Гайворонський районний суд Кіровоградської області
__________________________________________І________________________
Справа №: 385/1134/21 3/385/515/21
16.09.2021 рокум. Гайворон
Суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Гришак А.М., з участю секретаря судового засідання Зеленко О.І., прокурора Лабенко Н.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Волошина М.Г., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Департаменту внутрішньої безпеки Кіровоградського управління Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працював до 05.10.2020 року поліцейським-водієм групи реагування Гайворонського міжрайонного відділення Управління поліції охорони в Кіровоградській області Департаменту поліції охорони Національної поліції України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 від 10.08.2021 року, РНОКПП НОМЕР_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
31.07.2021 року слідчим відділення поліції № 1 (м. Гайворон) Голованівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021121240000107 від 22.07.2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого статтею 366-3 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
ОСОБА_1 , маючи на момент звільнення спеціальне звання сержанта поліції, по 5 жовтня 2020 року проходив службу в Національній поліції України та будучи суб'єктом декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов'язаний наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» порядку декларацію (після звільнення) особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, однак подав її несвоєчасно, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією передбачене частиною першою статті 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнав, зазначив, що подав декларацію перед звільненням, його майновий стан після звільнення не змінився, а тому не подавав декларацію після звільнення. Ніякого умислу на ухилення від подачі декларації не мав, оскільки не мав чого приховувати. З 2016 року працював у поліції, вказав, що йому відомо які є види декларацій, однак не знав про обов'язок подавати декларацію після звільнення, а тому не подав її вчасно. За попередні роки декларації подавав завжди вчасно.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Волошин М.Г. в судовому засіданні просив провадження по справі закрити, оскільки відсутній склад правопорушення, ніяких негативних наслідків, у зв'язку з невчасним поданням декларації, не настало. Крім того зазначив, що слідчим було закрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю складу злочину, а саме умислу (суб'єктивної сторони). Також вказав, що ОСОБА_1 несвоєчасно подав декларацію з поважних причин, тому що аналогічну декларацію подав безпосередньо після дати звільнення.
Прокурор Лабенко Н.В. в судовому засіданні підтримала обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, вказавши на наявність в діяннях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Тому просить прийняти рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, виступ прокурора, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст.ст. 251, 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП адміністративна відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Диспозиція цієї норми (ч. 1 ст. 172-6 КУпАП) за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм. Так, примітка до ст. 172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб'єкт цього правопорушення, відсилає до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема, частин 1 і 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ч. 1 ст. 172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.
Предметом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є декларація, подана шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції: 1) щорічна декларація, 2) декларація перед звільненням, 3) декларація після звільнення.
Об'єктивна сторона складу цього адміністративного правопорушення, зокрема, має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації.
Так, для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.
Конструктивною ознакою цього правопорушення окрім несвоєчасного подання декларації є також не подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності поважних причин відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 22.05.2017 року, № 223-943/0/4-17 «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією»).
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Таким чином, вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення, яка, виходячи із визначення поняття корупційного правопорушення, викладеного в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», завжди характеризується умисною формою вини, тобто, з врахуванням положень ст. 1 цього Закону, сутність порушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка за законом зобов'язана задекларувати свої доходи, своєчасно подати декларацію та повідомлення про суттєві зміни, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети.
Судом встановлено, що наказом Управління поліції охорони в Кіровоградській області Департаменту поліції охорони Національної поліції України № 229 о/с від 05.10.2020 відповідно до п. 7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_1 з 5 жовтня 2020 року.
Відповідно до підпункту «з» пункту першого частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Відповідно до підпункту 3 пункту 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 від 10 червня 2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 959/29089, декларація після звільнення - декларація, яка подається відповідно до абзацу другого частини другої статті 45 Закону до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. Інформація про місце роботи (проходження служби) та займану посаду суб'єкта декларування у такій декларації зазначається відповідно до місця роботи (проходження служби) та займаної посади, перебування (проходження) на яких зумовили обов'язок подання такої декларації.
Таким чином, ОСОБА_1 був зобов'язаний подати до 01.04.2021 року декларацію (після звільнення) суб'єкта декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік. Однак, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав декларацію (після звільнення) суб'єкта декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік лише 30 липня 2021 року о 17:25 год., тобто несвоєчасно, що також не заперечується самим ОСОБА_1 .
Поважні причини щодо несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік у ОСОБА_1 відсутні.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, стверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення № 14/2021 від 26.08.2021 року, витягу з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, наказом Управління поліції охорони в Кіровоградській області Департаменту поліції охорони Національної поліції України № 229 о/с від 05.10.2020 року, копією пам'ятки-ознайомлення від 18.10.2019 року, поясненнями ОСОБА_1 , даними в судовому засіданні.
Беручи до уваги вищенаведене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Враховуючи вищенаведене, особу правопорушника, тяжкість скоєного, до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Окрім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн.
Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 172-6, 283, 284, 294 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави штраф у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 454 гривень 00 копійок судового збору на користь держави.
Штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня вручення правопорушнику постанови, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через 15 днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
У порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу 1700 грн. та витрати на облік правопорушень.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Гайворонський районний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя :А. М. Гришак
Дата документа 16.09.2021