Справа № 640/2276/20 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.
16 вересня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді: Черпіцької Л.Т. та суддів Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., за участю секретаря Зуєнка Д.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Енерджі» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Енерджі» до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма Енерджі» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.09.2019 №0002144001.
Позовні вимоги мотивовано протиправністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення як такого, що прийнято контролюючим органом на підставі помилкових висновків акту перевірки щодо порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Оптіма Енерджі» вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» в частині здійснення роздрібної торгівлі пальним без ліцензії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2021 року у задоволенні позову відмовлено..
У поданій апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма Енерджі» із посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріали справи, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Головного управління ДФС у Закарпатській області проведено фактичну перевірку АЗС за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, с. Кваси, урочище «Центр», в якому здійснює діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма Енерджі», за результатами якої складено акт перевірки від 14.08.2019 №0536/07/16/40/41550041.
Перевіркою встановлено факт реалізації палива (пальне марки А-95, дизпаливо, газ скраплений) в період з 01.07.2019 по 04.07.2019 на загальну суму 64757,54 гри. без одержання відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, чим порушено вимоги статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
На підставі акту перевірки від 14.08.2019 №0536/07/16/40/41550041 Головним управлінням Державної податкової служби у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.09.2019 №0002144001, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Енерджі» застосовано штрафні санкції у розмірі 250 000 грн.
Вказуючи на протиправність податкового повідомлення-рішення від 04.09.2019 №0002144001, товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма Енерджі» звернулось до суду із вказаним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з доведеності з боку контролюючого органу наявності факту порушення позивачем вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» в частині здійснення роздрібної торгівлі пальним без отримання ліцензії.
У поданій апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма Енерджі» зазначає про помилковість позиції суду першої інстанції щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Так, заявником зазначено, що контролюючим органом при проведенні перевірки не дотримано порядку реєстрації акту перевірки. Зазначає, що за результатами перевірки товариству було вручено акт перевірки без номеру, у той час як податкове повідомлення-рішення від 04.09.2019 №0002144001 прийнято на підставі акту перевірки від 14.08.2019 №0536/07/16/40/41550041, яке, за посиланням позивача, на момент прийняття рішення не існувало.
Наголошено на недотримання контролюючим органом строку надіслання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення; зроблено посилання на відсутність розрахунку податкового зобов'язання та штрафних санкцій; вказано на відсутність факту здійснення роздрібної торгівлі пальним у період з 01.07.2019 по 01.07.2019, оскільки, за посиланням позивача, операції, які знайшли своє відображення у Z-звітах, здійснено під час проведення регламентних робіт з ремонту, налаштування та оновлення програмного забезпечення касового апарату; зазначено про необ'єктивність висновків контролюючого органу щодо факту здійснення роздрібної торгівлі пальним, оскільки такі висновки ґрунтуються на даних інформаційної системи органу ДФС України, а не на первинних документах платника податку.
У відзиві на апеляційну скаргу Головним управлінням ДФС у Закарпатській області вказано на необґрунтованість доводів апеляційної скарги та наголошено на дотриманні судом першої інстанції при розгляді спору норм матеріального та процесуального права. Зазначено, зокрема, що акт перевірки складено та підписано на місці проведення перевірки, у присутності представника товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Енерджі», який зауважень до акту перевірки не мав та один примірник акту отримав; акт перевірки зареєстровано в ГУ ДФС у Закарпатській області після підписання акту перевірки представником позивача та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів апеляційного суду, виходячи з межі апеляційного перегляду, погоджується із позицією суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
Відповідно до частини двадцятої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №481/95-ВР), роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Частиною другою статті 17 Закону №481/95-ВР, зокрема, передбачено застосування до суб'єктів господарювання фінансової санкції у вигляді штрафів у розмірі 250 000 на підставі здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії.
Відповідно до положень статті 15 Закону № 481/95-ВР, ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).
