ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
14 вересня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/486/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: Л.О. Будішевської, С.В. Таран,
секретар судового засідання - І.М. Станкова,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: Ж.О. Дімова
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Херсонобленерго»
на рішення Господарського суду Херсонської області від 08.12.2020 (суддя К.В. Соловйов, м.Херсон, повний текст складено 25.01.2021)
у справі № 923/486/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія»
до Приватного підприємства «Кристал-П»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство «Херсонобленерго»
про стягнення 1564746,59 грн.,
У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» (далі - ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія») звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного підприємства «Кристал-П» (далі - ПП «Кристал-П») про стягнення 1564746,59грн., з яких: 1487873,38 грн. - заборгованості за спожиту електричну енергію, 68590,10 грн. - пені та 8283,11 грн - 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати за спожиту електричну енергію у листопаді 2019 та у лютому 2020 року за укладеним між сторонами договором від 01.01.2019 №37497582 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, внаслідок чого наявні підстави для стягнення в судовому порядку як заборгованості за спожиту електроенергію за період з 01.11.2019 по 11.11.2019 та лютий 2020 року, так і нарахованих за прострочення оплати за спожиту електроенергію за листопад 2019 року пені та 3 % річних.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 10.09.2020 до участі у справі залучено Акціонерне товариство «Херсонобленерго» (далі - АТ «Херсонобленерго») в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 08.12.2020 у справі №923/486/20 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ПП «Кристал-П» на користь ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» 23324,12 грн. заборгованості за електроенергію та 352,07 грн. компенсації витрат по сплаті судового збору, відмовлено у стягненні 1464549,26 грн. заборгованості за електроенергію, 8283,11 грн. - 3% річних, 68590,10 грн. - пені.
Суд першої інстанції, відмовляючи позивачеві у стягненні з відповідача 1464549,26грн. заборгованості за електроенергію за листопад 2019 року, нарахованої на підставі акту прийому-передачі електроенергії від 30.11.2019 №11, сформованого виходячи з наданих позивачеві АТ «Херсонобленерго» даних про споживання відповідачем 563559 кВт.год. електроенергії з 01.11.2019 по 11.11.2019, зазначив, що з врахуванням наданих суду роз'яснень спеціалістів, відповідач через лічильник НІК 2303 АРП1 №0005832 з максимальним робочим струмом 100А об'єктивно не мав можливості за одинадцять діб спожити 563559кВт*год електроенергії. Твердження позивача та третьої особи про інше, що ґрунтуються на висновках проведеної АТ «Херсонобленерго» експертизи лічильника електроенергії типу НІК 2303 АРП1 №0005832, за яким цей лічильник є придатним до обліку, не спростовують правильності роз'яснень спеціалістів.
Суд першої інстанції також вказав на те, що матеріалами справи не підтверджено наявності у відповідача заборгованості перед позивачем з оплати електроенергії за листопад 2019 року за укладеним між ними договором № 37497582 від 01.01.2019.
Враховуючи недоведення позивачем прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання в розмірі 1464549,26 грн. з оплати електроенергії за листопад 2019 року, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача 68590,10 грн. пені та 8283,11 грн. 3% річних.
Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 23324,12 грн. заборгованості за електроенергію, що була спожита відповідачем у лютому 2020 року, зазначив про неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати за спожиту електричну енергію в лютому 2020 року.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Херсонської області від 08.12.2020, АТ «Херсонобленерго» звернулося із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило оскаржуване рішення суду в частині відмови у стягненні 1464549,26 грн. заборгованості, 68590,10 грн. пені та 8283,11 грн. - 3% річних скасувати; ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити у повному обсязі; в іншій частині рішення залишити без змін.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- оскільки пояснення спеціаліста не належать до засобів доказування, вони не могли бути використані судом при прийнятті рішення;
- суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення у справі, залишив поза увагою доводи, викладені у листі представника НКРЕКП (роз'яснення №2130/15-20 від 10.11.2020), про те, що споживач, який не є побутовим, зобов'язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати постачальнику послуг комерційного обліку (оператору системи) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць; споживач електричної енергії має право на доступ до встановлених поза межами об'єкту споживача розрахункових засобів вимірювання інформації, яка зберігається в первинній базі даних електронних багатофункціональних розрахункових засобів вимірювання. Відповідно до інформації, наданої відповідачем, розрахунковий (комерційний) облік електричної енергії було забезпечено засобом вимірювальної техніки типу НІК 2303 АРП 1 №0005832, встановленого в РУ-0,4кВ ТП - 241, що належить АТ «Херсонобленерго». Отже, споживач - ПП «Кристал-П» мав щомісячно ініціювати надання йому доступу представниками АТ «Херсонобленерго» до РУ-0,4кВ ТП №241 з метою зняття показів з розрахункового лічильника типу НІК 2303 АРП 1 №0005832 для визначення обсягів споживання електричної енергії. Однак підприємство протягом тривалого часу, всупереч приписам пунктів 8.6.1., 8.6.7. глави 8.6. розділу VIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії, підпункту 13 пункту 5.5.1. глави 5.5. розділу V Правил роздрібного ринку електричної енергії, не знімало жодних показів з лічильника типу НІК 2303 АРП 1 №0005832 та не було обізнане з його показниками (хоча зобов'язано було знімати показання саме з цього засобу обліку), а надавало оператору системи розподілу дані щодо обсягів споживання електричної енергії, які формувались у споживача на підставі показників дублюючого (технічного) лічильника електричної енергії, встановленого у приміщенні об'єкта «Офіс», розташованого за адресою: м. Херсон. вул. К.Хетагурова, 68, а тому споживання обсягу електричної енергії в розмірі 563 559 кВт*год. могло відбутись не за одинадцять днів листопада 2019, а за минулі періоди через некоректну роботу дублюючого засобу обліку або з інших причин. Відтак, покази засобу комерційного обліку (який працює коректно, що не оскаржується сторонами та підтверджується висновком експертизи), мають пріоритетне та єдине правильне значення, у зв'язку з чим платіжні документи формуються саме за даними, знятими з такого засобу комерційного обліку електричної енергії. Одночасна коректна робота лічильника електричної енергії та неправильний облік обсягу спожитої електричної енергії є неможливим, а тому висновок суду першої інстанції про те, що правильність роботи лічильника електричної енергії не спростовує правильності роз'яснення спеціаліста, є неправильним;
- коректна робота лічильника електричної енергії НІК2303 АРМ 1 №0005832, встановленого на об'єкті відповідача, підтверджена експертизою засобу вимірювальної техніки, свідчить про те, що відповідач спожив електричну енергію як товар у обсязі, зафіксованому на табло лічильника, а саме: 597589 кВт/год.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду відсутні.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2021 рішення Господарського суду Херсонської області від 08.12.2020 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, вказав на те, що місцевий господарський суд вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення. Апеляційний господарський суд, посилаючись на стандарт доказування, взяв до уваги роз'яснення Держенергонагляду, які вважає більш вірогідними, ніж твердження позивача та третьої особи про нібито спожиту відповідачем таку кількість електроенергії за такий проміжок часу. Суд апеляційної інстанції вказав на те, що висновок експертизи лічильника про його придатність до обліку не спростовує того, що лічильник НІК 2303 АРП1 №0005832 з максимальним робочим струмом 100А об'єктивно не мав можливості за одинадцять діб спожити 563 559кВт*год електроенергії.
Постановою Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 923/486/20 касаційну скаргу Акціонерного товариства «Херсонобленерго» задоволено частково. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2021 у справі №923/486/20 в частині відмови в позові про стягнення 1464549,26 грн. заборгованості за електроенергію, 8283,11грн. 3 % річних, 68590,10 грн. - пені скасовано. Справу №923/486/20 в цій частині передано на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Верховний Суд скасував постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2021 у справі №923/486/20 у вищевказаній частині, пославшись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зазначивши, що представник АТ «Херсонобленерго» юрисконсульт Дімова Ж.О. діє у поряду самопредставництва і суд апеляційної інстанції помилково не допустив вказаного представника до участі в судовому засіданні та розглянув справу за відсутності представника третьої особи (в постанові зазначено про нез'явлення представника АТ «Херсонобленерго» в судове засідання 08.04.2021). У зв'язку із скасуванням оскаржуваної постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2021 у справі № 923/486/20 через порушення норм процесуального права, решта доводів касаційної скарги АТ «Херсонобленерго» Верховним Судом не розглядалось.
09.08.2021 справа № 923/486/20 надійшла до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової між справи між суддями від 09.08.2021 справу № 923/486/20 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів Л.О. Будішевської, С.В. Таран.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 справу № 923/486/20 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів Л.О. Будішевської, С.В. Таран; справу № 923/486/20 призначено до нового розгляду в апеляційному проваджені на 31.08.2021 о 10:30 год.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.08.2021 клопотання представника Акціонерного товариства «Херсонобленерго» - Дімової Жанни Омелянівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено та постановлено провести судове засідання 31.08.2021 о 10:30 год. у справі №923/486/20 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».
Судове засідання 31.08.2021 о 10:30 год. не відбулось у зв'язку з надходженням повідомлення про замінування будівлі суду та проведенням евакуації відвідувачів та працівників суду, про що Південно-західним апеляційним господарським судом складено відповідну довідку від 31.08.2021.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 справу №923/486/20 призначено до розгляду на 14.09.2021 о 10:30 год.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.09.2021 клопотання представника Акціонерного товариства «Херсонобленерго» - Дімової Жанни Омелянівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено та постановлено провести судове засідання 14.09.2021 о 10:30 год. у справі №923/486/20 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».
В судовому засіданні апеляційної інстанції 14.09.2021 представник скаржника підтримала апеляційну скаргу у повному обсязі.
Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Оскільки матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, обов'язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, а частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представників позивача та відповідача.
Заслухавши представника скаржника, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
10.05.2007 між ПП «Кристал-П» (споживачем) та ВАТ «ЕК «Херсонобенерго» (постачальником) укладено договір про постачання електричної енергії №1441 (т.1 а.с. 99-100).
Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» (надалі - Закон), який набрав чинності 11 червня 2017 року, суб'єкти господарювання, які одночасно проводили діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, повинні протягом 18 місяців з дня набрання чинності зазначеним Законом (тобто, до 11 грудня 2018 року) здійснити юридичне відокремлення діяльності з розподілу електричної енергії від інших видів діяльності вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання (обленерго), у тому числі шляхом створення електропостачальника. Ліцензії на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом підлягають анулюванню.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, видано нові ліцензії на право провадження діяльності з розподілу електричної енергії відповідним суб'єктам господарювання. Відповідні рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, передбачають:
1) видачу ліцензії на право провадження діяльності з розподілу електричної енергії відповідному суб'єкту господарювання, яка набирає чинності з 1 січня 2019 року;
2) анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом відповідного суб'єкта господарювання з 1 січня 2019 року.
З урахуванням вказаного закону, 01.01.2019 були створені дві юридично відокремлені особи - АТ «Херсонобленерго» (оператор системи розподілу) та ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» (енергопостачальник).
Згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті АТ «Херсонобленерго» за посиланням https://ksoe.com.ua/, на виконання вимог чинного законодавства АТ «Херсонобленерго», як оператор системи розподілу, з 01.01.2019 надає виключно послуги з розподілу електричної енергії (згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 20.11.2018 № 1469 «Про видачу АТ «Херсонобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом»).
До компетенції оператора системи розподілу віднесено облік показників лічильників споживачів та передання даних такого обліку енергопостачальнику.
Згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» за посиланням https://khoek.ks.ua/, 14.06.2018 ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» отримано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу (згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №429 від 14.06.2018).
Відповідно до частини першої статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно із частиною першою статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».
Нова модель системи договірних відносин на роздрібному ринку електричної енергії та порядок укладання договорів визначені Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (надалі за текстом - Правила роздрібного ринку електричної енергії) з одночасною втратою чинності з 11.06.2018 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28.
Згідно із пунктом 1.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Ці правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
У відповідності до Правил користування електричною енергією для забезпечення споживання електричної енергії споживач укладає договори: 1) про надання послуг з розподілу електричної енергії споживачу із оператором системи розподілу; 2) про постачання електричної енергії споживачу із обраним електропостачальником або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (для побутових або малих не побутових споживачів).
Відповідно підпункту 2.1.8. глави 2.1. розділу ІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору.
Роздруківка договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.12-20).
Пунктом 1.1. Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг встановлено, що цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього договору.
У пункті 1.2. Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг передбачено, що умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.
Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії (пункт 13 розділу ХVІІ Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Отже, позивач - ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» здійснює постачання електричної енергії як постачальник універсальних послуг на підставі типового публічного договору, який є публічним договором приєднання, що встановлює порядок та умови постачання електроенергії та укладається шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання.
01.01.2019 між ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» (постачальником) та ПП «Кристал-П» (споживачем) укладено договір №37497582 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (надалі - договір) шляхом приєднання відповідача до умов публічного договору позивача про постачання електроенергії постачальником універсальних послуг, з додатком № 3 «Комерційна пропозиція (споживач категорії - «Інші»)», що розміщений на веб-сайті позивача, шляхом фактичного споживання відповідачем з 01.01.2019 електроенергії, поставленої позивачем, та оплати відповідачем рахунків позивача за електроенергію за січень-грудень 2019 року та січень 2020 року.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно із пунктом 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору.
Відповідно до пункту 2.3.13. глави 2.3. розділу ІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць. Обсяг спожитої протягом розрахункового періоду електричної енергії визначається в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Згідно із пунктом 4.12. розділу IV розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Пунктом 4.13. розділу IV Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченомуКодексом комерційного обліку.
Платіжні документи (рахунки) надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно. Платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на веб-сайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв'язком, поштовим зв'язком, кур'єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу (пункт 4.14. розділу IV Правил роздрібного ринку електричної енергії).
Згідно із пунктом 5.8. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
З матеріалів справи вбачається, що обсяг спожитої електричної енергії АТ «Херсонобленерго» отримувало від відповідача, який передавав покази лічильника шляхом введення їх в особистий кабінет на офіційному сайті АТ «Херсонобленерго».
Облік спожитої електроенергії здійснювався підприємством за двома лічильниками НІК 2303 АПР1 №0005832 (об'єкт - Офіс) та EMS 134.10.1 №528373 (об'єкт - Магазин-склад).
Так, у до додатку №10 від 27.12.2012 до договору про постачання електроенергії №1441 від 10.05.2007 (в редакції додаткової угоди від 27.12.2012 до договору №1441 від 10.05.2007), сторони узгодили перелік точок розрахункового обліку реактивної електричної енергії, а саме два об'єкта ТП -241, Магазин-склад, м. Херсон, вул. К. Хетагурова, 68, з приладами обліку - EMS 134.10.1 №528373 та НІК 2303 АПР1 №0005832 (т.1, а.с. 189).
При цьому, як пояснено відповідачем у відзиві на позов, у 2008 році, під час погодження питання щодо приєднання офісної будівлі ПП «Кристал-П» до електромережі, технічними умовами було передбачено встановлення розрахункового лічильника НІК 2303 АПР1 №0005832 в РУ-0,4 кВ ТП-241, власником якої є АТ «Херсонобленерго» та до якої споживач не мав доступу, оскільки трансформаторна підстанція - 241 замкнена та підключена до сигналізації; встановлення засобу технічного обліку електроенергії погоджено в приміщенні офісу по вул. К.Хетагурова, 68.
Листом №24-4083-10 від 04.12.2008 ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» було погоджено таке розміщення лічильника та засобу технічного обліку (т.1 а.с. 68).
Крім того, відповідач пояснив, що з урахуванням технічних умов та вказаного листа, 15.01.2009 спеціалістами ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» встановлено лічильник НІК 2303 АПР1 №0005832 в РУ-0,4 кВ ТП-241, а також встановлено аналогічний лічильник НІК 2303 АПР1 №0005830 на території офісу ПП «Кристал-П», покази якого передавались відповідачем ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» (а з 01.01.2019 - оператору системи розподілу ВАТ «ЕК «Херсонобленерго») для нарахування плати за спожиту електроенергію.
29.04.2016 здійснено планову повірку лічильника НІК 2303 АПР1 №0005832, що підтверджується актом технічної перевірки приладів обліку від 29.04.2016 №181342 (т.1 а.с. 75-76).
