Справа № 206/4122/21
1-кс/206/384/21
15 вересня 2021 року слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого СВ ВП № 4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , перекладача ОСОБА_5 , захисника-адвоката ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 (власника майна), розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Дніпро клопотання слідчого СВ ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 погоджене прокурором Лівобережної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна по кримінальному провадженню під №12021041700000362, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.09.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,
13.09.2021 до канцелярії Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СВ ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 погоджене прокурором Лівобережної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна по кримінальному провадженню під №12021041700000362, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.09.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України. В обґрунтування клопотання зазначає, що слідчим відділенням ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041700000362 від 09.09.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. 09.09.2021 до ЧЧ ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_9 1989 р.н. та ОСОБА_10 1966 р.н., близько 22:00 09.09.2021 здійнили крадіжку грошових коштів та ювелірних виробів з квартири АДРЕСА_1 . (ЖЄО 13563). В ході проведення досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що до вчинення даного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Так, 10.09.2021 у період часу з 03 год. 12 хв. по 04 год. 20 хв., слідчим ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , проведено затримання в порядку статті 208 КПК України ОСОБА_10 та обшук в ході проведення якого виявлено та вилучено: з наружного карману сумки вдягненої на ОСОБА_10 виявлено мобільний телефон «Samsung» чорного кольору модель SM-A505FN imei1 - НОМЕР_1 imei2- НОМЕР_2 з сім картою «Київстар» ( НОМЕР_3 ) який знаходиться у книжці чохлі чорного кольору, поміщено до спец пакету SUD2049023; гаманець з матеріалу кожзам у якому знаходилось, грошові кошти 2 долара США (В226678149А), 2 купюри - 1 долар США (В19622441F, B83102611F), купюра 200 грн (УП7074056), купюра 50 грн. (ТУ9962243), 3 купюри номіналом 5 грн (ЮД9383434, ЮГ0284575, СЗ 2522543), 4 купюри номіналом 1 грн. (УР3440187, СГ4764147, УК4067120, УК8879048); в центральному відділу сумки 5 купюр номіналом 200 грн.(УЖ4054189, ЕЧ8892851, СК3274643, ЦА5581135, СД8417091). Усі грошові кошти в розмірі 1269,00 грн. та 4 долари США поміщені у спеціальний пакет EXP0291895. Посвідка на тимчасове проживання на імя ОСОБА_10 № НОМЕР_4 , водійські права Грузії ЕН0610272, технічний паспорт НОМЕР_5 на автомобіль «DAEWOO Lanos» д.н.з. НОМЕР_6 , пластикова картка заправки «Motto», картка «Восток Газ» НОМЕР_7 , картка КБ «Приватбанк» № НОМЕР_8 вилучені до спец пакету SUD2044232. Вказані речі, документи та грошові кошти в порядку ст. 98 КПК України, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, через те, що вони є матеріальними об'єктами, які були об'єктом вчинення злочину, могли зберегти на собі його сліди та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Метою арешту, відповідно до положень статті 170 КПК України, є збереження вказаних речових доказів, з метою запобігання користування майном, розпоряджатись ним, відчужувати його. Виявлені та вилучені в ході огляду речі, є доказами злочину та існує ризик їх, передачі, знищення, відчуження та/або використання. Вищевказані речі, документи та грошові кошти були вилучені у ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що свідчить про те, що він є володільцем цих речей, документів та грошових коштів. Враховуючи вище викладене, а також те, що дані речі мають суттєве доказове значення у кримінальному провадженні для підтвердження факту вчинення злочину та можуть використовуватись, чи бути передані, знищенні або відчуженні, виникла об'єктивна необхідність у накладенні арешту з метою позбавлення можливості розпоряджатися будь-яким чином та використовувати майно, а саме: речами, виявленими та вилученими 10.09.2021, в ході обшуку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з тим, слідчий вважав, що необхідно заборонити користуватися цим майном та обмежити право розпоряджатися ним, так як не застосування заборони розпорядження та використання вищезазначеним майном може привести до його використання, передачі та/або відчуження, знищення або настання інших наслідків, які можуть перешкодити розслідуванню у кримінальному провадженні. Враховуючи викладене, просив клопотання задовольнити. В судовому засіданні слідчий просив задовольнити клопотання з наведених у ньому підстав. Прокурор в судовому засіданні вважав, що клопотання підлягає частковому задоволенню. Захисник-адвокат ОСОБА_6 , яку підтримав власник майна підозрюваний ОСОБА_10 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання в повному обсязі, оскільки вилучені речі у підозрюваного ОСОБА_10 , є його особистим майном та будь-якого відношення до даного кримінального провадження не мають. Разом з тим просила повернути, вилучене у останнього майно, а саме: посвідка на тимчасове проживання на імя ОСОБА_10 № НОМЕР_4 , водійські права Грузії ЕН0610272, технічний паспорт НОМЕР_5 на автомобіль «DAEWOO Lanos» д.н.з. НОМЕР_6 , картка КБ «Приватбанк» № НОМЕР_8 , на яку надходять усі соціальні виплати. Дослідивши подані матеріали в їх сукупності, вислухавши пояснення та доводи слічого та прокурора, захисника-адвоката ОСОБА_6 , власника майна підозрюваного ОСОБА_10 , слідчий суддя приходить до наступного висновку. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, що відповідає п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України. Частиною 3 ст. 132 КПК України передбачено, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Частиною 5 ст. 132 КПК України, передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Частиною 1 ст. 173 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