Суб'єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Згідно з актом перевірки від 14.08.2019 №0536/07/16/40/41550041 порушення позивачем вимог статті 15 Закону №481/95-ВР в частині здійснення роздрібної торгівлі пальним без ліцензії, підтверджується даними Z-звітів ТОВ «ОПТІМА ЕНЕРДЖІ» від 01.07.2019 №0836, від 02.07.2019 №0837, від 03.07.2019 №0838, від 04.07.2019 №0839. Вказані Z - звіти були роздруковані на реєстраторі розрахункових операцій (далі-РРО) (ND-797.01заводський номер NT 00001616), що використовується на АЗС ТОВ «ОПТІМА ЕНЕРДЖІ» та на момент перевірки знаходились в книзі обліку розрахункових операцій №3000384288 до вказаного РРО.
За даними вказаних Z - звітів від 01.07.2019 №0836, від 02.07.2019 №0837, від 03.07.2019 №0838, від 04.07.2019 №0839 виручка від реалізації пальним на АЗС ТОВ «ОПТІМА ЕНЕРДЖІ» 01.07.2019 (26 чеків) становить 14955,66 грн. готівкою та 610,02 грн. платіжними картками, 02.07.2019 (30 чеків) - 12580,52 грн. готівкою та 1970,26 грн. платіжними картками, 03.07.2019 (40 чеків) - 14981,08 грн. готівкою та 5558,24 грн. платіжними картками, 04.07.2019 (21 чек) - 11852,46 грн. готівкою та 2249,30 грн. платіжними картками.
Існування вказаних Z - звітів позивачем не заперечується.
За вказаних обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується із позицією суду першої інстанції в частині підтвердження відповідачем належними доказами факту здійснення позивачем роздрібної торгівлі пальним у період з 01.07.2019 по 04.07.2019.
Доказів наявності ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, дійсної у період з 01.07.2019 по 04.07.2019 товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА ЕНЕРДЖІ» не надано.
Посилання позивача на те, що фіскальні чеки, операції за якими знайшли своє відображенні в Z-звітах: від 01.07.2019 №0836, від 02.07.2019 № 0837, від 03.07.2019 №0838, від 04.07.2019 №0839, проведені у зв'язку із здійсненням регламентних робіт з ремонту, налаштування та оновлення програмного забезпечення касового апарату, не є таким, що спростовує безпосередньо дані вказаних Z-звітів, які безпосередньо свідчать про отримання виручки за реалізацію пального.
Інших належних доказів на спростування факту здійснення роздрібної торгівлі пальним без ліцензії позивачем не надано.
Колегія суддів апеляційного суду також зазначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 вересня 2018 року у справі №826/11623/16, окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення. При розгляді податкових спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптіма Енерджі» не обґрунтовано, яким чином вручення йому акту перевірки на місці перевірки без попередньої реєстрації акту в податковому органу, порушує його права та законні інтереси як суб'єкта господарювання, що перевірявся, та яким чином відсутність реєстраційного номера спростовує факт вчинення ним порушення.
Так само, несвоєчасне надіслання позивачу спірного податкового повідомлення-рішення із затримкою в один день не може бути самостійною підставою для визнання протиправним рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган. Так, при розгляді податкових спорів перевага надається змісту документа порівняно з його своєчасним надсиланням.
Так само, колегія суддів вказує на необґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо необ'єктивності висновків податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства з мотивів встановлення відповідного факту на підставі даних інформаційної системи органу ДФС України, а не первинних документах платника податку.
Як зазначено вище, факт порушення позивачем вимог статті 15 Закону №481/95-ВР підтверджується як актом перевірки від 14.08.2019 №0536/07/16/40/41550041, так і копіями Z-звітів ТОВ «ОПТІМА ЕНЕРДЖІ» від 01.07.2019 №0836, від 02.07.2019 №0837, від 03.07.2019 №0838, від 04.07.2019 №0839, які згідно з актом перевірки долучались до нього, та копії яких наявні в матеріалах справи.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також не спростовують.
Колегією суддів також враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується із позицією суду першої інстанції щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 04.09.2019 №0002144001 як такого, що прийнято на підставі обґрунтованих висновків акту перевірки щодо порушення позивачем вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» в частині здійснення роздрібної торгівлі пальним без отримання ліцензії.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи, що судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а також зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Енерджі» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 16 вересня 2021 року.
Головуючий суддяЛ.Т. Черпіцька
Судді: О.Є. Пилипенко
Я.М. Собків