вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" вересня 2021 р. Справа№ 910/19318/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Грека Б.М.
Шаптали Є.Ю.
секретар судового засідання Гудько А.В.,
за участю представників відповідно до протоколу судового засідання від 01.09.2021,
розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Полтавський комбікормовий завод» (ПАТ «Полтавський комбікормовий завод»)
на рішення Господарського суду м. Києва від 07.04.2021
у справі № 910/19318/20 (суддя - Чебикіна С.О.)
за позовом ПАТ «Полтавський комбікормовий завод»
до акціонерного товариства «ПРАВЕКС БАНК» (АТ «ПРАВЕКС БАНК»)
про зобов'язання закрити рахунки,
У грудні 2020 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про зобов'язання закрити поточні рахунки позивача № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , МФО банку 380838 на підставі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 у справі № 910/19318/20 в позові відмовлено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ «Полтавський комбікормовий завод» подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позову Заводу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Фактично суть апеляційної скарги зводиться до того, що:
під прийняття оскаржуваного рішення, судом першої інстанції не було встановлено яким чином доставлено до банку постанову про арешт коштів боржника б/н від 11.12.2002 року ВДВС Київського РУЮ м. Полтава, яка міститься в матеріалах справи, що, на думку апелянта, є суттєвою обставиною для прийняття банком обґрунтованого і законного рішення про заборону використання клієнтом коштів на рахунку;
в матеріалах справи міститься відповідь Київського ВДВС у м. Полтава №74501 від 09.03.2020, що в його провадженні відсутнє будь-яке виконавче провадження про стягнення коштів з позивача;
суд не надав оцінки тому, що позивач перебуває в процесі ліквідації;
відповідно до пп.2 ч. 1 п. 142 Постанови правління НБУ № 492 від 12.11.2003 «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів», яка передбачає, що «Банк закриває поточні рахунки клієнтів:
1) на підставі заяви клієнта, крім випадків, визначених пунктом 143 розділу XIV цієї Інструкції;
2) на підставі рішення відповідного органу, на який згідно із законодавством України покладено функції щодо припинення юридичної особи (за заявою ліквідатора, голови або члена ліквідаційної комісії, керуючого санацією);»
Отже, за твердженням апелянта, жодних підстав, які можуть перешкодити у закритті рахунку у випадку припинення юридичної особи, в тому числі і наявність арешту на такому рахунку, чинним законодавством України не передбачено.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 апеляційну скаргу ПАТ «Полтавський комбікормовий завод» у справі № 910/19318/20 було передано на розгляд колегії суддів у складі: Ткаченко Б.О. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 справу № 910/19318/20 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді - Майданевич А.Г., Сулім В.В. та призначено розгляд справи на 15.06.2021.
11.06.2021 відповідач подав суду відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого останній просив відмовити у її задоволенні.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді Ткаченко Б.О. на лікарняному з 14.06 по 18.06.2021, розгляд справи 15.06.2021 не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 розгляд справи №910/19318/20 призначено на 29.06.2021.
У порядку підготовки справи № 910/19318/20 до апеляційного розгляду, колегією суддів було встановлено наявність обставин, які виключають можливість участі вказаних суддів у розгляді даної справи і підлягають відводу (самовідводу).
29.06.2021 ухвалою Північного апеляційного господарського суду заяву суддів Ткаченка Б.О., Майданевича А.Г., Суліма В.В. про самовідвід у справі № 910/19318/20 задоволено. Справу № 910/19318/20 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням Керівника апарату суду № 09.1-07/410/21 від 06.07.2021 у зв'язку з задоволенням заяви суддів Ткаченка Б.О., Майданевича А.Г., Суліма В.В. про самовідвід у справі №910/19318/20 відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/19318/20.
Відповідно до протоколів щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматичний розподіл не відбувся, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 06.07.2021 апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Полтавський комбікормовий завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 у справі № 910/19318/20, передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Отрюха Б.В., суддів: Шаптали Є.Ю., Пономаренка Є.Ю.
