ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
14 вересня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/205/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: Л.О. Будішевської, С.В. Таран,
секретар судового засідання - І.М. Станкова,
за участю представників сторін:
від прокуратури: С.О. Ейсмонт
від відповідачів:
1. Снігурівської міської ради: не з'явився
2. Комунального підприємства «Снігурівський комунальник»: не з'явився
3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджи Сіті»: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджи Сіті»
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.06.2021 (суддя Н.О. Семенчук, м.Миколаїв, повний текст складено 09.07.2021)
у справі № 915/205/21
за позовом Керівника Баштанської окружної прокуратури в інтересах держави
до відповідачів:
1. Снігурівської міської ради;
2. Комунального підприємства «Снігурівський комунальник»;
3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджи Сіті»
про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору постачання,
У лютому 2021 року Керівник Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Снігурівської міської ради, Комунального підприємства «Снігурівський комунальник», Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджи Сіті» про:
- визнання протиправним та скасування рішення Снігурівської міської ради від 22.09.2020 № 5;
- визнання недійсним договору постачання від 06.10.2020 № 46, укладеного між Комунальним підприємством «Снігурівський комунальник» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджи Сіті».
Підставою для звернення прокурора з даним позовом стало те, що Снігурівською міською радою та Комунальним підприємством «Снігурівський комунальник» відчуження комунального майна - частини системи меліорації здійснено з порушенням вимог чинного законодавства. Рішення Снігурівської міської ради від 22.09.2020 № 5, яким Комунальному підприємству «Снігурівській комунальник» надано дозвіл на списання шляхом відчуження (продажу) комунального майна - «Об'єкти меліорації - закрита зрошувальна мережа», прийнято з порушенням порядку приватизації майна, передбаченого статтями 10, 13 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна». Окрім того, приймаючи рішення про відчуження об'єкта нерухомого майна, міською радою в порушення статті 22 вказаного Закону та Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 №1891, вартість об'єкта продажу визначена без урахування балансової вартості майна на підставі незалежної оцінки, що призвело до відчуження майна за меншою ціною та ненадходження до місцевого бюджету значної суми коштів. Таким чином, як зазначає прокурор, міською радою всупереч інтересам громади та з порушенням вимог чинного законодавства прийнято рішення про надання дозволу на списання шляхом відчуження об'єкта комунальної власності, у зв'язку з чим воно підлягає визнанню незаконним та скасуванню. Враховуючи, що Комунальним підприємством «Снігурівський комунальник» всупереч норм Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» та вказаної Методики оцінки майна договір укладено без проведення аукціону, а вартість майна визначена з порушенням вимог вказаного Закону, укладений між Комунальним підприємством «Снігурівський комунальник» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджи Сіті» договір постачання підлягає визнанню недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.
У відзиві на позовну заяву Снігурівська міська рада не заперечувала проти задоволення вимоги щодо визнання недійсним договору постачання від 06.10.2020 року №46, укладеного між Комунальним підприємством «Снігурівський комунальник» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджи Сіті». Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Снігурівської міської ради від 22.09.2020 № 5 зазначила про її безпідставність.
У запереченнях на позовну заяву Комунальне підприємство «Снігурівський комунальник» зазначило про безпідставність позовної вимоги про визнання недійсним договору постачання від 06.10.2020 № 46 та не заперечувало проти задоволення вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Снігурівської міської ради від 22.09.2020 №5.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 29.06.2021 у справі №915/205/21 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Снігурівської міської ради Миколаївської області 7 скликання XVII позачергової сесії від 22.09.2020 № 5 «Про списання майна комунальної власності, яке передано на баланс КП «Снігурівський комунальник». Визнано недійсним укладений між Комунальним підприємством «Снігурівський комунальник» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджи Сіті» договір постачання № 46 від 06.10.2020.
