79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.08.2021 справа № 914/580/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., при секретарі судового засідання Зусько І.С., розглянув матеріали справи
за позовом Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, м.Львів
до відповідача фізичної особи-підприємця Радовича Данила Романовича, Львівська область, Городоцький район, м.Комарно
про зобов'язання вчинити дії та відшкодування збитків
за участю представників:
від позивача: Сеник П.Р.;
від відповідача: Воробець С.І.
Обставини розгляду справи.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівського державного університету безпеки життєдіяльності до фізичної особи-підприємця Радовича Данила Романовича про зобов'язання вчинити дії та відшкодування збитків.
Ухвалою від 15.03.2021 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.04.2021 р.
Ухвалою суду від 19.04.2021 р., занесеною до протоколу судового засідання від 19.04.2021 р., продовжено строк підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання на 24.05.2021 р.
24.05.2021 р. відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№12048/21).
Ухвалою суду від 24.05.2021 р., занесеною до протоколу судового засідання від 24.05.2021 р., відкладено підготовче засідання на 22.06.2021 р.
17.06.2021 р. від позивача надійшло клопотання (вх.№14256/21) з долученим доказом доплати судового збору та копіями списку поштових відправлень.
Ухвалою від 22.06.2021 р., занесеною до протоколу судового засідання від 22.06.2021 р., закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.08.2021 р.
Позивач подав клопотання (вх.№14766/21) з копією платіжного доручення про оплату за проведення експертного дослідження.
В судове засідання 09.08.2021 р. з'явилися представники сторін. В цьому судовому засіданні суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав вступне слово представників сторін. При цьому, представник позивача просив позов задоволити, а представник відповідача - в його задоволенні відмовити.
В судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошено перерву до 11.08.2021 р.
10.08.2021 р. позивач подав клопотання (вх.№18566/21). У даному клопотанні позивач, у зв'язку з тим, що у судовому засіданні 09.08.2021 р. у представника Відповідача виникли сумніви щодо правильності проведення експертизи експертом та достовірності його висновків, викладених у поданому позивачем висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження, просив суд допитати в судовому засіданні експерта щодо наданого нею висновку, а також попередити її про кримінальну відповідальність за надання нею неправдивих свідчень.
Як передбачено нормами статті 182 Господарського процесуального кодексу України, саме у підготовчому засіданні суд, з'ясовує, зокрема, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи тощо.
Згідно зі ст.177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (ч.2 ст.177 ГПК України).
Підготовче провадження у справі було закінчено 22.06.2021 р., що підтверджується відповідною ухвалою суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, занесеною до протоколу судового засідання.
Завданнями ж розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.194 ГПК України).
Як передбачено ст.98 ГПК України, висновком експерта є докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Згідно з ч.ч.1, 5 ст.101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Долучений позивачем до позовної заяви висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження не може вважатись висновком судової експертизи в розумінні процесуального законодавства,оскільки не містить вказівки на те, що його підготовлено для подання до суду, а експерт обізнаний про кримінальну відповідальність.
Цей висновок не є і висновком експерта у галузі права, а особа, яка надала висновки, не є спеціалістом в розумінні норм процесуального закону, адже відповідно до ст.71 ГПК України, спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов'язаних із застосуванням таких технічних засобів. При розгляді справи суд не призначав спеціаліста у зв'язку з відсутністю необхідності застосовувати технічні засоби під час вчинення процесуальних дій; складені ж висновки не стосуються надання консультацій та допомоги під час вчинення процесуальних дій.
Поданий позивачем висновок може вважатись письмовим доказом у справі та відповідно до статті 86 ГПК України оцінюватись судом окремо з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а також в сукупності з іншими доказами з точки зору вірогідності і взаємного зв'язку доказів.
Отже, враховуючи те, що висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження не є висновком судової експертизи, суд не вправі викликати особу, яка його підготувала, для надання усних пояснень щодо його висновку саме у статусі експерта.
До того ж в даному випадку така особа не може бути допитана і як свідок, так як відповідно до статей 88- 89 ГПК України, показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка; підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом; заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів; свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
Отже, норми процесуального законодавства передбачають обов'язкове викладення показань свідка в письмовій заяві і лише у випадку, якщо обставини, наведені у такій заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів, може бути здійснено виклик свідка. Натомість, в матеріалах даної справи відсутні заяви свідків, попередньо подані до суду у строк, встановлений для подання доказів, як і відсутні будь-які заяви свідків загалом.
