вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" вересня 2021 р. Справа№ 910/2653/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Станіка С.Р.
Тарасенко К.В.
за участю секретаря судового засідання Рудь Н.В.
за участю представників згідно протоколу судового засідання від 02.09.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 про повернення позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору
у справі №910/2653/21 (суддя Чебикіна С.О.)
за позовною заявою третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД»
до 1) Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 Київзеленбуд»
про визнання права замовника будівництва
у справі за позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 Київзеленбуд»
про розірвання договору припинення права користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянки
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа за позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 Київзеленбуд» про розірвання договору на право тимчасового довгострокового користування земельною ділянкою площею 1,9506 га (кадастровий номер 8000000000:66:134:0005), яка розташована по вул. Воскресенській, 2-а у Дніпровському районі м. Києва, укладений між позивачем та відповідачем, який зареєстрований у книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею 04.04.2001 за №66-5-00053 та в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.09.2015 за №11440307; про припинення відповідачу права користування вказаною земельною ділянкою та про зобов'язання відповідача повернути позивачу спірну земельну ділянку.
19.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД» до Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 Київзеленбуд» про визнання права замовника будівництва на земельній ділянці, яка розташована по вул. Воскресенській, 2-а у Дніпровському районі м.Києва, площею 1,9506 га (кадастровий номер 8000000000:66:134:0005), у межах функцій замовника будівництва, переданих п. 4.1.1. договору про будівництво житлового будинку за адресою: м.Київ, вул. Воскресенька 2-а у Дніпровському районі від 26.02.2020 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД» з доданими до неї документами повернуто заявнику.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД» 05.05.2021 звернулося безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі №910/2653/21 та направити справу за позовною заявою третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору ТОВ «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД» для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об'єктивно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, така ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/2653/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Чорногуз М.Г., Куксов В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі №910/2653/21 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.
21.05.2021 на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху через канцелярію Північного апеляційного господарського суду надійшла заява апелянта про усунення недоліків з доказами направлення апеляційної скарги позивачу - Київській міській раді та доказами сплати судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2021, витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі №910/2653/21, а у скаржника - оригінал позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору з доданими до неї додатками, яка була повернута ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2021. Розгляд справи призначено на 10.06.2021.
09.06.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі №910/2653/21.
У зв'язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г. 10.06.2021 у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 10.06.2021 у справі №910/2653/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Куксов В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2021 справу №910/2653/21 прийнято до провадження визначеним складом суду, розгляд справи призначено на 17.06.2021.
У зв'язку з перебуванням судді Куксова В.В. з 14.06.2021 до 18.06.2021 у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 15.06.2021 у справі №910/2653/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2021 справу №910/2653/21 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Тарасенко К.В., розгляд справи призначено на 08.07.2020.
08.07.2020 розгляд справи відкладено на 02.09.2021. Витребувано у Господарського суду міста Києва копію позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору з доданими до неї додатками, яка була повернута ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі №910/2653/21, у ТОВ «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД» - оригінал позовної заяви третьої особи.
На виконання вимого ухвали суду, місцевим господарським судом 20.08.2021 та 01.09.2021 надано Північному апеляційному господарському суду копію позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору з доданими до неї додатками, яка була повернута ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі №910/2653/21 та документи що були додані до позовної заяви Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 Київзеленбуд» про розірвання договору, припинення права користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянки.
Скаржник, вимог ухвали суду не виконав, оригінал позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору з доданими до неї додатками, яка була повернута ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі №910/2653/21 не подав.
Відзив на апеляційну скаргу учасники судового процесу не подали.
У судове засідання 02.09.2021 з'явилися прокурор та представники позивача і відповідача.
Представники скаржника у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, ТОВ «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД» повідомлялося належним чином. Проте, поштові конверти повернулися з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою, не знайдено.
Відповідно до частин 3 та 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 Господарського процесуального кодексу України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У Перехідних положеннях Господарського процесуального кодексу України, а саме у пункті 17 та підпункті 17.1 передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Згідно із положеннями частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є:
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3);
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4);
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.
Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою «Вручити особисто», рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (пункт 99 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Проаналізувавши приписи статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, колегія суддів дійшла висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій (відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду), відкладення розгляду справи за належною юридичною адресою, яку сам же скаржник зазначив у апеляційній скарзі та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
При цьому, за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 про залишення апеляційної скарги без руху у справі № 910/2653/21 була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 18.05.2021.
Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 про відкриття апеляційного провадження та призначення справи № 910/2653/21 до розгляду на 10.06.2021 була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 31.05.2021.
Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2021 про призначення розгляду справи на 14.06.2021 у новому складі суду у справі № 910/2653/21 була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 22.06.2021.
Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2021 про призначення розгляду справи на 08.07.2021 у новому складі суду у справі № 910/2653/21 була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 22.06.2021.
Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 про відкладення розгляду справи № 910/2653/21 була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 13.07.2021.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм провадження.
Також, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України сторони, зокрема, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії.
Колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наявність у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17 та від 12.02.2019 у справі №906/142/18 правової позиції про те, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення» не є доказом належного інформування сторони про час і місце розгляду справи. Проте, така правова позиція не може бути застосована при розгляді цієї справи, оскільки у вказаних справах мали місце інші фактичні обставини, відмінні від обставин у цій справі. У справах № 752/11896/17, №906/142/18 були відсутні докази отримання відповідачем копії ухвали про відкриття провадження у справі та судових повісток, тобто відповідач не був повідомлений про існування судового провадження щодо нього, про час та місце розгляду справи.
На відміну від обставин справ № 752/11896/17, №906/142/18, у цій справі ТОВ «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД» безумовно було обізнане про існування судового провадження, тому що саме скаржник подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2021.
Повідомивши суду як засіб зв'язку поштову адресу, ТОВ «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД» мало вживати заходів, щоб дізнатися про стан провадження за її апеляційною скаргою, стан надходження поштових відправлень.
Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.08.2020 у справі №904/2584/19.
Судом апеляційної інстанції при наданні оцінки факту повідомлення скаржника про розгляд даної справи враховано, що скаржником було усунуто недоліки зазначені в ухвалі суду від 11.05.2021 про залишення апеляційної скарги без руху.
На переконання колегії суддів сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції за вказаною ним адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб'єктивну і неправильну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/1873/17).
Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники скаржника, що не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності представників ТОВ «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД».
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасників судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Прокурор та представник Київської міської ради заперечили проти доводів, викладених у апеляційній скарзі та просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви залишити без змін.
Представник ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 Київзеленбуд» у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги на підставі доводів, зазначених у ній, просив її задовольнити, ухвалу місцевого суду від 21.04.2021 у справі №910/2653/21 скасувати та направити матеріали справи і позовну заяву третьої особи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно до ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За приписами частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Позивач у позовній заяві викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (частина перша статті 162 ГПК України).
Згідно до ч. 1, 2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
За приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або кількох сторін.
До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов'язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.
Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.
Відповідно до статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Згідно з ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Отже, ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
Правовий статус третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, визначається статтею 50 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї статті, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, процесуальними правами щодо визначення підстав та предмета позову чи їх зміни не наділені.
За приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або кількох сторін.
Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у даному випадку, третя особа визначила предметом свого позову визнання права замовника будівництва на земельній ділянці, яка розташована по вул. Воскресенській, 2-а у Дніпровському районі м.Києва, площею 1,9506 га (кадастровий номер 8000000000:66:134:0005), у межах функцій замовника будівництва, переданих п. 4.1.1. договору про будівництво житлового будинку за адресою: м.Київ, вул. Воскресенька 2-а у Дніпровському районі від 26.02.2020 року.
Водночас, предметом первісного позову є вимоги про розірвання договору на право тимчасового довгострокового користування земельною ділянкою площею 1,9506 га (кадастровий номер 8000000000:66:134:0005), яка розташована по вул. Воскресенській, 2-а у Дніпровському районі м.Києва, укладений між позивачем та відповідачем, який зареєстрований у книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею 04.04.2001 за №66-5-00053 та в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.09.2015 за №11440307; припинення відповідачу права користування земельною ділянкою площею 1,9506 га (кадастровий номер 8000000000:66:134:0005), яка розташована по вул. Воскресенській, 2-а у Дніпровському районі м.Києва та про зобов'язання відповідача повернути позивачу вищевказану земельну ділянку.
Вказане свідчить про те, що позовна заява ТОВ «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД» не містить вимог щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, позови не є взаємопов'язаними, виникають з різних правовідносин і договорів та задоволення позовної заяви третьої особи із самостійними вимогами не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимога третьої особи, яка спрямована поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.02.2019 року у справі №910/7913/18.
Отже, позов, який подано ТОВ «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД» про визнання права замовника будівництва на земельній ділянці, площею 1,9506 га (кадастровий номер 8000000000:66:134:0005), у межах функцій замовника будівництва, переданих п. 4.1.1. договору про будівництво житлового будинку за адресою: м.Київ, вул. Воскресенька 2-а у Дніпровському районі від 26.02.2020 року, заявлено всупереч приписам статті 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить вимог щодо предмета спору даної справи - розірвання договору, припинення права користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянки.
Оскільки позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами, а заявлені третьою особою вимоги не спрямовуються на безпосередній предмет спору та відповідно знаходиться поза цим предметом, така позовна заява не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті.
На переконання колегії суддів, вимоги ТОВ «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД» не спрямовані виключно на предмет спору, тобто не спрямовані на вирішення спору у справі № 910/2653/21 (не є тотожними вимогам за основним позовом).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №904/9129/17.
Згідно з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 905/1688/15, вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.
За наведених обставин, оскільки заявлені у позові ТОВ «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД» вимоги не є позовними вимогами третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі №910/2653/21, у розумінні статті 49 Господарського процесуального кодексу України, місцевим господарським судом правомірно повернуто позовну заяву скаржника у порядку ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України.
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 про повернення позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору у справі №910/2653/21 прийнята з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.
На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.
Керуючись ст. ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 про повернення позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору у справі №910/2653/21 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі №910/2653/21 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД».
4. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі №910/2653/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття на яку може бути подано касаційну скаргу в порядку, строки та у випадках передбачених ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 16.09.2021
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді С.Р. Станік
К.В. Тарасенко