З клопотання та долучених до нього матеріалів вбачається, що слідчим в обґрунтування необхідності арешту лише зазначено, що мобільний телефон «Samsung» чорного кольору модель SM-A505FN imei1 - НОМЕР_1 imei2- НОМЕР_2 з сім картою «Київстар» ( НОМЕР_3 ) який знаходиться у книжці чохлі чорного кольору, поміщено до спец пакету SUD2049023; гаманець з матеріалу кожзам у якому знаходилось, грошові кошти 2 долара США (В226678149А), 2 купюри - 1 долар США (В19622441F, B83102611F), купюра 200 грн (УП7074056), купюра 50 грн. (ТУ9962243), 3 купюри номіналом 5 грн (ЮД9383434, ЮГ0284575, СЗ 2522543), 4 купюри номіналом 1 грн. (УР3440187, СГ4764147, УК4067120, УК8879048); в центральному відділу сумки 5 купюр номіналом 200 грн.(УЖ4054189, ЕЧ8892851, СК3274643, ЦА5581135, СД8417091). Усі грошові кошти в розмірі 1269,00 грн. та 4 долари США поміщені у спеціальний пакет EXP0291895. Посвідка на тимчасове проживання на імя ОСОБА_10 № НОМЕР_4 , водійські права Грузії ЕН0610272, технічний паспорт НОМЕР_5 на автомобіль «DAEWOO Lanos» д.н.з. НОМЕР_6 , пластикова картка заправки «Motto», картка «Восток Газ» НОМЕР_7 , картка КБ «Приватбанк» № НОМЕР_8 вилучені до спец пакету SUD2044232 є доказами злочину та існує ризик їх, передачі, знищення, відчуження та/або використання, проте слідчим не було долучено до клопотання жодного доказу, який би доводив необхідність накладення арешту та наявність ризиків зазначених в клопотанні.
Разом з тим, зазначені доводи слідчого в клопотанні на думку слідчого судді є лише цитуванням норм КПК України, та ґрунтуються лише на припущеннях слідчого, що в свою чергу жодним чином не підтверджує необхідності накладення арешту та наявності ризиків, оскільки не доводить існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, не доводить, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора та те, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно частини 2 ст.170 КПК України, слідчий суддя або суд під час досудового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині 2 ст.167 цього Кодексу, тобто підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення або зберегли на собі його сліди; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на яке було спрямоване кримінальне правопорушення. Відповідно до ст.98 КПК України матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, є речовими доказами по справі. Відповідно до ч. 2, ст. 168, ст. 236, 237 КПК України тимчасове вилучення майна: речей та документів, які мають значення для кримінального провадження, може здійснюватися також під час обшуку та огляду. Тому тимчасове вилучене майно може належати не тільки підозрюваному (ч.1 ст.167 КПК України), а й іншим особам. Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу). Статтею 173 КПК України передбачено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Як свідчить практика Європейського суду з прав людини найчастіше втручання у право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Втручання має бути законним, тобто здійснене на підставі закону. При цьому під «законом» Конвенція розуміє нормативний акт, що має бути «доступним» (accessible) та «передбачуваним» (foreseeable). Також закон має відповідати всім вимогам нормативного акта. «Доступність закону» означає наявність доступу та знань щодо цього закону в суспільстві та в окремих осіб. «Передбачуваність» означає можливість передбачити певні дії або наслідки, що можуть виникнути в зв'язку із застосуванням закону.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський проти Польщі» від 22.06.2004).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Відповідно до ст. 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла, кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
З огляду на це слід зазначити, що арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право власника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
При цьому у рішеннях у справах «Фокм, Кемпбел і Гарлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» судом вказано про те, що доцільність та вмотивованість застосування заходів забезпечення кримінального провадження передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об'єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин; такі факти не можуть спиратися на голе припущення, і повинні бути чимось більшим, ніж нечітка здогадка або непідтверджена підозра, що в даному випадку зроблено стороною обвинувачення.
Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб та умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим не доведено необхідність такого арешту, та за таких обставин підстави для задоволення клопотання слідчого не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 98, 100,131, 132, 167, 168, 170-173, 174, 237, 309, 372 КПК України,
В задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 погоджене прокурором Лівобережної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна по кримінальному провадженню під №12021041700000362, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.09.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України - відмовити.
Негайно повернути тимчасово вилучене майно, яке було вилучено 10.09.2021 в ході обшуку (в порядку ч.3 ст.208 КПК України) у підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: грошові кошти в розмірі 1269 грн. та 4 долари США поміщені в спецпакет ЕХР0291895; мобільний телефон марки «Samsung», чорного кольору модель SM-A505FN imei НОМЕР_9 imei НОМЕР_10 з сім картою «Київстар» ( НОМЕР_3 ) який знаходиться у чохлі книжка (поміщено до спец пакету SUD2049023), посвідка на тимчасове проживання на ім'я ОСОБА_10 № НОМЕР_4 , водійські права Грузії ЕН0610272, технічний паспорт НОМЕР_5 на автомобіль «DAEWOO Lanos» д.н.з. НОМЕР_6 , пластикова картка заправки «Motto», картка «Восток Газ» НОМЕР_7 , картка КБ «Приватбанк» № НОМЕР_8 вилучені до спец пакету SUD2044232 - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1