ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
14 вересня 2021 року Справа № 902/560/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Юрчук М.І. , суддя Демидюк О.О.
секретар судового засідання Соколовська О.В.
за участю представників сторін:
Фермерського господарства "Кальній" - адвокат Гонта О.А.
Фермерського господарства "Кальній" - адвокат Сніцаренко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Кальній" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 22.06.2020р. у справі №902/560/20 (повний текст складено 25.06.2020р., суддя Лабунська Т.І.)
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Браїлівське" (вул. Центральна, буд. 6-А, с. Даньківка, Тульчинський район, Вінницька область, 23610)
до: Фермерського господарства "Ланецького" (вул. Центральна, буд. 2, с. Плисків, Погребищенський район, Вінницька область, 22252)
про банкрутство
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 22.06.2020 у справі №902/560/20 відкрите провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Ланецького". Визнані вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Браїлівське" в сумі 7 869 353,00 грн - основного боргу. Введено процедуру розпорядження майном боржника до 170 календарних днів. Призначено розпорядником майна фермерського господарства "Ланецького" арбітражного керуючого Харитонюка Євгена Васильовича. Зобов'язано розпорядника майна Харитонюка Є.В. виконати вимоги Кодексу України з процедур банкрутства. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Встановлено вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави (у разі наявності). Розпоряднику майна подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів до 30 липня 2020р. Призначено попереднє засідання на 30.07.2020 р. Розпоряднику майна Харитонюку Є.В. надати до суду реєстр вимог кредиторів. Розпоряднику майна провести інвентаризацію майна боржника до 19 серпня 2020 р., відомості подати до суду. Оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника (офіційне оприлюднення) на офіційному веб-порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі. Відмовлено в задоволенні заяв арбітражних керуючих Бойка С.В. та Сиволобова М.М.
Суд першої інстанції визнав надані заявником матеріали достатніми для відкриття провадження у справі про банкрутство та введення процедури розпорядження майном боржника, а тому визнав вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Браїлівське" у розмірі 7 869 353,00 грн - основного боргу. Крім того, враховуючи, що першим арбітражним керуючим автоматизованою системою визначено Харитонюк Є.В., від якого надійшла заява 16/6-20 від 16.06.2020 року про згоду на участь у даній справі, яка відповідає Кодексу України з процедур банкрутства, суд першої інстанції задоволив заяву та призначив Харитонюка Є.В. розпорядником майна ФГ "Ланецького".
Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Фермерське господарство "Кальній" звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Вінницької області від 22.06.2020р. у справі №902/560/20, повний текст якої складено 25.06.2020р. Скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 22.06.2021р. у справі №902/560 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Ланецького".
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що оскаржувану ухвалу прийнято з порушеннями норм права при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, а отже вказані обставини свідчать про передчасність відкриття провадження у справі про банкрутство ФГ "Ланецького" за заявою ТОВ "Браїлівське". На думку скаржника, з аналізу наданих на підтвердження наявності невиконаних ФГ "Ланецького" перед ТОВ "Браїлівське" грошових зобов'язань документів вбачається, що заявником не було надано суду доказів існування боргу ФГ "Ланецького" перед ТОВ "Браїлівське", а тому висновки суду про відкриття провадження у справі про банкрутство в оскаржуваній ухвалі є передчасними. Зокрема, скаржник зазначає, що правова природа виникнення обов'язку щодо погашення боргу перед ОСОБА_1 у ОСОБА_2 (договір позики) та ФГ "Ланецького" (договір поруки) різна. Крім того, ІІогребищенським районним судом Вінницької області або будь-яким іншим судом рішення про стягнення боргу з ФГ "Ланецького" на користь ТОВ "Браїлівське" не приймалось. Скаржник зазначає, що на підставі вказаного договору про відступлення права вимоги ТОВ "Браїлівське" могло набути статус кредитора щодо боржника ОСОБА_2 , який був позичальником за договором позики, а не до ФГ "Ланецького", яке було поручителем ОСОБА_2 , оскільки договір про відступлення права вимоги за Договором поруки від 15.11.2015р. між ОСОБА_1 та ФГ "Ланецького" не укладався, суду не надавався тощо. Таким чином, правові підстави наявності невиконаних грошових зобов'язань ФГ "Ланецького" перед ТОВ "Браїлівське", які виникли відповідно до цивільно-правового правочину (договору), відсутні. Скаржник зазначає, що існує невирішений судовий спір щодо наявності грошових вимог ТОВ "Браїлівське" до ФГ "Ланецького". Підтвердженням існування такого спору є те, що за його вирішенням до суду звернулось саме ТОВ "Браїлівське". Даний спір, у тому числі у сукупності з ненаданням ТОВ "Браїлівське" будь-яких доказів переходу прав кредитора від ОСОБА_1 до останнього за Договором поруки від 15.11.2020р., свідчить про передчасність та необґрунтованість висновків суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі про наявність невиконаних грошових зобов'язань ФГ "Ланецького" перед ТОВ "Браїлівське" та про відкриття провадження у справі про банкрутство ФГ "Ланецького". Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази надання ТОВ "Браїлівське" ФГ "Ланецького" доказів переходу до ТОВ "Браїлівське" прав кредитора за Договором поруки від 15.11.2015р. або стягувача за рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 30.03.2018р. у справі №143/1269/17, ФГ "Ланецького" наразі на підставі ч. 2 ст. 517 ЦК України має право не виконувати ТОВ "Браїлівське" будь-яких обов'язків. Вважає, що передумовою переходу права вимоги за договором позики від 15 листопада 2015 року від ОСОБА_1 до ТОВ "Браїлівське" є саме зарахування коштів за таке право вимоги на рахунок первісного кредитора та передача ним документів, що засвідчують права, які передаються. Натомість, в матеріалах справи відсутні як докази зарахування грошових коштів на рахунок ОСОБА_1 , так і докази передачі останнім будь-яких документів ТОВ "Браїлівське". При цьому, станом на момент звернення ТОВ "Браїлівське" до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ФГ "Ланецького" з останнього на користь ОСОБА_1 було частково стягнуто 1 018 571, 53 грн боргу. Крім того ФГ "Ланецького" було до добровільно погашено суму 641 247,03 грн
Листом 30.06.2012 матеріали справи, що стосуються відкриття провадження у справі №902/560/20, витребовувалися з господарського суду Вінницької області.
09.07.2021 справа №902/560/20 у 10 томах надійшли до суду апеляційної інстанції, а саме: 1, 9, 10, 11, 12, 16, 17, 18, 19, 20 томи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Кальній" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 22.06.2020 у справі №902/560/20. Розгляд апеляційної скарги призначено на "31" серпня 2021 року об 10:30 год.
25.08.2021 на адресу суду від ТОВ "Браїлівське" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду Вінницької області від 22.06.2020 - без змін.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2021р. відкладено на "14" вересня 2021 року об 10:00 год.
13.09.2021 на адресу суду від ТОВ "Браїлівське" на виконання вимог ухвали суду від 31.08.2021 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи засвідчених копій: договору поруки №2 від 01.11.2015р., додаткової угоди від 30.01.2017, листа ТОВ "Браїлівське" про надання банківської довідки-виписки з доказами направлення ОСОБА_1 , фотокопії звіту-рахунку від 07.09.2021 по банківській картці ОСОБА_1 за період з 01.04.2020 до 02.04.2020, банківські виписки по особовим рахункам ТОВ "Браїлівське" в АБ "Південний за первіод з 02.04.2020 до 06.09.2021,
В судовому засіданні представники ФГ "Кальній" підтримали доводи апеляційної скарги з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
Інші учасники у справі не з'явилися, про місце, час і дату судового засідання повідомлялися належним чином.
Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 269 ГПК України.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
Положення частин першої-п'ятої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачають, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У силу частини восьмої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед іншого, зазначається про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Згідно з частиною третьою статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Таким чином стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому за колом осіб, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
За таких обставин, обов'язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов'язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вбачається із матеріалів справи, 01.06.2020 до Господарського суду Вінницької області надійшла заява "Браїлівське" №29 від 30.05.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Ланецького".
Звертаючись із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Браїлівське" обґрунтовував свої грошові вимоги неспроможністю боржника погасити кредиторську заборгованість на підставі Договору №01/04 про відступлення права вимоги від 02.04.2020.
