Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" вересня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2594/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
при секретарі судового засідання Федоровій К.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова, м. Харків в інтересах держави, в особі Міністерства освіти і науки України, м. Київ (перший позивач) та Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, м. Харків (другий позивач) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків
до Фізичної особи-підприємця Вінника Ростислава Сергійовича, м. Харків третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сутра Харків", м. Київ
про виселення із займаних приміщень та звільнення земельної ділянки
за участю представників учасників справи:
прокурор - Омельник М.М.,
першого позивача - не з'явився,
другого позивача - Щоголева О.А.,
відповідача - не з'явився,
третьої особи (РВ ФДМУ) - не з'явився,
третьої особи (ТОВ "Сутра Харків") - не з'явився,
Керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова (прокурор) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України (перший позивач) та Харківського національного автомобільно-дорожнього університету (другий позивач) до ФОП Вінника Ростислава Сергійовича (відповідач) в якому просить суд:
- виселити фізичну особу - підприємця Вінника Ростислава Сергійовича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з нежитлових приміщень: кім. № 2 площею 74,5 кв.м., кім. № 13 площею 52,1 кв.м., кім. № 14 площею 107,7 кв.м., кім. № 15 площею 51,3 кв.м., кім. № 29 площею 36,9 кв.м., кім. № 36 площею 19,2 кв.м., кім. № 37 площею 14,9 кв.м., кім. № 38 площею 4,9 кв.м., кім. № 39 площею 1,5 кв.м., кім. № 40 площею 1,4 кв.м. будівлі учбового корпусу "літ. А'-З", нежитлового приміщення кім. № 2 площею 69,3 кв.м. в одноповерховій будівлі літ. "Д'-1", нежитлової одноповерхової будівлі гаражних боксів літ. "Б' -1" площею 145,6 кв.м., усього загальною площею - 579,3 кв.м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 106, які належать на праві власності державі в особі Міністерства освіти і науки України та закріплені на праві господарського відання за Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом;
- зобов'язати фізичну особу - підприємця Вінника Ростислава Сергійовича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) звільнити земельну ділянку площею 1405 кв.м., прилеглу до нежитлових будівель літ. "А'-З", "Д'-1", "Б'-1", розташованих за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 106, яка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:05:070:0007, що перебуває в державній власності та в користуванні Харківського національного автомобільно-дорожнього університету.
Судові витрати прокурор просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 05.07.2021 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Цією ж ухвалою до участі у справі було залучено:
- в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області;
- в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сутра Харків".
Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.
08.07.2021 відповідачем до суду були подані письмові пояснення у справі, в яких він просить суд прийняти їх до розгляду, долучити до матеріалів справи та здійснювати подальший судовий розгляд справи з урахуванням викладених у даних письмових поясненнях доводів, аргументів та заперечень відповідача проти міркувань викладених у позовній заяві; не брати до уваги наведені у змісті позовної заяви у якості обґрунтування своїх вимог обставини та правові підстави позову та відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень проти позову вказує на те, що в провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа №922/2240/21 за позовом фізичної особи-підприємця Вінника Ростислава Сергійовича до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про стягнення коштів в розмірі 151000,00 грн. Підставою для звернення з позовними вимогами до суду стало те, що позивач (ФОП Вінник Р.С.) з 11.10.2017 володів та користувався зазначеними вище нежитловими приміщеннями на праві суборенди, яке виникло з відповідного договору. В період дії договору та існування орендних, у тому числі суборендних правовідносин, позивачем, фізичною особою-підприємцем Вінником Р.