Ухвалою суду від 13.07.2021 прийнято апеляційну скаргу ПАТ "Полтавський комбікормовий завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 до провадження у визначеному складі, розгляд апеляційної скарги призначено на 01.09.2021.
26.08.2021 до відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника ПАТ «Полтавський комбікормовий завод» надійшло клопотання вх. № 09.1-21/2241/21 про участь у судовому засіданні 01.09.2021 о 15.45 в режимі відеоконференції, проведення якої просить доручити Господарському суду Полтавської області.
Розпорядженням Керівника апарату суду № 09.1-08/3895/21 від 31.08.2021 у зв'язку з перебуванням судді Пономаренка Є.Ю., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/19318/20.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2021 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя: Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою суду від 31.08.2021 вказану апеляційну скаргу на рішення Господарського суду м. Києва від 07.04.2021 у справі № 910/19318/20 прийнято до провадження вказаною колегією суддів.
31.08.2021 ухвалою суду було відмовлено у задоволенні клопотання представника ПАТ «Полтавський комбікормовий завод» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №910/19318/20 з підстав, наведених у вказаній ухвалі.
У судове засідання 01.09.2021 з'явилися представники приватного акціонерного товариства «Полтавський комбікормовий завод» та акціонерного товариства «Правекс Банк».
Представник приватного акціонерного товариства «Полтавський комбікормовий завод» у судовому засіданні 01.09.2021 підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у апеляційній скарзі та просив її задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 07.04.2021 у справі №910/19318/20 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
01.09.2021 у судовому засіданні представник акціонерного товариства «Правекс Банк» заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Колегією суддів на підставі частини сьомої статті 270 ГПК України надано учасникам судової справи можливість виступити у судових дебатах, яке ними реалізовано.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги ПАТ «Полтавський комбікормовий завод» без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 29.03.2019 річними загальними зборами акціонерів ПАТ "ПОЛТАВСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД" було прийнято наступні рішення:
- припинити ПАТ "ПОЛТАВСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД" як юридичну особу шляхом його ліквідації у добровільному порядку, відповідно до чинного законодавства України, у зв'язку з незадовільним станом надходження фінансових потоків від здійснення господарських операцій, складним становищем на відповідному ринку товарів та послуг;
- призначити ліквідаційну комісію товариства у складі: Голова ліквідаційної комісії - Семенчук Олександр Миколайович, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_3 , член ліквідаційної комісії - Киршпок Оксана Василівна, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_4 ;
- встановити місцезнаходження ліквідаційної комісії вул. Маршала Бірюзова, 43А, м. Полтава, 36007;
- з моменту обрання ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження наглядової ради та виконавчого органу - директора Товариства.
В процесі процедури ліквідації під час підготовки до позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства та ЄСВ працівниками податкової інспекції наприкінці серпня 2020 року було повідомлено позивача про наявність відкритих рахунків позивача в АТ "ПРАВЕКС БАНК" НОМЕР_5 та НОМЕР_6 .
28.03.2020 позивач звернувся до Полтавської обласної дирекції АТ "ПРАВЕКС БАНК" з заявою про закриття вищевказаних рахунків.
Листом від 06.11.2020 № 3980/11-04-1БТ відповідач надав позивачу відповідь, в якому повідомив про неможливість виконання вимоги про закриття оскільки на вказані рахунки НОМЕР_5 та НОМЕР_6 виконавчою службою накладено арешти в рамках виконавчого провадження згідно постанови про арешт коштів б/н від 11.12.2002 ВДВС Київського РУЮ м. Полтава.
Відповідно до постанови про арешт коштів боржника б/н від 11.12.2002 року ВДВС Київського РУЮ м. Полтава, яка міститься в матеріалах справи, на кошти позивача у розмірі 179 311, 80 грн., які знаходяться на відкритих рахунках позивача в АТ "ПРАВЕКС БАНК" НОМЕР_5 та НОМЕР_6 накладено арешт.
