Справа № 645/3692/21
Провадження № 2/645/1808/21
16 вересня 2021 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі: головуючого судді Шарка О.П., секретаря судових засідань - Христенко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення неправомірно отриманих бюджетних коштів,
Позивач Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення неправомірно отриманих бюджетних коштів у розмірі 19381 грн. 43 коп.
Позивач в обґрунтування своїх вимог за позовом зазначав, що 08.09.2015 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради із заявою про призначення житлової субсидії та декларацією про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. Рішенням Позивача від 16.11.2015 року житлову субсидію було призначено Відповідачу з вересня 2015 року до серпня 2016 року включно на двох осіб (як було безпосередньо зазначено у поданій Декларації) з урахуванням вимог законодавства, яке діяло на момент звернення Відповідача. У зв'язку з відсутністю у Позивача інформації про зміну у Відповідача обставин, які можуть вплинути на отримання житлової субсидії, на підставі п.14 Положення житлову субсидію Відповідачу було призначено на наступні періоди без її звернення (з вересня 2016 року до квітня 2017 року включно; з травня 2017 року по квітень 2018 року. Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 № 329 (далі - Постанова № 329) з 01.05.2018 призначення житлової субсидії здійснюється лише після подання нових Заяви і Декларації, якщо у складі домогосподарства або у складі сім'ї члена домогосподарства є: особи, у яких за інформацією Державної податкової служби, Пенсійного фонду України відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або вони отримували середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або вони не сплатили єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; внутрішньо переміщені особи; особи, члени сім'ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства; особи, які є орендарями житлових приміщень (будинків); особи, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають. Відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 № 329, яка діяла до 01.10.2019), житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. Положенням передбачено, що у разі подання заяви протягом двох місяців з початку опалювального (неопалювального) сезону житлова субсидія призначається з початку такого сезону. Згідно з Положенням після закінчення строку отримання житлової субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок житлової субсидії на наступний сезон для домогосподарств, які отримували житлову субсидію у попередньому сезоні. Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 №329 та Положенням передбачено, що призначення субсидії з травня 2018 року для громадян, які отримували субсидію у попередньому періоді, здійснюється на підставі поданих нових Заяви і Декларації, у разі якщо вони відносяться до вищезазначених категорій, в інших випадках - без додаткового звернення. Із Заявою та Декларацією протягом травня - червня 2018 року відповідач не звертався, тобто ним не надано відомості, що його домогосподарство відноситься до тих категорій домогосподарств, яким необхідно надати нові Заяву та Декларацію. У зв'язку з чим, керуючись п. 14 Положення, Відповідачу було призначено субсидію. 30.11.2020 року відповідач звернулася до позивача з питань призначення житлової субсидії, внаслідок чого було з'ясовано, що відповідач перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 10.12.2011 року. Отже, відповідач не мала права на отримання житлової субсидії з 01.05.2018 року без урахування відомостей про доходи і майновий стан своєї невістки. Про зазначені обставини, які безпосередньо впливають на право та розмір житлової субсидії, Відповідачем не було повідомлено своєчасно Позивача, внаслідок чого утворилася переплата бюджетних коштів у розмірі 19381 грн. 43 коп. З метою забезпечення цільового принципу використання бюджетних коштів, ураховуючи неповернення Відповідачем суми переплати у добровільному порядку, Управління змушене звернутися до суду з метою повернення коштів до бюджету в судовому порядку.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві..
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі, вважаючи їх необґрунтованими та безпідставними, просила у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 червня 2021 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що предявляється особі.
Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.
Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.
Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беру ть участь у справі, та суд при вирішенні справи.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.
Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.
З огляду на вказані норми закону позивач, обравши певний спосіб захисту цивільного права перед судом, має довести, шляхом подання належних та допустимих доказів, що надані підприємствами - виробниками/виконавцями житлово-комунальних послуг відомості про заборгованість є неправомірними , які порушують, не визнають або оспорюють охоронювані законом його цивільні права.
Відповідач, зі свого боку, зобов'язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.
Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
У ході судового розгляду встановлено, що 08.09.2015 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради із заявою про призначення житлової субсидії та декларацією про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії.
Рішенням Позивача від 16.11.2015 року житлову субсидію було призначено Відповідачу з вересня 2015 року до серпня 2016 року включно на двох осіб (як було безпосередньо зазначено у поданій Декларації) з урахуванням вимог законодавства, яке діяло на момент звернення Відповідача.
