Справа 645/3307/21
Провадження 1-кс/645/1323/21
іменем України
09 вересня 2021 року м. Харків
Слідчий суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Харкові клопотання представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудовихрозслідувань за № 12021221190000302 від 19.05.2021року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,
встановив:
Представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з клопотанням про скасування арешту майна - квартири АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудовихрозслідувань за №12021221190000302 від 19.05.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
На обґрунтування клопотання адвокат посилався на те, що 31.03.2021 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було укладено договір позики, згідно умов якого ОСОБА_6 отримала грошові кошти в розмірі 300 000,00 гривень з кінцевим терміном погашення не пізніше 30 вересня 2017 року, що був посвідчений ПН ХМНО ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за № 567. В забезпечення виконання вказаного зобов'язання між ОСОБА_6 , її сином ОСОБА_9 , з одного боку та ОСОБА_7 з іншого боку було укладено договір іпотеки, який був посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8 за реєстровим № 569. надані розписки свідчать про неповне та не своєчасне виконання зобов'язань ОСОБА_6 .Так, у зв'язку з невиконанням ОСОБА_6 своїх зобов'язань за договором позики від 31.03.2017 року, ОСОБА_7 було прийнято рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 .Так, ОСОБА_7 направила цінним листом з описом вкладення ОСОБА_6 та ОСОБА_9 . Повідомлення про порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору. Однак, у зв'язку з невиконанням вимог договору позики від 31.03.2017 року, було прийнято рішення продати предмет іпотеки в порядку, передбаченому статтею 38 Закону України «Про іпотеку» та договором іпотеки.З метою продажу предмета іпотеки на підставі договору іпотеки, ОСОБА_7 перед укладенням такого договору направила цінним листом з описом вкладення ОСОБА_6 та ОСОБА_9 повідомлення про намір укласти договір купівлі- продажу предмета іпотеки, як це передбачено статтею 38 Закону України «Про іпотеку».Однак, у зв'язку з тим, що іпотекодавець не виявив бажання купити предмет іпотеки, 10.12.2020 року його було продано ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу від 10.12.2020 року, що був посвідчений ПН ХМНО ОСОБА_11 та зареєстрований в реєстрі за № 1103.В подальшому, вказану квартиру 15.12.2020 року купила моя довірителька - ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу № 1121, що був посвідчений ПН ХМНО ОСОБА_11 .Вказане свідчить про те, що відбулось не заволодіння майном у протизаконний спосіб, а звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, встановленому договором іпотеки та Законом України «Про іпотеку». Тому відсутні підстави вважати квартиру, що перебуває у власності моєї клієнтки, набутою злочинним шляхом.Крім того, слід звернути увагу на те, що цивільний позов не пред'явлено, а тому збереження майна з метою відшкодування шкоди є передчасним, тим більше, що жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. як вбачається із матеріалів за клопотанням слідчого та додатків до нього вбачається, що договір кредитором було виконано, грошові кошти, що були предметом кредитного договору, були передані, про що свідчить, зокрема, пояснення «потерпілої» ОСОБА_6 , а тому у момент «заволодіння» майном (а насправді в момент звернення стягнення на майно) було відсутнє зобов'язання, котре кредитор не мав наміру виконувати, отримуючи у власність житлове приміщення. Крім того, в момент звернення стягнення на майно, яке є примусовим випадком задоволення вимог іпотекодержателя, була відсутня добровільна передача майна чи права на це майно, що є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого статтею 190 КК України.Окремо слід зауважити, що такі ознаки є в діях саме заявниці ОСОБА_6 та її сина - ОСОБА_9 , оскільки останні, уклавши договір позики та договір іпотеки повністю та своєчасно не сплатили заборгованість за договором позики, що призвело до виникнення заборгованості. Тобто, саме «потерпіла» заволоділа майном ОСОБА_7 на підставі договору, який остання не мала наміру виконувати.З цього випливає, що склад кримінального правопорушення, про який заявляв прокурор Немошлянської окружної прокуратури ОСОБА_12 при подачі до суду клопотання про арешт належного ОСОБА_4 майна, відсутній, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , які на думку прокурора «заволоділи майном «потерпілої» ОСОБА_6 , складу кримінального правопорушення через відсутність в таких діях об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 190 КК України,Щодо посилання прокурора в клопотанні на той факт, що квартира є речовим доказом, оскільки є предметом злочинного посягання, а тому підлягає арешту, слід зазначити таке. всупереч вимог статей 98 та 170 КПК України, прокурор не довів що квартира містить на собі сліди злочину та остання не може бути збережена без накладення на неї арешту, 3 вказаним нерухомим майном нічого зробити не можна, його неможливо знищити чи пошкодити, приховати тощо. Крім того, матеріали справи не містять доказів виклику у судове засідання власника квартири ОСОБА_4 , хоча прокурор в клопотанні зазначав його дані. Натомість же, неповідомлення власника майна ОСОБА_4 про час та місце розгляду клопотання про арешт майна порушує її права, в тому числі право на захист. Після внесення відомостей до ЄРДР та станом на даний час заявник оскаржував вказані рішення до суду, що свідчить про відсутність події та складу кримінального правопорушення, а виникнення між сторонами саме цивільно-правових відносин.Так, ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28.05.2021 року уло відкрито провадження у цивільній справі № 645/3345/21 за позовною заявою ОСОБА_6 , ОСОБА_9 до ОСОБА_7 , ПН ХМНО ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , третя особа - ПН ХМНО ОСОБА_8 про визнання договору позики припиненим, припинення іпотечного договору, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування реєстрації права власності, тобто саме предметом судового розгляду є визнання недійсними договорів та рішень державного реєстратора, що є предметом досудового розслідування. У зв'язку з тим, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини, проведення досудового розслідування з цих самих обставин є недопустимим та свідчить про відсутність порушення вимог КК України.
