Справа №461/7363/21
13 вересня 2021 року . м. Львів.
Суддя Галицького районного суду м. Львова Юрків О.Р., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, проживаючої за
адресою:
АДРЕСА_1 , РНОКПП - невідомий,
ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 ухиляється від виконання, передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якими 27.08.2021 року на пл. Соборній, 14 у м. Львові жебракувала, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст.. ст.. 55,56,59,63 Конституції України та ст. 268 КУпАП України.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час, дату та місце проведення судового засідання, а саме:
- судовою повісткою про виклик до суду від 07.09.2021 року на 13.09.2021 року на 10 год. 10 хв.
Клопотання про відкладення розгляду справи, розгляду справи у її відсутності суду не подала, про причини своєї неявки суд не повідомила.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, вважаю можливим проводити розгляд справи у відсутності особи, що притягається до відповідальності.
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст. 245 КУпАП: завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч.1 ст. 184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 р. у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Тобто, якщо вказані акти передбачають обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст.184 КУпАП.
Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП України стверджується зібраними у справі доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 354969 від 27.08.2021 року,
- даними ЄО №35779 від 27.08.2021 року Львівського районного управління поліції ;1 ГУНП у Львівській області;
- свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , виданого Виконкомом Порошківської сільської ради Перечинського району, Закарпатської області;
- свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , виданого Виконкомом Порошківської сільської ради Перечинського району, Закарпатської області;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 27.08.2021 року;
- розпискою ОСОБА_1 від 27.08.2021 року.
Відтак, при накладенні стягнення, як це передбачено ст.33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Отже, вирішуючи питання призначення виду стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого порушення, особи правопорушника, майновий стан, обставини, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність, які в процесі розгляду справи судом не встановлені, суд приходить до висновку, що на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення у виді попередження.
Окрім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути 454 грн. 00 коп. судового збору.
Керуючись ст.ст. 40-1, ч.1 ст.184, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та накласти стягнення 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850,00 грн. штрафу в дохід держави.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ДСА України судовий збір в розмірі 454,00 грн.
У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП протягом 10 днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Юрків О.Р.