311/1227/21
2/311/639/2021
10.09.2021
10 вересня 2021 року м.Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Нікандрової С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву №б/н від 10 грудня 2015 року, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, процентами, а також іншими витратами відповідно до умов договору.
У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором, станом на 08 березня 2021 року відповідач має заборгованість насуму 17 256,81 грн., що складається з наступного: 13 962,51 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 3 294,30 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь вказану заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 10 грудня 2015 року в сумі 17 256,81 грн., та судовий збір в сумі 2270 грн.
Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 03 лютого 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача Гребенюк О.С. не з'явився, до позовної заяви надав клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача, просив задовольнити позовні вимоги та вирішити позов на підставі долучених до позову доказів, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 21.07.2021 року, 16.08.2021 року, 10.09.2021 року не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином в порядку, передбаченому ч.11 ст.128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, причини неявки суду не повідомила та не скористалася можливістю передбаченою ст. 178 ЦПК України,
відзив на позов не надала.
Відповідно до вимог ст.281 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити,
що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що 10 грудня 2015 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов в Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, на підставі якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку (а.с.19).
ОСОБА_1 в заяві погодилася, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг. ОСОБА_1 ознайомилася з договором про надання банківських послуг до його укладення і згодна з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг згодна отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.privatbank.ua.
Одночасно з цим, надані до позовної заяви витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та ксерокопія Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку підпису відповідача не містять (а.с.20,21-73), отже відсутні підтвердження того, що саме ті Умови і Правила надання банківських послуг і Тарифи розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку.
Долучені позивачем до позовної заяви Умови та Правила надання банківських послуг та анкета-заява, не містять інформації, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме з ними погодилася ОСОБА_1 шляхом підписання анкети-заяви. Отже, позивачем не надано належних і допустимих доказів, що Умови, які є частиною договору про надання банківських послуг та з якими відповідач була ознайомлена станом на день укладення договору - 12 грудня 2015 року та Умови, долучені до позовної заяви, є однаковими, а також доказів того, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати пені, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Отже, в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин
правила ч.1 ст.634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк», тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
З урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеній у своїй постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19), на підставі статей 207, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України Умови та Правила надання банківських послуг, надані банком, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви.
Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , яка не містить ні дати, ні підпису уповноваженої особи банку, ні печатки (а.с.17), 01 серпня 2015 року відбувся старт карткового рахунку № НОМЕР_1 , 17 грудня 2015 року на картку встановлений кредитний ліміт в сумі 1 000 грн., 20.01.2016 кредитний ліміт збільшений до 6 000 грн., 31.01.2017 року кредитний ліміт збільшений до 7 000 грн., 21.11.2019 року кредитний ліміт збільшений до 9 000 грн., 04.05.2020 року кредитний ліміт зменшений до 0 грн.
Умовами та Правилами надання банківських послуг, які регулюють відносини між банком та клієнтом щодо відкриття та обслуговування карткового рахунку клієнта, а також інших банківських послуг (пп.2.1.1.1, 2.1.1.2.1.), встановлено, що Банк випускає Клієнту Картку на підставі Заяви, належним чином заповненої та підписаної Клієнтом. Для надання послуг банк видає Клієнту Карту, її вид визначений у Пам'ятці Клієнта/Довідці про умови кредитування і Заяві, підписанням якої Клієнт та Банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання карти, зазначена в Заяві. Договір укладається терміном на п'ять років.
Суд звертає увагу на те, щокартковий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 відкрито 01 серпня 2015 року, а Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку подана ОСОБА_1 лише 12 грудня 2015 року. При цьому підписана відповідачем Анкета-заява не містить даних про те, який саме вид картки погодилася оформити відповідач та строк її дії, а Пам'ятка Клієнта/Довідці про умови кредитування суду позивачем не надавалася.
Згідно з довідкою АТ КБ «Приватбанк», яка не містить ні дати, ні підпису уповноваженої особи банку, ні печатки (а.с.18), між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір №б/н, за яким було надано наступні кредитні картки № НОМЕР_1 , дата відкриття 01.08.2015 року з терміном дії до липня 2019 року, № НОМЕР_2 , дата відкриття 06.10.2016 року з терміном дії до вересня 2020 року.
Одночасно з цим, Анкета-заява від 10 грудня 2015 року не містить жодних даних про отримання відповідачем жодної з вищезазначених карток.