На підтвердження заявлених вимог заявником надано копії документів: рішення Погребищенського суду Вінницької області від 30.03.2018 р. по справі №143/1269/17; виконавчого листа про виконання рішення Погребищенського суду Вінницької області від 30.03.2018 143/1269/17 з відмітками приватного виконавця; постанови про повернення виконавчого документа від 16.03.2020; довідки про стан заборгованості за рішенням суду б/н від 15.03.2020; Договору позики від 01.11.2015 р.; Договору №01/04 про відступлення права вимоги від 02.04.2020р.; платіжного доручення №690 від 02.04.2020; повідомлення-вимоги про погашення заборгованості №13/04 від 13 квітня 2020 року з отримання Боржником; витяг з ЄДРЮО ФОП та ГФ по ФГ "Ланецького"; витяг з ЄДРЮО ФОП та ГФ по ТОВ "Браїлівське".
Ухвалою суду від 05.06.2020 у справі №902/560/20 зазначену вище заяву прийнято до розгляду; призначено підготовче засідання на 19.06.2020; запропоновано арбітражним, визначених автоматизованою системою подати до суду заяву про участь у цій справі.
Місцевий господарський суду дійшов висновку, що надані заявником матеріали достатніми для відкриття провадження у справі про банкрутство та введення процедури розпорядження майном боржника.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Вимоги ініціюючого кредитора заявлені до ФГ "Ланецького" як поручителя ОСОБА_2 за виконання зобов'язань, що первісно виникли в останнього перед ОСОБА_1 на відставі договору позики від 01.11.2015р. та в подальшому були відступлені на користь ТОВ "Браїлівське".
Як вбачається із матеріалів справи, 01.11.2015 укладено Договір позики між Фізичною особою ОСОБА_1 (Позикодавець) та ОСОБА_2 , (Позичальник).
За умовами п. 1.1 Договору позики Позикодавець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується надати Позичальнику безпроцентну позику, а останній зобов'язується прийняти позику та повернути її Позикодавцеві у визначений цим Договором строк. У зв'язку з тим, що між Сторонами за цим Договором налагоджуються тісні взаємовигідні ділові відносини, позика, визначена у цьому Договорі, надається Позичальникові на безпроцентній основі.
Пунктом 2.1 Договору позики передбачено, що сума позики становить за цим Договором 290000 доларів США, що еквівалентно на день укладення договору позики за комерційним курсом 24 грн 40 коп. за 1 долар США (семи мільйонам сімдесяти шести тисячам гривень 00 коп.).
На виконання вимог ухвали суду від 31.08.2021 ініціюючим кредитором додано до матеріалів справи Договір поруки від 01.11.2015 між Фізичною особою ОСОБА_1 (Позикодавець) та Фермерським господарством "Ланецького" (Поручитель).
За умовами п. 1.1 Договору поруки у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Поручитель зобов'язується відповідати перед Позикодавцем за виконання Позичальником своїх зобов'язань, що випливають з Договору позики від 01 листопада 2015 р., укладеного між Позичальником ОСОБА_2 та Позикодавцем Ільченком Олександром Валерійовичем (далі - Договір позики).
Відповідно до п. 1.2 Договору поруки предметом Договору позики є передача Позикодавцем Позичальнику коштів у борг в сумі 290000 доларів США, що еквівалентно на день укладення договору позики за комерційним курсом 24 грн.40 коп. за 1 долар США (семи мільйонам сімдесяти шести тисячам гривень 00 коп.)
Згідно п. 1.3 Договору поруки основний обов'язок Позичальника за Договором позики, виконання якого забезпечується цим Договором - повернути Позикодавцю після спливу обумовленого строку грошові кошти у сумі, в якій вони були отримані, а саме 290000 доларів США, що еквівалентно на день укладення цього договору за комерційним курсом 24 грн 40 коп. за 1 долар США (семи мільйонам сімдесяти шести тисячам гривень, 00 коп.).
Основне зобов'язання передбачено пунктом 2 Договору позики від 1 листопада 2015 року (п. 1.4).
Відповідно до 2.1 Договору поруки відповідальність Поручителя перед Позикодавцем включає: зобов'язання повернути після спливу кінцевого строку повернення позики (п. 1.5 цього Договору) суму позики в розмірі 290000 доларів США, що еквівалентно на день укладення цього договору за комерційним курсом 24 грн.40 коп, за 1 долар США (семи мільйонам сімдесяти шести тисячам гривень 00 коп.) (Основне зобов'язання); зобов'язання відшкодувати Позикодавцю шкоду, завдану невиконанням чи неналежним виконанням Основного зобов'язання (Зобов'язання з відшкодування шкоди); зобов'язання сплатити Позикодавцю неустойку, пеню за порушення Основного зобов'язання Позичальником (Зобов'язання зі сплати неустойки).
