Справа № 532/471/21 Номер провадження 11-кп/814/796/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
14 вересня 2021 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Кобеляцького районного суду Полтавської області від 22 квітня 2021 року по кримінальному провадженню , внесеному до ЄРДР за № 12021170470000049 від 11.02.2021 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , освіта професійно-технічна, громадянки України, незаміжньої, маючої на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не працюючої, не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 246 КК України,-
за участю прокурора - ОСОБА_8
обвинуваченої - ОСОБА_7
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини справи
Вироком Кобеляцького районного суду Полтавської області від 22 квітня 2021 року ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.
Згідно ст.75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_7 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації та повідомляти даний орган про зміну місця проживання чи роботи.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави 1307,60 гривень за проведення експертизи.
Скасовано арешт на майно накладений ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 17 лютого 2021 року.
На підставі статтей 96-1, 96-2 КК України конфісковано в дохід держави бензопилу марки "FORTE SHAIN SAW FGS45-45", червоного кольору, яка знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів відділення поліції №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, оскільки вона є знаряддям вчинення злочину;
Вирішено питання про речові докази.
Згідно з вказаним вироком суду, ОСОБА_7 визнана винуватою та засуджена за вчинення кримінального правопорушення за таких обставин.
ОСОБА_7 11 лютого 2021 року, в денний час доби, точного часу судом не встановлено, прийшла до лісового масиву, що знаходиться неподалік прибережної зони Кам'янського водосховища поблизу с. Орлик Полтавського району Полтавської області, на ділянку місцевості у кварталі № 10 виділ № 25 Новоорлицького лісництва ДП «Кременчуцьке лісове господарство», яке розташоване в межах Регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський», що відноситься до природно-заповідного фонду України, де умисно, в порушення ст. 54 Лісового кодексу України, пунктів 2 та 3 Порядку видачі спеціальних дозволів та використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761 «Про врегулювання питання щодо спеціального використання лісових ресурсів», без ордера та лісорубного квитка, використовуючи бензопилу марки «FORTE SHAIN SAW FGS45-45», вчинила самовільну порубку одного сироростучого дерева породи «груша» з діаметром 54 см.
Внаслідок незаконної порубки одного сироростучого дерева породи «груша» на території природно-заповідного фонду, ОСОБА_7 заподіяла шкоду навколишньому природному середовищу на загальну суму 6834 грн.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичні обставини провадження та доведеності вини обвинуваченої ОСОБА_7 просить вирок суду відносно останньої скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та увалити новий вирок, яким призначити покарання у виді 1 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян , посилаючись на те , що обвинувачена має дітей віком до 14 років , а тому, відповідно до положень ст. 61 КК України їй не може бути призначено покарання у виді обмеження волі.
Позиції інших учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримала частково та просила задовольнити з наведених в ній підстав.
Обвинувачена в судовому засіданні не заперечувала з приводу задоволення апеляційної скарги прокурора.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача , пояснення сторін , вивчивши матеріали кримінального провадження , перевіривши та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно з ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення , ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження , передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення , ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин , які підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення , в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вказаних положень закону не дотримався.
З огляду на те, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 було розглянуто, за згодою учасників провадження, у спрощеному порядку та те, що цей вирок, у відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку, зокрема, з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, й враховуючи, що прокурором в суді апеляційної інстанції оспорюється вирок лише щодо призначеного покарання, він підлягає перегляду в цій частині.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, колегія суддів вважає їх такими, що заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності і індивідуалізації. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_7 , суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості кримінального правопорушення , особу винної, обставини, які пом'якшують покарання, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання, прийшов до висновку про необхідність призначення їй покарання у вигляді обмеження волі на певний строк у межах, встановлених санкцією ч.3 ст. 246 КК України, із застосуванням ст. 75, 76 КК України.
Однак, районним судом залишено поза увагою вимоги ч. 3 ст. 61 КК України, відповідно до якої, обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.
Тобто, під час призначення покарання не надано належну оцінку, що обвинувачена ОСОБА_7 має на утриманні трьох малолітніх дітей - ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 , а отже такий вид покарання, як обмеження волі до неї не може бути застосоване.
Виходячи з наведеного, вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_7 підлягає скасуванню в частині призначеного покарання у зв'язку з не застосуванням закону, який підлягає застосуванню, а також застосуванням закону, який не підлягає застосуванню, що у відповідності до п.п.1, 2 ч.1 ст.413 КК України є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_7 , колегія суддів, приймає до уваги обставини, які відповідно до ст.65 КК України підлягають врахуванню, а саме ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченій кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, особу винної, яка за місцем проживання характеризується позитивно , має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштована , раніше до кримінальної відповідальності не притягалася , вперше вчинила кримінальне правопорушення , відсутність претензій матеріального характеру з боку потерпілої сторони , те, що вона не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої, колегія суддів визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, наявність на утриманні трьох малолітніх дітей, вчинення кримінального правопорушення через скрутне матеріальне становище.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», зі змінами, призначаючи покарання у виді штрафу або виправних робіт і визначаючи розмір та строки відповідного покарання, суди мають враховувати майновий стан підсудного, наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо. З огляду на викладене, враховуючи вищенаведені позитивні дані про особу обвинуваченої , наявність обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення , колегія суддів вважає, що обвинуваченій ОСОБА_7 необхідно призначити покарання за ч. 3 ст. 246 КК України у виді штрафу із застосування положень ч. 1 ст. 69 КК України у розмірі нижчому від найнижчої межі, встановленої в санкції статті для цього виду покарання - у розмірі 50 неоподатковуваних доходів громадян , оскільки такий вид покарання буде достатній для перевиховання обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.
Відповідно до ч.1 п.2 ст.420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання;
З огляду на наведене апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, вирок суду скасуванню із постановленням нового вироку.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 413, 420 КПК України, апеляційний суд , -
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити частково.
Вирок Кобеляцького районного суду Полтавської області від 22 квітня 2021 року щодо ОСОБА_7 у частині призначеного основного покарання скасувати.
Постановити в цій частині новий вирок яким ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.3 ст.246 КК України та із застосуванням ст.69 КК України призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних доходів громадян , що становить 850 грн. ( вісімсот п'ятдесят гривень).
У решті вирок суду залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскарженим до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.
____________ ________________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4