Враховуючи все вищевикладене, суд не вбачає можливим задоволити клопотання позивача та викликати Анісімову Т.І. в судове засідання для надання нею пояснень стосовно складеного висновку.
В судовому засіданні 11.08.2021 р. суд з'ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідив докази та заслухав пояснення учасників справи з приводу доказів. Після судових дебатів, проаналізувавши зібрані у справі докази та у зв'язку із відсутністю підстав для відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі і вийшов до нарадчої кімнати для його ухвалення.
В судовому засіданні 11.08.2021 р. після повернення з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору та правова позиція учасників справи.
В позовній заяві позивач ствердив, що між ним та відповідачем було укладено договір підряду по капітальному ремонту підлоги в гаражах позивача, на виконання якого відповідач виконав погоджені роботи та здав їх в експлуатацію у грудні 2019 року, однак в процесі експлуатації об'єкта позивач виявив недоліки (дефекти), а саме відшарування поверхні промислової підлоги місцями.
Позивач зазначив, що відповідно до умов договору він повідомив про дані недоліки відповідача та запросив його для складання дефектного акту і обговорення порядку та строків усунення виявлених недоліків (дефектів) на об'єкті, проте на неодноразові листи-запрошення відповідач не з'являвся, жодним чином не реагував, у зв'язку з чим позивач залучив незалежних експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз для встановлення причин пошкоджень бетонної підлоги в гаражах та вартості будівельних робіт, які необхідно провести.
За результатами проведення будівельно-технічного дослідження експерт прийшов до висновку, що влаштування бетонної підлоги в гаражах не відповідає вимогам діючих будівельних норм та стандартів, а причиною пошкоджень бетонної підлоги у гаражах є недотримання технологічного процесу її влаштування, зокрема недотримання температурного режиму та достатньої витримки бетонних сумішей; вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно провести для ліквідування наслідків неякісного капітального ремонту становить 202508 грн.
З огляду на вказані обставини, позивач просив суд зобов'язати відповідача безоплатно усунути недоліки у роботі по капітальному ремонту підлоги в гаражах позивача протягом чотирьох місяців з дня набрання сили рішенням суду і стягнути з відповідача 6537,60 грн витрат, понесених позивачем на залучення незалежного експерта.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не подав, в судових засіданнях усно заперечив проти позову з мотивів його необгрунтованості.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
10.09.2019 р. між Львівським державним університетом безпеки життєдіяльності (замовник) та фізичною особою-підприємцем Радовичем Данилом Романовичем (виконавець) укладено договір підряду №334 по капітальному ремонту підлоги в гаражах Львівського державного університету безпеки життєдіяльності за адресою: м.Львів, вул.Клепарівська, 35. Інв. №101330011.
Відповідно до п.1.1. договору, за цим договором виконавець в межах твердої договірної ціни зобов'язується на свій ризик власними та/або залученими силами та засобами виконати роботи з капітального ремонту підлоги в гаражах Львівського державного університету безпеки життєдіяльності за адресою: м.Львів, вул.Клепарівська, 35. Інв. №101330011 (надалі - об'єкт), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вартість виконаних робіт в порядку та строки, передбачені умовами договору (код послуги по ДК 021:2015 - 45453000-7).
Згідно з п.2.3. договору, вартість робіт капітального ремонту об'єкта складає 177770,36 грн, в тому числі ПДВ 20% - 29628,39 грн.
За умовами п.3.6. договору, виконавець гарантує якість закінчених робіт капітального ремонту об'єкту та можливість його експлуатації протягом гарантійного строку визначеного цим договором.
Замовник зобов'язується вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених виконавцем порушень або виправити їх своїми силами, якщо інше не передбачено договором. У такому разі збитки, завдані замовнику, відшкодовуються виконавцем, у тому числі за рахунок відповідного зниження договірної ціни (п.4.2.2. договору).
Як встановлено у пунктах 4.4.3. та 4.4.4. договору, виконавець зобов'язується: за свій рахунок усунути дефекти та недоліки виконаних робіт, що виникли з вини виконавця і які можуть бути виявлені під час приймання робіт та в гарантійний термін. Вказані дефекти та недоліки оформляються відповідними актами, підписаними уповноваженими представниками сторін; гарантувати надійність і якість виконаних робіт протягом гарантійного терміну, що передбачено договором та чинним законодавством.
У п.5.1. договору сторони погодили, що факт виконання робіт оформляється шляхом підписання сторонами актів приймання-передачі виконаних (форма №КБ-2в). (надалі - «Акт») і довідки про вартість виконаних робіт (форма №КБ-р) (надалі - «Довідка»). В акті та довідці відображаються обсяги виконаних робіт та їх вартість, підтверджені замовником і виконавцем, які є первинними обліковими документами. На підставі зазначених документів замовник проводить розрахунки з виконавцем.
Виконавець гарантує якість закінчених робіт та також можливість безперервної і нормальної експлуатації об'єкта протягом п'яти років з моменту підписання акту приймання-передачі закінчених робіт замовником. Початком гарантійного строку вважається день підписання акта про приймання-передачу закінчених робіт (п.8.1. та 8.4. договору).
Відповідно до п.8.2. договору, у разі виявлення протягом гарантійних строків у закінчених роботах недоліків (дефектів) замовник протягом 20-ти днів після їх виявлення повідомить про це виконавця і запрошує його для складання дефектного акту та обговорення порядку та строків усунення виявлених недоліків (дефектів). Якщо виконавець не з'явиться без поважних причин у визначений у запрошенні строк замовник має право залучити до складання акту незалежних експертів, повідомивши про це виконавця. Акт, складений без участі виконавця, замовник надсилає йому для виконання протягом 10-ти днів після складання.
Згідно з п.8.3. договору, виконавець зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти, допущені з його вини, протягом строків, визначених дефектним актом. Якщо протягом 10-ти днів підрядник не приступає до ліквідації порушень замовник може залучати для цього третіх осіб з компенсацією усіх витрат та понесених збитків за рахунок виконавця.
За умовами п.8.5. договору, виконавець відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного термін, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частини; неправильної його експлуатації; неправильної інструкції щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими замовником іншими особами; неналежного ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником або залученими третіми особами.
У акті №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року зазначено, зокрема, про виконання таких робіт як улаштування підлоги бетонної.
В матеріалах справи наявні звернення від 24.07.2020 р., 25.08.2020 р. та 05.10.2020 р., адресовані замовником виконавцю, в яких зазначено про виявлені в процесі експлуатації недоліки - відшарування промислової підлоги місцями. У зверненнях замовник пропонував виконавцю прибути на об'єкт 10.08.2020 р., 20.10.2020 р. та 26.10.2020 р. відповідно для складання дефектного акту та обговорення порядку і строків усунення виявлених недоліків або у разі неможливості - повідомити про це завчасно для погодження іншої зручної дати.
На підтвердження направлення виконавцю листів на адресу: Львівська обл., Городоцький район, с.Березець, вул.Львівська, 107 позивач долучив копії списків згрупованих поштових відправлень від 24.07.2020 р., 27.08.2020 р. та 05.10.2020 р.
До позовної заяви позивачем додано висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження №7399 від 16.12.2020 р. Даний висновок складений судовим експертом Анісімовою Т.І., старшим науковим співробітником лабораторії будівельно- та земельно-технічних досліджень ЛНДІСЕ, яка має повну вищу будівельно-технічну освіту, кваліфікацію за освітою «Інженер-будівельник», 2-й кваліфікаційний клас судового експерта з правом проведення судових експертиз по спеціальностях: 10.6. «Дослідження об'єктів нерухомості будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів», 10.7. «Розподіл земель і визначення порядку користування земельними ділянками», 10.10 «Визначення оціночної вартості будівельних об'єктів і споруд», 10.14. «Оцінка земельних ділянок» (свідоцтво судового експерта №88-Д від 23.10.2020 р., термін дії до 23.10.2023 р.), має стаж експертної роботи з 2004 року.
У вступній частині даного висновку експерт зазначав, що 07.12.2020 р. було укладено договір № 7399 на виконання експертного дослідження між ЛДУБЖД та ЛНДІСЕ про виконання будівельно-технічного дослідження, а 09.12.2020 р. експертом було проведено огляд об'єкту дослідження в присутності представника заявника.
На вирішення експертного дослідження поставлені наступні питання:
- яка якість виконання робіт з влаштування бетонної підлоги в гаражах ЛДУБЖД за адресою: м.Львів, вул.Клепарівська, 35. Інв. №101330011? Внаслідок чого виникли на ній пошкодження?
- яка вартість робіт, які необхідно виконати для ліквідації пошкоджень?
Під час проведення експертного дослідження використовувалась така нормативна та методична література як ДСТУ «Правила визначення вартості будівництва» та методики: «Застосування неруйнівних методів досліджень», «Обстеження якості виконання будівельно-монтажних робіт», «Методика встановлення фактичних обсягів та вартості виконаних робіт за звітною документацією».