30.01.2017 між гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 та ФГ "Ланецького" було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору позики від 01 листопада 2015 року та договору поруки № 2 від 01 листопада 2015 року (т. 2 а.с. 10), зокрема сторони домовились: п. 3.1. договору позики викласти в наступній редакції: "Позичальник повинен повернути зазначену у п. 2.1. цього договору позику Позикодавцю до 01.08.2017 року"; п. 5.2. договору позики викласти в наступній редакції: "У разі неповернення Позичальником у строк суми позики передбаченої цим договором Позичальник сплачує Позикодавцю пеню в розмірі 1 (один) відсоток від неповернутої або невчасно повернутої суми позики за кожен день прострочення і до моменту повного повернення позики"; п. 6.1. договору позики викласти в наступній редакції: "Цей договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами, а саме з 1 листопада 2015 року і діє до моменту його повного виконання"; п. 1.5. договору поруки викласти в наступній редакції: "Термін виконання Основного зобовязання за договором позики: до 1 серпня 2017 року"; п. 5.1. договору поруки викласти в наступній редакції: "У разі якщо поручитель не виконає свої зобовязання за цим договором у повному обсязі, Позикодавець має право стягнути з Поручителя пеню в розмірі 1 (один) відсоток від неповернутої або невчасно повернутої суми позики за кожен день прострочення і до моменту повного повернення позики"; розділ 6 договору поруки викласти в наступній редакції: "Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобовязань".
На момент розгляду скарги судом апеляційної інстанції не встановлено, а в матеріалах справи відсутні докази недійсності вказаних договорів.
Крім того, Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області №143/1269/17 від 30 березня 2018 року вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ФГ "Ланецького" на користь ОСОБА_1 17 916 489 грн 42 коп. боргу та 8000 грн судового збору на підставі договору позики та договору поруки від 01.11.2015.
З рішення Погребищенського суду від 30.03.2018 вбачається, що сума основного боргу становить 7 869 353,00 грн еквівалент 290000 доларів США за курсом НБУ станом на 12.12.2017, та 10 047 136,42 грн пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вказане рішення суду набрало законної сили з дня його прийняття, в установленому законом порядку не скасоване, а відтак є чинним.
Таким чином, місцевим судом при прийнятті рішення у справі №143/1269/17 встановлені обставини, зокрема щодо наявності у боржника боргу, розміру такого боргу та правовідносини, що виникли на підставі договору позики та договору поруки, які мають безпосереднє значення для даної справи №902/560/20.
Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Положеннями статті 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, а солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
З огляду на те, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (стаття 554 ЦК України), то поручителі несуть самостійну відповідальність перед кредитором за порушення зобов'язань боржником, оскільки вони перебувають у самостійних договірних відносинах, банк має право вимагати виконання обов'язку в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Таким чином, у разі невиконання основним боржником забезпеченого порукою зобов'язання кредитор має право вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника і його поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.
02 квітня 2020 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю “Браїлівське” був укладений Договір №01/04 про відступлення права вимоги.
Відповідно до п. 1 Договору №01/04 про відступлення права вимоги, цим Договором регулюються відносини, пов'язані із заміною управненої сторони Первісного Кредитора на Нового Кредитора у зобов'язанні, що виникає на підставі Договору позики, що укладений між Первісним Кредитором та Боржниками (далі - Основний договір) борг підтверджено рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області у справі №143/1269/17 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ФГ “Ланецького” на користь ОСОБА_1 17 916 489 грн 42 коп.
За цим договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати солідарно з ОСОБА_2 та ФГ “Ланецького” виконання зобов'язань за Основним договором, які виникли з моменту укладання Основного Договору, а саме сплати заборгованості в розмірі 16 256 670 грн 86 коп., а також оплати всіх штрафних санкцій, які виникли в зв'язку з невиконанням умов Основного договору (п. 2 Договору №01/04 про відступлення права вимоги від 02.04.2020р.).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Враховуючи наведене, з моменту укладення Договору №01/04 про відступлення права вимоги від 02.04.2020 та сплати визначеної цим Договором суми коштів на користь Первісного Кредитора, ТОВ “Браїлівське” вважається Новим Кредитором за договором позики від 01 листопада 2015 року на суму боргу 16 256 670 грн 86 коп., яка підтверджена рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області у справі №143/1269/17, з яких 7 869 353,00 грн основного боргу та 8 387 317,86 грн пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
На момент розгляду скарги судом апеляційної інстанції не встановлено, а в матеріалах справи відсутні докази недійсності вказаного Договору про відступлення права вимоги від 02.04.2020, а відтак діє встановлена у статті 204 ЦК України презумпція правомірності правочину.