С., було здійснено капітальний ремонт отриманих на праві суборенди приміщень. Наразі договір суборенди є припиненим на підставі рішення суду, однак вартість проведених позивачем капітального ремонту відповідачем відшкодовано не було. Отже, наразі неможливим є задоволення позову, оскільки відповідач позбавлений можливості повернути орендовані нежитлові приміщення у стані, в якому вони були одержані, так як вони змінилися внаслідок проведеного капітального ремонту. Задоволення позову прокурора призведе до істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся. Так, позивачі розпочнуть користування раніше належними відповідачу орендованими нежитловими приміщеннями, а також зможуть передати їх у користування третім особам. Задоволення позову прокурора призведе до безперешкодної можливості власника розпорядження, зокрема, шляхом передачі третім особам у користування, раніше орендованим відповідачем майном, що в свою чергу матиме наслідком порушення прав та законних інтересів відповідача, оскільки останнє буде піддано впливу третіх осіб, дії яких призведуть до його зносу і знецінення. Відповідач наголошує на тому, що заявлений прокурором позов є передчасним, а його задоволення призведе до безумовного порушення прав відповідача, позбавить його можливості захисту своїх прав у судовому порядку, а також утруднить або унеможливить одержання гарантованого йому відшкодування за проведений капітальний ремонт раніше орендованих нежитлових приміщень. З огляду на виникли обставини перебування відповідача у спірних приміщеннях є підставним та таким, що відповідає його правам та інтересам, порушення яких у разі його виселення реально матиме місце, позаяк, вказані дії об'єктивно зможуть призвести до втрати ним можливості відшкодувати свої втрати у повному обсязі.
19.07.2021 до суду від третьої особи (РВ ФДМУ по Х/обл.) до суду були подані письмові пояснення щодо суті спору, в яких третя особа доводи прокурора, викладені у позовній заяві вважає цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
У судовому засіданні 07.09.2021 прокурор та представник другого позивача підтримали позов у повному обсязі та просили суд його задовольнити.
Представники першого позивача, відповідача та третіх осіб у судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників першого позивача, відповідача та третіх осіб за наявними у ній матеріалами, оскільки вони містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
При цьому, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд. Всі ці обставини суд враховує при розгляді справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення прокурора та представника другого позивача, суд встановив наступне.
11.10.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сутра Харків" було укладено договір оренди №6391-Н, відповідно до умов п.1.1. якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно загальною площею 2357,40 кв.м., розташоване за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 106, інв. № 10301016, реєстровий № 80112, а саме: нежитлові приміщення кім. №№ 1 - 40 на 1-му поверсі 3-х поверховій будівлі учбового корпусу літ. А1-3 загальною площею 1039,50 кв. м.; нежитлові приміщення кім. №№ 1 - 23 на 2-му поверсі 3-х поверховій будівлі учбового корпусу літ. А1-3 загальною площею 577,8 кв. м.; нежитлові приміщення кім. №№ 1 - 19 на 3-му поверсі 3-х поверхової будівлі учбового корпусу літ. А1-3 загальною площею 525,20 кв. м.; нежитлову одноповерхову будівлю гаражних боксів літ. Б1 -1 загальною площею 145,6 кв. м.; нежитлове приміщення кім. № 2 в одноповерховій будівлі майстерні літ. Д1-1 загальною площею 69,30 кв. м., загальною площею 2357,40 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 106, інв. № 10301016, реєстровий № 80112,що перебуває на балансі Харківського національного автомобільно-дорожнього університету (вул. Ярослава Мудрого, 25, м. Харків, 61002).
Пунктом 6.2 договору встановлено, що орендар має право за згодою орендодавця здавати орендоване майно у суборенду. Суборендну плату в розмірі, що не перевищує орендної плати за об'єкт суборенди, отримує орендар, а решта суборендної плати спрямовується до державного бюджету.
