жодних доказів щодо наявності таких клопотань та прийнятих рішень про встановлення позивачеві надбавки у більшому розмірі ніж 24% за наслідками їх розгляду матеріли справи не містять.
При цьому, Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148) спрощено порядок встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною. Зокрема, внесеними змінами передбачено, що, починаючи з 11 жовтня 2017 року, пенсії за особливі заслуги перед Україною встановлюються територіальними органами Пенсійного фонду України.
Порядок перерахунку пенсій визначається ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої перерахунок призначеної пенсії проводиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано після 15 числа.
Таким чином, оскільки заяву про перерахунок розміру пенсії за особливі заслуги перед України подана позивачем 25.01.2018, орган Пенсійного фонду правомірно здійснив відповідний перерахунок пенсії позивача з 01.02.2018 у відповідності до положень законодавства, що регулює спірні правовідносини. При цьому, відповідач не мав законних підстав для перерахунку пенсії позивача до отримання його заяви.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог та відсутності підстав для їх задоволення.
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Текст постанови виготовлено 16 вересня 2021 року.
Суддя-доповідач Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма