1Справа № 335/9115/21 3/335/2215/2021
13 вересня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Рибалко Н.І., розглянувши матеріал, що надійшов з Головного управління ДПС у Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , директора Повного товариства «Ломбард Мідас», за ч.1 ст. 163-1 КУпАП,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №2613/12/08-01-07-11 від 20.08.2021 року, при проведенні перевірки Повного товариства «Ломбард Мідас» встановлено, що директор ОСОБА_1 вчинив порушення:
п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134., ст.134, пп. 139.2.1 п.139.2 ст.139 ПКУ, ст.1, ст.4, ст.9 Закону України від 16.07.1999 року № 996 XІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», розділу 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, підприємством занижено податок на прибуток за рахунок завищення витрат, що не підтверджено первинними документами та заниження різниць, що збільшують фінансовий результат на суму витрат від списання дебіторської заборгованості за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 на загальну суму 5640402 грн., в тому числі по періодам: 5640402 грн., в тому числі по періодам: 2018 року - 1496464 грн., 2019 року -1762814 грн.; 1 квартал 2020 року - 458820 грн., півріччя 2020 року - 1037783 грн., три квартали 2020 року -1640620 грн., 2020 рік - 2381124 грн.;
п.51.1 ст.51, п.70.16 ст.70, пп.176.2 «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, р. II «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 №4 з врахуванням внесених змін, а саме невірно визначено ознаку доходу, що призвело до збільшення податкових зобов'язань за 1,2,4 квартали 2019 року, за 3,4 квартали 2018 року;
пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.164.2.17 «е» п.164.2 ст.164, ст. 167.1 ст.167, з урахуванням п.164.5 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), підприємством занижено податок на доходи фізичних осіб на протязі 2019 року у сумі 1 114,53 грн. в результаті не нарахування, не утримання та не перерахування податку на доходи фізичних осіб за ознакою 126 «Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо»;
пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.164.2.17 «е» п.164.2 ст.164, ст.167.1 ст.167 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України №2755-Vl від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями) в частині не нарахування, не утримання та неперерахування військового збору із виплаченого доходу на протязі 2019 року у вигляді додаткового блага в розмірі - 76,16 грн. в результаті не нарахування, не утримання та не перерахування військового збору за ознакою 126 «Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо»;
пп. 164.2.1 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.54.2 ст.54, п.57.1 ст.57, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті до бюджету податку на доходи фізичних осіб за 2018 рік на загальну суму 71 280,00 грн.;
п.16/1 підрозділу 10 розділу XX з урахування ст.176, пп.168.1.1. п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті до бюджету військового збору за 2018 рік на загальну суму 5 940,00 грн.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 163-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
В той же час, у протоколі про адміністративне правопорушення міститься перелік норм матеріального права, які не пов'язані із веденням податкового обліку, зокрема, не відображено, у якій частині та який саме документ податкового обліку складено протиправно, із недостовірними даними чи відхиленнями тощо.
Протокол не містить роз'яснення, у чому конкретно полягають вчинені ОСОБА_1 порушення, які інкримінуються, а посилання на норми Податкового кодексу України не розкривають суті конкретного порушення, яке ставиться їй у провину, чим порушується її право на захист.
Із наявних матеріалів справи не вбачається, які ж саме дії /бездіяльність вчинені ним, у чому полягає його вина у вчиненні правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Особа, що складала протокол, обмежилась лише загальними фразами, не зазначивши обставини та суті вчинення самого правопорушення (дії або бездіяльність та в чому вони полягають) з посиланням на норму спеціального Закону.
З огляду на встановлені вище обставини протокол про адміністративне правопорушення не містить викладення об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 163-1 КУпАП із викладом фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку суд може встановити наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення, її винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Головним управлінням ДПС у Запорізькій області не надано жодного належного і допустимого доказу того, що ОСОБА_1 , як директор ПТ «Ломбард «Мідас» не забезпечив ведення податкового обліку на підприємстві, або на підприємстві відсутній податковий облік, або такий облік наявний, проте ведеться з певними порушеннями.
Наданий до суду витяг із Акту № 7752/08-01-07-11/30505866 від 20.08.2021 року лише засвідчує факт проведення заходу податкового контролю у платника податків, яким є суб'єкт господарювання (а не особа, щодо якої складено протокол - Повне товариство «ЛОМБАРД «МІДАС» ТОВ "РА" І КОМПАНІЯ».
Із метою дотримання балансу між публічними і приватними інтересами, у тому числі дотримання прав платників податків на захист своїх прав та інтересів, Податковим кодексом України встановлено умови та порядок оформлення результатів перевірок, а також прийняття контролюючими органами рішень та їх узгодження.
Викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників контролюючого органу з виконання податкового контролю та їх результатів, але самі собою такі висновки не породжують правових наслідків для платника податків.
Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень.
У Постановах Верховного Суд від 20.11.2018 у справі № 9901/633/18, від 22.03.2018 у справі №800/559/17, від 03.04.2018 у справі №9901/152/18, від 30.05.2018 у справі N9901/497/18, від 20.03.2019 по справі №810/5854/14, від 10.09.2013 у справі №21-237а13, від 27.03.2018 у справі №813/2524/17, від 10.05.2018 у справі № 811/119/13-а, від 09.08.2018 у справі № 826/5302/14 зробив правовий висновок: акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов'язків та не покладає відповідальність.
Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень. Проте, оцінка акта перевірки, в тому числі викладених у ньому висновків перевірки, надається у разі оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту, контролюючим органом вищого рівня (у разі оскарження в адміністративному порядку) або судом.
Порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, засвідчене податковим органом внаслідок податкової перевірки, може утворювати закінчений склад винного і караного правопорушення лише за умови та з моменту наявності узгоджених податкових повідомлень-рішень, що підтверджуватимуть наведені факти.
Пункт 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України наділяє платника правом подати заперечення, додаткові документи і пояснення у разі, якщо він не погоджується з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, які можуть бути подані протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта.
Як вбачається із наявних у справі документів, акт перевірки суб'єкта господарювання, і протокол про адміністративне правопорушення складені в один день - 20 серпня 2021 року, тобто, навіть без очікування спливу строку регламентованого п.86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, на подачу відповідних заперечень і пояснень на акт.
Матеріали справи не містять складеного та узгодженого податкового повідомлення-рішення, яке може створювати для платника будь-яких наслідків.
Отже, Акт не породжує жодних правових наслідків, а є лише підставою для прийняття податкових повідомлень рішень, доказів прийняття яких суду не надано.
Таким чином, до закінчення процедури оскарження податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі акту перевірки, результати перевірки не можуть бути підставою для висновків щодо наявності в діях відповідальних осіб порушень вимог податкового.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо того, що висновки Акту перевірки мали наслідком для платника податків вжиття юридично-значимих дій, в тому числі складення та узгодження податкового-повідомлення рішення.
Отже, Акт перевірки не є належним і допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2016 року зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Статтею 247 КУпАП визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю, відповідно до вимог ст. 247 КУпАП, у зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Керуючись ст.8,38,163-1,247,283,284 КУпАП ,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Орджонікідзевського
районного суду м. Запоріжжя Н.І.Рибалко