Справа № 342/518/21
Провадження № 2/342/500/2021
15 вересня 2021 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Гайдич Р.М.,
секретаря судового засідання Сьомкайло І-М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської ради Івано-Франківської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
Позивач звернувся до суду з вищенаведеним позовом. Позовні вимоги мотивував тим, що з 29.11.2011 року позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою по справі. В період шлюбу у них народився ІНФОРМАЦІЯ_1 син ОСОБА_3 . Сімейне життя між ними поступово погіршувалося, кожен з них мав діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю, у них почастішали сварки, що в кінцевому результаті призвело до припинення шлюбних відносин. У квітні 2019 року вони з відповідачкою остаточно посварили, позивач забрав свої речі і переїхав до батьків. Син ОСОБА_3 висловив бажання жити з позивачем, на що відповідачка не заперечувала. Вона не провідувала сина, не дзвонила йому, а в червні 2019 року вони дізналися, що відповідачка за кордоном. Вкінці серпня 2019 року перед школою ( ОСОБА_3 ішов у перший клас) відповідачка придбала для нього піджак, брюки і сорочку. До школи позивач дитину готував самостійно, відповідачка прийшла на шкільну лінійку в якості гостя, коли діти фотографувалися з батьками, вона пішла. Син у її присутності почувається розгубленим, не розмовляє, соромиться. У вересня 2019 року позивач запропонував відповідачці, щоб син пожив у неї, а позивач поїхав би за кордон, поки не закінчилася його робоча віза. Відповідачка категорично відмовилася і втекла за кордон. Така цинічна байдужість відповідачки до дитини спонукала позивача подати заяву про розірвання шлюбу. За рішенням Городенківського районного суду від 08.12.2020. яке набрало законної сили, шлюб між ними розірваний, неповнолітнього сина ОСОБА_3 залишено проживати з позивачем. В процесі розлучення служба у справах дітей Городенківської РДА вивчила умови проживання сина для надання висновку про визначення місця його проживання. Відповідач проявила повну байдужість до цього питання та не зробила жодної спроби залишитись з сином, налагодити з ним контакт. З моменту припинення спільного проживання відповідачка не надавала коштів на утримання сина, не цікавилася його потребами та витратами. Після візиту служби у справах дітей, її мати передала їй 5 000 грн. Якщо врахувати, що дитина проживає з позивачем більше двох років, то участь мами у його забезпеченні складає 208 грн. на місяць (5000/24). Відповідач не приймає взагалі ніякої участі у вихованні сина, не провідує, не телефонує, не цікавиться його життям. Така поведінка відповідачки є безвідповідальною. Так як на батьків покладається забезпечення основних життєвих потреб неповнолітніх дітей, які повністю залежать від батьків та не можуть забезпечувати себе самостійно. Всі вище перелічені обов'язки виконує позивач самостійно: відводить сина до школи та забирає після занять, спілкується з вчителькою щодо його поведінки та успіхів. Ввечері вони спільно виконують домашні завдання, аналізують оцінки , потім граються. Позивач особисто відвідує батьківські збори, купляє все необхідне для навчально-виховного процесу, здає кошти на шкільні потреби. За весь час навчання сина відповідачка була в школі лише на свято «Першого дзвоника». Вона не знає синових вчителів та однокласників, не відвідує жодні шкільні свята, не приймає участі у святкуванні дня народження сина, не знає його улюблених страв. ОСОБА_3 має часті простудні захворювання. Внаслідок чого перебуває на «Д» обліку з приводу аденоїдів ІІ ст. У зв'язку з цим, позивач змушений забезпечувати його лікування. Мати цими питаннями не займається взагалі, що доводиться довідкою сімейного лікаря. Відповідачка свідомо і навмисно не піклується про розвито своєї дитини, її навчання, ігнорує потреби дитини, не утримує її. Жодних поважних причин. які зумовлювали б невиконання відповідачем свої материнські обов'язки, немає. Вона фізично здорова, регулярно їздить за кордон. Таким чином, при мінімальній участі відповідача в житті сина. позивач зобов'язаний необхідністю її думки в тих питаннях, що вимагають згоди обидвох батьків: прописки, поїздки за межі України, згоди на медичні маніпуляції. Це порушує права та законні інтереси ОСОБА_3 , який фактично не відчуває материнської турботи. Також, відповідачка працює за кордоном, отримує заробіток та має фінансову можливість забезпечити своєму синові належні умови проживання. Проте не робить цього. Також, відсутні будь-які перешкоди для її спілкування із сином, участі у його вихованні. Відповідач працездатна, фізично здорова, матеріально забезпечена. Син ОСОБА_3 є учнем 2 класу Городенківської ЗОШ № 1, потребує збалансованого харчування та вітамінів, предметів гігієни, розвиваючих іграшок, книжок, шкільного приладдя. Ці витрати носять систематичний характер і повинні покриватися відповідачем щомісячно, а не раз на рік . Обов'язок по забезпеченню здоров'я дитини теж покладається на обидвох батьків, проте відповідач навіть не цікавиться станом здоров'я їхнього сина. за таких обставин, позивач має всі підстави просити про задоволення позовних вимог.
Ухвалою суду від 08 червня 2021 року залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської ради Івано-Франківської області.
Позивач та представник позивача в судове засідання не зявилися. Від представника позивача-адвоката Ігнатюк Л.В. до суду поступила заява про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 в судові засідання призначені по справі на 29.07.2021, 11.08.2021 та 15.09.2021не з'явилася повторно. Про час і місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог ст.ст. 128, 130 ЦПК України. Крім того, про розгляд справи відповідачка повідомлялася через оголошення на офіційній сторінці веб-порталу Городенківського районного суду Івано-Франківської області. Клопотання про відкладення розгляду справи 15.09.2021 від ОСОБА_2 до суду не надходило.
Від представника третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, начальника служби у справах дітей міської ради А.Цюмпала до суду поступила заява про розгляд даної справи без їх участі. Висновок органу опіки а піклування підтримують в повному обсязі.
Передбачених ч.2 статті 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, з ухваленням заочного рішення відповідно до ст.ст. 280-283 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Частиною 4 статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ). стверджено, що батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 29 листопада 2011 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Городенківського районного управління юстиції Івано-Франківської області, актовий запис за № 86, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .
Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 08 грудня 2020 року по справі № 342/565/20 (провадження 2/342/447/2020) розірвано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 29 листопада 2011 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Городенківського районного управління юстиції Івано-Франківської області, актовий запис за № 86. Після розірвання шлюбу залишено відповідачці прізвище « ОСОБА_6 ». Малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено на проживанні з батьком ОСОБА_1 . Рішення набрало законної сили 11.01.2021.
Стаття 150 Сімейного кодексу України передбачає права і обов'язки батьків виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, здобуття освіти, готувати їх до самостійного життя.
Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Як випливає зі змісту положень принципу 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959р., дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння, вона повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Згідно роз'яснень, які містяться у п. 15, п.16 Постанови пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей; особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Статтею 164 Сімейного кодексу України визначений виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, а саме: мати (батько) можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він): не забрали дитину з пологового будинку або із іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться із дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Довідкою № 13/01-16 виданою 12.03.2021 Городенківською ЗОШ І-ІІ ст. № 1 підтверджується, що ОСОБА_2 не приходимла до школи, щоб цікавитись успішністю та вихованням сина, учня 2-Г классу ОСОБА_3 . Батько, ОСОБА_1 , контролює успішність хлопця, піклується про нього, надає кошти.
