Справа № 344/14625/21
Провадження № 1-кс/344/5745/21
16 вересня 2021 року м.Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні №120 210 900 000 00 525 від 14.09.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України,
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з вказаним клопотанням в обґрунтування якого покликався на те, що 14 вересня 2021 року приблизно о 07 годині 15 хвилин в умовах туману ОСОБА_5 , керуючи автомобілем марки CITROEN JUMPER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався автодорогою Н-10 сполученням «Мукачево-Львів», що по вулиці Степана Бандери в с. Бабухів Рогатинської МТГ Івано-Франківської області у напрямку м. Львів. В цей час, попереду його автомобіля та в попутному із ним напрямку рухався велосипедист ОСОБА_6 . Під час руху водій ОСОБА_5 проявив неуважність, не урахував дорожню обстановку, яка склалася, не обрав дозволеної та безпечної швидкості руху транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, з моменту виникнення перешкоди для руху у вигляді велосипедиста ОСОБА_6 , своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, унаслідок чого вчинив наїзд на велосипедиста ОСОБА_6 . У результаті порушення водієм ОСОБА_5 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, від яких наступила його смерть. Крім того, досудовим розслідуванням установлено, що водій ОСОБА_5 поставивши потерпілого ОСОБА_6 , який після наїзду знаходився за межами проїзної частин дороги, у небезпечний для життя стан і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, маючи можливість надати йому допомогу, завідомо залишив потерпілого без допомоги і з місця події автомобілем скрився.
Матеріалами клопотання зазначається, що ОСОБА_5 фактично затриманий у порядку ст. 208 КПК України о 14.40год. 14.09.2021.
ОСОБА_5 15.09.2021 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 та ч. 1 ст. 135 КК України.
Дослідивши матеріали, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, думку підозрюваного та його захисника, які, заперечували з приводу задоволення клопотання та просили застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту,слідчим суддею встановлено наступне.
Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органи досудового розслідування обґрунтовано підозрюють ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ценжів Тисменицького району, Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, раніше не судимого, у причетності до інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного та неупередженого спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити вказане правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 § 1 (c) Конвенції, передбачає наявність обставин, або відомостей, як переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».
Можлива причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого злочину підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду місця подій (місця дорожньо-транспортної пригоди та автомобіля марки CITROEN JUMPER, реєстраційний номер НОМЕР_1 ); протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 та іншими доказати у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 9 Міжнародного пакту про грома¬дянські і політичні права 1966 p., ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основопо¬ложних свобод 1950 р. та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запо¬біжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у винятко¬вих випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.
Інкримінований підозрюваному злочини, відноситься до категорії тяжких злочинів за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, а до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків, що становлять собою не визначену подію, яка несе загрозу ймовірності отримання несприятливих для досудового слідства подій чи наслідків, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність встановленого на досудовому розслідуванні ризику, передбаченого у п.1 ч.1 ст.177 КПК України (з огляду на місце фактичного скоєння ДТП, яке спричинило загибель потерпілого та місце фактичного затримання підозрюваного співробітниками поліції, а також відстань і проміжок в часі між цими подіями), вказаний ризик на даний час існує, не зменшився і не відпав.
Посилання сторони захисту в обґрунтування застосування менш суворого запобіжного заходу в основному зводяться до оцінки зібраних доказів та правової кваліфікації інкримінованого підозрюваному кримінально каранного діяння, наведені доводи не дають достатніх підстав слідчому судді на даному етапі досудового розслідування для застосування підозрюваному м'якшого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.
