Справа № 761/28963/21
Провадження № 3/761/7823/2021
08 вересня 2021 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Кваша А.В., за участі захисника Грушовець Є.А. розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який обіймає посаду керівника ТОВ «ЮМДЖИ ІНВЕСТМЕНТС», розташованого за адресою: м. Київ, пров. Бехтеревський, 12Б,
за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,-
04.08.2021 року головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності з ПДВ управління податкового адміністрування юридичних осіб ГУ ДПС у м. Києві Почвірною Н.Ф. складено протокол про адміністративне правопорушення № 1621/26-15-04-11-22 стосовно ОСОБА_1 .
Згідно з протоколом, ОСОБА_1 , займаючи посаду керівника ТОВ «ЮМДЖИ ІНВЕСТМЕНТС», вчинив правопорушення ведення податкового обліку з порушенням податкового законодавства, а саме: пп.198.6, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року; №2755- VI зі змінами та доповненнями, що відображено в акті перевірки від 20.07.2021 №56843/Ж5/26-15-04-11-16/42395855, за період травень 2021 року.
Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування . Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних. Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв'язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Однак, в судовому засіданні при розгляді справи 08.09.2021 був присутній захисник правопорушника.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Грушовець Є.А. подав клопотання про закриття адміністративного провадження. При цьому зазначив, що не дивлячись на ту обставину, що до Товариства не було застосовано штрафних санкцій уповноваженими особами Податкового органу було прийнято рішення про наявність в діях керівника та бухгалтера Товариства складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 163-1 КУпАП. Вважають, що висновки, які зазначені в Акті від 20.07.2021 № 56843/Ж5/26-15-04-11-16/42395855 є помилковими, та в діях керівника ТОВ «ЮМДЖИ ІНВЕСТМЕНТС» ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
Відповідно до Акту ТОВ «ЮМДЖИ ІНВЕСТМЕНТС» було порушено формування податкового кредиту (рядок 10.1) на суму 206 251 грн, у т.ч. на суму ПДВ 8 333 грн. за рахунок податкових накладних не зареєстрованих в ЄРПН, а саме від Продавця із ІПН НОМЕР_1 .
Вказаний висновок є невірним, оскільки ТОВ «ЮМДЖИ ІНВЕСТМЕНТС» включило до податкового кредиту Декларації з ПДВ за травень 2021 року суму у розмірі 8 333, 33 грн. за податковою накладною від ТОВ «АКАДЕМІЯ ДТЕК» (ІПН 432552526592) №2 від 12.05.2021, що була зареєстрована у ЕРПН 31.05.2021. Це підтверджується даними Витягу з Єдиного реєстру податкових накладних №266246 від 01.06.2021.
Однак, у зв'язку із технічною програмною помилкою у Додаток 5 до Декларації з ПДВ підтягнувся невірний ІПН (432552426594). Тому, керуючись п.50.1 ст.50 ПКУ Товариство виправило помилку у ІПН шляхом подання 03.08.2021 уточнюючого розрахунку до звітного періоду - травень 2021.
Вважає, що Товариство не порушило п.198.6 ст.198 ПКУ, та сума у розмірі 8 333 грн була включена на підставі зареєстрованої податкової накладної.
Крім того, згідно Акту ТОВ «ЮМДЖИ ІНВЕСТМЕНТС» було допущено арифметичні та методологічні помилки, чим порушено вимоги Порядку №21, а саме: під час підрахунку суми податкового кредиту р.17_Б зазначено суму ПДВ 6 731 086 грн., при цьому сума податкового кредиту становить - 6 705 997 грн.
Такий висновок є також невірним, оскільки ТОВ «ЮМДЖИ ІНВЕСТМЕНТС» арифметично вірно розрахувало р.17_Б Декларації з ПДВ за травень 2021р.
Під час аналізу наданого ДПС Акту було виявлено, що у наведеній у Акті Таблиці 2 у розділі ІІ податковий кредит інспектор припустився помилки та не додав до розрахунку дані із рядку 13.1 Декларації (Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких на митній території України). База оподаткування за цією операцією складає 83 778 грн, сума ПДВ - 16 756 грн.
Ці суми підтверджує Податкова накладна №1 від 05.05.2021 (зареєстрована у ЄРПН 31.05.2021), виписана Товариством від нерезидента із кодом причини 14.
Також адвокат зазначив, що всупереч вимогам закону у складеному щодо керівника ТОВ «ЮМДЖИ ІНВЕСТМЕНТС» ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, у чому конкретно полягає порушення саме ним встановленого порядку ведення податкового обліку, якии? Закон порушено. Посилання ж у протоколі в загальному на норми Податкового кодексу Украі?ни без конкретизаціі?, яку норму якого Закону особою порушено, в чому полягає це порушення, які конкретно діі? або бездіяльність допущені особою, не розкриває суті конкретного порушення, яке ставиться ОСОБА_1 у вину, чим порушується право останнього на захист.
