Справа № 348/1999/21
15 вересня 2021 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Міськевич О.Я., розглянувши матеріали, які надійшли від Надвірнянського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, жительки АДРЕСА_1 , на утриманні одна неповнолітня дитина, з загальною середньою освітою, не працюючої, раніше не притягалася до адміністративної відповідальності, громадянки України,-
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 753060 від 10.09.2021 ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків, відносно своєї малолітньої дочки ОСОБА_2 , 2013 року народження, а саме ОСОБА_1 зловживаючи спиртними напоями, вчиняючи словесні конфлікти з посторонніми особами в присутності дитини, таким чином не виконує свій батьківський обов'язок.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала, у вчиненому щиро розкаялася.
Всебічно вивчивши матеріали справи, суддя дійшла висновку про те, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення не знайшла свого підтвердження з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, а судове рішення згідно закону повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
За вимогами ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ч.1 ст.184 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дітей. Права дитини підлягають спеціальному захисту на підставі положень Конвенції про права дитини від 20.11.1089.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, полягає у трьох різних формах: ухилення від обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя дитини; ухилення від обов'язків щодо забезпечення необхідних умов навчання дитини; ухилення від обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання дитини. Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплені ст.150 СК України.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про охорону дитинства", на кожного з батьків покладено однакову відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав й обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, а також за невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків.
За положеннями ст.256 КУпАП та вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою Наказом МВС України за №1376 від 06.11.2015, у протоколі про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, повинно бути чітко зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, яка повинна беззаперечно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, викладеним у диспозиції певної статті (частини статті) КУпАП, за якою складено протокол, а до протоколу повинні бути додані докази вчиненого правопорушення.
При цьому, суть адміністративного правопорушення має бути конкретною за змістом, викладеною з урахуванням суб'єктивних та об'єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбачених ч.1 ст.184 КУпАП.
Склад правопорушення становить сукупність головних, визначальних ознак, які виділені законодавцем як типові, необхідні і водночас достатні для притягнення особи до юридичної відповідальності. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність. В цьому випадку, бездіяльність ОСОБА_1 , яка «невиконання своїх батьківських обов'язків», без конкретизації, місця та часу вчинення, а лише із посиланням на наслідки, диспозиції ч.1 ст.184 КУаАП не відповідають, про наявність умисного чи необережного, системного або постійного, чи, принаймні, тривалого ухилення особи, відносно якої складено протокол, від виконання батьківських обов'язків, не свідчить.
Суть адміністративного правопорушення в протоколі викладена в загальних рисах, без зазначення об'єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, зокрема, за яких обставин матір ухилилась від своїх обов'язків щодо дитини, які саме дії свідчать про невиконання нею батьківського обов'язку, яку частину ст.150 СК України, що має сім самостійних частин ОСОБА_1 не виконуються.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Озтюрк проти Німеччини» («Ozturk v. Germany», 21 лютого 1984 року, no. 8544/79), «Лутц проти Німеччини» («Lutz v. Germany», 25 серпня 1987 року, no. 9912/82), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.
Згідно з п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбачені ч.1 ст.184 КУпАП, відповідно, провадження в справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.9, 184, 245, 247, 256, 280, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга на постанову подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Міськевич О.Я.