Дослідження проводилось на місці знаходження об'єкту дослідження за адресою: вул.Клепарівська, 35 м.Львів, та в лабораторії БТЗТД Львівського НДІ судових експертиз методом візуального огляду, фотографування з фотофіксацією результатів огляду фотоапаратом марки SONY та проведення окремих обмірів за допомогою електронного далекоміра марки «BOSCH».
У дослідницькій частині експерт зазначив, що контроль якості будівельних робіт з капітального ремонту бетонної підлоги гаражів експертом проведено візуально, вимірюванням лінійних розмірів з оцінкою якості обробки поверхонь, неруйнівним методом, із застосуванням лазерного далекоміра, металевої рулетки та фотофіксацією.
При натурному обстеженні встановлено, що досліджувана підлога гаражів ЛДУБЖД на дату огляду закінчена будівництвом; на поверхні укріплюючого полімерцементного покриття топінгу гаржів наявні численні (більше 15) плями відшарувань поверхневого зміцнюючого шару (зі слів присутніх при огляді представників ЛДУБЖД, після неодноразових нагадувань підряднику щодо виправлення дефектів після неякісного влаштування підлоги гаражів та його відмови у цьому, працівниками університету було власноруч відремонтовано частину підлоги).
У дослідницькій частині містяться фотографії підлоги гаражів, наведено технологію проведення будівельних робіт з улаштування бетонної підлоги.
Внаслідок проведеного дослідження експерт прийшов до висновків, що влаштування бетонної підлоги в гаражах не відповідає вимогам діючих будівельних норм та стандартів, а причиною пошкоджень бетонної підлоги у гаражах є недотримання температурного режиму та достатньої витримки бетонних сумішей; вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно провести для ліквідування наслідків неякісного капітального ремонту з влаштування підлоги в гаражах ЛЖУБЖД станом на час проведення дослідження становить 202508 грн (локальний кошторис на будівельні роботи та зведений кошторисний розрахунок додано до висновку).
Платіжним дорученням №2491 від 09.12.2020 р. Львівський державний університет безпеки життєдіяльності оплатив Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз 6537,60 грн за будівельно-технічне експертне дослідження.
Претензією від 31.12.2020 р. про дотримання гарантійних строків якості закінчених робіт на об'єкті по договору №334 позивач повідомив відповідача про виявлені недоліки та висновки, зроблені внаслідок експертного дослідження, і просив його за власний кошт усунути недоліки (дефекти) у виконаних роботах з капітального ремонту підлоги в гаражах ЛДУБЖД, попередньо узгодивши дату початку робіт з університетом, а також відшкодувати збитки, пов'язані з залученням незалежного експерта в розмірі 6537,60 грн.
Як стверджує позивач, претензію було надіслано 02.01.2021 р. на адресу: Львівська обл., Городоцький район, с.Березець, вул.Львівська, 107, про що свідчить копія відповідного списку згрупованих поштових відправлень від 02.01.2021 р.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а саме його різновидом - договором будівельного підряду.
Як встановлено ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Згідно зі ст.318 ГК України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.
Як передбачено ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 853 ЦК України врегульовано обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником.
Так, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.857 ЦК України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.
Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором (ч.1 ст.858 ЦК України).
Підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі (ч.ч.1, 2 ст.883 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.884 ЦК України, підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.
Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами. У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення. (ч.ч.2 та 4 цієї статті).
Укладеним сторонами договором гарантується якість закінчених виконавцем робіт та можливість експлуатації об'єкта протягом п'ятирічного гарантійного строку.
Позивач стверджує, що в межах гарантійного строку було виявлено недоліки у виконаних відповідачем роботах. Умови договору і норми законодавства встановлюють обов'язок виконавця усувати такі дефекти за свій рахунок.
Разом з тим цей обов'язок не є абсолютним - він пов'язується договором як з наявністю вини виконавця (п.4.4.3. договору), так і з необхідністю дотримання сторонами певної процедури фіксації виявлених недоліків та погодження способів і строків їх усунення.
Розділ 8 договору детально регламентує питання гарантійних строків і усунення дефектів робіт.
Так, у разі виявлення протягом гарантійних строків у закінчених роботах недоліків, замовник протягом 20-ти днів після їх виявлення повідомляє про це виконавця і запрошує його для складання дефектного акту та обговорення порядку та строків усунення виявлених недоліків; якщо ж виконавець не з'явиться без поважних причин у визначений у запрошенні строк, замовник має право залучити до складання акту незалежних експертів, повідомивши про це виконавця. Акт, складений без участі виконавця, замовник надсилає йому для виконання протягом 10-ти днів після складання, а виконавець зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти, допущені з його вини, протягом строків, визначених цим дефектним актом.
