Справа № 420/8092/21
16 вересня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича (місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6), за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявській узвіз, 5-б) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.08.2020 року № 62813319,-
До Одеського окружного адміністративного суду 17 травня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича (місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6), за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявській узвіз, 5-б) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.08.2020 року № 62813319.
Ухвалою від 19 травня 2021 рокувідкрито провадження за окремою категорією термінових справ в адміністративній справі.
Також, цією ухвалою зобов'язано відповідача надати належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №62813319в частині, що стосується спірного питання, протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали, зупинено провадження у справі до отримання копії витребуваних судом документів.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що з роздруківки АСВВ позивач дізналась, що стосовно неї відкрито виконавче провадження №62813319, яке знаходиться на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича (місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6).
Так, позивач вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 14 серпня 2020 року є протиправною та такою, що порушує права учасника виконавчого провадження.
Позивач звернув увагу, що відповідно до паспорту, позивач зареєстрований та постійно проживає у м. Южне Одеської області, є пенсіонером та інвалідом 2 групи, ніякого майна в м. Києві не має.
Таки чином, позивач зазначив, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», враховуючи те, що м. Київ не є місцем проживання, перебування, роботи позивача або місцезнаходженням його майна, у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження.
До суду21 травня 2021 року (вхід. №ЕП/13895/21) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що 13 серпня 2020 року на адресу приватного виконавця надійшла заява ТОВ «Вердикт Капітал» про примусове виконання виконавчого напису №11606 від 16.07.2020 року, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення з позивача коштів у розмірі 21888,29 грн. та 14 серпня 2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Так, відповідач зазначив, що при відкритті виконавчого провадження діяв відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавцеь приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи або за місцем знаходження боржника юридичної особи або за місцемзнаходженням майна боржника.
Відповідач звернув увагу, що у виконавчому написі №11606 від 16.07.2020 року, виданому приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вказано місце проживання Боржника - ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , тобто виконавчим документом встановлено, шо місце проживання боржника ОСОБА_1 знаходиться в межах виконавчого округу м. Києва.
Також, відповідач зазначив, що на час розгляду справи виконавчий напис №11606 від 16.07.2020 року є чинним та таким, що позивачем не оскаржується.
Таким чином, відповідач вважає, що відповідно до вимог чинного законодавства, а саме ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», винесена постанова про відкриття виконавчого провадження є правомірною.
Також, до суду на виконання ухвали суду від відповідача надійшли копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 62813319.
У звязку з цим призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 18 червня 2021 року.
Ухвалою, що занесено до протоколу судового засідання від 18 червня 2021 року поновлено провадження у справі зі стадії, на якій воно було зупинено.
Також ухвалою від 18 червня 2021 року задоволено клопотання відпвідача та зупинено провадження у справі до перегляду судового рішення по справі №380/9335/20 у касаційному порядку судовою палатою Верховного суду до набрання законої сили судовим рішенням касаційної інстанції.
У зв'язку з набранням законної сили рішенням Верховного Суду по справі №380/9335/20 розгляд справи призначено на 09 вересня 2021 року.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання 09 вересня 2021 року поновлено провадження у справі зі стадії, на якій воно було зупинено.
Позивачна відкрите судове засідання не зявилась, повідомлена належним чином, до суду повернулась судова повістка з відміткою поштового відділення «Адресат відстуній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідач та представник третьої особина судове засідання не зявились, повідомлені налженим чином та завчасно, про що свідать повідомлення про врученя поштового відправлення.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З цих підстав, суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання від 09 вересня 2021 року, про продовження розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, матеріали виконавчого провадження, суд встановив таке.
Так, суд встановив, що 16 липня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис №11606 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 21888,29 грн. (а.с. 44).
У виконавчому напису зазначено такі дані про Боржника:
ОСОБА_1 ,
Адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Адреса проживання: АДРЕСА_4 .
Стягувач: ТОВ «Вердикт Капітал».
Матерілами справи підтверджено, що 13 серпня 2020 року на адресу приватного виконавця надійшла заява ТОВ «Вердикт Капітал» про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №11606 від 16.07.2020 року, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення з позивача коштів у розмірі 21888,29 грн. (а.с.35).
За вказаною заявою представника ТОВ «Вердикт Капітал», 14 серпня 2020 року Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Романом Васильовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №11606 від 16.07.2020 року, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 21888,29 грн. (а.с.46).
