Справа №635/4833/21
Провадження №1-кп/635/982/2021
16 вересня 2021 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_2 ,
потерпілого - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5
секретар судових засідань - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220430001400 від 21.08.2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Покотилівка Харківського району Харківської області, громадянина України, розлученого, має на утриманні неповнолітню доньку, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
20 серпня 2019 приблизно о 19:00 год. ОСОБА_4 перебував поблизу магазину продовольчих товарів, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де в компанії з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 сидів за столиком і випивав пиво. У цей час до вказаної компанії підійшов раніше їм знайомий ОСОБА_3 . При цьому ОСОБА_4 , будучи невдоволеним конфліктною ситуацією, яка виникла між ним та ОСОБА_3 напередодні, піднявся із-за столу та запропонував ОСОБА_3 пройти за магазин для розмови. Зайшовши за магазин, ОСОБА_4 , розпочав словесну сварку з ОСОБА_3 , в ході якої, на грунті раніше складених неприязних відносин, маючи умисел на спричинення ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, користуючись тим, що останній відвернув від нього голову у бік, умисно наніс ОСОБА_3 один удар ножем, який тримав у руці, в область черевної порожнини, тим самим спричинивши останньому проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини, що утворилося від ударної травматичної дії гострого предмету, який мав колючо-ріжучі властивості, яке відповідно до висновку судово-медичної експертизи №09-1141/2019 від 17 вересня 2019 року за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість в обсязі обвинувачення, підтвердивши факт вчиненого ним кримінального правопорушення, в час, спосіб та при обставинах, на які вказує досудове слідство. Пояснив, що 20.08.2019 року приблизно о 19:00 годині за магазином продовольчих товарів за адресою АДРЕСА_2 , у нього виник словесний конфлікт з потерпілим, в ході якого він наніс потерпілому удар ножем в живіт. У скоєному щиро кається, просив суворо його не карати оскільки у нього не було на меті нанести тілесне ушкодження потерпілому, а тільки хотів його налякати. Докази його вини, здобуті на досудовому слідстві, визнає повністю і не оспорює, просить врахувати, що він має на утриманні неповнолітню дитину, відшкодував шкоду потерпілому, який не має до нього претензій.
Показання ОСОБА_4 не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчинення злочину, добровільності та істинності його позиції.
Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненому діянні визнав повністю і суду дав показання, що вчинив злочин саме при викладених обставинах, суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників не оспорюються, обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням характеризуючих матеріалів на нього, які є в матеріалах кримінального провадження, та з процесуальних питань.
При цьому суд роз'яснив положення ч.3 ст.349 КПК України, згідно яких сторони у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити обставини, які ніким не оспорюються в апеляційному порядку. При цьому судом з'ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, доведена повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття обвинуваченого, яке виражається у визнанні винуватості в обсязі обвинувачення, ставленні обвинуваченого до скоєного, осуду своїх дій.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Вивченням даних про особу ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину, за місцем проживання будь-якої компрометуючої інформації селищна рада не має.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, поряд з наведеними вище даними про його особу, обставиною, яка пом'якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, конкретні обставини справи, добровільне відшкодування шкоди потерпілому, який претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченого не має, і просив призначити обвинуваченому покарання не пов'язане з позбавленням волі.
За таких обставин, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції статті закону, що передбачає кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 121 КК України, а саме: у виді позбавлення волі.
Разом з тим, суд вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробовуванням, із встановленням іспитового строку, при здійсненні контролю за поведінкою обвинуваченого у відповідності до ст. 76 КК України, оскільки, на думку суду, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст. 377 КПК України якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.
В строк відбування покарання ОСОБА_4 суд зараховує перебування його під вартою з дня його фактичного затримання, тобто з 31.05.2021 по день ухвалення вироку.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного за даним вироком покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 в період іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнити з-під варти в залі суду.
Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбуття покарання час попереднього ув'язнення з 31.05.2021 року по 16.09.2021 року включно, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі..
Апеляційна скарга на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1