Задовольняючи позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення Снігурівської міської ради від 22.09.2020 № 5, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до приписів Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» прийняттю місцевою радою рішення про приватизацію комунального майна має передувати затвердження переліку об'єктів, що можуть бути відчужені, та їх опублікування на офіційному сайті органу місцевого самоврядування, а приватизація об'єктів комунальної власності має відбуватись виключно за результатами аукціону. Однак об'єкт комунальної власності - «Об'єкт меліорації - закрита зрошувальна мережа» до переліку об'єктів, що підлягають приватизації не вносився та не затверджувався; інформація про перелік об'єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційних сайтах міської ради та в електронній торговій системі щодо вказаного об'єкту не публікувалась; інформація про прийняте рішення про приватизацію об'єкта та інформація про вивчення попиту для визначення стартової ціни не оприлюднювалась; інвентаризація відповідно до законодавства не проводилась; електронний аукціон не проводився; інформація про результати приватизації не оприлюднювалась; рішення про завершення приватизації не приймалось. Окрім того, незважаючи на наявність балансової вартості об'єкта, міська рада під час прийняття рішення про відчуження об'єкта, та в подальшому Комунальне підприємство «Снігурівський комунальник» під час укладання договору, керувались вартістю майна у розмірі 2293140,18 грн. (без ПДВ), що визначена під час незалежної оцінки від 03.09.2020. Як наслідок, майно комунальної власності відчужено за ціною 2760000 грн. (з урахуванням ПДВ), яка є меншою за балансову вартість спірного об'єкту. Встановивши вказані обставини, місцевий господарський суд визнав незаконним та скасував спірне рішення міської ради на підставі частини 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», частини першої статті 21 Цивільного кодексу України.
Задовольняючи позовну вимогу про визнання недійсним договору постачання від 06.10.2020 №46, суд попередньої інстанції зазначив, що оскільки дотримання вищезазначених приватизаційних процедур є необхідною передумовою для визнання укладеного договору таким, що відповідає вимогам цивільного законодавства, то встановлене їх порушення є підставою для визнання недійсним договору на підставі статті 215, частини першої статті 203 Цивільного кодексу України.
Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджи Сіті» звернулося із апеляційною скаргою, в якій просило оскаржуване рішення суду скасувати, в позові відмовити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:
- при розгляді цієї справи мало місце порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;
- прокурором не доведено, а судом першої інстанції не досліджено факт наявності порушення інтересів територіальної громади внаслідок прийняття спірного рішення та укладення спірного договору поставки, а відтак, наявності підстав, передбачених статтями 203, 215 Цивільного кодексу України для визнання правочину недійсним. Вирішуючи питання про те, чи був дотриманий справедливий баланс інтересів сторін, передбачений Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, слід враховувати, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджи Сіті», придбавши спірне майно, сплатило за нього плату, справедливість якої ніким не оспорюється з огляду на відсутність інших осіб, які б бажали придбати спірне майно, а також враховувати відсутність будь-яких заперечень територіальної громади як щодо порядку реалізації спірного майна, так і щодо ціни, за якою воно було реалізоване. Тому покупець не порушив прав як територіальної громади (власника такого майна), так і інших осіб, які б хотіли набути спірне майно у власність;
- апелянт, укладаючи спірний договір, розраховував на компетентність державного органу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини свідчить про наявність законного та обґрунтованого очікування набути майно;
- відповідно до практики Європейського суду з прав людини самі по собі допущені органами публічної влади порушення не можуть бути безумовною підставою для визнання недійсним договору поставки, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджи Сіті» не допущені будь-які порушення внаслідок його винної, протиправної поведінки. Прийняття органами влади протиправних рішень не може бути наслідком позбавлення майна (законних сподівань на володіння майном) добросовісного набувача такого майна, оскільки це є надмірним тягарем для нього.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.08.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджи Сіті» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.06.2021 у справі № 915/205/21; встановлено учасникам справи строк до 25.08.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу; роз'яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи; попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення заявникові без розгляду.
16.08.2021 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду від Першого заступника керівника обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3148/21/Д1 від 16.08.2021).
У відзиві на апеляційну скаргу прокурор просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на її безпідставність.
