14.09.2021 Єдиний унікальний номер 690/245/21
Провадження № 2-н/205/477/21
14 вересня 2021 року м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Терещенко Т.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини,
13 вересня 2021 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла вищезазначена цивільна справа на підставі ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2021 року про передання заяви за підсудністю.
При вирішенні питання про видачу судового наказу суддя дійшов таких висновків.
Заявник звертається до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини, а також просить стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 900 грн. 00 коп.
Статтею 160 ЦПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 160 ЦПК України із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Пунктом 4 частини 1 статті 161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Окрім того, частиною 3 статті 165 ЦПК України передбачено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Заявником ОСОБА_1 заявлені вимоги про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 900 грн., які пов'язані із оплатою гонорару адвокату Терещенко В.В. за договором від 26 травня 2021 року про надання правової допомоги пов'язаної із складанням заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких також належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Зі змісту ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України вбачається, що розмір судових витрат може бути зменшений за клопотанням іншої сторони, якщо така особа доведе неспівмірність таких витрат.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Таким чином, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі.
Разом з тим, положеннями ч. 1 ст. 167 ЦПК України встановлено, що розгляд справи в порядку наказного провадження проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
При цьому суддя враховує, що за правилами наказного провадження справа розглядається без повідомлення та виклику сторін, а отже боржник по справі буде позбавлений права довести неспівмірність заявлених вимог про стягнення витрат на правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат.
Отже, із заяви ОСОБА_1 вбачається, що заявником заявлено вимоги, які не підлягають розгляду в порядку наказного провадження, у зв'язку із чим вважаю за необхідне відмовити заявнику у видачі судового наказу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Відповідно ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 160, 161, 163, 164, 165, 167, 353 ЦПК України, суддя
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її постановлення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Т.П. Терещенко
.