Листом від 14.11.2017 б/н ТОВ "Сутра Харків" звернулось до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області з питанням стосовно надання дозволу на передачу частини орендованого майна в суборенду. Своєю чергою, листом від 15.11.2017 №43-6049 Регіональне відділення звернулось до Міністерства освіти і науки України щодо надання пропозиції відносно звернення ТОВ "Сутра Харків" стосовно надання дозволу передати частину орендованого майна в суборенду. 03.01.2018 Міністерство освіти і науки України надало дозвіл на передачу в суборенду частини орендованих площ ТОВ "Сутра Харків". В подальшому, листом від 19.06.2019 б/н (вх.№18/04362 від 19.06.2019) ТОВ "Сутра Харків" звернулось до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області з питанням стосовно надання дозволу на передачу в суборенду та погодження розрахунку плати за суборенду частини орендованого майна. Листом від 20.06.2019 №43-3937 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області надало дозвіл на передачу орендованого майна в суборенду та погодило розрахунки плати за суборенду.
11.10.2017 між ТОВ "Сутра Харків" та ФОП Вінник Р.С. було укладено договір суборенди та обслуговування об'єкта суборенди №1-С, за яким орендар передав, а суборендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення кім. №№ 2, 13, 14, 15, 36, 378,24 на 1-му поверсі; кім.5 на 2-ому поверсі, які розташовані в 3-х поверховій будівлі учбового корпусу літ. "А 1-3", гаражних боксів літ. Б1 -1; кімн.№2 в майстерні літ. "Д1 -1" (інв. №10301016, реєстровий №80112), загальною площею 562,8 кв. м., за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 106, що перебуває на балансі Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, і передані в оренду (з правом здачі в суборенду) орендарю РВ ФДМУ по Харківській області договором №6391-Н від 11.10. 2017.
Відповідно до п.7.1 договору суборенди, цей договір укладено строком на 30 місяців, що діє з 11 жовтня 2017 року. Відповідно до п. 7.2. договору суборенди, договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і скріплення печатками сторін та з моменту прийняття об'єкту суборенди за актом прийому передачі від 11 жовтня 2017 року. 10.04.2020 додатковою угодою №1 до договору суборенди та обслуговування об'єкта суборенди №1-С від 11 жовтня 2017 року сторони прийняли рішення продовжити строк дії договору на 2 роки 11 місяців.
В подальшому, у зв'язку з тим, що орендар (ТОВ "Сутра Харків") з квітня 2018 року по серпень 2019 року не сплачував орендну плату за користування орендованим майном, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість з орендної плати до державного бюджету, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Сутра Харків" про розірвання договору оренди, зобов'язання повернути державне майно та стягнення 1298819,31 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 13.01.2020 у справі №922/3244/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2020, позов частково задоволено. Стягнуто з ТОВ "Сутра Харків" на користь Державного бюджету України 490997,36 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди №6391-Н від 11.10.2017; 86824,59 грн. пені; 605997,36 грн. штрафу; розірвано договір оренди №6391-Н від 11.10.2017, укладений між РВ ФДМУ та ТОВ "Сутра Харків"; зобов'язано ТОВ "Сутра Харків" вчинити певні дії, а саме: повернути балансоутримувачу - Харківському національному автомобільно-дорожньому університету (шляхом підписання акту приймання-передачі) державне окреме індивідуально визначене майно, загальною площею 2357,40 кв.м., тобто вищевказані нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 106.