Супровідним листом від 14.08.2020 ркоу копію зазначеної постанови надіслано Боржнику за адресою реєстрації та за адресою проживання (а.с.47).
Не погоджуючись із зазначеною постановою позивач звернулась з даним позовом до суду.
Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд зробив висновки щодо задоволення позову,з таких підстав.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону України №1404-VIII, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.
Пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону N 1404-VIII встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Частинами першою, другою статті 5 Закону N 1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім винятків, установлених цією частиною.
Відпвоідно до ч.ч. 1- 4 ст. 24 Закону України №1404-VIII, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої статті 26 Закону України №1404-VIII).
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (частина третя статті 26 Закону України №1404-VIII).
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" N 1403-VIII від 02.06.2016, приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом. Приватний виконавець є суб'єктом незалежної професійної діяльності.
Відповідно до частин першої, другої і шостої статті 25 цього Закону, виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Так, суд встановив, що 16 липня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис №11606 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 21888,29 грн. (а.с. 44).У виконавчому напису зазначено такі дані про Боржника:
ОСОБА_1 ,
Адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Адреса проживання: АДРЕСА_4 .
Матеріалами справи підтверджено, що за заявою ТОВ «Вердикт Капітал» відповідачем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №11606 від 16.07.2020 року(а.с.35).
Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження», суд виходить із такого.
Так, як зазначалось вище, відповідно до частин першої та другої статті 24 Закону, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Відповідач стверджував, що він правомірно прийняв оскаржувану постанову, оскільки у виконавчому написі було зазначено місце проживання боржника: АДРЕСА_4 , що входить до території, на яку поширюються його функції.
Позивач вважав, що приватний виконавець Клименко Р.В. здійснює примусове виконання в межах виконавчого округу м. Києва та боржник у виконавчому провадженні №62813319, зареєстрований та проживає за адресою: м. Южне Одеської області, а тому місце проживання боржника не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець здійснює свою діяльність, тому постанову про відкриття виконавчого провадження прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи.
Тлумачення положень ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" в контексті визначення місця проживання боржника, а також питання наявності у приватного виконавця обов'язку перевіряти перед відкриттям виконавчого провадження відомості у виконавчому документі стосовно місця проживання боржника стало предметом дослідження по справі №380/9335/20 у касаційному порядку судовою палатою Верховного суду.
Так, згідно з постанови Верховного Суду від 15.07.2021 року по справі №380/9335/20 Верховний Суд перевіряючи правильність тлумачення судами попередніх інстанції положень Закону України «Про виконавче провадження», зокрема статті 24 Закону, Верховний Суд виходив із такого.<… 47. У виконавчому провадженні місце проживання боржника відіграє важливу роль як для визначення виконавчого округу, в якомумає здійснюватися виконавче провадження, так і для можливості реалізації боржником своїх прав і виконання обов'язків у виконавчому провадженні…
55. Як уже було зазначено, Законом України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна (частина перша статті 24 Закону). Водночас визначення місця проживання та місця перебування наведено у Законі №1382-IV, відповідно до якого місцем проживання є житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
56.Виходячи з приписів статті 6 Закону №1382-IV, місцепроживання підлягає обов'язковій реєстрації, тобто Закон №1382-IV пов'язує місцепроживання особи насамперед із зареєстрованим місцемпроживання. Таким чином, факт реєстрації особою свого місцяпроживання безумовно свідчить про те, що особа обрала певну адресу місцем свого проживання. Законом не заборонено особі мати декілька місць проживання, але у будь-якому випадку адреса, зареєстрована особою у встановленому порядку, виходячи з положеньчастинидесятоїстатті 6 Закону, є офіційноюадресою, а отже, особа правомірно очікує, що за цією адресою з нею буде вестися офіційне листування, а також вчинятимуться й інші юридичні дії, що пов'язані з місцем її проживання.
57.Отже, відкриття виконавчого провадження у виконавчому окрузі, до якого належить зареєстрована адреса місця проживання боржника, відповідатиме принципу юридичної визначеності, вимогам, установленим частиною другою статті 2 КАС України та вимогам статті 24 Закону України «Про виконавчепровадження».