В судовому засіданні представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 підтримав подане клопотання.
Прокурор ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення клопотання.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
Статтею 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12019220460002142 від 04.09.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Так, до відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_6 про те, що нотаріус ОСОБА_11 разом з ОСОБА_7 та іншими особами вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст.190 КК України, щодо заволодіння її квартирою шляхом зловживання довірою та обманом за адресою: АДРЕСА_2 (ІТС ІПНП 9672 від 18.05.2021).
За даним фактом відділом поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221190000302 19.05.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Слідчим суддею встановлено, що відповідно договору позики від 31.03.2017 року, укладеного між ОСОБА_7 (позикодавець) та ОСОБА_6 (позичальник), який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим № 567, позикодавець передає у власність позичальника, а позичальник прийняв грошові кошти у вигляді та в натурі на суму 238 950,00 грн., що на момент укладення договору позики за згодою сторін складає еквівалент 8850 доларів США. Позичальник зобов'язується повернути позикодавцю грошові кошти у вигляді та в натурі на суму 238 950,00 грн., що на момент укладення договору позики за згодою сторін складає еквівалент 8850 доларів США, по існуючому комерційному курсу на час повернення грошей, не пізніше 30.09.2017 року.
З Іпотечного договору, укладеного 31.03.2017 року між між ОСОБА_7 (іпотекодержатель ) та ОСОБА_6 (іпотекодавець), який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим № 569, з метою забезпечення виконання зобов'язання, що виникло у ОСОБА_6 за договором позики, укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем 31.03.2017 року та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим № 567, отримано від іпотекодержателя грошові кошти у вигляді та в натурі на суму 238 950,00 грн., що на момент укладення договору позики за згодою сторін складає еквівалент 8850 доларів США та зобов'язується повернути суму наданих йому грошових коштів на умовах визначених Договором позики та не пізніше 30.09.2017 року, іпотекодавці передають в іпотеку іпотекодержателю наступне нерухоме майно, квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна, сформованої 31.03.2021 року, власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , є ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 15.12.2020 року, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11 .
Відповідно до постанови старшого слідчого СВ відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_13 від 21.05.2021 року, квартира АДРЕСА_1 , визнана речовим доказом кримінальному провадженні № 1202122119000030 від 19.05.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Визначено місце зберігання речового доказу за місцем свого знаходження. Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31.05.2021 року задоволено клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_12 про арешт майна задоволено, накладено арешт на нерухоме майно, яке постановою старшого слідчого СВ відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_13 від 21.05.2021 року визнане речовим доказом у кримінальному провадженні № 1202122119000030 від 19.05.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 15.12.2020 року, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11 .
На теперішній час триває досудове розслідування по даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що досудове слідство про кримінальному провадженню триває в межах строків, передбачених ч.1 ст.219 КПК України, по справі проводяться слідчі дії, та на теперішній час необхідність запобігти можливості відчуження вказаної квартири або розпорядження нею будь-яким іншим чином, не відпала, клопотання представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна слідчий суддя вважає необґрунтованим та передчасним.
Керуючись ст.ст.98, 100, 170, 174 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити в задоволенні клопотання представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна - квартири АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудовихрозслідувань за №12021221190000302 від 19.05.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1