Справа № 933/130/21
Номер провадження № 2/933/73/21
14 вересня 2021 року смт Олександрівка
Олександрівський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Шинкаренко А.І.,
за участі секретаря судового засідання - Осадчої Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Олександрівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
19.03.2021 року до Олександрівського районного суду Донецької області надійшла вказана позовна заява, згідно якої позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 30.07.2008 року, у розмірі 40626,98 гривень, а також, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 гривень.
Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 17 травня 2021 року було прийнято до свого провадження справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, та призначено справу до судового розгляду на 10 год. 00 хв. 11 червня 2021 року, за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
11.06.2021 року ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області було відкладено судове засідання на 09 год. 00 хв. 20 липня 2021 року, та зобов'язано АТ КБ «ПриватБанк» надати до суду додаткові докази по справі.
16.06.2021 року на адресупредставником АТ КБ "ПриватБанк" було направлено виписку по рахунку за договором ОСОБА_1 за період з 30.07.2008 року по 12.04.2021 року, та зазначено, що на адресу суду найближчим часом буде направлено уточнену позовну заяву, з актуальним розрахунком заборгованості.
20.07.2021 року слухання справи було відкладено на 09 год. 00 хв. 10 серпня 2021 року, у зв'язку з неявкою сторін по справі.
10.08.2021 року ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області розгляд справи було відкладено на 13 год. 10 хв. 07 вересня 2021 року, визнано обов'язковою явку в судове засідання представника позивача - Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», та повторно зобов'язано Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» надати до суду докази, а саме: щодо укладання між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» кредитних договорів з 2014 року по 2021 роки включно; розрахунок того, що саме включає в себе заборгованість за простроченим тілом кредиту - чи це тіло кредиту, чи й заборгованість за простроченими відсотками; пояснення, щодо списання коштів за договором від 30.07.2008 року; докази того, куди саме були зараховані кошти (на погашення якої заборгованості), які ОСОБА_1 сплатила 29.10.2019 року, в розмірі 5700,00 грн.
07.09.2021 року слухання справи було відкладено на 11 год. 00 хв. 14 вересня 2021 року, у зв'язку з неявкою представника позивача, та повторно визнано обов'язковою явку в судове засідання представника позивача - Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк».
Представник позивача - Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», 14.09.2021 року, у відкрите судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідач - ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явилась, проте, надала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі. Крім того, надала копію квитанції, про сплату заборгованості у розмірі 1230,00 грн., яку просила приєднати до матеріалів справи. Також, в попередніх судових засіданнях позовні вимоги визнавала частково, лише в частині отримання нею кредиту, відповідно до кредитного договору від 30.07.2008 року. Проте, не погоджувалась з нарахуванням 3,5 % щомісячно, оскільки, згідно анкети-заяви, базова процентна ставка по кредиту становить 3% в місяць, на залишок заборгованості. Будь-яких інших договорів з АТ КБ "ПриватБанк" - вона не підписувала. Крім того, як зазначає позивач в позовній заяві, тіло кредиту становить 39085,49грн., а з виписки "Приват 24" - сума тіла кредиту є значно меншою. До того ж, як вбачається з "Приват 24", відбувалося регулярне списання коштів за договорами №18120217627238 та №18121517709907, які з нею не укладались. Також, 29.10.2019 року вона здійснила платіж, на погашення заборгованості в розмірі 5700,00 грн., проте, ані з виписки, ані з "Приват 24" не вбачається, куди саме ці кошти були зараховані, оскільки, сума платежів не зменшилась, а навпаки, збільшилась. Крім того вважала, що ПриватБанк не правомірно нараховував відсотки за кредитним договором, під час дії карантину.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив таке.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Так, п. 5 ч. 2 ст. 223 ЦПК України встановлено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Тобто, процесуальним законом надано суду право визнати потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 10 серпня 2021 року було визнано обов'язковою явку в судове засідання представника позивача - Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», на 13 год. 10 хв. 07 вересня 2021 року, для особистих пояснень. Крім того, повторно зобов'язано позивача надати до суду докази, а саме: щодо укладання між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» кредитних договорів з 2014 року по 2021 роки включно; розрахунок того, що саме включає в себе заборгованість за простроченим тілом кредиту - чи це тіло кредиту, чи й заборгованість за простроченими відсотками; пояснення, щодо списання коштів за договором від 30.07.2008 року; докази того, куди саме були зараховані кошти (на погашення якої заборгованості), які ОСОБА_1 сплатила 29.10.2019 року, в розмірі 5700,00 грн. (а.с. 162-163).
Дану ухвалу суду позивач - АТ КБ «ПриватБанк», отримав 13 серпня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ( а.с. 166).
Постановленою без виходу до нарадчої кімнати ухвалою суду від 07.09.2021 року, суд повторно визнав за потрібне, щоб позивач дав особисті пояснення, а тому, визнав обов'язковою явку представника АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання, у зв'язку з цим відклав розгляд справи на 11 год. 00 хв. 14 вересня 2021 року.
Позивачу було направлено повідомлення, про слухання справи на 11 год. 00 хв. 14.09.2021 року, в якому зазначено, про необхідність обов'язкової явки представника позивача в судове засідання, для дачі особистих пояснень, яке позивач отримав 10.09.2021 року, що підтверджується відстеженням відправлення через сайт «Укрпошта».
Отже, представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився до суду, ані 07.09.2021 року, ані 14.09.2021 року.
Крім того, на виконання ухвали суду від 11.06.2021 року, 25.06.2021 року представником АТ КБ "ПриватБанк" було направлено виписку по рахунку за договором ОСОБА_1 за період з 30.07.2008 року по 12.04.2021 року, та зазначено, що на адресу суду найближчим часом буде направлено уточнену позовну заяву, з актуальним розрахунком заборгованості.
Проте, уточненої позовної заяви, та розрахунку заборгованості, до суду так і не було направлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом F 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Крім того, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач не з'являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.
Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності (неповажності) явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд). Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.). При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 5 ст. 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).
Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. F 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів.
Пунктом 3 вказаної вище постанови Пленуму ВССУ судам дано роз'яснення на те, що, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків у цивільних справах є, в тому числі, і правова та фактична складність справи; поведінка заявника, характер процесу та його значення для заявника.
Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 10 серпня 2021 року, та протокольною ухвалою суду від 07.09.2021 року, з метою всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього розгляду справи, визнано обов'язковою явку представника позивача Акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” у судові засідання. При цьому, в судові засідання представник позивача не з'явився.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, за змістом цих вимог процесуального закону, суд має право залишити позовну заяву без розгляду у разі повторної неявки позивача, від якого надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що позивач, явка якого була визнана судом обов'язковою, повторно не направив свого представника у судові засідання, про дату, час і місце яких він був належним чином повідомлений, і його неявка перешкоджає розгляду справи, оскільки в обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем не надано належних пояснень та доказів, на що звертає свою увагу відповідач, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» без розгляду, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 257, ч. 1 ст. 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, - залишити без розгляду.
Роз'яснити Акціонерному товариству Комерційний Банк «ПриватБанк» положення частини другої статті 257 ЦПК України, а саме: особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Олександрівський районний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручене у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А.І. Шинкаренко