Справа №333/6382/21
Провадження №1-кс/333/758/21
Іменем України
15 вересня 2021 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Коммунарського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 , слідчого СВ відділу поліції №4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, клопотання слідчого СВ відділу поліції №4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021082040001137 та додані до нього матеріали відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, українця, освіта середня, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого:
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, -
15.09.2021 року слідчий СВ відділу поліції №4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_4 звернулася до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021082040001137 відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 13 вересня 2021 року, приблизно о 18-26 годині, ОСОБА_6 , знаходячись у приміщенні будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, з мотивів неповаги до авторитету органів державної влади в особі працівника правоохоронного органу, в ході висловлювання грубою нецензурною лайкою в сторону працівників поліції, на законні вимоги працівника поліції не реагував та безпричинно наніс тілесні ушкодження в область голови та рук потерпілій - інспектору УПП в Запорізькій ДПП НП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_8 , яка при цьому знаходилась у форменому одязі працівника поліції та виконувала покладені на неї службові обов'язки, спричинивши останній тілесні ушкодження. Далі для забезпечення особистої безпеки та виконання службових обов'язків, покладених на них законом, ОСОБА_6 іншими патрульними поліцейськими відповідно до вимог ст. 42 Закону України «Про Національну поліцію» застосовані поліцейські заходи примусу: кайданки, і доставлено його до відділу поліції № 4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області в Запорізькій області. Умисні дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.2 ст.345 КК України як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
14.09.2021 року ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
У зв'язку із викладеним, слідство дійшло висновку, що для забезпечення належної явки підозрюваного ОСОБА_6 в слідчі органи і суд, можливості виконання у відношенні нього процесуальних рішень, необхідно обрати йому як запобіжний захід - тримання під вартою з наступних підстав: ОСОБА_6 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.345 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії нетяжких злочинів, за яке передбачено покарання, зокрема, у виді позбавлення волі на строк до п'яти років; зібранні слідством докази по справі достатньо вказують на винність ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України; ОСОБА_6 раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, вчинив кримінальне правопорушення проти авторитету органів державної влади, які виконують функцію у сфері охорони прав та свобод громадян, є особою, який є сімейним кривдником, зловживає алкогольними напоями, має «агресивний» характер, також на момент вчинення кримінального правопорушення проживає за адресою АДРЕСА_1 , за вказаною адресою він мешкає разом зі свої батьками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які на момент кримінального правопорушення є свідками, також батьки неодноразово робили виклики на лінію «102», за фактом домашнього насильства від ОСОБА_6 . Крім того, 13.09.2021 року на ОСОБА_6 було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП про вчинення насильства в сім'ї відносно матері ОСОБА_10 . Таким чином, враховуючи те, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_6 активно перешкоджатиме встановленню істини по справі, що не дозволить виконати прийняті відносно нього процесуальні рішення, а також, приймаючи до уваги те, що підозрюваний, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і невідворотності покарання за його вчинення, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, орган досудового розслідування просить суд застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід - тримання під вартою.
У судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання у повному обсязі та послався на обставини, які у ньому були викладені.
Прокурор в судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.
Підозрюваний ОСОБА_6 , після роз'яснення йому слідчим суддею прав, передбачених ч.2 ст.193 КПК України, пояснив, що бажає, щоб його інтереси представляв адвокат ОСОБА_5 .
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 і його захисник - адвокат ОСОБА_5 просили суд відмовити слідчому у задоволенні його клопотання, посилаючись на відсутність підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, перераховані ч.1 ст. 177 КПК України, та просили суд обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Також ОСОБА_6 пояснив, що він розкаюється у вчиненому, на виклики слідчого і суду буде з'являтися добровільно, клопотання про обрання запобіжного заходу отримав 14.09.2021 року.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 13.09.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення за ч.2 ст.345 КК України (кримінальне провадження №12021082040001137).
Клопотання слідчого погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 , оформлене відповідно до вимог ст.184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розпис ОСОБА_6 про вручення йому 14.09.2021 року о 16-30 годині копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином слідчим виконані вимоги ч.3 ст.184 КПК України у повному обсязі.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 13.09.2021 року, ОСОБА_6 був затриманий у порядку ст.208 КПК України без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення 13.09.2021 року о 17-40 годині. Під час судового засідання підтверджено, що вказаний у протоколі про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, час є моментом затримання ОСОБА_6 у порядку ст.209 КПК України. Час дії ухвали про обрання запобіжного заходу рахувати з моменту фактичного затримання - з 17-40 години 13.09.2021 року.
14.09.2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
Відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У рішенні по справі «Феррарі-Браво проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликають підозру, не обов'язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Відповідно до пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182).
Згідно з п.1 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, підтверджується, зокрема, протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 13.09.2021 року, протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілої, протоколами допитів свідків, висновком з КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР про стан здоров'я ОСОБА_8 .
Інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.345 КК України, відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином.
При застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя також оцінює в сукупності такі обставини: міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці проживання - має постійне місце проживання, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з батьками, офіційно не працює, раніше не судимий, на обліку у нарколога та психіатра, зі слів підозрюваного, не перебуває, хронічними захворюваннями не страждає.
На думку слідчого судді, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, дані про особу підозрюваного, конкретні обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, свідчить про існування з боку підозрюваної особи наступних ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на свідків.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року у справі «Хайредінов проти України»).
Згідно з положеннями Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п.3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Частина 2 статті 194 КПК України передбачає обов'язок слідчого судді постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.183 КПК України до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Як вбачається з матеріалів клопотання ОСОБА_6 раніше не судимий, підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання, зокрема, у виді позбавлення волі на строк до п'яти років. На момент розгляду клопотання про взяття під варту доказів про те, що, перебуваючи на волі ОСОБА_6 переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав якимось чином кримінальному провадженню, а також про те, що останнього було повідомлено про підозру у вчинені іншого злочину, слідчому судді прокурором та слідчим надано не було.
Таким чином, оскільки прокурором доведено обґрунтованість підозри стосовно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання, наявність достатніх підстав вважати, що існує декілька ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, однак не надано доказів про те, що ОСОБА_6 переховувався від органу досудового розслідування, перешкоджав кримінальному провадженню або, що йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, а також про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених в клопотанні (п.3 ч.1 ст.194 КПК України), слідчий суддя, враховуючи дані про особу підозрюваного, зокрема те, що він має місце постійного проживання, обставини скоєння кримінального правопорушення, вважає, що вагомих підстав для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з матеріалів клопотання не вбачається, у зв'язку з чим необхідно застосувати до ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні.
За вищевказаних обставин, слідчий суддя вважає, що запобіганню будь-яких ризиків, пов'язаних з прибуттям підозрюваного на вимогу слідчого, прокурора, суду можливе і при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись, ст.ст.3, 176, 177, 178, 183, 184, 194, 198 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого відділу поліції №4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021082040001137 - відмовити повністю.
Застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з перебуванням останнього за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , строком на два місяці, до 15.11.2021 року, без застосування електронних засобів контролю.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_6 цілодобово залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України:
1. Прибувати до слідчого відділу поліції №4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, який проводить досудове розслідування кримінального правопорушення, прокурора чи суду за першою вимогою.
2. Не відлучатися за межі м.Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження.
3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити ОСОБА_6 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення, подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Виконання ухвали доручити співробітникам Відділу поліції №4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області. Контроль за виконанням домашнього арешту покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя ОСОБА_1