Заперечуючи проти апеляційної скарги прокурор зазначив, що:
- відчуження спірного об'єкту здійснено з порушенням вимог Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та за ціною, що є меншою його балансової вартості, що безумовно порушує інтереси територіальної громади та свідчить про наявність підстав для визнання правочинів з його відчуження недійсними;
- враховуючи той факт, що фактично частина системи меліорації відповідачу не передавалась, питання про застосування наслідків недійсності правочину та повернення майна прокурором не ставилось. Однак зазначене не свідчить про позбавлення відповідача права на повернення коштів, сплачених на виконання умов визнаного судом недійсним договору, що, в свою чергу, підтверджує відсутність індивідуального та надмірного тягаря, покладеного на особу внаслідок помилки державного органу;
- товариство самостійно ініціювало питання відчуження спірного майна, за згодою міської ради оплатило проведення оцінки майна, уклало договір поставки частини системи меліорації на виконання спірного рішення міської ради про надання згоди на списання майна шляхом відчуження, при тому маючи конституційний обов'язок знати, що Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачено єдину можливість законного відчуження комунального майна - шляхом здійснення приватизації такого майна.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 розгляд справи №915/205/21 призначено на 14.09.2021 о 12:00 год.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 14.09.2021 представник прокуратури заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Оскільки матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, обов'язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, а частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представників відповідачів.
Заслухавши представника прокуратури, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, рішенням Снігурівської міської ради Миколаївської області 7 скликання V позачергової сесії від 20.12.2019 № 13 «Про прийняття у комунальну власність Снігурівської міської об'єднаної територіальної громади в особі Снігурівської міської ради індивідуально визначеного майна, що перебуває у власності територіальних громад, сіл та селищ в особі сільських рад, що приєдналися до Снігурівської міської ради», у зв'язку з добровільним об'єднанням територіальних громад у комунальну власність Снігурівської міської об'єднаної територіальної громади в особі Снігурівської міської ради (код ЄДРПОУ 04056581) прийнято з комунальної власності Кобзарцівської територіальної громади в особі Кобзарцівської сільської ради (код ЄДРПОУ 02126018) нерухоме, рухоме майно, необоротні активи, малоцінні та швидкозношувальні предмети, матеріали та інші цінності (пункт 1.4 рішення), та затверджено акт приймання-передачі нерухомого, рухомого майна, необоротних активів, малоцінних та швидкозношувальних предметів, матеріалів та інших цінностей із комунальної власності Кобзарцівської територіальної громади в особі Кобзарцівської сільської ради у комунальну власність Снігурівської міської об'єднаної територіальної громади в особі Снігурівської міської ради (пункт 2.4., рішення). Рішення набрало чинності 01.01.2020 (т. 1 а.с. 12- 15).
Додатком до рішення від 20.12.2019 № 13 є акт приймання-передачі нерухомого, рухомого майна, необоротних активів, малоцінних та швидкозношувальних предметів, матеріалів та інших цінностей у комунальну власність Снігурівської міської об'єднаної територіальної громади в особі Снігурівської міської ради з комунальної власності Кобзарцівської територіальної громади в особі Кобзарцівської сільської ради, відповідно до якого передано, серед іншого, у комунальну власність Снігурівської міської об'єднаної територіальної громади в особі Снігурівської міської ради з комунальної власності Кобзарцівської територіальної громади в особі Кобзарцівської сільської ради об'єкти меліорації - закрита зрошувальна мережа (внутрішня мережа-3, колодязь дренажної мережі - 4 шт.), балансовою вартістю 5547715,77 грн. (частково демонтована - викрадена), т. 1 а.с. 16 - 26.
На замовлення Снігурівської об'єднаної територіальної громади Приватним підприємством «Експертно-діловий центр Лідер» виконано незалежну оцінку магістральних труб водогону, загальною протяжністю 14068м, які перебувають у комунальній власності, балансоутримувач - Снігурівська об'єднана територіальна громада (т. 1 а.с. 38 - 59).
Згідно із звітом з незалежної оцінки оціночної ринкової вартості магістральних труб водогону до с.Кобзарці Снігурівського району Миколаївської області станом на 03.09.2020 ринкова вартість об'єкта оцінки склала 2293140,18 грн., без ПДВ.
Відповідно до рішення Снігурівської міської ради Миколаївської області 7 скликання XVII позачергової сесії від 22.09.2020 № 4 «Про проведення передачі «Об'єктів меліорації -закрита зрошувальна мережа», що розташована на території Кобзарцівського старостинського округу від Снігурівської міської ради на баланс і в оперативне управління комунального підприємства «Снігурівський комунальник» та створення комісії по проведенню передачі» міською радою передано з позабалансового обліку Снігурівської міської ради на баланс та в оперативне управління Комунальному підприємству «Снігурівський комунальник» - «Об'єкти меліорації - закрита зрошувальна мережа», що розташовані на території Кобзарцівського старостинського округу, має позабалансову вартість 5547715,77 грн. (частково демонтована - викрадена), відповідно до звіту про оцінку від 03.09.2020 вартість складає 2300000,00 грн. (т. 1 а.с. 27).
Рішенням Снігурівської міської ради Миколаївської області 7 скликання XVII позачергової сесії від 22.09.2020 № 5 «Про списання майна комунальної власності, яке передано на баланс КП «Снігурівський комунальник» (т. 1 а.с. 28) вирішено:
1)надати дозвіл на списання шляхом відчуження (продажу) з балансу КП «Снігурівський комунальник» «Об'єктів меліорації - закрита зрошувальна мережа», що має балансову вартість 5547715,77 грн. (частково демонтована - викрадена), відповідно до звіту про оцінку вартості від 03.09.2020 року, вартість якої складає 2300 000,00 грн. (пункт 1 рішення);
2)Комунальному підприємству «Снігурівський комунальник»:
- списання майна, зазначеного у пункті 1 цього рішення, провести у відповідності до вимог чинного законодавства (підпункт 2.1. пункту 2 рішення);
- «Об'єкти меліорації - закрита зрошувальна мережа» - списати шляхом відчуження (продажу) суб'єктам господарювання, уклавши відповідні договори (підпункт 2.4 пункту 2 рішення);
- взяти до уваги, що загальна вартість «Об'єктів меліорації- закрита зрошувальна мережа» має становити суму не меншу, ніж вартість об'єкта відповідно до звіту про оцінку, а саме - 2300000,00грн. (підпункт 2.5. пункту 2 рішення).
24.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджи Сіті» (покупцем) та Комунальним підприємством «Снігурівський комунальник» (постачальником) укладено договір постачання № 41 (т. 1 а.с.29 - 31), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець - прийняти й оплатити грошові кошти за «Об'єкти меліорації - закрита зрошувальна система», що складаються з бувшої у використанні сталевої труби діаметрами від 200 мм до 1220 мм, довжиною 14068 м, яка знаходиться в районі с.Кобзарці Снігурівського району Миколаївської області (пункт 1.1. договору).
Пунктом 1.2. договору визначено, що постачальник гарантує, що поставлений товар перебуває в нього на балансі відповідно до рішення XVII позачергової сесії Снігурівської міської ради 7 скликання від 22.09.2020 № 4 та підлягає списанню і продажу згідно рішення XVII позачергової сесії Снігурівської міської ради 7 скликання від 22.09.2020 № 5 та на момент поставки товар не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що найменування, вид, одиниця виміру, кількість та ціни за одиницю товару встановлюються за домовленістю сторін та зазначаються у акті прийому-передачі товару, видатковій накладній на товар станом на момент поставки товару. Ціна договору не може становити суму меншу, ніж 2760000,00грн., в т.ч. ПДВ 460000,00грн.
Додатковою угодою № 1 від 05.10.2020 до договору № 41 від 24.09.2020, укладеною між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджи Сіті» (покупцем) та Комунальним підприємством «Снігурівський комунальник» (постачальником), договір №41 від 24.09.2020 розірвано за взаємною згодою з 05.10.2020 (т.1 а.с. 32).
06.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджи Сіті» (покупцем) та Комунальним підприємством «Снігурівський комунальник» (постачальником) укладено договір постачання № 46 (т.1 а.с. 33 - 37), відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець - прийняти й оплатити грошові кошти за «Об'єкти меліорації - закрита зрошувальна система», що складаються з бувшої у використанні сталевої труби діаметрами від 200 мм до 1220 мм, довжиною 14068 м, яка знаходиться в районі с. Кобзарці Снігурівського району Миколаївської області (крім двох відрізків металевої труби: перший довжиною 5,6 м та діаметром 60 см, другий довжиною 3,2м та діаметром 74 см, - які знаходяться під арештом).