У зв'язку з відсутністю у Позивача інформації про зміну у Відповідача обставин, які можуть вплинути на отримання житлової субсидії, на підставі п.14 Положення житлову субсидію Відповідачу було призначено на наступні періоди без її звернення (з травня 2016 року до квітня 2017 року включно; з травня 2017 року по квітень 2018 року. Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 № 329 (далі - Постанова № 329) з 01.05.2018 призначення житлової субсидії здійснюється лише після подання нових Заяви і Декларації, якщо у складі домогосподарства або у складі сім'ї члена домогосподарства є: особи, у яких за інформацією Державної податкової служби, Пенсійного фонду України відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або вони отримували середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або вони не сплатили єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; внутрішньо переміщені особи; особи, члени сім'ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства; особи, які є орендарями житлових приміщень (будинків); особи, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають.
Відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 № 329, яка діяла до 01.10.2019), житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. Положенням передбачено, що у разі подання заяви протягом двох місяців з початку опалювального (неопалювального) сезону житлова субсидія призначається з початку такого сезону.
Згідно з Положенням після закінчення строку отримання житлової субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок житлової субсидії на наступний сезон для домогосподарств, які отримували житлову субсидію у попередньому сезоні. Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 №329 та Положенням передбачено, що призначення субсидії з травня 2018 року для громадян, які отримували субсидію у попередньому періоді, здійснюється на підставі поданих нових Заяви і Декларації, у разі якщо вони відносяться до вищезазначених категорій, в інших випадках - без додаткового звернення.
Із Заявою та Декларацією протягом травня - червня 2018 року відповідач не звертався, тобто ним не надано відомості, що його домогосподарство відноситься до тих категорій домогосподарств, яким необхідно надати нові Заяву та Декларацію. У зв'язку з чим, керуючись п. 14 Положення, Відповідачу було призначено субсидію.
З матеріалів справи вбачається, що особистим підписом в декларації відповідач засвідчив той факт, що він усвідомлює, що в разі подання ним у неповному обсязі або недостовірних відомостей про осіб, які зареєстровані (фактично проживають) у житловому приміщенні/будинку, їх доходи і витрати йому може бути відмовлено у призначенні житлової субсидії або припинено її надання. У такому разі відповідач зобов'язався повернути надміру перераховану виплачену) суму житлової субсидії.
Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 № 329 (далі - Постанова № 329) з 01.05.2018 призначення житлової субсидії здійснюється лише після подання нових Заяви і Декларації, якщо у складі домогосподарства або у складі сім'ї члена домогосподарства є:
-особи, у яких за інформацією Державної податкової служби, Пенсійного фонду України відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або вони отримували середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або вони не сплатили єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії;
-внутрішньо переміщені особи;
-особи, члени сім'ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства;
-особи, які є орендарями житлових приміщень (будинків);
-особи, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають.
Відповідно до Положення (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 № 329, яка діяла до 01.10.2019), житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства.
До складу домогосподарства включаються особи, що зареєстровані і фактично проживають в житловому приміщенні (будинку), на яких розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії.
Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім'ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені або не перебували у шлюбі, а також осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.
30.11.2020 року відповідач звернулася до позивача з питань призначення житлової субсидії, внаслідок чого було з'ясовано, що відповідач перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 10.12.2011 року. (свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 ).
Отже, відповідач не мала права на отримання житлової субсидії з 01.05.2018 року без урахування відомостей про доходи і майновий стан невістки. Про зазначені обставини, які безпосередньо впливають на право та розмір житлової субсидії, Відповідачем не було повідомлено своєчасно Позивача, внаслідок чого утворилася переплата бюджетних коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що вимоги про стягнення з відповідача 19381 грн. 43 коп.. надміру виплаченої державної допомоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 3, 6, 7, 10, 12, 259-260, 264 -266, 269 ЦПК України, суд,
Позов Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення неправомірно отриманих бюджетних коштів, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Управління праці та соціального захисту населення
адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 03196653) неправомірно отримані бюджетні кошти у розмірі 19381 грн. 43 коп. (дев'ятнадцять тисяч триста вісімдесят одну гривню сорок три копійки).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Надруковано в нарадчій кімнаті.
Повний текст рішення виготовлений 16 вересня 2021 року.
Головуючий-суддя: