г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 5-10/2001
Номер провадження 1-в/213/91/21
16 вересня 2021 року м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі клопотання прокурора про усунення сумнівів та протиріч під час виконання рішення суду,
Прокурор Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до суду з вищезазначеним клопотанням та просить усунути протиріччя, які виникли під час виконання постанови Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 06.04.2001 у відношенні ОСОБА_5 та визначити порядок виконання постанови суду.
Клопотання обгрунтовано тим, що 03.07.2021 встановлено місцезнаходження ОСОБА_5 , засудженого 24.11.1999 року Інгулецьким районним судом м.Кривого Рогу за ч.1 ст.206 КК України (1960 року), який ухилявся від відбування покарання, знаходився в розшуку, а на даний час фактично відсутній вид установи виконання покарань, до якої необхідно помістити засудженого.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, зазначив, що з моменту засудження ОСОБА_5 пройшло понад 20 років, змінилося законодавство, зокрема Виправно-трудовий кодекс не чинний, а наразі діє інший Кримінально - виконавчий кодекс в редакції 2003 року, згідно з яким вид колонії, в якій засуджені до позбавлення волі відбувають покарання, визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань. Тому виконати постанову суду, якою ОСОБА_5 замінено покарання у виді виправних робіт на 6 місяців позбавлення волі, на цей час неможливо.
Захисник засудженого в задоволенні клопотання прокурора заперечував, вважає, що на цей час закінчилися строки, передбачені кримінально-виконавчим кодексом, для виконання вироку, а закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.
Засуджений ОСОБА_5 повністю підтримав свого захисника, зазначив, що він від відбування покарання не ухилявся, за час, що минув з моменту засудження, неодноразово виїжджав на заробітки до інших країн, перетинав державний кордон України, і при цьому жодного разу не мав ніяких перешкод. З моменту засудження минуло понад двадцять років, і тому строки виконання вироку скінчилися. Просить звільнити його від відбування покарання.
Вислухавши прокурора, засудженого, захисника, перевіривши надані суду документи, матеріали справи, суд приходить до наступного.
Вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.11.1999 ОСОБА_5 було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченому ч.1 ст.206 КК України, і призначено покарання у виді 6 місяців виправних робіт з утриманням в дохід держави 20 % заробітної плати.
Постановою суду від 06.04.2001 задоволено подання відділу виконання покарань Інгулецького району про заміну ОСОБА_5 виправних робіт на позбавлення волі, направлено засудженого для подальшого відбування покарання по вироку Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 24.11.1999 до ВТК загального режиму на невідбутий строк 6 місяців, з оголошенням у розшук, та обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою при встановленні місця його знаходження.
Виконання постанови доручено Інгулецькому РВ КМУ, якому її копія була направлена 09.04.2001.
За неодноразовими повідомленнями начальника Інгулецького РВ КМУ у відношенні засудженого ОСОБА_5 проводяться оперативно-розшукові заходи щодо встановлення місця його знаходження та затримання, заведено ОРС «Розшук» № 15301029, за іншими повідомленнями - № 15314005, № 15316022.
У липні 2021 року було встановлено місцезнаходження ОСОБА_5 , після чого начальник відділення поліції звертався до суду із заявою про роз'яснення рішення суду, в задоволенні якої ухвалою від 15.07.2021 було відмовлено.
Іншої інформації матеріали судової справи та надані заявником матеріали не містять.
Відповідно до ст.ст.537-539 КПК України, всі питання, що виникають під час виконання вироків, та пов'язані з виконанням вироків, вирішуються судом за клопотанням прокурора, засудженого (його захисника),законного представника, органу або установи виконання покарань а також інших осіб, установ або органів у випадках встановлених законом.
Згідно з п.4 ч.2 ст.539 КПК України інші питання про всякого роду сумніви та протиріччя, що виникають при виконанні вироку, розглядаються судом, який ухвалив вирок.
Судом встановлено, що на цей час діє Порядок визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 27.02.2017 № 680/5, згідно з п.3 розділу II якого засуджені до позбавлення волі відбувають покарання в одній виправній чи виховній колонії, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх місця проживання до засудження або місця постійного проживання родичів засуджених.
Відповідно до п.1 розділу III цього Порядку направлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, до установ виконання покарань здійснюється на підставі запиту на наряд щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, на підставі якого видається наряд про направлення особи, засудженої до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, із слідчого ізолятора до установи виконання покарань.
Запит на наряд та матеріали, необхідні для розгляду питань, визначених пунктом 3 цього розділу, готує підрозділ з контролю за виконанням судових рішень слідчого ізолятора. Запит на наряд підписують керівник цього підрозділу та начальник слідчого ізолятора (особи, які виконують їх обов'язки) (п.4 вказаного Розділу).
З огляду на викладене питання про визначення виду колонії (мінімального, середнього чи максимального рівня безпеки) віднесене до компетенції підрозділу контролю за виконанням судових рішень. У разі виникнення суперечностей саме цей орган (установа виконання покарань) уповноважений звернутись до суду за роз'ясненням.
Отже, з вищенаведеного слідує, що визначення виду колонії на час розгляду клопотання не відноситься до компетенції суду, у зв'язку з чим суд вважає, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Водночас, суд вважає за доцільне роз'яснити, що відповідно до пункту «в» частини першої Розділу II Прикінцевих та перехідних положень КК України (2001 року), особи, засуджені за ч.1 ст.206 КК України 1960 року, підлягають звільненню від покарання (основного і додаткового) відповідно до ч.2 ст.74 КК України (2001 року), як особи, засуджені за Кримінальним кодексом України 1960 року за діяння, відповідальність за які не передбачена цим кодексом.
За таких обставин суд вважає, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити в зв'язку його необґрунтованістю.
Відповідно до ч.6 ст.539 КПК України за наслідками розгляду клопотання (подання) суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Керуючись ст.ст. 537-539 КПК України, суд
У задоволенні клопотання прокурора Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_6 про усунення протирічь, які виникли під час виконання постанови Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 06.04.2001 у відношенні ОСОБА_5 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1