м. Запоріжжя 10 вересня 2021 року
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого судді Зарютіна П.В.
при секретарі Шелудько О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 до капрала поліції Управління патрульної поліції у Рівненській області Прокопець Олександра Вікторовича, третя особа управління поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до капрала поліції Управління патрульної поліції у Рівненській області Прокопець Олександра Вікторовича, третя особа управління поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позову зазначає, що 12.06.2021 року поліцейським УПП в Рівненській області, капралом поліції Прокопець Олександром Вікторовичем було винесено постанову серії ЕАН №4342018 від 12.06.2021 року, якою позивача притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 425 гривень. Позивач вважає вищезазначену постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки правопорушення не вчиняв, діяв виключно в межах та у спосіб передбачений правилами дорожнього руху України, а поліцейський, не маючи жодних доказів та заздалегідь переконаний в його вині, не об'єктивно з'ясував обставини справи, що є грубим порушенням всебічного розгляду справи, наслідком якого стало винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Ухвалою суду від 06.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за вищевказаним позовом, визначено дату, час і місце проведення судового розгляду справи по суті з повідомлення сторін (без виклику), визначено строк для подання відповідачем відзиву на позов до початку судового засідання.
30.08.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника УПП в Рівненській області в якому зазначає, що адміністративний позов про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. 12 червня 2021 року о 14 год. 25 хв. Позивач рухаючись по А/д М-06 Київ-Чоп 268 км керував транспортним засобом ВМW Х5 державний номерний знак НОМЕР_1 при виконанні маневру перестроювання перетнув вузьку суцільну лінію дорожньої горизонтальної розмітки 1.1, що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків та не мав діючого поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 1.1. Додаток 2 Розділ 34 та п. 2.1. «Ґ» ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зазначив, що оскільки позовна заява була отримана відповідачем 03.08.2021, а постанова серії ЕАН №4342018 була складена 12.06.2021, то відеозапис з портативного відеореєстратора ВК-0114- не зберігся, адже строк зберігання становить 30 діб.
Отже, підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.
07.09.2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву в якій позивач зазначив, що постанова не відповідає вимогам закону щодо доказування складу адміністративного правопорушення і відповідач або третя особа належними доказами не довели вчинення позивачем адміністративного правопорушення зазначеного в постанові.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до оскаржуваної постанови, 12 червня 2021 року о 14 год. 25 хв. Позивач рухаючись по А/д М-06 Київ-Чоп 268 км керував транспортним засобом ВМW Х5 державний номерний знак НОМЕР_1 при виконанні маневру перестроювання перетнув вузьку суцільну лінію дорожньої горизонтальної розмітки 1.1. та не мав діючого поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1. «Ґ» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вищевказаною Постановою на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) грн. за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Аналіз наведеної норми права дає можливість дійти висновку, що відповідальність за вказаною статтею виникає саме за керування транспортним засобом при відсутності поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
Статтею 32 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Підпункт "ґ" пункту 2.1 Правил дорожньогоруху України передбачає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.
Суд зазначає, що поліцейський має право вимагати страховий поліс від водія в разі порушення останнім ПДР, що передбачено ст.32 Закону України «Про Національну поліцію», п.п.2.1 «ґ», п. 2.4 ПДР.
Підставою для зупинки транспортного засобу під керуванням позивача стало порушення позивачем 1.1. Додаток 2 Розділ 34 ПДР України.
Відповідно до п.10 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року №1395, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП, у ній, зокрема: необхідно навести докази, згідно яких зроблено висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення і назвати мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник або наведених ним обставин.
Згідно з п.1 ст.247 КпАП України, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію», передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
При цьому, до суду не було надано доказів, визначених ч.1 ст.251 КУпАП, на підтвердження вини позивача у вчиненні будь-якого адміністративного правопорушення 12 червня 2021 року, окрім передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справ з приводу рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 241,243,244,246,250,271,286,295 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 до капрала поліції Управління патрульної поліції у Рівненській області Прокопець Олександра Вікторовича, третя особа управління поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №4342018 від 12.06.2021 року про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на судове рішення, із врахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України, може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцятиднів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.
Копію рішення суду невідкладно надіслати учасникам справи.
Суддя П.В. Зарютін
10.09.21