Справа № 761/32113/21
Провадження № 1-кс/761/18193/2021
09 вересня 2021 року м. Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, працює водієм таксі, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у кримінальному провадженні № 12020100000000211, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.03.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297 КК України,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні у кримінальному провадженні № 12020100000000211, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.03.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 .
Клопотання мотивовано тим, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні за №12020100000000211 від 16.03.2021 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 297 КК України.
В обґрунтування свого клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим зазначено, що ОСОБА_9 інкримінується діяння, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів, відповідальність за які передбачає позбавлення волі строком від 4 до 7 років, ризики, які враховувались судом раніше, не змінились та не зменшились, а застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти існуючим ризикам щодо можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання з наведених у ньому підстав, з визначенням розміру застави передбаченою ухвалою слідчого судді від 16.07.2021.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання та зазначили, що підозра пред'явлена ОСОБА_9 є необґрунтованою, а ризики не доведеними, а відтак просила змінити запобіжний захід з тримання під вартою на інший більш м'який або застосувати заставу у розмірі, визначеному п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_9 підтримав позицію свого захисника.
Слідчий суддя, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.
Так, слідчим суддею встановлено та матеріалами клопотання підтверджено, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві, здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні за № 12020100000000211 від 16.03.2021, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 297 КК України.
15.07.2021 о 00:17 та ОСОБА_5 затримано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, тобто безпосередньо після вчинення злочину.
15.07.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КПК України, а саме: у нарузі над тілом (останками) померлого та незаконному заволодінні тілом (останками) померлого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
16.07.2021 слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 12.09.2021.
07.09.2021 постановою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 строк досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12021100000000211 від 16.03.2021 продовжено до 15.10.2021.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно вимог до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Водночас, слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, яким закінчується судове провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення(рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.
При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Так, обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 , та причетність підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень підтверджується долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження, зокрема: рапортом про виявлення кримінального правопорушення; матеріалами виконаного доручення; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 17.03.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 18.03.2021; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_11 від 21.04.2021; протокол за результатом проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 12.05.2021; протоколом огляду від 13.07.2021; протоколом огляду речей від 13.07.2021; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_11 від 13.07.2021; протоколами додаткового допиту свідка ОСОБА_11 від 15.07.2021; протоколом затримання ОСОБА_5 від 15.07.2021; протоколом затримання ОСОБА_8 від 15.07.202; протоколами огляду місця події від 15.07.2021; протоколом огляду місця події (трупа) від 15.07.2021; протоколом обшуку від 15.07.2021 за місцем мешкання ОСОБА_5 ; протоколами НСРД та іншими доказами, в їх сукупності.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.
З огляду на зазначене та враховуючи матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність у діях підозрюваного ОСОБА_5 ознак інкримінованого злочину.
Крім того, обґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення встановлена слідчим суддею в ухвалі Шевченківського районного суду міста Києва від 16.07.2021.
Водночас, при розгляді клопотання та вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя повинен переконатися, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Так, аналізуючи зазначені слідчим та прокурором ризики, слідчий суддя враховує, що згідно ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16.07.2021 ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнано можливість переховування підозрюваного від суду та незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання про продовження існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відзначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від суду, слідчий суддя бере до уваги, що існує ймовірність того, що ОСОБА_5 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, вчинить дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.
Так, інкриміноване ОСОБА_8 діяння відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів, відповідальність за яке передбачає позбавлення волі строком до семи років, у зв'язку з чим є всі підстави вважати, що тяжкість покарання у разі визнання судом його винним сама по собі може бути обставиною, яка може обумовити ризик переховування останнього від органів досудового розслідування, суду.
Водночас, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «W. проти Швейцарії» небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що про реальне існування вищенаведеного ризику свідчить і те, що інкримінований підозрюваному злочини вчинено проти громадського порядку та моральності, характер вчинення інкримінованого злочину, який має високий ступінь суспільної небезпеки і в сукупності з іншими характеризуючими ознаками підтверджує ймовірність свідомої поза процесуальної поведінки підозрюваного.
Крім того, з огляду на те, що досудове розслідування перебуває на початковому етапі, на даній стадії органом досудового розслідування не встановлено всіх осіб, які можуть бути причетні до вказаного кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що не виключений ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчий суддя вважає доведеними наявність раніше заявлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 не порушує його права на судовий розгляд упродовж розумного строку, оскільки відповідно до п.110 Рішення ЄСПЛ «Кудла проти Польщі» тривале тримання під вартою може бути виправдане у кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції.
При цьому, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Водночас, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що підозрюваний одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює водієм таксі, однак з урахуванням вищенаведених факторів, вказані дані не зменшують існування ризиків позапроцесуальної поведінки підозрюваного.
Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , а також те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до положень ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, слідчий суддя не знаходить підстав для скасування чи обрання іншого, більш м'якого, запобіжного заходу.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, яке має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Також слідчий суддя вважає доведеними і об'єктивні обставини, що полягають у неможливості завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, оскільки у вказаному кримінальному провадженні необхідно отримати висновок судово-медичної експертизи, отримати висновок судово-технічної експертизи документів, отримати висновок судово-почеркознавчої експертизи, провести слідчі (розшукові) дії з метою встановлення особи покупця квартири ОСОБА_13 , допитати в якості свідка ОСОБА_13 , провести слідчі (розшукові) дії з метою встановлення померлої особи, провести слідчі (розшукові) дії з метою встановлення родичів померлої особи, провести слідчі (розшукові) дії з метою відшукання та вилучення оригіналу договору купівлі продажу квартири та документів на підставі чого був здійснений правочин, отримати результати НСРД, провести розсекречення результатів НСРД, отримати відповіді на скеровані до Державних установ запити про отримання інформації, провести інші слідчі (розшукові) дії, в яких виникне необхідність.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності збереження обраного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки в рамках даного кримінального провадження необхідно виконати значний обсяг слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на момент вирішення слідчим суддею питання про застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що у судовому засіданні не було встановлено обставин, які б свідчили, що підозрюваний ОСОБА_5 за станом здоров'я не може утримуватися в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Водночас, продовжуючи строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , слідчий суддя виходить з того, що перебіг строку досудового розслідування постановою заступника прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_10 від 07.09.2021 продовжено до трьох місяців, а тому, враховуючи викладене, строк дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід встановити з урахуванням зазначеного терміну, як це передбачено положеннями ч. 3 ст. 197 КПК України.
Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання сховатися, у зв'язку із чим, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 необхідно визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками, даними щодо завдання шкоди та даними про особу підозрюваного, який одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює водієм таксі, а відтак застава у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, буде гарантією виконанням підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 196, 199, 309, 532 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12020100000000211, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.03.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297 КК України - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про продовження тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити у межах строку досудового розслідування, тобто до 14.10.2021 включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 150 (сто п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 340 500 грн. (триста сорок тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:
Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,
ЄДРПОУ: 26268059,
МФО: 820172,
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,
р/р: № UA128201720355259002001012089,
призначення платежу: застава за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 09.09.2021 у справі № 761/32113/21.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування із підозрюваними у згаданому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов'язків - 60 днів з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави у розмірі, визначеному судом.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1