При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
ОСОБА_5 інкримінується тяжкий злочин, вчинений під час керування джерелом підвищеної небезпеки, який спричинив загибель людини, і після вчинення якого, хоч і з необережності, однак водій, що не заперечується сторонами, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди незважаючи на видимі наявні пошкодження свого транспортного засобу (пошкоджене лобове скло, розбита фара, вм'ятині на крилі), а не вжив заходів по з'ясуванню обставин події та виклику співробітників поліції на місце ДТП. В той же час слідчий суддя приймає до уваги, що надалі, підозрюваний не чинив перешкод досудовому розслідуванню і після повідомлення йому в телефонному режимі про усі обставини події та загибель потерпілого (з місця роботи та від працівників поліції) добровільно з'явився до співробітників поліції у м. Львові, хоча і зробив це під тягарем наявних щодо його причетності до злочину даних, а не з власної ініціативи.
Наведені вище дані у своїй сукупності підтверджують можливу наявність ризиків і є достатніми підставами вважати про можливість підозрюваного ухилятись від слідства та суду.
Отож вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість інкримінованого злочину, міцність соціальних зв'язків підозрюваного та характеризуючи його особу дані, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризику, передбачених ст. 177 КПК України і приходить до переконання, що клопотання слід задовольнити.
Щодо можливості застосування відносно підозрюваного менш суворих запобіжних заходів, то слід вказати таке.
Запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, як про те клопоче сторона захисту на даному етапі досудового розслідування на думку слідчого судді не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та нівелювати встановлені ризики, а відтак і забезпечити дієвість даного кримінального провадження, і хоча домашній арешт накладає на підозрюваного менше обмежень та менший рівень страждання та труднощів, ніж звичайне тримання під вартою в установі виконання покарань, він усе одно становить собою позбавлення свободи у розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основопо¬ложних свобод відповідно до практики ЄСПЛ.
Слідчий суддя при вирішенні даного клопотання враховує в сукупності всі наявні обставини даного провадження і не зважає лише на суворість можливого покарання, яке є релевантною обставиною в оцінці ризику, а опирається також і на необхідність захисту суспільних інтересів, які незважаючи на презумпцію невинуватості, мають превалююче та переважне значення та констатує, що інших обставин, котрі давали б підстави для обрання м'якшого запобіжного заходу підозрюваному, або які не виправдовують таке подальше тримання підозрюваного під вартою стороною захисту не наведено і слідчим суддею в процесі судового розгляду не встановлено.
Вирішуючи дане питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує і превентивний характер такого запобіжного заходу.
Не зважаючи на те, що відповідно до п. 2 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини, слідчий суддя вважає за необхідне все ж визначити в даному випадку заставу.
Інкримінований підозрюваному злочин потяг за собою тяжкі наслідки у вигляді загибелі людини, одночасно з матеріалів справи вбачається, що злочин вчинено з необережності, особою раніше не судимою, яка заявляє про бажання співпрацювати задля об'єктивного встановлення істини у справі, а тому слідчий суддя вважає, що при всіх обставинах даного провадження в їх сукупності буде допустимим визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Розмір застави, у відповідності до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (п. 4 ст. 182 КПК України), зважаючи на обставини кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному та його наслідки у вигляді смерті потерпілого, характеристику підозрюваного та його майновий і сімейний стан, з огляду на вимоги щодо того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірною для нього, то слідчий суддя вважає за необхідне визначити максимальний розмір застави, передбачений для даної категорії злочинів в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот гривень) 00 коп.
На переконання слідчого судді застава в такому розмірі повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, і такий розмір застави буде співмірним та доцільним у випадку її внесення для гарантування дієвості даного провадження та запобіганням згаданим ризикам.
Згідно до матеріалів клопотання 14 вересня 2021 року о 14 год. 40 хв. ОСОБА_5 фактично був затриманий і обмежений у свободі пересування, а тому строки перебування у місцях несвободи належить обчислювати саме з цієї дати.
Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 50 днів - до 02 листопада 2021 року включно.
Взяти підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 під варту в залі суду, а тримання його здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).
Розмір застави визначити в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот гривень) 00 коп, у національній грошовій одиниці, яку необхідно внести на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду в національній грошовій одиниці (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 наступні обов'язки:
1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
Строк дії ухвали до 02.11. 2021 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1