Після повірки цей лічильник був знову встановлений, про що свідчить акт про заміну приладів обліку і акт про опломбування №170728 від 29.04.2021 (т. 1 а.с.77). Відповідно до вказаного акту, підписаного ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» та ПП «Кристал-П», схема підключення приладів обліку відповідає вимогам ПУЕ, ПБЕЕС та паспортним даним приладів обліку; у встановленого лічильника не пошкоджено скло та корпус, напрям обертання, фазування правильне, самохід відсутній, ізоляція вторинних кіл трансформаторів струму не пошкоджена, встановлені пломби пошкоджень не мають. Тобто, лічильник був визнаним таким, що відповідає технічним характеристикам та придатний до подальшої експлуатації.
Також, 22.08.2016 уповноваженим представником оператора системи розподілу складено акт про опломбування та встановлення індикаторів №177332, яким відповідальність за збереження і цілісність розрахункового засобу обліку електричної енергії НІК 2303 АПР1 №0005832, пломб та індикаторів покладено на ПП «Кристал-П» (т.1 а.с. 158).
11.11.2019 в ТП-241 здійснено відключення лічильника НІК 2303 АРП1 №0005832, про що складено акт №222803 (т.1 а.с.86). Як пояснив відповідач, відключення вказаного лічильника відбулося за заявою ПП «Кристал-П» у зв'язку з припиненням користування об'єктом «Офіс».
У вказаному акті зафіксовані поточні показники лічильника НІК 2303 АРП1 №0005832 на час зняття 184776,05 кВт*год.
На оплату електроенергії позивач виставив відповідачеві рахунки за єдиним номером №37497582 за електроенергію за листопад - грудень 2019 року, січень - лютий 2020 року, склавши в односторонньому порядку до цих рахунків акти прийому-передачі електроенергії від 30.11.2019 №11, від 31.12.2019 №12, від 31.01.2020 №1, від 29.02.2020 №2.
Позивач, звертаючись з даним позовом, зазначив, що:
- у листопаді 2019 року позивачем нараховано за спожиту відповідачем електричну енергію 1526092,97грн., з яких відповідачем оплачено: 07.11.2019 - 30775,92 грн. (за жовтень 2019), 13.12.2019 - 23632,33 грн. (за листопад 2019);
- у грудні 2019 року позивачем нараховано за спожиту відповідачем електричну енергію 32110,94 грн., які відповідач оплатив 21.01.2020;
- у січні 2020 року позивачем нараховано за спожиту відповідачем електричну енергію 38446,36 грн., які відповідач оплатив 20.02.2020;
- у лютому 2020 року позивачем нараховано за спожиту відповідачем електричну енергію 23324,12 грн., які відповідач не сплатив.
За розрахунками позивача, несплачений відповідачем залишок вартості електроенергії, який відповідач спожив за розрахунковий період листопад 2019 року - лютий 2020 року, з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати цієї електроенергії відповідно до банківських виписок, складає 1487873,38 грн, з яких:
- 1464549,26 грн заборгованості за електроенергію за листопад 2019 року (1526092,97грн. (нарахування за листопад 2019 року) - 7135,46 грн. (кредитовий залишок) - 30775,92 грн. (оплата 07.11.2019) - 23632,33 грн. (оплата 13.12.2019);
- 23324,12 грн. заборгованості за електроенергію за лютий 2020 року.
Судом першої інстанції позовні вимоги задоволено в частині стягнення з відповідача на користь позивача 23324,12 грн. заборгованості за електроенергію, що була спожита відповідачем у лютому 2020 року, та відмовлено в частині стягнення 1464549,26 грн. заборгованості за електроенергію за листопад 2019 року і нарахованих на цю заборгованість 8283,11 грн. - 3% річних, 68590,10 грн. пені.
Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, оскільки рішення Господарського суду Херсонської області від 08.12.2020 у справі № 923/486/20 відповідачем фактично оскаржується лише в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення 1464549,26 грн. заборгованості за електроенергію за листопад 2019 року і нарахованих на цю заборгованісь 8283,11 грн. - 3% річних, 68590,10 грн. пені, а суд апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги при апеляційному перегляді справи, колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду в апеляційному порядку оскаржуване рішення в частині задоволення позовної вимоги про стягнення 23324,12 грн. заборгованості за електроенергію, що була спожита відповідачем у лютому 2020 року, не переглядається.
Як вбачається із листів оператора системи розподілу електроенергії - Акціонерного товариства «Херсонобленерго» № 21-000310-10 від 03.01.2020 (т. 1 а.с. 39) та № 21-020570-17 від 08.04.2020 (т.1 а.с. 40), відповідачем фактично спожито електроенергії з 01.01.2019 по 01.03.2020 в наступних обсягах:
17 852 кВт*год. у січні 2019 року,
17 317 кВт*год. у лютому 2019 року,
15 480 кВт*год. у березні 2019 року,
12 501 кВт*год. у квітні 2019 року,
11 728 кВт*год. у травні 2019 року,
13 876 кВт*год. у червні 2019 року,
19 286 кВт*год. у липні 2019 року,
14 754 кВт*год. у серпні 2019 року,
11 582 кВт*год. у вересні 2019 року,
11 365 кВт*год. у жовтні 2019 року,
563 559 кВт*год. у листопаді 2019 року,
11 858кВт*год. у грудні 2019 року,
13 800кВт*год. у січні 2020 року,
8 372 кВт*год. у лютому 2020 року.
Позивач, нараховуючи відповідачу заборгованість за листопад 2019 року у сумі 1526092,97 грн., виходив з наданих позивачеві оператором системи розподілу - АТ «Херсонобленерго» даних про споживання відповідачем 563559кВт*год. електроенергії з 01.11.2019 по 11.11.2019, про що склав в односторонньому порядку акт прийому-передачі електроенергії від 30.11.2019 №11 (а.с.26) та виставив 30.11.2019 рахунок №37497582 за листопад 2019 року (а.с.25).
