Житомирський апеляційний суд
Справа №274/3594/21 Головуючий у 1-й інст. Базюк Ю. П.
Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач Бережна С. В.
14 вересня 2021 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Бережна С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі, за участю захисника Григоришиної В.В., справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Григоришиної В.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29 червня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29 червня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454, 00 грн.
Згідно постанови суду, 25.05.2021 року о 01 год. 40 хв. в м. Бердичеві по вул. Житомирській, 53, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21051», державний номерний знак « НОМЕР_1 », з ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота), однак від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На прийняте судом рішення адвокат Григоришина В.В. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29 червня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Вважає, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою.
Вказує, що постанова не відповідає обставинам справи, оскільки в судовому засіданні водій ОСОБА_1 свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнавав та зазначав, що був тверезий. Відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки сильно хвилювався.
Зазначає, що при винесенні постанови суд не врахував докази та пояснення про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, не надав належної оцінки поясненням ОСОБА_1 , не звернув уваги на недоліки протоколу та порушення порядку огляду водія на стан алкогольного сп'яніння.
Посилається на те, що ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні 29 червня 2021 року, оскільки знаходився у поліклініці, що підтверджується довідкою №42 від 03.07.2021 року, виданою КНП «Центр медико-санітарної допомоги» Бердичівської міської ради.
Вказує на те, що наявний в матеріалах справи відеозапис є фрагментований, не є безперервний, з якого неможливо однозначно прийти до висновку про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 .
Зазначає, що поліцейським було порушено порядок огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим він вважається недійсним, а протокол про адміністративне правопорушення - недопустимим доказом вини ОСОБА_1 . Також вказує на відсутність в матеріалах справи направлення водія на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що спростовує факт вимоги пройти огляд у закладі охорони здоров'я.
Посилається на те, що ОСОБА_1 протягом двох годин після складання протоколу пройшов огляд на стан сп'яніння в загальному порядку, про що свідчить Висновок МОЗ України КНП «Бердичівська міська лікарня» від 25 травня 2021 року, згідно якого ОСОБА_1 25.05.2021 року о 02 год 55 хв. був тверезий.
Вказує, що водія не відстороняли від керування транспортним засобом, що свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів за ч.1 ст.130 КУпАП.
Зазначає також, що судом не встановлено факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 .
Посилається на те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем на момент приїзду працівників поліції, тобто водієм не являвся.
В судовому засіданні адвокат Григоришина В.В. апеляційну скаргу підтримала з викладених в ній мотивів, просила її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, доводи та пояснення ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи та документи, додані до апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд першої інстанції під час розгляду справи зазначені вимоги, на думку апеляційного суду, врахував.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні 29 червня 2021 року, оскільки знаходився у поліклініці, що підтверджується довідкою № 42 від 03.07.2021 року, є безпідставними, оскільки додана до матеріалів справи довідка не містить даних про час, діагноз, причини звернення. Тому вищевказана довідка не свідчить про те, що 29.06.2021 року о 09 год. 40 хв. ОСОБА_1 не міг з'явитися в судове засідання.
Крім того, не зазначено особою, що притягується до адміністративної відповідальності, чому не було укладено договір на правову допомогу, у зв'язку з чим у попередньому судовому засіданні робилася перерва.
Враховуючи практику ЄСПЛ, вимоги ч.2 ст.268 КУпАП, з метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи та передбачених ст.38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції дійшов до висновку про можливість провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , враховуючи також те, що участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, згідно ч.3 ст.268 КУпАП, не є обов'язковою.
Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом права на справедливий судовий захист та порушення принципів верховенства права, законності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом та права на участь, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в суді апеляційної інстанції.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 258809 від 25.05.2021 року; відеозаписом з реєстратора поліцейського, згідно якого було зупинено автомобіль «ВАЗ 21051», державний номерний знак « НОМЕР_1 », під керуванням водія ОСОБА_1 та під час спілкування з водієм у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я, на що останній не погодився.
Дії поліцейських щодо процедури проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння та складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідають положенням ст. 266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735. Крім того, законодавець в п.2 ст.266 КУпАП зазначив, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Твердження апелянта про фрагментарність наявного в матеріалах справи відеозапису не робить даний доказ недопустимим, оскільки даний відеозапис містить достатні відомості щодо обставин правопорушення, зазначених в протоколі.
Також слід зазначити, що доводи сторони захисту про відсутність в матеріалах справи направлення водія на проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відсутність даного направлення є логічною у зв'язку з категоричною відмовою ОСОБА_1 від такого огляду, що зафіксовано на наявному в матеріалах справи відеозаписі.
Твердження скаржника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом спростовується відеоматеріалом та постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі № 923004 від 25.05.2021 року про керування транспортним засобом з технічними несправностями зовнішніх світлових приладів. Крім цього, ОСОБА_1 не заперечував факту керування автомобілем в суді першої інстанції. Відсутність на відео моменту зупинки при наведених обставинах, які також зафіксовані на відеозаписі, не свідчать про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та не був зупинений поліцейськими за порушення ПДР України.
Необхідно зазначити, що апеляційний суд не може взяти до уваги як належний доказ відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення висновок медичний висновок, який було долучено до матеріалів апеляційної скарги, оскільки такий огляд ОСОБА_1 пройшов після складання протоколу в загальному порядку, про що свідчить даний Висновок МОЗ України КНП «Бердичівська міська лікарня» від 25 травня 2021 року, згідно якого ОСОБА_1 25.05.2021 року о 02 год 55 хв. був тверезий. Разом з цим відповідно до вимог ст.266 КУпАП, огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться виключно в присутності поліцейського. Відтак, враховуючи що ОСОБА_1 категорично відмовився від такого огляду в порядку, передбаченому законом, був попереджений працівниками поліції про наслідки такої відмови, тому такий медичний огляд ОСОБА_1 було проведено з порушенням положень ст. 266 КУпАП, а відтак вважається недійсним, а долучений до апеляційної скарги Висновок - недопустимим доказом.
Не спростовує висновок суду також і твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не відсторонили від подальшого керування автомобілем, оскільки зазначений факт не спростотвуює сам по собі вчинення ОСОБА_1 зазначеного правопорушення - відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши повно та об'єктивно зазначені докази, наявні в матеріалах справи відносно ОСОБА_1 , дійшов обґрунтованого висновку про винуватість останнього у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладення на нього відповідного стягнення, передбаченого санкцією даної норми і судового збору.
З огляду на викладене, підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, та для закриття провадження на підставі ст. 247 КУпАП апеляційний суд не вбачає, постанова суду є законною та обґрунтованою.
Керуючись ст.ст.285, 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу Григоришиної В.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29 червня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, без змін.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: