Справа № 420/11383/21
15 вересня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бжассо Н.В.,
за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,
за участі представник позивача адвоката Гжибовського АВ.О. (згідно ордеру),
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених ст.ст.268-272, 287 КАС України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про визнання протиправною та скасування постанови від 06.09.2019 року
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, за результатом розгляду якого позивач просить суд:
Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2019 року ВП № 59990586, видану приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким Ігорем Мироновичем.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що виконавчим округом приватного виконавця Білецького І.М. є Львівська область. Проте, позивач зареєстрований у м. Одеса, на території Львівської області не проживав, жодного майна на території Львівської області позивач не має. Позивач вказує, що у заяві стягувача зазначено, що транспортний засіб Ланд Ровер Дискавері 3 державний номер НОМЕР_1 знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Лазаренка, 9. Однак, стягувачем не надано жодних доказів на підтвердження відповідного факту. Позивач зазначає, що транспортний засіб є рухомою річчю. Крім цього, вказаний транспортний засіб вибув із володіння позивача, що підтверджується відомостями внесеними до ЄРДР за № 12018161500000438 від 18.01.2018 року.
Ухвалою суду від 12.07.2021 року відкрито провадження у справі з урахуванням особливостей встановлених ст. ст. 268-273, 287 КАС України та призначено судове засідання на 20.07.2021 року.
Ухвалою суду від 21.07.2021 року провадження у справі зупинено до 15 вересня 2021 року до 15 години 45 хвилин.
15.09.2021 року провадження у справі № 420/11383/21 поновлено.
Ухвалою суду від 15.09.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
21.07.2021 року засобами електронного зв'язку від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який, відповідач вважає позов таким, що не належить до задоволення. Відповідач зазначає, що ним було прийнято до виконання виконавчий документ за місцем знаходження майна боржника, про яке зазначила у своїй заяві стягувач. В ході проведення виконавчих дій приватним виконавцем проведено опис та арешт майна боржника, а саме: транспортний засіб Land Rover модель Discovery 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , що знаходилось за адресою м. Львів вул. Лазаренка, 9. Під час опису транспортного засобу встановлено, що він перебуває в неробочому стані, 09.12.2019 року майно передано на відповідальне зберігання стягувану. Відповідач зазначає, що твердження позивача про те, що транспортний засіб марки Land Rover модель Discovery 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , 18.01.2018 року вибув із володіння боржника, ОСОБА_1 , не відповідає дійсності, оскільки відповідно до відповіді Регіонального сервісного центру в Одеській області від 2020 року транспортний засіб Land Rover модель Discovery 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , 09.12.2019 року зареєстрований на ім'я громадянина ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 12.12.2006 року серії НОМЕР_2 .
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові, додатково суду пояснив, що в автоматизованій системі виконавчого провадження відсутня постанова відповідача від 09.12.2020 року про опис та арешт майна боржника, з огляду на яку описано та арештовано транспортний засіб позивача. Крім того, така постанова могла бути прийнята виконавцем на протязі 5-ти днів з дня отримання заяви стягувача, тобто з 06.09.2019 року, що свідчить, на думку представника позивача, про відсутність підстав для відкриття виконавчого провадження, так як існування транспортного засобу на території м. Львова не було перевірено відповідачем.
Відповідач до судового засідання не з'явився, належним чином та своєчасно повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Суд, вислухав думку представника позивача, дослідив матеріали справи, матеріали виконавчого провадження, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
30 серпня 2017 року на виконання рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 28.01.2016 року по справі № 681/1071/15-ц видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 543060 грн. вартості Ѕ частки відчуження спільного майна подружжя, 2465 грн. судових витрат, всього 545405 грн.
06.09.2019 року ОСОБА_2 подано Приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Білецькому Ігорю Мироновичу заяву про прийняття до виконання виконавчого листа № 681/1071/15-ц від 30.08.2017 року, виданого Полонським районним судом Хмельницької області. Згідно з вказаною заявою, стягував повідомила приватного виконавця про те, що транспортний засіб автомобіль Ланд Ровер Дискавері, 3 державний номер НОМЕР_1 , знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Лазаренка, 9.
06.09.2019 року Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким Ігорем Мироновичем прийнято постанову № 59990586 про відкриття виконавчого провадження.
09.12.2019 року Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький Ігор Миронович прийняв постанову ВП № 59990586 про опис та арешт майна боржника: транспортного засобу Land Rover модель Discovery 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , що знаходився за адресою: м. Львів вул. Лазаренка, 9.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній станом на час прийняття оскаржуваної постанови), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України “Про виконавче провадження”(в редакції чинній станом на час прийняття оскаржуваної постанови), примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно п.3 ч.1 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження”(в редакції чинній станом на час прийняття оскаржуваної постанови), відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з ч. ч. 1, 3, 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній станом на час прийняття оскаржуваної постанови), у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.
Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України “Про виконавче провадження”(в редакції чинній станом на час прийняття оскаржуваної постанови), примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній станом на час прийняття оскаржуваної постанови), виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”, про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України.
Пунктом 2 частини 2 вказаної статті передбачено, що у повідомленні про початок діяльності обов'язково зазначаються виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність.
Пунктом 4 частини 2 статті 23 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” передбачено, що у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 6 статті 25 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”, виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Інформація про приватних виконавців виконавчого округу та реквізити їхніх офісів розміщуються у всіх судах та в органах державної виконавчої служби, розташованих у межах відповідного виконавчого округу.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Згідно ч.2 ст.24 Закону України “Про виконавче провадження”(в редакції чинній станом на час прийняття оскаржуваної постанови), приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження”(в редакції чинній станом на час прийняття оскаржуваної постанови), виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Згідно з п. 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 2 квітня 2012 року за № 489/20802 (в редакції чинній станом на час прийняття оскаржуваної постанови), заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.
У заяві про примусове виконання рішення зазначаються такі відомості: назва і дата видачі виконавчого документа; прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові стягувача; дата народження та адреса місця проживання чи перебування стягувача; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) стягувача; номер телефону стягувача; спосіб перерахування стягнутих з боржника грошових сум (у разі виконання рішення про стягнення коштів); реквізити рахунку, відкритого у банку або в іншій фінансовій установі, для отримання стягнутих з боржника грошових сум (за наявності). У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо). До заяви про примусове виконання рішення, яку подає представник стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження. На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувач подає окрему заяву про примусове виконання рішення.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що і Закон України “Про виконавче провадження”, і Закон України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому, згідно з частиною 3 статті 25 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”, право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.
При цьому, з огляду на зміст частини 2 статті 24 Закону України “Про виконавче провадження”, у разі якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.
Відповідно до ст. 179 Цивільного кодексу України, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.
Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.
Приписами ч.ч. 1,2 ст. 182 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Суд встановив, що в заяві про примусове виконання виконавчого листа від 30.08.2017 року у справі № 681/1071/15-ц ОСОБА_2 зазначила про належне ОСОБА_1 майно (транспортний засіб Ланд Ровер Дискавері, 3 державний номер НОМЕР_1 ) та місцезнаходження вказаного майна (м. Львів, вул. Лазаренка, 9), що відповідає межам виконавчого округу приватного виконавця Білецького І.М.
Суд зазначає, що згідно з листом Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області № 31/15, зазначений транспортний засіб належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 12.12.2006 року серії НОМЕР_2 .
Твердження позивача про те, що вказаний транспортний засіб вибув із його володіння, суд не приймає до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо перереєстрації зазначеного транспортного засобу на іншу особу.
Щодо посилань сторони позивача на ненадання ОСОБА_2 у якості додатків до заяви доказів на підтвердження місцезнаходження майна боржника за зазначеною в заяві адресою, суд зазначає, що станом на час звернення ОСОБА_2 із відповідною заявою до приватного виконавця та станом на час відкриття виконавчого провадження, нормами чинного, на той час законодавства, не було визначено обов'язку стягувача надавати виконавцю разом із заявою про прийняття виконавчого документа до виконання, відповідних доказів.
Зазначений обов'язок передбачений абзацом пункту 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5, яким вказану Інструкцію доповнено згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3940/5 від 09.12.2019.
Таким чином, станом на час виникнення спірних правовідносин, ненадання стягувачем доказів місцезнаходження майна боржника разом із заявою про прийняття виконавчого документу до виконання, не було підставою для повернення виконавчого документу стягувачу.
З урахуванням вищевикладеного, суд робить висновок про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2019 року ВП № 59990586, виданої приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким Ігорем Мироновичем, оскільки зазначена постанова прийнята виконавцем правомірно за місцезнаходженням майна боржника у виконавчому окрузі, де відповідач має право вчиняти виконавчі дії. При цьому, суд не приймає до уваги доводи представника позивача щодо відсутності в автоматизованій системі виконавчого провадження постанови від 09.12.2020 року про опис та арешт майна боржника, оскільки вказана постанова не є предметом розгляду судової справи, прийнята відповідачем після відкриття виконавчого провадження та не є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов не належить до задоволення.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 243, 245, 246, 250, 268-272, 287 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про визнання протиправною та скасування постанови від 06.09.2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд, відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України.
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича (вул. Київська, 1, м. Львів, 79013).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 15 вересня 2021 року.
Суддя Н.В. Бжассо
.