Характеристикою Городенківської ЗРШ І-ІІІ ст. № 1, яка підписана класним керівником та директором школи, підтверджується, що ОСОБА_7 навчається в 2-Г класі Городенківської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 з першого классу. Зарекомендував себе як дисциплінований, працелюбний учень. Володіє навчальним матеріалом на середньому рівні. Домашні завдання виконує завжди. ОСОБА_3 має не поганий загальний розвиток, доброзичливо ставиться до однокласників. Співпрацює у групі, але рідко висловлює власні ідеї. До виконання громадських доручень ставиться дбайливо. Правила поведінки виконує завжди. Підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. Вихованню сина приділяє увагу батько.
З довідки № 361 виданою лікарем ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться на «Д» обліку , дитиною опікується батько.
Із характеристики виданої Городенківською міською радою № Б-52 від 01.03.2021 вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 . З 2014 по 2021 рр працював на посаді сторожа в Городенківській міській раді. За час роботи проявив себе відповідальним та дисциплінованим працівником. Громадський порядок не порушує. В побуті скромний, в спілкуванні коректний і виважений. Скарг на його поведінку у виконком міської ради з боку сусідів та громадськості не поступало.
Відповідно до копії свідоцтва про право власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_2 позивач зареєстрований в данній квартирі, яка належить ОСОБА_9 .
Із копії відповіді начальника служби у справах дітей міської ради А.Цюмпала від 28.04.2021 № 163/01-27 вбачається, що ОСОБА_2 до служби у справах дітей Городенківської міської ради з приводу недопущення її до сина ОСОБА_3 , вчинення їй перешкод у спілкуванні з дитиною з боку батька ОСОБА_1 , визначення способів участі у вихованні сина - не зверталась.
Висновком органу опіки та піклування Городенківської міської ради стверджено, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини розглядалось питання доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та вирішено доцільним позбавити її батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням виконавчого комітету Городенківської міської ради № 156 від 02.07.2021 затверджено даний висновок. Підстав не приймати до уваги згаданий висновок у суду немає, оскільки він ґрунтується на доказах, які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Із письмових пояснень свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 які подані ними через канцелярію суду, вбачається, що ОСОБА_3 проживає з батьком у квартирі по АДРЕСА_3 . Вихованням, навчанням, лікуванням ОСОБА_3 повністю займається батько. Мама хлопчика більшість часу проживає за кордоном. Вона не цікавиться життям сина, спілкується з ним рідко (два -три рази на рік), не надає коштів на утримання хлопчика. Побут дитини, утримання забезпечує батько та бабуся по батьковій лінії.
В ході розгляду справи встановлено, що відповідачка протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню сина: вона не спілкується з ним, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, не забезпечує харчування, медичного догляду, лікування дитини, без поважних причин не виявляє до нього інтересу та щонайменшої материнської турботи про сина. Тому позов в частині позбавлення батьківськиї прав підлягає до задоволення.
Що стосується позовновї вимоги про стягнення аліментів, суд зазначає наступне.
Конституцією України визначено основні права й обов'язки держави та громадян щодо забезпечення захисту дітей. Зокрема, згідно з ч.2 ст.51 Основного Закону батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
Відповідно до ст.141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено статтею 180 СК України.
Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч.2 ст. 166 СК України - особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Згідно ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Частиною 2 згаданої статті визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 183 згаданого Кодексу передбачено визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. При цьому частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
На підставі вищенаведеного, враховуючи обставини, визначені ст. 182 СК України, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, стягувати з відповідача щомісячно аліменти в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Позивач звернувся в суд з позовом 28.04.2021, тому з цього дня слід присудити стягнення аліментів і проводити до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити негайному виконанню.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК.
На підставі ст.ст. 150, 164-166, 171, 180-182, 184, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 211,223, 258, 259, 264-265, 268, 273, 280-283, 289 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісячно аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів її заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнення аліментів розпочати з 28.04.2021 і проводити до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 до державного бюджету судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 908,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Місце проживання позивача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Місце реєстрації відповідача ОСОБА_2 - АДРЕСА_4 .
Місцезнаходження третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської ради Івано-Франківської області - вул. Шевечнка,77 м. Городенка Івано-Франківської області.
Суддя: Гайдич Р. М.