58. При цьому Суд звертає увагу на те, що частина друга статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» пов'язує місце виконання рішення приватним виконавцем з фактичним місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходженням боржника - юридичної особи, а не з адресою, зазначеною у виконавчому документі, як це, наприклад, закріплено у частині першій статті 28 Закону України «Про виконавче провадження»…
63.Аналізуючи положення статей 9, 18 Закону №1404-VІІІ, положення статті 27 Закону №1403-VIII, а також положення Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» №5942-VI, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про те, щовиконавець має реальну можливість перевірити місцезнаходження боржника шляхом перевірки необхідної інформації у Єдиному демографічному реєстрі або шляхом запиту до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи. Такі дії відповідатимуть вимогам частини другої статті 2 КАС України, яких приватний виконавець має дотримуватись…
65.Отже, законодавець, оперуючи поняттям «місцепроживання особи», передбачає, що таке місцепроживання має бути особою зареєстровано і суб'єкти владних повноважень зобов'язані враховувати таку інформацію при здійсненні ними владно-управлінських функцій.
66. Таким чином, відсутність прямого обов'язку приватного виконавця перевіряти адресу проживання боржника не спростовує необхідності дотримання ним принципів верховенства права; законності; незалежності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; диспозитивності; гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, які визначені частиною першою статті 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та кореспондуються з положеннями частини другої статті 2 КАС України, на відповідність яким суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень…
69.Підсумовуючи викладене, саме лише зазначення місця проживання, яке не має жодного взаємозв'язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття виконавчого документа приватним виконавцем, територіальний округ якої охоплює місцевиконання, визначеного за цією адресою…>.
Повертаючись до обставин у цій справі, суд зазначає, що у виконавчому написі зазначена адреса проживання боржника: АДРЕСА_4 , без жодного взаємозвязку з боржником ОСОБА_1 .
Суд звертає увагу, що у кредитному договорі № 500490433, від 04.06.2014 року, на підставі якого вчинено виконавчий напис зазначено тільки адресу реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 .
За визначеннями, поданими у статті 3 ЗаконуУкраїни "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" N 1382-IV від 11.12.2003, місцем перебування є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місцем проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Частиною другою статті 2 цього Закону встановлено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
За змістом статті 6 Закону цього Закону, реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" N 5942-VI від 20.11.2012, єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 7 вказаного Закону, до Реєстру вноситься додаткова змінна інформація про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган), а також про місце роботи та посаду (у разі оформлення посвідчення члена екіпажу).
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач мав можливсть перевірити відповідність зареєстрованого місця проживання боржника - фізичної особи адресі боржника, вказаної у виконавчому документі, і належності такого зареєстрованого місця проживання виконавчому округу, на який поширюються повноваження приватного виконавця.
Однак, відповідачем не було здійснено відповідну перевірку достовірності даних щодо місце проживання боржника, що стало підставою невврного визначення місця виконання вказаного виконавчого напису.
Таким чином, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постанові по справі № 380/9335/20, будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким Закон N 1404-VIII пов'язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця. Наявність зареєстрованого місця проживання боржника не є підтвердженням того, що особа на день відкриття виконавчого провадження проживає саме за зареєстрованою адресою, однак у випадку, якщо особа не повідомила іншого, саме цю адресу, з урахуванням приписів частини десятої статті 6 Закону, необхідно враховувати під час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження відповідно до вимог частини другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження". Крім того, таке трактування частини другої статті 24 Закону відповідатиме також принципу юридичної визначеності, який є елементом верховенства права.
Отже, враховуючи те, що приватному виконавцю під час відкриття виконавчого провадження було відомо,що місцем реєстрації позивача є адреса за межами його виконавчого округу, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження та за відсутності доказів проживання та наявності майна у позивача як боржника у виконавчому провадженні № 62813319 у місті Києві, тобто у виконавчому окрузі, на території якого здійснює діяльність відповідач, у відповідача не було правових підстав для прийняття до виконання виконавчого документа шляхом прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.08.2020 року.
Проаналізувавши норми Закону України «Про виконавче провадження», суд вважає, що державним виконавцем при прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.08.2020 року порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження», а тому позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно приписів ч. 1 ст. 139 КАС України судовий збір не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставівикладеного, керуючись положенням Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження»,ст.ст. 6, 14, 77, 90, 139, 161, 255, 271, 269, 287 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича (місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6), за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявській узвіз, 5-б) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.08.2020 року № 62813319,- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича (місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6), про відкриття виконавчого провадження ВП № 62813319 від 14.08.2020 року
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в сроки, встановлені ст.287 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя: Л.Р. Юхтенко