Отже, договір однозначно встановлює те, що єдиним документом, який фіксує виявлені недоліки виконаних робіт, слугує дефектний акт, складений за участі обох сторін чи без участі виконавця, у випадку його неявки без поважних причин, або ж навіть за участі замовника та залучених ним незалежних експертів. Крім цього саме дефектним актом, який до того ж повинен надсилатись підряднику у разі його складення без участі останнього, визначаються конкретні строки для усунення виявлених дефектів.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази складення цього акту. Згаданий у висновку експерта дефектний акт не є таким актом в розумінні зазначених положень договору, оскільки позивач затверджував його ще до укладення договору підряду та використовував акт для формування локального кошторису за договором, а не для опису недоліків виконаної підрядником після укладення договору роботи.
Більш того неможливо зробити висновок про те, що відповідача взагалі було повідомлено про виявлені недоліки та запрошено для складання дефектного акту, адже з наданих позивачем списків поштових відправлень не вбачається зміст (назва) документів, які направлялись відповідачеві, та не випливає те, що йому надсилались саме долучені до позовної заяви листи-запрошення.
У наданому позивачем висновку експерта вказано, що досліджувана підлога гаражів ЛДУБЖД має численні плями відшарувань поверхневого зміцнюючого шару, тобто не відповідає вимогам діючих будівельних норм і стандартів, а причиною пошкоджень бетонної підлоги є недотримання температурного режиму та достатньої витримки бетонних сумішей.
Варто зазначити, що цей доказ не може замінити собою дефектний акт, який є єдино необхідним в питаннях фіксації виявлених недоліків та породжує обов'язок підрядника усунути дефекти. Також зміст висновку не дає змоги вважати доведеною вину відповідача у виникненні можливих недоліків, зважаючи і на те, що в самому висновку згадується про власноручне виконання представниками позивача певних робіт на ділянці підлоги.
На переконання суду, все вищенаведене свідчить про безпідставність та передчасність вимог позивача щодо зобов'язання відповідача безоплатно усунути недоліки у роботі по капітальному ремонту підлоги.
За правилом, встановленим ч.1 ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Аналогічно, ч.1 ст.623 ЦК України передбачає, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, а ч.1 ст.22 ЦК України, відповідно, - що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно з ч.3 ст.623 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Як встановлює ч.2 ст.224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч.1 ст.225 ГК України).
Частина друга статті 22 ЦК України визначає, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 14.04.2020 р. у справі №925/1196/18 надано таке визначення збитків - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Варто зазначити, що збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.
Для застосування такого виду відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Враховуючи положення статті 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками, натомість відповідачеві потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.
Суд вважає, що матеріалами справи не підтверджено існування всіх необхідних умов для покладення на відповідача обов'язку відшкодувати позивачу збитки у сумі 6537,60 грн (витрати, понесені позивачем на оплату експертного дослідження).
Так, як було встановлено судом вище, недоведеним є порушення підрядником свого обов'язку стосовно забезпечення належної якості робіт, тобто відсутньою є його протиправна поведінка, як і, зрозуміло, причинний зв'язок між такою «відсутньою» поведінкою та понесеними позивачем витратами. До того ж ці витрати взагалі не можуть вважатись збитками, оскільки не є тими витратами, які позивач зробив для відновлення свого права, докази порушення якого на даний час відсутні.
З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підставним і покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків у розмірі 6537,60грн.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути примусове виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п.5 та п.8 ч.2 ст.16 ЦК України).
Частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, з позовом може звертатися особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.
З урахуванням наведених законодавчих норм, завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Разом із цим, вирішуючи спір, суд має перевірити наявність в особи, яка звертається з позовом, порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано цей позов, з'ясувати, у чому полягає порушення цих прав та інтересів. При цьому відсутність факту порушення права особи є підставою для відмови в позові, оскільки саме порушене (оспорюване) право та інтерес підлягають захисту.
Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Як встановлено ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд дійшов висновку, що права позивача не були порушені, а відповідач не зобов'язаний вчиняти дії, спрямовані на усунення можливих дефектів робіт, та відшкодовувати понесені позивачем витрати, у зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
За умовами ч.ч.1, 4 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Оскільки в позові відмовлено, судові витрати відповідно до вищенаведених норм необхідно залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
В судовому засіданні 11.08.2021 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 01.09.2021 р.
Суддя З.П. Гоменюк