На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано розрахунки заборгованості за договором б/н від 10 грудня 2015 року та виписка по рахунку ОСОБА_1 станом на 10.03.2021 року (а.с.7-10, 11-12, 13-16).
З досліджених судом розрахунку заборгованості станом на 31.06.2019 року (а.с.7-10) та виписки по рахунку ОСОБА_1 станом на 10.03.2021 року (а.с.13-16) вбачається, що за період з 10.12.2015 року по 30.06.2019 року (3 графа «витрати клієнтом кредитних коштів») витрати кредитних коштів складають 7128,35 грн.
З досліджених судом розрахунку заборгованості станом на 08.03.2021 року (а.с.11-12) та виписки по рахунку ОСОБА_1 станом на 10.03.2021 року (а.с.13-16) вбачається, що за період з 01.07.2019 року по 08.03.2021 року (3 графа «витрати клієнтом кредитних
коштів») витрати кредитних коштів складають 14254,00 грн.
З аналізу досліджених судом розрахунків заборгованості за договором №б/н від 10 грудня 2015 року, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та клієнтом ОСОБА_1 та виписки АТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором станом на 08.03.2021 року вбачається, що кредитодавцем за період з грудня 2015 року по березень 2021 року безпідставно здійснювалося списання нарахованих відсотків за користування кредитом шляхом збільшення тіла кредиту, тому зазначена як тіло кредиту сума фактично позичальником не витрачалася. Зміна тіла кредиту відбувалася на розсуд банку, хоча погашення нарахованих відсотків за користування кредитом за рахунок тіла кредиту не передбачена умовами укладеного позичальником договору і доказів узгодження таких дій банку із позичальником матеріали справи не містять.
Таким чином, загальна сума витрат кредитних коштів складають 21 382,35 грн. (7128,35 грн. + 14254,00 грн.), і саме ці кошти є фактично отриманими відповідачем та підлягали поверненню банку.
Також встановлено, що за період з 10.12.2015 року по 30.06.2019 року відповідач ОСОБА_1 сплатила банку на погашення кредиту 13816,94 грн., що відображено в графі 21 розрахунку «сума погашення за наданим кредитом», а також у кінцевому підсумку розрахунку.
За період з 01.07.2019 року по 08.03.2021 року відповідач ОСОБА_1 сплатила банку на погашення кредиту 6 438,12 грн., що відображено в графі 21 розрахунку «сума погашення за наданим кредитом», а також у кінцевому підсумку розрахунку.
Таким чином, загальна сума погашена за кредитом за період з 10.12.2015 року по 08.03.2021 року складає 20 255,06 грн. (13816,94 грн. + 6 438,12 грн.).
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті в повному обсязі, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд дійшов висновку, що АТ КБ «ПриватБанк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Отже, судом встановлено, що фактична сума витрат кредитних коштів відповідачем ОСОБА_1 складає 21 382,35 грн., а сума коштів внесених відповідачем на погашення заборгованості складає 20 255,06 грн. Різниця складає 1 127,29 грн., та це є саме та сума заборгованості (тіло кредиту), яка підлягає стягненню на користь позивача з відповідача, з урахуванням внесених коштів.
Приймаючи до уваги, що позивач безпідставно нараховував відсотки за користування кредитом у розмірах, які не відповідають умовам укладеного кредитного договору, погашення відсотків відбувалося за рахунок тіла кредиту, внаслідок чого тіло кредиту безпідставно збільшено банком на суму нарахованих відсотків, а фактична сума витрат кредитних коштів відповідачем ОСОБА_1 за вирахуванням коштів внесених на погашення заборгованості складає 1 127,29 грн., суд приходить до висновку, що саме ця сума заборгованості (тіло кредиту) підлягає стягненню на користь позивача з відповідача.
Будь-яких інших доказів щодо здійснення відповідачем ОСОБА_1 витрат коштів у розмірі більшому ніж встановлено судом згідно розрахунку, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, (розмір заявлених вимог 17256,81 грн. (100%), розмір вимог, що підлягають задоволенню 1 127,29 грн. (6,53%),
розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 148,23 грн.
Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_4 , МФО №305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 10 грудня 2015 року в сумі 1 127 (одна тисяча сто двадцять сім) гривень 29 копійок.
В іншій частині позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_4 , МФО №305299) судовий збір в сумі 148 (сто сорок вісім) гривень 23 копійки.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Василівського районного суду
Запорізької області С.О.Нікандрова