Справа № 640/20591/20 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.
16 вересня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого-судді: Черпіцької Л.Т. та суддів Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., за участю секретаря Зуєнка Д.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
28.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування показника середньої заробітної плати по країні за 2014 - 2016 роки при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком у 2020 році;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсію за віком у відповідності до частини першої статті 27 та частин першої, другої статті 40 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2017 - 2019 роки (7763,17 грн) з дня призначення пенсії за віком - з 07.07.2020.
Позовні вимоги мотивовано тим, що органом Пенсійного фонду України безпідставно, всупереч вимогам частини другої статті 40 Закону №1058-IV, на підставі хибного висновку щодо наявності факту переведення позивача з одного виду пенсії на іншій, відмовлено у застосуванні показника середньої заробітної плати по країні за 2017-2019 роки при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2021 року позов задоволено частково:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо застосування показника середньої заробітної плати по країні за 2014 - 2016 роки при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком у 2020 році;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії за віком у відповідності до частини першої статті 27 та частин першої, другої статті 40 Закону України від 09.03.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2017 - 2019 роки (7763,17 грн) з дня призначення пенсії за віком - з 07.07.2020, з урахуванням виплаченого;
в задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві із посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована помилковістю висновків суду першої інстанції щодо відсутності факту переведення позивача з одного виду пенсії на іншій. Так, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві зазначено, що до звернення до управління 07.07.2020 позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до положень Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ), у зв'язку з чим при зверненні до органу Пенсійного фонду із заявою від 07.07.2020 відбулося переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, а не призначення пенсії.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріали справи, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 1994 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII.
07.07.2020 після досягнення пенсійного віку позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Позивачу з 07.07.2020 призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. При обрахунку пенсії відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2014-2016 роки, яка враховувалась для перерахунку раніше призначеної пенсії за Законом №1058-IV, замість показника за 2017-2019 роки, як це передбачено частиною другою статті 40 Закону №1058-IV.
27.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (за 2017 - 2019 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії.
Листом від 04.08.2020 №2600-0303-8/107269 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про відсутність підстав для застосування при обчисленні його пенсії показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (за 2017-2019 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії.
Позивач, вважаючи такий обрахунок пенсії безпідставним та таким, що не відповідає вимогам частини другої статті 40 Закону №1058-IV, звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що із заявою про призначення пенсії відповідно до положень Закону №1058-IV позивач звернувся вперше, у зв'язку з чим при обчисленні розміру його пенсії орган Пенсійного фонду у відповідності до положень частини другої статті 40 Закону №1058-IV мав застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції.
Відповідно до статті 7 Закону №2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором.
Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії (абзац другий частини третьої статті 45 Закону №1058-IV).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої саме Законом №1058-IV.
Водночас, ОСОБА_1 з 1994 року отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до іншого закону - Закону № 2262-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
За призначенням пенсії відповідно до вимог Закону №1058-IV позивач звернувся вперше.
Таким чином, у спірних правовідносинах при призначенні позивачу у 2020 році пенсії за віком відповідно до норм Закону №1058-IV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком згідно з частиною другою статті 40 цього Закону.
Верховний Суд України у постанові від 09.06.2015 (справа № 21-550а15) та Верховний Суд у постановах від 14 лютого 2018 року (справа № К/9901/1071/17), від 13.11.2018 (справа №359/4777/17) висловили свою позицію стосовно того, що при переведенні з пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на пенсію згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо протиправності відмови Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві у застосуванні при призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, та, відповідно, наявності підстав для задоволення позову у відповідній частині.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Судом першої інстанції при розгляді справи вірно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дотримано норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 16 вересня 2021 року.
Головуючий суддяЛ.Т. Черпіцька
Судді: О.Є. Пилипенко
Я.М. Собків