242/4770/21
3/242/1863/21
13 вересня 2021 року суддя Селидівського міського суду Донецької області Владимирська І.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає: АДРЕСА_1 ,
- за ч. 2 ст. 187 КУпАП , -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ № 800778 від 06.09.2021 року, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КУпАП, а саме: 01.09.2021 року о 23 годині 40 хвилин у відношенні якого Вінницьким міським судом встановлено адміністративний нагляд, а Селидівським міським судом продовжено його дію, порушив заборону залишення житла за адресою: АДРЕСА_2 у визначений час, а саме: в період з 22 години до 06 години.
Вивчивши матеріали справи, вважаю необхідним провадження по справі закрити виходячи з наступного.
За змістом статей 245, 280, 283 КУпАП для прийняття законного та обґрунтованого рішення слід забезпечувати всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи.
Крім того в Кодексі України про адміністративні правопорушення визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі. У них, зокрема, необхідно викласти всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, і обґрунтувати наявність складу правопорушення та його кваліфікацію.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами - є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.
Частиною 2 ст. 187 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тобто відповідальність за ч. 2 ст. 187 КУпАП наступає тільки коли на особу вже було накладено адміністративне стягнення.
З доданих до протоколу про адміністративне правопорушення доказів вбачається, що 06.09.2021 року відносно ОСОБА_1 складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП. При цьому, матеріали справи не містять жодної постанови суду про накладення стягнення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 187 КУпАП, при викладенні обставин правопорушення взагалі відсутнє посилання на те, що ОСОБА_1 вчинив порушення правил адміністративного нагляду повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, а долучена тільки постанова Селидівського міського суду Донецької області від 16.03.2021 року, якою продовжений адміністративний нагляд відносно ОСОБА_1 та постанова Селидівського міського суду Донецької області від 27.08.2021 року зі знеособленими даними, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 187 КУпАП, яка на 01.09.2021 (дата вчинення правопорушення у даній справі) не набрала законної сили.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
В складеному протоколі про адміністративне правопорушення не зазначена об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, а саме: повторне вчинення протягом року після накладення адміністративного правопорушення, в той час, як ОСОБА_1 притягається до відповідальності саме за ч.2 вищевказаної статті. Крім того, наданими доказами не підтверджений факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ст..187 КУпАП повторно протягом року після накладення стягнення. З урахуванням вищевказаного рішення ЄСПЛ суд вважає, що фабула адміністративного протоколу не відповідає обставинам справи, усунення цих недоліків призведе до порушення ст. 6 Конвенції, тому провадження у справі підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись 293 ч. 1 п.3, ч.1 ст. 247 КУпАП, -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187 КУпАП провадженням закрити в зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Скарга на постанову суду до Донецького апеляційного суду може бути подано через Селидівський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя І.М. Владимирська