Як вказує прокурор у позовній заяві, згідно актів від 08.12.2020 та 11.06.2021, комісіями, утвореними наказами ректора ХНАДУ від 11.08.2020 №84 та від 01.06.2021 №91, проведено огляди нежитлових будівель та території земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 106, та встановлено, що відповідач, Вінник Р.С. , фактично використовує нежитлові приміщення: кім. № 2 площею 74,5 кв.м., кім. № 13 площею 52,1 кв.м., кім. № 14 площею 107,7 кв.м., кім. № 15 площею 51,3 кв.м., кім. № 36 площею 19,2 кв.м., кім. № 37 площею 14,9 кв.м., кім. № 38 площею 4,9 кв.м., кім. № 39 площею 1,5 кв.м., кім. № 40 площею 1,4 кв.м., кім. № 29 площею 36,9 кв.м. будівлі учбового корпусу літ. "А'-3", нежитлове приміщення кім. № 2 площею 69,3 кв.м. в одноповерховій будівлі літ. "Д'-1", нежитлову одноповерхову будівлю гаражних боксів літ. "Б'-1" площею 145,6 кв.м., усього загальною площею - 579,3 кв.м. Крім того, згідно цих актів, а також фотографій місця обстеження та схеми вирахування площі земельної ділянки, що зайнята Вінником Р.С., які є додатком до акту огляду від 11.06.2021, відповідач використовує у своїй господарській діяльності (для ремонту та обслуговування автомобілів) земельну ділянку площею 1405 кв.м., прилеглу до нежитлових будівель літ. "А'-3", "Д'-1", "Б'-1", розташованих за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 106, яка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:05:070:0007. ХНАДУ 11.02.2021 звернувся до Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області із заявою про вчинення злочину - самоправства з боку ФОП Вінника Р.С., який не бажає звільняти займані приміщення університету, незважаючи на те, що строк дії договору суборенди автоматично припинився одночасно з припиненням дії основного договору оренди. За даним фактом ХРУП №1 ГУНП в Харківській області розпочато кримінальне провадження №12021226130000047 від 11.02.2021 за ст. 356 КК України. Досудове розслідування наразі здійснюється сектором дізнання ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області. Також, ХНАДУ 28.01.2021 вручило Віннику Р.С. письмову вимогу №115/21 щодо надання інформації та документів з приводу підстав його знаходження у приміщеннях університету за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 106, на яку Вінником Р.С. надано відповідь від 10.02.2021 про те, що він займає спірне майно на підставі договору оренди, який діє до 2023 року, у зв'язку з чим просить університет не перешкоджати його господарській діяльності. Також, факт зайняття відповідачем вищевказаних приміщень і земельної ділянки ХНАДУ підтверджується протоколом огляду місця події від 24.02.2021, проведеним під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021226130000047. Згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №2309720 від 07.12.2011, земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:05:070:0007, площею 0.6860 га, розташована за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 106, перебуває в постійному користуванні ХНАДУ. Згідно відомостей з Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:05:070:0007 перебуває в державній власності та в користуванні ХНАДУ. Цільове призначення: 03.02 Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти. Також, з доданого до протоколу огляду місця події від 24.02.2021 висновку провідного інспектора Київського РВ у м. Харкові ГУ ДСНС України у Харківській області Рибалка В.В. вбачається, що в займаних Вінником Р.С. спірних приміщень грубо порушуються вимоги пожежної безпеки.
Прокурор вказує на те, що оскільки між позивачами та відповідачем відсутні договірні відносини, відповідач користується спірною земельною ділянкою за відсутності правових підстав. До того ж, розміщення, ремонт і обслуговування відповідачем автотранспортних засобів на території ХНАДУ суперечить цілям освітньої діяльності, створює перешкоди університету для використання державного нерухомого майна за цільовим призначенням.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
За приписами статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 6 статті 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
За приписами ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч.1 ст. 763 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 статті 774 ЦК України визначено, що строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.
Отже, договір суборенди припиняється одночасно з припиненням договору оренди, незалежно від підстав його припинення. Дія договору суборенди поза межами договору оренди суперечить природі договору суборенди.
Оскільки, рішенням господарського суду Харківської області від 13.01.2020 у справі №922/3244/19 розірвано договір оренди №6391-Н від 11.10.2017, укладений між РВ ФДМУ по Харківській області та ТОВ "Сутра Харків", зобов'язання сторін за цим договором припинилися, а відтак і припиняється одночасно договір суборенди, який обумовлював право орендаря здавати відповідачу в суборенду приміщення.
Таким чином, в силу наведених положень діючого законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно користується спірним об'єктом оренди.
У ході судового розгляду відповідач не надав належних і допустимих доказів правомірності користування спірним майном, не навів обставин безпідставності вимог прокурора щодо звільнення спірного об'єкта оренди.