Заперечуючи проти позову відповідач у відзиві на позов зазначив, що покази лічильника НІК 2303 АПР1 №0005830 (засобу технічного обліку), який був встановлений на території офісу ПП «Кристал-П», станом на 01.11.2019 становили 629944 кВт*год. та саме ці покази були передані підприємством оператору системи через особистий кабінет, тоді як покази лічильника НІК 2303 АПР1 №0005832 (розрахункового лічильника) при його відключенні 11.11.2019 становили 184776,05 кВт*год. Таким чином, між показами розрахункового лічильника (НІК 2303 АПР1 №0005832) та показами засобу технічного обліку (НІК 2303 АПР1 №0005830) виявлено розбіжність, яка склала 554 832 кВт*год. За вказаний обсяг електроенергії (554 832 кВт*год.) та на обсяг електроенергії, яка обліковувалась лічильником EMS 134.10.1 №528373 (8727кВт*год.) ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» виставлено рахунок за листопад на суму 1526092,97грн.
Також, як зазначено відповідачем, у зв'язку з тим, що ПП «Кристал-П» не погодилось з визначеним йому обсягом споживання електричної енергії у листопаді 2019 року за лічильником НІК 2303 АПР1 №0005832, ним було сплачено лише за 8727кВт*год. електричної енергії, облік якої здійснювався лічильником EMS 134.10.1 №528373.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач здійснив оплату спожитої електроенергії за листопад 2019 року в розмірі 23632,33грн. за 8727кВт*год. електроенергії, на підставі рахунку на оплату електроенергії, що був сформований у особистому кабінеті відповідача на сайті позивача, що підтверджується рахунком на оплату електроенергії від 30.11.2019 № 37497582 (т.1 а.с.80), платіжним дорученням відповідача від 13.12.2019 № 413 (т. 1 а.с.81) та випискою від 13.12.2019 по банківському рахунку позивача (т.1 а.с.34).
Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву навів розрахунок максимальної розрахункової електроенергії, яка могла бути спожита об'єктом ПП «Кристал-П» за 1 добу та за 11 діб з урахуванням технічних параметрів (характеристик) лічильника НІК 2303 АРП1 №0005832, у зв'язку з чим зазначив про безпідставність тверджень позивача щодо споживання відповідачем у листопаді 2019 року електричної енергії у зазначеному позивачем обсязі, оскільки він більш як у двадцять два рази перевищує максимально можливий обсяг споживання електроенергії вказаним лічильником.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.09.2020 було викликано в судове засідання в якості спеціаліста фахівця сектору Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Херсонській області, для надання суду консультацій та роз'яснень з питання щодо фізичної можливості надійного та безперервного електропостачання відповідача у даній справі, ПП «Кристал-П», з 01.11.2019 по 11.11.2019 при споживанні у цей період часу 563559,00кВТ*год електроенергії, з урахуванням технічних параметрів (характеристик) лічильника електроенергії НІК 2303 АРП № 0005832 (220/380 В та 5 (100) А) та встановлення на об'єкті відповідача, ПП «Кристал-П», по якому цим лічильником здійснювався облік електроенергії, автоматичного вимикача 160 А.
В судовому засіданні суду першої інстанції 27.10.2021 представником сектору Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у Херсонській області було надано суду усні пояснення, відповідно до яких через встановлений у ТП лічильник електроенергії, яким здійснювався, зокрема, з 01.11.2019 по 11.11.2019 комерційний облік електроенергії, з технічної сторони, такий обсяг електроенергії фізично не міг пройти через даний лічильник. Проте технічна сторона даного питання належить до компетенції органів Держенергонагляду (згідно з протоколом судового засідання, т.1 а.с. 197).
В судовому засіданні 10.11.2020 спеціалістом - працівником Міжрегіонального управління Держенергонагляду у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, викликаним ухвалою суду від 27.10.2020, роз'яснено суду про неможливість споживання відповідачем 563559,00кВТ*год електроенергії за одинадцять днів, з урахуванням технічних параметрів експертного дослідження (характеристик) лічильника електроенергії, за яким обліковується споживання відповідачем електроенергії (згідно з протоколом засідання, т.1 а.с.209).
Листом від 11.11.2020 № 8/33/317-20 Міжрегіональним управлінням Держенергонагляду надано більш розгорнуті письмові роз'яснення з даного питання (т.1 а.с. 223-224), відповідно до яких відповідач через лічильник НІК 2303 АРП з максимальним робочим струмом 100А об'єктивно не мав можливості за одинадцять діб (з 01.11.2019 по 11.11.2019 - дата відключення лічильника) спожити 563559кВт*год електроенергії.
Суд першої інстанції, прийнявши наведені вище роз'яснення спеціалістів про об'єктивну неможливість споживання через лічильник НІК 2303 АРП з максимальним робочим струмом 100А за одинадцять діб 563559кВТ*год електроенергії, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення 1464549,26грн. заборгованості за електроенергію за листопад 2019 року у зв'язку з недоведеністю факту виникнення у відповідача заборгованості у вказаній сумі.
Проте суд апеляційної інстанції не погоджується із зазначеним висновком, оскільки він є передчасним, зробленим без належного з'ясування і оцінки обставин справи та наявних у матеріалах справи доказів, а також з порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідно до пункту 2.3.2. глави 2.3 розділу II Правил роздрібного ринку електричної енергії для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.
Згідно із пунктом 2.3.3. глави 2.3 розділу II Правил роздрібного ринку електричної енергії електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.
