Дата документу 13.09.2021
Справа № 334/3496/21
Провадження № 2/334/2776/21
13 вересня 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Добрєва М.В.,
при секретарі Череп М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом визнанняособи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що йому на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі - продажу від 6 квітня 2018 року , посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сітняковим О.С.
В зазначеній квартирі зареєстрована ОСОБА_3 , яка з липня 2019 року не проживає у квартирі.Ніякого майна, а ні особистих речей відповідача в квартирі АДРЕСА_1 немає.
Реєстрація відповідачки позбавляє позивача можливості вільного володіння та користування належною його власністю, тому просить суд усунути перешкоди у здійсненні права власності, шляхом визнанняОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивач у судове засідання не з'явився, подав клопотання, щодо слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка повідомлена про розгляд справи, шляхом надіслання ухвали про відкриття провадження разом з матеріалами позовної заяви на адресу її реєстрації. Відповідачка відзиву на позов у встановлені судом строки не подала, причини неявки суду не повідомила, з заявою про розгляд справи у її відсутність до суду не зверталась, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Суд, за згодою позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи у відповідності зі ст.ст. 223 ч. 4, 279, 280 ЦПК України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі- продажу від 6 квітня 2018 року , посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сітняковим О.С.( а.с. 5-11).
В зазначеній квартирі зареєстрована ОСОБА_3 , яка з липня 2019 року не проживає у квартирі. Ніякого майна, а ні особистих речей відповідача в квартирі АДРЕСА_1 немає.
Згідно ст. 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
За змістом ст. 405 ЦК України лише члені сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом у відповідності до вимог закону. При цьому приміщення, яке вони мають право займати, визначається самим, власником.
Також у статті 41 Конституції України вказано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Як роз'яснено у п.34 та п.35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07 лютого 2014 року за №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Таким чином, якщо права власника порушені, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, тому суд вважає, що позивач правомірно вимагає усунення будь-яких порушень його прав.
Судом встановлено, що реєстрація відповідача перешкоджає позивачу здійснювати своє право власності на житлове приміщення.В даному випадку усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, не суперечить вимогам чинного законодавства.
На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.10, 81, 259, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.
Усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні власністю, шляхом визнання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування квартири АДРЕСА_1 , та зняття її з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Добрєв М. В.