Окрім того, відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до і?х службових обов'язків.
Єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення містить лише посилання на Акт карамельної перевірки від 20.07.2021 № 56843/Ж5/26-15-04-11-16/42395855 ТОВ «ЮМДЖИ ІНВЕСТМЕНТС», а будь-які інші докази у матеріалах справи відсутні.
Звернув також увагу суду, що користуючись правом, наданим п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України ТОВ «ЮМДЖИ ІНВЕСТМЕНТС» не погоджуючись із висновками перевірки, направило ГУ ДПС у м. Києві свої заперечення.
Так, 25.08.2021 о 09 год. 00 хв. в телефонному режимі «конференц-зв'язку» вказане заперечення було розглянуто. За результатами розгляду заперечень ТОВ «ЮМДЖИ ІНВЕСТМЕНТС» Головним управлінням ДПС у м. Києва встановлено факти, які спростовують висновки, викладені в Акті карамельної перевірки від 29.07.2021 №56843/ж5/26-15-04-11-16/42395855, що підтверджується листом в Податкового органу від 25.08.2021.
Таким чином, вважає, що в діях керівника ТОВ «ЮМДЖИ ІНВЕСТМЕНТС» ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 163-1 КУпАП, Податковим органом не доведено його вину, за результатами розгляду заперечень ТОВ «ЮМДЖИ ІНВЕСТМЕНТС» Головним управлінням ДПС у м. Києва встановлено факти, які спростовують висновки, викладені в Акті карамельної перевірки від 20.07.2021 №56843/ж5/26-15-04-11-16/42395855, протокол про адміністративне правопорушення складений без дотримання вимог КУпАП, а тому провадження відносно ОСОБА_1 повинно бути закрите на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Суддя, дослідивши матеріали справи - протокол про адміністративне правопорушення №1621/26-15-04-11-22 від 04.08.2021 р., який складений уповноваженою особою, копію акту від 20.07.2021 №56843/ж5/26-15-04-11-16/42395855, акти про неявку, акт про неможливість вручення примірника протоколу про адміністративне правопорушення №1621/26-15-04-11-22 від 04.08.2021, дійшла наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 163-1 КпАП України, відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Наведена норма закону є бланкетною, а тому у протоколі повинно бути чітко зазначено обставини інкримінованого особі правопорушення, а також норма Закону, яка була порушена особою, щодо якої складений протокол.
Всупереч цим вимогам Закону у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, у чому конкретно полягає порушення саме ним встановленого порядку ведення податкового обліку, який ним Закон порушено. Посилання ж у протоколі просто на норми Податкового кодексу України без конкретизації, яку норму якого Закону особою порушено, в чому полягає це порушення, які конкретно дії або бездіяльність допущені особою, не розкриває суті конкретного порушення, яке ставиться ОСОБА_1 у вину.
Відповідно до ст..245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КпАП України доказами про справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких в передбаченому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному вивченні справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В той же час, ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленим законом.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України вважаю такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з їх невідповідністю нормам ст. 256 КУпАП, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.
Наявна у матеріалах справи копія акту перевірки також не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
Відповідно до п. 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно п. 86.8. ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акту перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.
Відповідно до п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Крім того, відповідно до положень ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження і протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Положеннями п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України надано право платнику податків на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
З наведених норм права вбачається, що єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.
Однак, узгодженого податкового повідомлення-рішення матеріали справи не містять, а тому податковим органом не доведено порушення вимог законодавства за наведених у протоколі обставин.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, висловленої зокрема у рішеннях по справах «Енгель та інші проти Нідерландів», «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Швидка проти України» та інших рішеннях при провадженні у справі про адміністративне правопорушення необхідно застосовувати положення закону, який регламентує кримінальне провадження.
Наявні у справі копія акту про неявку на підписання протоколу про адміністративне правопорушення та неможливість вручення примірника протоколу за відсутності будь-яких доказів направлення на адресу ОСОБА_1 або підприємства повідомлення про виклик до ГУ ДПС у м. Києві не є належним підтвердженням дотримання працівниками ГУ ДПС у м. Києві вимог ст. 268 КУпАП.
Наведене указує на те, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, за своєю сутністю є обвинуваченням, а обставини вчинення адміністративного правопорушення, які указуються суддею у постанові, за своєю сутністю є формулюванням обвинувачення, визнаного судом доведеним. Відповідно до положень КПК України розгляд справи проводиться судом в межах висунутого обвинувачення, яке при його формулюванні у постанові не повинно ні погіршувати становище особи, ні істотно відрізнятися від сформульованого органом обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, суд вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять фактичних даних, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю, оскільки у його діях відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 163-1, 245, 247, 251-252, 283-285, 294 КУпАП, суд, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Шевченківського районного суду м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скарга, не було подано протягом десяти днів. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.В. Кваша