У пункті 1.1.2 глави 1.1 розділу I Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено наступні терміни:
розрахункові засоби вимірювання - засоби вимірювання, дані вимірювань яких використовуються засобами комерційного обліку з метою комерційних розрахунків;
технічні (контрольні) засоби обліку - засоби обліку, що застосовуються учасником роздрібного ринку для контролю споживання електричної енергії, аналізу втрат електричної енергії у власних електричних мережах тощо.
Електроустановки споживачів та інших учасників ринку мають бути забезпечені повіреними, введеними в експлуатацію та прийнятими до розрахунків (введеними в облік) вузлами обліку, а також (за потреби) ЗВТ для контролю якості електричної енергії (пункт 5.2.1. глави 5.2. розділу V Кодексу комерційного обліку).
Пунктом 4.13. розділу IV Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Пунктом 8.6.1 глави 8.6. Кодексу комерційного обліку електричної енергії унормовано, що зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або постачальником послуг комерційного обліку відповідно до цього Кодексу та умов договору.
Зчитування показів (збір даних) з лічильників у непобутових та колективних побутових споживачів у разі відсутності можливості їх автоматизованого дистанційного зчитування провадиться споживачем щомісяця на перше число місяця, наступного за розрахунковим (пункт 8.6.7 глави 8.6. Кодексу комерційного обліку електричної енергії).
Непобутові та колективні побутові споживачі зобов'язані протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати оператору системи звіт про покази лічильників за розрахунковий місяць (пункт 8.6.8 глави 8.6. Кодексу комерційного обліку електричної енергії).
Згідно із підпунктом 13 пункту 5.5.1. глави 5.5. розділу V Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії має право на доступ до встановлених поза межами об'єкта споживача розрахункових засобів вимірювання та інформації, яка зберігається в первинній базі даних електронних багатофункціональних розрахункових засобів вимірювання.
Відповідно до інформації, наданої ПП «Кристал-П», та додатку №10 від 27.12.2012 до договору про постачання електроенергії №1441 від 10.05.2007 (в редакції додаткової угоди від 27.12.2012 до договору №1441 від 10.05.2007), розрахунковий (комерційний) облік електричної енергії відповідача забезпечувався засобом вимірювальної техніки типу НІК 2303 АПР1 №0005832, встановленим в РУ-0,4 кВ ТП-241, що належить АТ «Херсонобленерго».
Матеріали справи не містять даних про те, що споживач ПП «Кристал-П» ініціював надання йому доступу представниками АТ «Херсонобленерго» до РУ-0,4 кВ ТП-241 з метою зняття показів з розрахункового лічильника типу НІК 2303 АПР1 №0005832 для визначення обсягів споживання електричної енергії, а, як зазначено самим відповідачем, ним надавались оператору системи розподілу дані щодо обсягів споживання електричної енергії, які формувались у нього на підставі показів дублюючого (технічного) лічильника електричної енергії, встановленого у приміщенні об'єкта «Офіс», розташованого за адресою: м.Херсон, вул. К.Хетагурова,68.
Окрім того, як вже зазначалось вище, третя особа та відповідач у додатку №10 від 27.12.2012 до договору про постачання електроенергії №1441 від 10.05.2007 (в редакції додаткової угоди від 27.12.2012 до договору №1441 від 10.05.2007) узгодили перелік точок розрахункового обліку реактивної електричної енергії, а саме, два об'єкта ТП -241, Магазин-склад, м. Херсон, вул. К. Хетагурова, 68, з приладами обліку - EMS 134.10.1 №528373 та НІК 2303 АПР1 №0005832.
Наявність будь-яких інших засобів комерційного обліку умовами договору не визначено, в тому числі і засобу обліку НІК 2303 АПР1 №0005830. Між тим, листом №24-4083-10 від 04.12.2008 ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» повідомило ПП «Кристал-П» про узгодження встановлення розрахункового електролічильника НІК 2303 АРП1 в РУ - 0,4 кВ ТП-241, а технічного обліку електроенергії НІК 2303 АПР1 - в приміщенні офісу по вул.К.Хетагурова, 68, а також проінформувало про те, що розрахунки за спожиту електроенергію будуть проводитись за показами лічильника, встановленого на межі балансової належності - в РУ - 0,4 кВ ТП-241, а контроль за рівнем електроспоживання зі сторони підприємства буде проводитись за показами електролічильника, встановленого в офісі (т.1 а.с. 68).
Таким чином, протягом тривалого часу відповідач всупереч пунктів 8.6.1., 8.6.7 глави 8.6. Кодексу комерційного обліку електричної енергії не знімав показів із розрахункового лічильника типу НІК 2303 АПР1 №0005832, хоча зобов'язаний був знімати покази саме з цього лічильника перед переданням показів обсягів спожитої електричної енергії до АТ «Херсонобленерго», а відтак, не обізнаний з його показниками, у зв'язку з чим, як слушно зазначено скаржником, споживання обсягу електричної енергії у розмірі 563559 кВт*год. могло відбутись не за 11 днів листопада 2019 року, а за минулі періоди через некоректну роботу дублюючого лічильника НІК 2303 АПР1 №0005830, покази якого і передавались АТ «Херсонобленерго», або з інших причин.
В той же час, з акту про заміну засобу вимірювальної техніки №222803 від 11.11.2019, підписаного представником АТ «Херсонобленерго» та ПП «Кристал-П» вбачається, що лічильник НІК 2303 АПР1 №0005832 було знято представником АТ «Херсонобленерго» з показниками активної електричної енергії 184776,05 кВт*год (т. 1 а.с. 86).