Відповідно до пункту 1.2. договору постачальник гарантує, що поставлений товар перебуває у нього на балансі відповідно до рішення XVII позачергової сесії Снігурівської міської ради 7 скликання від 22.09.2020 № 4 та підлягає списанню і продажу згідно рішення XVII позачергової сесії Снігурівської міської ради 7 скликання від 22.09.2020 № 5.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що найменування, вид, одиниця виміру, кількість та ціни за одиницю товару встановлюються за домовленістю сторін та зазначаються у акті прийому-передачі товару, видатковій накладній на товар станом на момент поставки товару. Ціна договору не може становити суму меншу, ніж 2760000,00грн., в т.ч. ПДВ 460000,00грн.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині здійснення розрахунків - до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
У пункті 4.2. договору визначено, що приймання-передача товару здійснюється в порядку, згідно встановлених нормативів та чинного законодавства України.
Датою поставки товару (моментом переходу права власності) є дата оформлення видаткової накладної, акту передачі-приймання (пункт 4.3. договору).
У пункті 5.1. договору сторонами узгоджено, що покупець сплачує постачальнику вартість поставленого товару в три етапи:
- здійснює попередню оплату не пізніше 3-х (трьох) банківських днів з моменту укладення даного договору в розмірі 690000,00 грн. з ПДВ;
- після того, як покупець здійснив переміщення частини товару обсягом 3,517 км, він сплачує постачальнику 690000,00 грн. з ПДВ;
- решта суми в розмірі 1380000,00 грн. з ПДВ покупець зобов'язується виплатити після здійснення переміщення частини товару обсягом 10,551 км.
Згідно із пунктом 7.2. договору постачальник має право в односторонньому порядку розірвати цей договір, про що письмово повідомляє покупця. При цьому датою розірвання договору є дата направлення відповідного листа-повідомлення.
В матеріалах справи наявний лист Комунального підприємства «Снігурівський комунальник» від 30.11.2020 за вих.№ 330, скерований на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджи Сіті», в якому комунальне підприємство повідомило товариство про одностороннє розірвання договору постачання № 46 від 06.10.2020 на підставі пункту 7.2 договору № 46 від 06.10.2020, пославшись на те, що покупцем здійснено переміщення частини товару обсягом понад 3,517 км, але не сплачено 690000,00грн., що є порушенням умов договору. Також підприємство вимагало сплатити заборгованість по цьому договору в розмірі 690000,00 грн.
Доказів направлення Комунальним підприємством «Снігурівський комунальник» вказаного листа від 30.11.2020 за вих.№ 330 та його отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджи Сіті» матеріали справи не містять.
На запит керівника Баштанської місцевої прокуратури щодо надання інформації стосовно списання комунального майна «Об'єкти меліорації -закрита зрошувальна мережа» Снігурівська міська рада листом № 2779/01-2.6 від 15.12.2020 повідомила, що у зв'язку з укладеним між Комунальним підприємством «Снігурівський комунальник» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджи Сіті» договором поставки від 06.01.2020, неможливо скасувати рішення Снігурівської міської ради Миколаївської області 7 скликання XVII позачергової сесії від 22.09.2020 № 5 «Про списання майна комунальн6ої власності, яке передано на баланс КП «Снігурівський комунальник»; Комунальним підприємством «Снігурівський комунальник» 30.11.2020 направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Енерджи Сіті» листа за № 330, яким повідомляється про те, що договір №46 від 06.10.2020 у відповідності до пункту 7.2. розірвано в односторонньому порядку та запропоновано товариству сплатити заборгованість перед Комунальним підприємством «Снігурівський комунальник» в розмірі 690000,00 грн.; відповідно до листа в.о. начальника Комунального підприємства «Снігурівський комунальник» від 16.12.2020 станом на 16.12.2020 за договором договору № 46 від 06.10.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджи Сіті» було сплачено Комунальному підприємству «Снігурівський комунальник» суму в розмірі 690000 грн. (т.1 а.с. 82-84).