Як вбачається з відповіді Київського ВДВС у м. Полтава №74501 від 09.03.2020, на теперішній час в його провадженні відсутнє будь-яке виконавче провадження про стягнення коштів з позивача.
За змістом ст. 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність" арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.
Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, кореспондентському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.
Пункт 9.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Національного Банку України № 22 від 21.01.2004 року (далі - Інструкція) передбачено обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що розміщені на його рахунку/ах, відповідно до ст. 1074 Цивільного кодексу України не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що розміщені на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
Виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою про арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця (далі - виконавець), судовим рішенням (у тому числі рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів).
Банк приймає до виконання документ про арешт коштів, який доставлено до банку самостійно виконавцем, слідчим, представником суду, слідчого судді, прокурора, контролюючого органу або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є виконавець, суд, слідчий суддя, прокурор, контролюючий орган.
Банк також приймає до виконання постанову про арешт коштів, надіслану виконавцем у формі електронного документа, з дотриманням вимог законодавства України з питань електронного документообігу, електронного цифрового підпису, захисту інформації.
За змістом пункту 9.3 Інструкції арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.
Кошти, що арештовані на рахунку клієнта, забороняється використовувати до надходження платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для виконання якого накладався арешт, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів (п. 9.9 Інструкції).
Відповідно до п. 9.11 Інструкції, Банк здійснює зняття арешту з коштів за постановою виконавця про зняття арешту з коштів, прийнятою відповідно до законодавства України, за рішенням суду, ухвалою слідчого судді, суду або постановою прокурора, які доставлені до банку самостійно виконавцем, слідчим, представником суду, слідчого судді, прокурора, контролюючого органу, або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є виконавець, суд, слідчий суддя, прокурор, контролюючий орган. Банк також приймає до виконання постанову виконавця про зняття арешту з коштів, надіслану у формі електронного документа, з дотриманням вимог законодавства України з питань електронного документообігу, електронного цифрового підпису, захисту інформації.
Виходячи з аналізу наведених норм, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що закриття банківських рахунків боржника (позивача) є можливим тільки у разі надходження до банку відповідної постанови про звільнення грошових коштів з-під арешту або у разі надходження рішення суду про скасування постанови про арешт коштів боржника (позивача).
Водночас, в матеріалах справи відсутні докази зняття арешту з відкритих рахунків позивача в АТ "ПРАВЕКС БАНК" НОМЕР_5 та НОМЕР_6 .
Згідно з частиною першою, другою статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
2. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Частина перша статті 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому, господарським судом міста Києва було обґрунтовано зауважено, що посилання позивача у позовній заяві на п.п.2 ч.1 п.142 Постанови Правління НБУ № 492 від 12.11.2003 "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів" безпідставне, оскільки вчинення дій відповідно до вказаної норми відбувається, якщо відсутні будь-які обмеження за рахунком.
Крім того, необґрунтованим є посилання позивача на абз. 5, 6 п. 9.10 Постанови НБУ № 22 від 21.01.2004, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", оскільки наявний - нескасований арешт, накладений на кошти позивача на рахунку відкритому у відповідача, який не передбачає можливості для проведення дій у порядку затвердженому у Постанові НБУ № 22.
Таким чином, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 у справі № 910/19318/20 та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Відповідно до частини 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 у справі № 910/19318/20, та, відповідно апеляційна скарга приватного акціонерного товариства «Полтавський комбікормовий завод» є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Судові витрати за подання апеляційної скарги згідно статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 269, 275, 281 - 284 ГПК України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Полтавський комбікормовий завод» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 у справі № 910/19318/20 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/19318/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено статтею 287 ГПК України.
Повний текст постанови підписано 08.09.2021.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді Б.М. Грек
Є.Ю. Шаптала