Проведеною АТ «Херсонобленерго» експертизою лічильника електроенергії типу НІК 2303 АРП1 №0005832 встановлено, що корпус даного приладу обліку не пошкоджений, цілісність з'єднання частин корпусу не порушена, пломби на приладі обліку візуальних пошкоджень не мають, метрологічні характеристики даного приладу обліку відповідають вимогам стандарту, фактичний струм власного споживання даного приладу обліку відповідає його технічним характеристикам, прилад обліку придатний до подальшої експлуатації, що підтверджується актом №1155653/01 від 14.01.2020 проведення експертизи лічильника електроенергії типу НІК 2303 АРП1 №0005832, висновком від 14.01.2020 експертного дослідження та протоколом від 14.01.2020 повірки даного лічильника.
Разом з тим суд першої інстанції наведеного не врахував та, як наслідок, не перевірив дотримання відповідачем пунктів 8.6.1., 8.6.7 глави 8.6. Кодексу комерційного обліку електричної енергії при передачі показів обсягів спожитої електричної енергії до АТ «Херсонобленерго», не прийняв до уваги правильність роботи лічильника електроенергії типу НІК 2303 АРП1 №0005832, а помилково прийняв роз'яснення спеціалістів про об'єктивну неможливість споживання через лічильник НІК 2303 АРП з максимальним робочим струмом 100А за одинадцять діб 563559кВТ*год електроенергії, при цьому не врахувавши, що відповідно до статті 71 Господарського процесуального кодексу України спеціаліст може надавати консультації та технічну допомогу під час вчинення процесуальних дій, пов'язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо), а допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта та в розумінні статті 73 Господарського процесуального кодексу України не є доказами, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За наведених обставин, Південно-західний апеляційний господарський суд, розглядаючи позовну вимогу про стягнення з 1464549,26грн. заборгованості за спожиту відповідачем електричну енергію у листопаді 2019, приймає дані про споживання відповідачем 563559кВт*год. електроенергії з 01.11.2019 по 11.11.2019.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
В свою чергу, відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із пунктом 4.12. розділу IV Правил роздрібного ринку електричної енергії плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується:
протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем;
протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем;
в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Пунктом 5.9. договору передбачено, що розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (далі - спецрахунок). Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника.
Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем (пункт 5.10 договору).
Пунктом 4 комерційної пропозиції, що діє з 01.10.2019, передбачено, що остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію та інших платежів згідно з умовами цього договору, з врахуванням сум попередньої оплати, здійснюється на підставі рахунків, сформованих в електронному вигляді через веб-сервіс «Особистий кабінет», який розміщений на сайті www.khoek.ks.ua, що підтверджується належним повідомленням споживача на його e-mail адресу (електронну поштову скриньку). Дата належного повідомлення споживача є днем отримання рахунку. Рахунок формується 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, та має бути сплачений (будь-яким зручним способом) протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав умови договору про постачання електроенергії постачальником універсальних послуг № 37497582 від 01.01.2019 в частині постачання відповідачу електроенергії, що підтверджується даними оператора системи розподілу електроенергії про фактичне споживання електроенергії відповідачем за листопад 2019 року. Позивач склав в односторонньому порядку акт прийому-передачі електроенергії від 30.11.2019 №11, відповідно до якого ТОВ «Херсонська обласна електропостачальна компанія» відпустило, а ПП «Кристал-П» отримало 563559кВт*год. активної електроенергії на суму 1526092,97 грн. (а.с.26) та виставив 30.11.2019 рахунок №37497582 за листопад 2019 року (а.с.25).
Натомість відповідач частково розрахувався за спожиту ним електроенергію у листопаді 2019 року, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість на суму 1464549,26 грн. (1526092,97грн. (нарахування за листопад 2019 року) - 7135,46 грн. (кредитовий залишок) - 30775,92 грн. (оплата 07.11.2019) - 23632,33 грн. (оплата 13.12.2019).
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження сплати відповідачем у повному обсязі коштів за відпущену позивачем у листопаді 2019 електроенергію, у зв'язку з чим в спірних правовідносинах відповідачем порушено умови договору про постачання електроенергії постачальником універсальних послуг № 37497582 від 01.01.2019 та положення вищенаведеного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що невиконання грошового зобов'язання за укладеним між сторонами договором є його порушення у розумінні статті 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні частини першої статті 612 цього Кодексу.
Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку заборгованості за поставлену електроенергію у листопаді 2019 року, колегією суддів встановлено, що позивачем суму заборгованості у розмірі 1464549,26 грн. визначено вірно.
З огляду на вищенаведене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги позивача і наявність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду в частині відмови у стягненні заборгованості за договором в розмірі 1464549,26 грн.
Стосовно позовних вимог про стягнення пені судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами статті 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини другої статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 5.11. договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №37497582 від 01.01.2019 у разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
Пунктом 6 комерційної пропозиції, що діє з 01.10.2019 та яка є додатком до договору постачання електроенергії постачальником універсальних послуг передбачено, що за порушення строків оплати рахунків нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, але не більше розміру, встановленого законодавством.
Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає, що при з'ясуванні підставності нарахування кредитором пені належить визначити конкретну дату (подію), з настанням якої пов'язується строк виконання грошового зобов'язання; дослідити обставини виконання зобов'язання боржником (борг погашався частинами чи однією сумою у повному обсязі) та з'ясувати період у часі, упродовж якого мало місце прострочення боржника у виконанні зобов'язання перед кредитором.