В подальшому, Снігурівською міською радою на запит Снігурівського відділу Баштанської місцевої прокуратури стосовно надання інформації з питання списання комунального майна «Об'єкти меліорації - закрита зрошувальна система» листом за №241/01-2.6 від 10.02.2021 (т.1 а.с.87-89) повідомлено наступне:
- заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджи Сіті» перед Комунальним підприємством «Снігурівський комунальник» в сумі 690000 грн. за договором поставки від 06.10.2020 не сплачена;
- Снігурівською міською радою рішення про включення «Об'єкти меліорації - закрита зрошувальна система» до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, не приймалось;
- інформація щодо об'єкту меліорації не розміщалась на офіційному сайті міської ради та в електронній торговій системі;
- Снігурівською міською радою створювались комісії з прийому-передачі (інвентаризації) комунального майна, при цьому вказані комісії фактично здійснювали заходи щодо прийому-передачі (інвентаризації) об'єкту меліорації згідно з даними бухгалтерського обліку;
- за час перебування на балансі Снігурівської міської ради електронні аукціони з продажу об'єктів меліорації не проводились і не могли бути проведені, оскільки рішення про включення об'єкту меліорації до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, міською радою не приймалось;
- інформація про результати приватизації міською радою не оприлюднювалась;
- рішення про завершення процедури приватизації не приймалось.
Предметом спору у даній справі є вимога керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення Снігурівської міської ради від 22.09.2020 року №5 та визнання недійсним договору постачання від 06.10.2020 № 46, укладеного між Комунальним підприємством «Снігурівський комунальник» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджи Сіті», з підстав порушення приватизації майна, що, в свою чергу, призвело до порушення інтересів територіальної громади.
Відповідно до частини другої статті 327 Цивільного кодексу України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Згідно із пунктом 30 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності.
У частинах першій та п'ятій статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Крім цього, доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.
Частиною восьмою статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
За приписами статті 345 Цивільного кодексу України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 3 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» приватизація (відчуження) майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону.
До об'єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об'єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України (частина перша статті 4 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна»).
Статтею 5 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» визначено перелік об'єктів малої приватизації.
Відповідно до статті 5 вказаного Закону об'єкт комунальної власності - «Об'єкти меліорації - закрита зрошувальна мережа» належить до об'єктів малої приватизації.
У статті 13 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» визначено способи приватизації державного або комунального майна, а саме: шляхом продажу об'єктів права державної або комунальної власності на аукціоні (пункт 1); шляхом викупу об'єктів приватизації (пункт 2).
У статті 1 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» визначено, що аукціон - спосіб продажу об'єкта приватизації, за яким власником об'єкта приватизації стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну; викуп - спосіб продажу об'єкта приватизації одному покупцю.
До об'єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об'єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України (частина перша статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна").
Статтею 10 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» визначений порядок приватизації державного і комунального майна, який передбачає: формування та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об'єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об'єкта комунальної власності; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта та у випадках, передбачених цим Законом, інформації про вивчення попиту для визначення стартової ціни; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об'єкта приватизації; затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об'єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією; опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об'єкта приватизації; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об'єкта шляхом викупу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою. Включення нових об'єктів до цього переліку здійснюється шляхом ухвалення окремого рішення щодо кожного об'єкта комунальної власності.
З огляду на наведене вище, прийняттю місцевою радою рішення про приватизацію комунального майна має передувати затвердження переліку об'єктів, що можуть бути відчужені та їх опублікування на офіційному сайті органу місцевого самоврядування, а приватизація об'єктів комунальної власності має відбуватись виключно за результатами аукціону.
Однак, як правильно встановлено судом першої інстанції, об'єкт комунальної власності - «Об'єкти меліорації - закрита зрошувальна мережа» до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, не вносився та не затверджувався; інформація про перелік об'єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційних сайтах міської ради та в електронній торговій системі щодо вказаного об'єкту не публікувалась; інформація про прийняте рішення про приватизацію об'єкта та інформація про вивчення попиту для визначення стартової ціни не оприлюднювалась; інвентаризація відповідно до законодавства не проводилась; електронний аукціон не проводився; інформація про результати приватизації не оприлюднювалась; рішення про завершення приватизації не приймалось. Зазначене підтверджується інформацією, викладеною в листі Снігурівської міської ради № 241/01-2.6 від 10.02.2021.
Отже, Снігурівською міською радою, як власником майна та органом приватизації, в порушення статей 10, 13 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» не вжито заходів щодо продажу об'єктів меліорації у визначений чинним законодавством спосіб та порядок.