При цьому, суд відхиляє твердження відповідача про передчасність та безпідставність поданого прокурором позову, оскільки наявність у провадженні господарського суду Харківської області справи про відшкодування відповідачу вартості проведеного ним капітального ремонту спірних приміщень під час дії договору суборенди, ніяким чином не спростовує факту того, що відповідач безпідставно використовує спірні нежитлові приміщення, як і не спростовує факту припинення договору суборенди. Рішення у цій справі жодним чином не ускладнює або робить неможливим виконання рішення у справі про відшкодування відповідачу витрат з проведеного капітального ремонту, у разі задоволення його позовних вимог, як і в свою чергу, рішення у справі про відшкодування відповідачу витрат за проведений ним капітальний ремонт жодним чином не ускладнює або робить неможливим виконання рішення у цій справі .
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Системне тлумачення частини 3 статті 774 ЦК України про застосування до договорів суборенди правил про договори оренди та частини 1, 4 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" дозволяє зробити висновок про те, що суборендар має перед власником майна (його уповноваженим органом управління) такі ж обов'язки із звільнення займаного приміщення та повернення його орендодавцю, які покладаються на орендаря.
Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Належним і ефективним способом захисту права у даних спірних правовідносинах є виселення суборендаря із займаних приміщень. Для цього достатнім є встановлення судом обставин користування суборендарем спірними приміщеннями після припинення дії договорів суборенди та оренди (постанова Верховного Суду від 21.01.2018 у справі № 920/1008/16).
З моменту, коли перестали існувати правові підстави для користування майном, особа, якій воно було надане, володіє ним незаконно, і власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні таким майном шляхом виселення. Отже, позов про виселення є негаторним (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц).
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, як обґрунтованого.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, пункт 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).
З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Виселити фізичну особу - підприємця Вінника Ростислава Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з нежитлових приміщень: кім. № 2 площею 74,5 кв.м., кім. № 13 площею 52,1 кв.м., кім. № 14 площею 107,7 кв.м., кім. № 15 площею 51,3 кв.м., кім. № 29 площею 36,9 кв.м., кім. № 36 площею 19,2 кв.м., кім. № 37 площею 14,9 кв.м., кім. № 38 площею 4,9 кв.м., кім. № 39 площею 1,5 кв.м., кім. № 40 площею 1,4 кв.м. будівлі учбового корпусу "літ. А'-3", нежитлового приміщення кім. № 2 площею 69,3 кв.м. в одноповерховій будівлі літ. "Д'-1", нежитлової одноповерхової будівлі гаражних боксів літ. "Б'-1" площею 145,6 кв.м., усього загальною площею - 579,3 кв.м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 106, які належать на праві власності державі в особі Міністерства освіти і науки України та закріплені на праві господарського відання за Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом.
Зобов'язати фізичну особу - підприємця Вінника Ростислава Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) звільнити земельну ділянку площею 1405 кв.м., прилеглу до нежитлових будівель літ. "А'-3", "Д'-1", "Б'-1", розташованих за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 106, яка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:05:070:0007, що перебуває в державній власності та в користуванні Харківського національного автомобільно-дорожнього університету.
Стягнути з фізичної особи - підприємця Вінника Ростислава Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) - 4540,00 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Прокурор - Керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова (61002, м. Харків, вул. Сумська, 76).
Перший позивач - Міністерство освіти і науки України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 10, код ЄДРПОУ 38621185).
Другий позивач - Харківський національний автомобільно-дорожній університет (61002, м. Харків, вул. Я. Мудрого, 25, код ЄДРПОУ 02071168).
Відповідач - ФОП Вінник Ростислав Сергійович ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивачів - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, ідентифікаційний код 44223324).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сутра Харків" (01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 13/1, оф. 51, код ЄДРПОУ 40145316).
Повне рішення підписано 16 вересня 2021 року.
Суддя О.В. Погорелова