З урахуванням положень статті 253 Цивільного кодексу України щодо початку перебігу строку, період у часі, упродовж якого має місце прострочення боржника (відповідача) щодо виконання зобов'язання з оплати перед кредитором (позивачем), починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, а також виходячи з того, що згідно із пунктом 4.12. розділу IV Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач повинен здійснити оплату в будь-якому разі не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду, то у даному випадку відповідач повинен сплатити за відпущену йому електроенергію з наступного дня після настання відповідної календарної дати, якою є 20 число місяця, наступного за розрахунковим періодом, тобто, починаючи з 21 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати електричної енергії.
Отже, позивачем правильно визначено, що з 21.12.2019 відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань.
За невиконання відповідачем зобов'язань з оплати 1464549,26 грн. заборгованості за електроенергію у листопаді 2019 року позивачем нараховано пеню у розмірі 68590,10 грн. за період з 21.12.2019 по 29.02.2020.
Колегією суддів здійснено перерахунок розміру пені за період з 21.12.2019 по 29.02.2020 на суму заборгованості 1464549,26 грн. та встановлено її розмір у сумі, виходячи з такого розрахунку:
1) за період з 21.12.2019 по 31.12.2019:
1464549,26 грн. х 2 х 13,5 [Облікова ставка НБУ] /100 / 365 днів у році х 11 днів прострочення = 11917,02 грн.;
2) за період з 01.01.2020 по 30.01.2020:
1464549,26 грн. х 2 х 13,5 [Облікова ставка НБУ] /100 / 366 днів у році х 30 днів прострочення = 32412,16 грн.;
3) за період з 31.01.200 по 29.02.2020:
1464549,26 грн. х 2 х 11 [Облікова ставка НБУ] /100 / 366 днів у році х 30 днів прострочення = 26409,90 грн.;
Таким чином, за розрахунком апеляційної інстанції пеня складає 70739,08 грн. (11917,02 грн. + 32412,16 грн. + 26409,90 грн.), проте, зважаючи на заявлену позивачем суму до стягнення пені у розмірі 68590,10 грн. та приписи частини другої статті 237 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, з відповідача слід стягнути пеню у заявленій позивачем сумі.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статті 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та відсотків річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.
Отже, передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України нарахування мають компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц.
Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також відсотків річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати спожитої ним електроенергії у листопаді 2019 року, є правомірним нарахування позивачем 3% річних на існуючу суму боргу.
Судом апеляційної інстанції було перевірено здійснений позивачем розрахунок заявлених до стягнення 3% річних у розмірі 8283,11 грн. за період з 21.12.2019 по 29.02.2020 на суму заборгованості 1464549,26 грн. та встановлено їх розмір у сумі, виходячи з такого розрахунку:
1) за період з 21.12.2019 по 31.12.2019:
1464549,26 грн. х 3 /100 / 365 днів у році х 11 днів прострочення = 1324,11 грн.;
2) за період з 01.01.2020 по 29.02.2020:
1464549,26 грн. х 3 /100 / 366 днів у році х 60 днів прострочення = 7202,70 грн.;
Відтак, за розрахунком апеляційної інстанції розмір 3% річних складає 8526,81 грн. (1324,11 грн. + 7202,70 грн.), проте, зважаючи на заявлену позивачем суму до стягнення 3% річних у розмірі 8283,11 грн. та приписи частини другої статті 237 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, з відповідача слід стягнути розмір річних у заявленій позивачем сумі.
З урахуванням вищенаведеного, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 1464549,26 грн. заборгованості за електроенергію за листопад 2019 року і нарахованих на цю заборгованість 8283,11 грн. - 3% річних, 68590,10 грн. - пені підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оскаржуване рішення зазначеним вимогам не відповідає в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення 1464549,26 грн. заборгованості за електроенергію за листопад 2019 року і нарахованих на цю заборгованість 8283,11 грн. - 3% річних, 68590,10 грн. - пені, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а апеляційна скарга -задоволенню.
Згідно з пунктом другим частини першої статті 129 Господарського кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції та за апеляційний перегляд справи покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 ГПК України, суд -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Херсонобленерго» задовольнити.
Рішення Господарського суду Херсонської області від 08.12.2020 у справі №923/486/20 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за договором в розмірі 1464549,26 грн., 8283,11 грн. - 3% річних, 68590,10 грн. пені. Позов в цій частині задовольнити, в решті рішення суду залишити без змін.
Резолютивну частину рішення Господарського суду Херсонської області від 08.12.2020 у справі №923/486/20 викласти у наступній редакції:
« 1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2.Стягнути з Приватного підприємства «Кристал-П» (місцезнаходження: 73000, м.Херсон, вул. К. Хетагурова, буд. 68; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04865553) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія" (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул.Перекопська, буд.178; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 42117825) 1487873 /один мільйон чотириста вісімдесят сім тисяч вісімсот сімдесят три/ грн. 38 коп. заборгованості за електроенергію, 68 590 /шістдесят вісім тисяч п'ятсот дев'яносто/ грн. 10 коп. пені, 8283 /вісім тисяч двісті вісімдесят три/ грн. 11 коп. - 3% річних, 23 471 /двадцять три тисячі чотириста сімдесят одна/ грн. 19 коп. компенсації витрат по сплаті судового збору».
Стягнути з Приватного підприємства «Кристал-П» на користь Акціонерного товариства «Херсонобленерго» 35206 /тридцять п'ять тисяч двісті шість/ грн. 50 коп. витрат за апеляційний перегляд справи.
Доручити Господарському суду Херсонської області видати відповідні накази із зазначенням всіх необхідних реквізитів.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 16.09.2021.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя Л.О. Будішевська
Суддя С.В. Таран