Таким чином, колегія суддів не приймає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі оскільки ухвалою господарського суду Вінницької області від 22.06.2020 за заявою ТОВ "Браїлівське" (нового кредитора за договором №01/04 про відступлення права вимоги від 02.04.2020) відкрито провадження у справі №902/560/20 про банкрутство ФГ "Ланецького" (поручителя за договором поруки від 01.11.2015), а норми чинного законодавства про банкрутство не обмежують право кредитора звернутися з грошовими вимогами як до основного боржника, так і до його поручителя, якщо основний боржник не сплатив борг.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що боржник господарської діяльності не веде, кошти відсутні, майно на яке можливо звернути стягнення знаходиться в заставі інших кредиторів, тому 16 березня 2020 року, за заявою стягувана ОСОБА_1 , приватним виконавцем Бурським О.В. було винесено Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Не стягнутою залишилась сума боргу 16 256 670, 86 грн. Кредиторська заборгованість понад 20 000 000,00 грн, що робить неможливим виконання ним своїх зобов'язань.
Враховуючи вищевикладене, наявні в матеріалах справи докази та обставини справи є достатніми для відкриття провадження у справі про банкрутство та введення процедури розпорядження майном боржника.
Також колегія суддів вважає, що судом першої інстанції на підставі ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства та зважаючи на те, що першим арбітражним керуючим автоматизованою системою визначено Харитонюк Є.В., від якого надійшла заява 16/6-20 від 16.06.2020 про згоду на участь у даній справі, досліджено подану заяву та відомості з Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення цієї заяви та призначення останнього розпорядником майна ФГ "Ланецького".
Колегія суддів не приймає до уваги твердження ініціюючого кредитора, що заяву про визнання грошових вимог подано 04.12.2020, а тому строк на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство скаржником пропущений.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14, в силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Відповідно статті 1 КУзПБ, учасники у справі про банкрутство - сторони (конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут)), арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір.
Особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме, кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника, визнання цих кредиторських вимог судом. Тільки після цього така особа набуває статусу кредитора та має процесуальне право на оскарження процесуальних документів (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №908/2332/19).
Тобто законодавством про банкрутство передбачено певну процедуру набуття кредиторами статусу учасника провадження у справі про банкрутство, яка формалізується ухвалою суду про визнання поданих вимог кредитора боржника, і дозволяє таким кредиторам оскаржувати прийняті у справі судові рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Вінницької області від 22.06.2020р. у справі №902/560/20 відкрите провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Ланецького". Повний текст оскаржуваної ухвали складений 25.06.2020.
04.12.2020р. Фермерське господарство "Кальній" №б/н від 04.12.2020 звернувся до господарського суду Вінницької області про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 140 994,30 грн у справі №902/560/20.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 25.06.2021 задоволено заяву Фермерського господарства "Кальній" №б/н від 04.12.2020 про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 140 994,30 грн у справі №902/560/20. Визнані грошові вимоги Фермерського господарства "Кальній" до Фермерське господарство “Ланецького” у розмірі 140 994,30 грн, з яких: 136 790,30 грн - 4 черга задоволення, 4 204,00 грн - 1 черга задоволення.
Таким чином, Фермерське господарство "Кальній" 25.06.2021 набуло статусу учасника провадження у справі про банкрутство, яке формалізоване ухвалою суду про визнання поданих вимог кредитора боржник. Отже, Фермерське господарство "Кальній" набуло процесуальне право оскаржувати прийняті у справі судові рішення.
Отже, доводи апелянта, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
За таких обставин підстав для зміни, скасування ухвали місцевого господарського суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Кальній" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 22.06.2020р. у справі №902/560/20 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 22.06.2020р. у справі №902/560/20 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
4. Справу №902/560/20 повернути до господарського суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "16" вересня 2021 р.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Демидюк О.О.