Частиною четвертою статті 22 Закону «Про приватизацію державного та комунального майна» передбачено, що стартова ціна об'єкта малої приватизації визначається аукціонною комісією на рівні балансової вартості об'єкта (активів об'єкта) малої приватизації. У разі відсутності балансової вартості об'єкта (активів об'єкта) малої приватизації така вартість встановлюється аукціонною комісією на підставі вартості, визначеної відповідно до Методики оцінки, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 51 Методики оцінки майна, затвердженої постановою КМУ від 10.12.2003 № 1891, з метою визначення стартової ціни об'єкта у матеріальній формі для приватизації, аукціонна комісія використовує балансову вартість такого об'єкта приватизації (за її наявності). У разі відсутності балансової вартості об'єкта у матеріальній формі або у випадках його викупу відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», застави такого об'єкта, а також в інших випадках його відчуження відповідно до законодавства, вартість об'єкта у матеріальній формі визначається за результатами незалежної оцінки.
Як вище зазначалось по тексту цієї постанови, відповідно до акту приймання-передачі нерухомого, рухомого майна, необоротних активів, малоцінних та швидкозношувальних предметів, матеріалів та інших цінностей у комунальну власність Снігурівської міської об'єднаної територіальної громади в особі Снігурівської міської ради з комунальної власності Кобзарцівської територіальної громади в особі Кобзарцівської сільської ради, що є додатком до рішення міської ради від 20.12.2019 № 13 «Про прийняття у комунальну власність Снігурівської міської об'єднаної територіальної громади в особі Снігурівської міської ради індивідуально визначного майна, що перебуває у власності територіальних громад, сіл та селищ в особі сільських рад, що приєдналися до Снігурівської міської ради», балансова вартість «Об'єктів меліорації - закрита зрошувальна мережа» становить 5547715,77 грн.
Однак, незважаючи на наявність балансової вартості об'єкта, міська рада під час прийняття рішення про відчуження об'єкта, та в подальшому Комунальне підприємство «Снігурівський комунальник» під час укладання договору, керувались вартістю майна у розмірі 2293140,18 грн. (без ПДВ), що визначена під час незалежної оцінки від 03.09.2020. Як наслідок, майно комунальної власності відчужено за ціною 2760000грн. (з урахуванням ПДВ), що є менше за балансову вартість спірного об'єкту.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно із частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.
Частиною 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Отже, з огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про визнання протиправним та скасування рішення Снігурівської міської ради від 22.09.2020 року №5, «Про списання майна комунальної власності, яке передано на баланс КП «Снігурівський комунальник», яким Комунальному підприємству «Снігурівський комунальник» надано дозвіл на списання шляхом відчуження (продажу) «Об'єктів меліорації - закрита зрошувальна мережа».
У відповідності до частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Підстави визнання правочину недійсним визначено у статті 215 Цивільного кодексу України, відповідно до якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частини 1, 2, 3, 5,6 статті 203 Цивільного кодексу України).
Врахувавши укладення оспорюваного договору з порушенням порядку приватизаційної процедури та визнання протиправним та скасування судом рішення Снігурівської міської ради від 22.09.2020 року № 5, яким було надано дозвіл на списання шляхом відчуження (продажу) з балансу Комунального підприємства «Снігурівський комунальник» об'єктів меліорації, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що укладений на підставі вказаного рішення договір постачання № 46 від 06.10.2020 підлягає визнанню недійсним.
Стосовно доводів скаржника про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає таке.
Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме:
- чи можна вважати втручання законним;
- чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес;
- чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.
Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.
Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що ставиться для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».
Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність порушення у цій справі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, оскільки втручання держави у право особи мирно володіти своїм майном за заявленими позивачем вимогами визначається законним заходом, який ставить за мету суспільний інтерес, спрямований на утвердження суспільного правопорядку щодо недопустимості незаконного позбавлення територіальної громади прав власності на майно, і є пропорційним передбачуваним таким втручанням цілям.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника, суд апеляційної керується висновком Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених у оскаржуваному рішенні.
Відповідно до положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим дійшов правильного висновку про задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а вказане судове рішення слід залишити без змін.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 276, 281 - 284 ГПК України,
Південно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджи Сіті» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.06.2021 у справі №915/205/21залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 16.09.2021.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя Л.О. Будішевська
Суддя С.В. Таран