Справа№ 311/2505/21
Провадження№ 3/311/1113/2021
Іменем України
14.07.2021 року м. Василівка
Суддя Василівського районного суду Запорізької області Пушкарьова С.П., розглянувши адміністративний матеріал (протокол серія ВАБ № 590094 від 01 травня 2021 року), який надійшов з відділення поліції №2 Василівського РУП ГУНП України в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Балки, Василівського району, Запорізької області, громадянки України, пенсіонерки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН - НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
01 травня 2021 року о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , перебувала за адресою м. Дніпрорудне, вул. Центральна, 2А (міський ринок) здійснювала торгівлю непродовольчих товарів (кошиків) та перебувала у громадському місці без документів, що посвідчують особу, чим порушила п.п.4 п.3-5 КМУ 1236 від 09.12.2020 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.44-3 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , свою провину визнала у повному обсязі, щиро розкаялась та просила суд суворо її не карати. Пояснила, що вона не знала, що при собі потрібно носити документи та їй не було відомо, що корзини не можна продавати.
Вивчивши надані суду матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення доведена у повному обсязі та підтверджується особистими поясненнями ОСОБА_1 , складеним протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 590094 від 01 травня 2021 року, рапортом ст. інспектора-чергового ВП №2 Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області Боцко Ю.В. від 01 травня 2021 року, протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 01 травня 2021 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 01 травня 2021 року; фототаблицею.
Водночас, адміністративне стягнення застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення у дусі точного і неухильного додержання Конституції України, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).
Таким чином законодавець акцентує увагу на тому, що головна мета адміністративного стягнення - виховання порушника, тобто формування у нього звички законослухняної поведінки.
Відповідно до ст.61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Принцип індивідуалізації відповідальності знаходить свій вираз, зокрема, і в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення та інше.
Згідно зі статтею 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
У КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість більш м'якого стягнення, ніж передбачено законом. Натомість, ст.22 КУпАП надає можливість орану (посадовій особі), уповноваженій вирішувати справу, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Малозначне правопорушення це такі дії, які не спричинили або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.
У пункті 18 рішенні Європейського суду з прав людини від 11.07.2019 року у справі «Садоха проти України» Суд повторює, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Більше того, будь-яке втручання у право власності обов'язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, "справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний і надмірний тягар".
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року у справі №1-33/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.
Відповідно до статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Вивчивши у повному обсязі матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_1 статтю 22 КпАП України, враховуючи малозначність вчиненого адміністративного правопорушення та ті обставини, що тяжких наслідків від дій ОСОБА_1 не настало, остання свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення визнала у повному обсязі, у скоєному щиро розкаялася, а тому, враховуючи вищенаведене, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, з урахуванням також особи правопорушника, її віку, матеріального та сімейного становища, її ставлення до скоєного, яка вину у вчиненні інкримінованого правопорушення визнала повністю, у вчиненому щиро розкаялася, а тому суд приходить до висновку, що можливо в даному випадку досягти виховних та попереджувальних заходів без застосування до правопорушника ОСОБА_1 заходів адміністративного впливу, та вважає можливим застосувати до ОСОБА_1 статтю 22 КпАП України та закрити провадження у справі, обмежившись усним зауваженням.
Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Згідно з ч.2 ст.284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься і при оголошенні усного зауваження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 44-3, 221, 280, 283-284 КУпАП України, суддя -
Звільнити від адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1 )за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.44-3 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1 )за ч. 1 ст.44-3 КУпАП - закрити за малозначністю вчиненого правопорушення, на підставі статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подаються до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Василівського районного суду
Запорізької області С.П. Пушкарьова